Вирок

від 31.01.2014 по справі 253/1902/13-к

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ГОРЛІВКИ

Суддя: ОСОБА_1

31.01.2014

Справа № 253/1902/13-к

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

31 січня 2014 року Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

законного представника потерпілої ОСОБА_6 ,

представника потерпілої ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Горлівка кримінальне провадження за № 12013051030000365 від 17 січня 2012 року відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Горлівки Донецької області, громадянина України, одруженого, пенсіонера, інваліда другої групи, не судимого, проживає в АДРЕСА_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

28 грудня 2010 року ОСОБА_8 , проявляючи злочинну самовпевненість, в порушення вимог Правил дорожнього руху, а саме:

п.1.7 Водії, пішоходи та пасажири зобов`язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності;

п.2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування ним у дорозі;

п.12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

керуючи автомобілем ВАЗ 2102 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проспекту Перемоги у Центрально-Міському районі міста Горлівка, не уважно стежив за дорожньою обстановкою і своєчасно не реагував на її зміну, маючи при цьому об`єктивну можливість, так як умови видимості не обмежувалися погодними умовами та часом доби, внаслідок чого, маючи об`єктивну можливість бачити рух пішохода ОСОБА_5 по проїзній частині, яка створювала небезпеку для подальшого його руху, не своєчасно вжив заходів щодо зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним автомобіля.

Зазначені порушення призвели до того, що ОСОБА_8 приблизно о 8 годині 00 хвилин, рухаючись в районі будинку № 120 по проспекту Перемоги в Центрально-Міському районі міста Горлівка, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка переходила проїзну частину.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_5 були заподіяні закритий перелам внутрішньої кісточки лівої гомілки з підвивихом стопи назовні, закритий перелам нижньої третини лівої малогомілкової кістки, розрив дистального малогомілкового зчленування, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я (понад 21 день).

В даній дорожній ситуації належні дії водія автомобіля "ВАЗ-2102" р.н. НОМЕР_1 Грудініна ОСОБА_10 регламентувалися нормативними вимогами п.п. 2.3б) 12.3 Правил дорожнього руху України. В умовах розвитку події пригоди водій автомобіля "ВАЗ-2102" ОСОБА_11 мав у своєму розпорядженні технічну можливість запобігти наїзд на пішохода шляхом своєчасного виконання нормативних вимог п.п. 2.3б). 12.3 Правил дорожнього руху України, при цьому його дії, не відповідні вимогам вищевказаних пунктів Правил, перебували в причинному зв`язку з наслідками, що наступили, та подією.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 винним себе не визнав та пояснив наступне. 28 грудня 2010 року приблизно о 8.00 годині він на своєму автомобілі ВАЗ 2102 реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався по лівій смузі по проспекту Перемоги в місті Горлівка в районі будинку № 120. Дорожнє покриття було сухе. У попутному напрямку перед ним їхав автобус громадського транспорту марки «ЛАЗ». Швидкість руху його автомобіля була приблизно 8-10 км/год, він їхав «на подсосе». Коли він порівнявся з автобусом, на рівні двері автобусу побачив потерпілу, її руки були витягнуті вперед. Він відразу ж звернув вліво. У дзеркало заднього виду побачив, що з потерпілою щось трапилось, вона сиділа на дорозі, тому зупинився, підійшов до неї та запропонував відвезти до лікарні. Біля неї знаходився свідок ОСОБА_12 , який став обвинувачувати його, ОСОБА_8 , у тому, що він скоїв наїзд на потерпілу. Стверджує, що наїзду на потерпілу не було, оскільки він не чув, щоб його автомобіль з чимось контактував. На якій відстані він побачив потерпілу сказати не може. Слідів на його автомобілі від ДТП не було. Не може пояснити, звідки виникли сліди, які були зафіксовані при огляді автомобіля можливо це пов`язано з тим, що автомобіль близько тридцяти років знаходився в експлуатації. Позовні вимоги потерпілої не визнає, оскільки не вважає себе винним.

