Рішення

від 29.01.2014 по справі 913/3406/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

29 січня 2014 року Справа № 913/3406/13

Провадження №19пд/913/3406/13

За позовом прокурора Артемівського району міста Луганська , м.Луганськ

в інтересах держави в особі:

позивача Олександрівської міської ради , м.Луганськ

до відповідача Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" , м.Луганськ

про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 07.04.1997, державна реєстрація від 07.04.1997 за № 1994

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання Дрожанова О.В.

У засіданні брали участь:

від заявника - Голоденко К.О. - прокурор відділу прокуратури м.Луганська, службове посвідчення № 020155 від 03.09.2013;

від позивача - Гущін М.В. - провідний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 03-07/29 від 13.01.2014;

від відповідача - Рисістих І.А. - начальник юридичного відділу, довіреність № 1-д від 02.01.2014.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурором Артемівського району міста Луганська в інтересах держави в особі Олександрівської міської ради заявлено вимогу про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 07.04.1997, державна реєстрація від 07.04.1997 за № 1994, який укладений між виконавчим комітетом Олександрівської міської ради та Луганським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго", відносно земельної ділянки площею 0,1772 га для розміщення будівлі котельної по вул.Спортивній, а саме: викласти п.2.1 п.2 розділу "Плата за землю" договору у новій редакції: "п.2.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3".

Ухвалою господарського суду Луганської області від 17.12.2013 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 15.01.2014.

Відповідач відзивом б/н від 14.01.2014 вимоги позову відхилив, посилаючись на те, що позивачем порушений загальний порядок зміни договорів, визначений ст.654 Цивільного кодексу України та ст.188 Господарського кодексу України.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.01.2014 була оголошена перерва до 29.01.2014.

У судовому засіданні 29.01.2014 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників заявника та сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Статтею 36 1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

До 31.12.2012 п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України було передбачено, що до розмежування земель державної і комунальної власності щодо розпорядження землями в межах населених пунктів (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

З 01.01.2013 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", відповідно до п.7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого встановлено, що з дня набрання чинності цим законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Згідно до ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад віднесено здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Згідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування", відповідно до яких вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради, тому у зв'язку з тим, що земельна ділянка була надана відповідачу рішенням виконавчого комітету Олександрівської міської ради, але на теперішній час вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради, належним позивачем за даним позовом є Олександрівська міська рада.

Підставою звернення прокурора Артемівського району міста Луганська з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Олександрівської міської ради є порушення відповідачем встановленого державою порядку користування земельною ділянкою, оскільки невнесення змін до договору оренди землі тягне за собою недоотримання коштів до міського бюджету та є порушенням вимог діючого законодавства.

Рішенням виконавчого комітету Олександріської міської ради від 19.11.1996 № 92/6 було вирішено передати Луганському міському комунальному підприємству "Теплокомуненерго" в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,1772 га для розміщення будівлі котельної по вул.Спортивній.

На виконання вказаного рішення між виконавчим комітетом Олександрівської міської ради та Луганським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго" було укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 07.04.1997, державна реєстрація від 07.04.1997 за № 1997.

У п.2.1 договору сторони передбачили, що плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати в розмірі земельного податку щомісячно рівними частками.

Відповідно до абзацу 4 п.п.а) п.3.1 виконком Луганської міської ради має право змінювати орендну плату при зміні економічної оцінки земель та ставки земельного податку.

Згідно абзацу 11 п.п.б п.3.2 договору землекористувач зобов'язався своєчасно вносити обумовлену договором плату за землю, за несвоєчасне внесення плати за землю стягується пеня в розмірі 0,3% від суми недоїмки за кожен день прострочення.

З набранням з 01.01.2011 чинності Податковим кодексом України було змінено розмір орендної плати та встановлений її мінімальний та максимальний розміри.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Стаття 30 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Обґрунтованою суд вважає вимогу прокурора про викладення п.п.2.1 п.2 розділу "Плата за землю" договору у новій редакції: "2.1.Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3", враховуючи наступне.

Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011, зокрема, встановлено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14).

Згідно ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст.290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Згідно із ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Можливість внесення змін до договору оренди земельної ділянки передбачена чинним земельним законодавством.

Доводи відповідача щодо необхідності дотримання позивачем приписів ст.188 Господарського кодексу України суд вважає необґрунтованими, враховуючи те, що обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, а отже і надсилання відповідачу в даному випадку пропозиції про внесення змін до договору оренди землі від 26.10.2007, державна реєстрація від 24.12.2007 за № 040740200300 є виключно правом, а не обов'язком позивача. Дана правова позиція викладена в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 20.11.2012 і відповідно до приписів ст.111 28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Абзацом 4 п.п.2.19 п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" встановлено, що статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору.

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, є обґрунтованою вимога прокурора Артемівського району міста Луганська про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 07.04.1997, державна реєстрація від 07.04.1997 за № 1994, який укладений між виконавчим комітетом Олександрівської міської ради та Луганським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго".

Відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін порівну, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішенням Олександрівської міської ради № 34/6-ІІ-1 від 01.11.2013 "Про розгляд питання внесення змін до договорів, що посвідчують право користування землею в частині збільшення розміру річної орендної плати, в яких розмір річної орендної плати складає менше трикратного розміру земельного податку" п.3 зобов'язано землекористувачів звернутись в місячний термін до Олександрівської міської ради для внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок.

Листом № 03-03/1137 від 06.12.2013 позивач повідомив відповідача про необхідність внесення змін в договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) в частині збільшення розміру земельного податку, а вже 17.12.2013 прокурор звернувся до суду з даним позовом, чим були не дотримані приписи ст.188 Господарського кодексу України.

Відповідач в свою чергу також не звертався до позивача з пропозицією укласти договір про внесення змін.

За таких обставин жодна із сторін не вжила належних заходів для внесення змін у договір на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 07.04.1997, державна реєстрація від 07.04.1997 за № 1994, в добровільному порядку.

Керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов прокурора Артемівського району міста Луганська в інтересах держави в особі Олександрівської міської ради до Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" задовольнити повністю.

2. Внести зміни до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 07.04.1997, державна реєстрація від 07.04.1997 за № 1994, який укладений між виконавчим комітетом Олександрівської міської ради та Луганським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго", відносно земельної ділянки площею 0,1772 га для розміщення будівлі котельної по вул.Спортивній, виклавши п.2.1 п.2 розділу "Плата за землю" договору у наступній редакції: "п.2.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3".

3. Стягнути з Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", вул.Куракіна, б.23А, м.Луганськ, ідентифікаційний код 24047779, в доход державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач - УДКСУ у м.Луганську, МФО 804013, код за ЄДРПОУ 37991503, код класифікації доходів (ККД): 22030001, назва "Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності банку: 206, судовий збір у сумі 573 грн. 50 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили Державній податковій інспекції в Артемівському районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області.

4. Стягнути з Олександрівської міської ради, Красна площа, б.16, м.Олександрівськ, м.Луганськ, ідентифікаційний код 25963969, в доход державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач - УДКСУ у м.Луганську, МФО 804013, код за ЄДРПОУ 37991503, код класифікації доходів (ККД): 22030001, назва "Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності банку: 206, судовий збір у сумі 573 грн. 50 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили Державній податковій інспекції в Артемівському районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.02.2014.

Суддя Т.В.Косенко