Не зважаючи на невизнання себе винним, вина ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступним :

показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_5 , яка пояснила, що 28 грудня 2010 року приблизно о 8 годині вона стояла на бордюрі по проспекту Перемоги в місті Горлівка в районі будинку № 120 і збиралась переходити дорогу. Коли вона почала переходити дорогу по пішохідному переходу, автомобіль, яким керував ОСОБА_8 , пропускав її, але потім несподівано збільшив швидкість, вона почала відходити назад, але не встигла і автомобіль збив її. Автомобіль вдарив її зліва, вона від цього впала і сіла, підігнувши праву ногу, а по лівій нозі автомобіль ОСОБА_8 проїхав. Поруч з нею нікого іншого не було. До неї підбіг, як потім вона дізналась, ОСОБА_12 , який надав їй першу допомогу. Позовні вимоги підтримує.

показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 , який показав, що 28 грудня 2010 року, коли він їхав у автобусі громадського транспорту, приблизно о 8 годині побачив потерпілу, яка на протилежній стороні вулиці переходила дорогу. В цей же момент на протилежній стороні рухався автомобіль ВАЗ «морквяного» кольору, яким керував, як потім йому стало відомо, обвинувачений ОСОБА_8 . Автомобіль під керуванням ОСОБА_8 наближався до потерпілої і не зменшував швидкості. Потерпіла, яка дійшла до середини дороги, у стрибку назад намагалась уникнути зіткнення. Він попросив водія автобуса, на якому він їхав, зупинитися. Після цього підбіг до постраждалої, яка скаржилася на сильний біль, викликав швидку медичну допомогу і ДАІ, допоміг дівчині зв`язатися з батьками. ОСОБА_8 підходив до них і пропонував свою допомогу. Впевнений, що саме обвинувачений ОСОБА_8 здійснив наїзд на потерпілу. Цей висновок він зробив, оскільки інших транспортних засобів, які б могли це зробити, не було. Видимість була не обмежена.

показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 , який показав, що 28 грудня 2010 року він разом із ОСОБА_14 стояли біля бордюру проїзної частини і збирались переходити дорогу. Перед ними стояла потерпіла. Проїхав автобус. Дівчина почала переходити дорогу. Автомобіль, яким керував ОСОБА_8 , її об`їхав. Дівчина впала. Від чого це сталося пояснити не може.

показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_14 , який показав, що 28 грудня 2010 року він разом із ОСОБА_13 стояли біля бордюру проїзної частини і збирались переходити дорогу. Перед ними стояла потерпіла. Проїхав автобус. Дівчина почала переходити дорогу. Дівчина впала. Від чого це сталося пояснити не може. Контакту між потерпілою та автомобілем не бачив. Звуків гальмування автомобіля не чув.

Окрім показань потерпілої, свідків, вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується сукупністю інших досліджених у судовому засіданні доказів: протоколом огляду місця події, фототаблицею та планом-схемою до нього від 28 грудня 2010 року, у ході якого була оглянута ділянка дороги, де відбулась дорожньо-транспортна подія. Оглядом встановлено, що дорога має сухе рівне покриття без вибоїн. На місці події сліди гальмування відсутні; оглядом і перевіркою технічного стану транспорту, яким керував під час дорожньо-транспортної події ОСОБА_8 , встановлено, що автомобіль знаходився в технічно справному стані; висновком судово-медичної експертизи № 169/127 від 26 серпня 2011, згідно з яким у потерпілої при огляді та надходженні до стаціонару було виявлено: закритий перелам внутрішньої кісточки лівої гомілки з підвивихом стопи назовні, закритий перелам нижньої третини лівої малогомілкової кістки, розрив дистального малогомілкового зчленування, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я (понад 21 день). Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, якими могли бути висунуті частині автомобіля під час його руху; протоколами відтворення обстановки і обставин події за участю потерпілої ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та фототаблицями до них. Вказані учасники на місці показали і розказали про обставини дорожньо-транспортної події, під час якої автомобіль під керуванням ОСОБА_8 здійснив наїзд на потерпілу ОСОБА_5 ; висновком судової автотехнічної експертизи від 12 лютого 2013 року № 226, згідно з яким в даній дорожній ситуації належні дії водія автомобіля "ВАЗ-2102" р.н. НОМЕР_1 Грудініна ОСОБА_10 регламентувалися нормативними вимогами п.п. 2.3б) 12.3 Правил дорожнього руху України. В умовах розвитку події пригоди водій автомобіля «ВАЗ-2102» ОСОБА_11 мав у своєму розпорядженні технічну можливість запобігти наїзд на пішохода шляхом своєчасного виконання нормативних вимог п.п. 2.3б). 12.3 Правил дорожнього руху України, при цьому його дії, не відповідні вимогам вищевказаних пунктів Правил, перебували в причинному зв`язку з наслідками, що наступили, та подією.

Суд вважає доведеним обвинувачення ОСОБА_8 у тому, що він своїми діями, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_5 тілесне ушкодження середньої тяжкості, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.

Доводи захисника та обвинуваченого ОСОБА_8 про недоведеність його вини спростовуються доказами, дослідженими судом під час розгляду справи.

Суд, дослідивши всі обставини справи приходить до висновку про те, що ОСОБА_8 як особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, яке класифікується відповідно до ст. 12 КК України як злочин невеликої тяжкості, з моменту вчинення якого пройшло більше трьох років, що являється у відповідності до пункту 2 частини 1 ст. 49 КК України підставою для звільнення від кримінальної відповідальності підлягає звільненню від покарання, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Відповідно до ст. 128 КПК України цивільний позов, пред`явлений позивачем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є неповнолітньою, тобто, не має цивільної процесуальної дієздатності, на ім`я «голови Центрально-Міського районного суду міста Горлівки», до якого не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору в зв`язку з пред`явленням вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, вважати не поданим як такий, форма і зміст якого не відповідають вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Пред`явлений прокурором Центрально-Міського району міста Горлівки в інтересах держави в особі Державної комунальної установи Міської лікарні № 2 міста Горлівка Донецької області позов про стягнення з ОСОБА_8 у відшкодування витрат, витрачених на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_5 у розмірі 529.69 грн., як законний та обґрунтований задовольнити.

Документально підтверджені процесуальні витрати в розмірі 2559.60 грн., пов`язані із залученням експертів при проведенні судових транспортно-трасологічної та автотехнічних експертиз, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь держави відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Документально підтверджені процесуальні витрати на правову допомогу, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, який надає правову допомогу за договором, в розмірі 3000 грн., які не перевищують граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу, встановлений законодавством, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь законного представника потерпілої ОСОБА_6 відповідно до ст.ст. 118, 120, ч. 1 ст. 124 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані із прибуттям до місця судового провадження законного представника потерпілого та участю потерпілої у кримінальному провадженні у виді компенсації за відрив від звичайних занять в розмірі 600 грн., які не перевищують граничний розмір компенсації витрат, встановлений Кабінетом Міністрів України, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь законного представника потерпілої ОСОБА_6 відповідно до ст.ст. 121, 122 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-374 КПК України,

З А С У Д И В :

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Звільнити ОСОБА_8 від покарання, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь Міської лікарні № 2 міста Горлівка Донецької області у відшкодування витрат, витрачених на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_5 у розмірі 529 (п`ятсот двадцять дев`ять) грн. 69 коп., перелічивши їх на рахунок установи № 35425004002034 ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 01990281.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів при проведенні судових транспортно-трасологічної і автотехнічних експертиз у розмірі 2559 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 процесуальні витрати на правову допомогу, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, в розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 процесуальні витрати, пов`язані із прибуттям до місця судового провадження законного представника потерпілого та участю потерпілої у кримінальному провадженні у виді компенсації за відрив від звичайних занять в розмірі 600 (шістсот) грн.

Апеляційну скаргу мають право подати учасники судового провадження. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1