Постанова

від 29.01.2014 по справі 801/11514/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2014 р. (16 год. 13 хв.) Справа №801/11514/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., за участю секретаря судового засідання Лєбєдєвої О.М., представників позивача Вальвакова С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сефир"

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сефир звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.09.2013 р. № 0001072200. Позовні вимоги мотивовані помилковістю висновків податкового органу про порушення позивачем абз. б п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. та завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) на суму ПДВ 2134555,00 грн. Позивач вважає помилковим твердження відповідача, що при заповненні рядка 21 декларації за червень 2013 року не враховані результати акту № 62/23-4/36679139 від 17.01.2012р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки», оскільки висновки акту перевірки від 17.01.2012р. та податкове повідомлення - рішення від 06.02.2012р. №0000043201, яке прийнято на підставі акту оскаржені у судовому порядку, а тому податкове повідомлення - рішення від 06.02.2012р. №0000043201 є неузгодженим. В зв'язку з цим позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 06.09.2013 р. № 0001072200 прийняте відповідачем з порушенням норм діючого законодавства та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити у повному обсязі, надавши пояснення по суті спору.

Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляд справи повідомлений належним чином, скерував до суду клопотання про розгляду справи за відсутності його представника, обґрунтованість своєї позиції виклав у письмових запереченнях на позов, в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у ній матеріалами у відсутності нез'явившегося відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2013р. посадовою особою Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 20.08.2013р. № 8/22.3/36679139.

За висновками даного акту встановлено порушення позивачем абз. б п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI від 02.12.2010р. та завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) на суму ПДВ 2134555,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.09.2013р. № 001072200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 201з року у розмірі 2134555,00 грн.

Не погодившись з наведеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду щодо його оскарження.

Оцінюючи правомірність рішення відповідача, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оцінюючи правомірність рішення відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

З акту перевірки вбачається, що згідно наданою ТОВ «Сефир» до Первомайського відділення Красноперекопської ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим податковою декларацією з ПДВ за червень 2013р. (вх. 9041450638 від 12.07.2013р.) сума залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за червень 2013р. складає 2178565,00 грн. (рядок 21). Залишок від'ємного значення, якій після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду складає 2178565,00 грн. (рядок 24).

Контролюючий орган прийшов до висновку, що позивачем при заповненні рядка 21 декларації за червень 2013 року не враховані результати акту № 62/23-4/36679139 від 17.01.2012р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки», за результатами якої виявлено завищення залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за жовтень 2011 року на 2134555,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення - рішення від 06.02.2012р. №0000043201, яке прийнято на підставі акту перевірки № 62/23-4/36679139 від 17.01.2012р., є предметом розгляду справи №2а-5720/12/0170/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сефир" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби, яка розглядається Окружним адміністративним судом АР Крим.

На час складання акту перевірки від 20.08.2013р. № 8/22.3/36679139 та спірного податкового повідомлення-рішення від 06.09.2013 р. № 0001072200 постанову суду у справі №2а-5720/12/0170/11 не прийнято, а отже справу по суті ще не розглянуто. Таким чином, між сторонами існує спір про момент виникнення у платника обов'язку відображення результатів перевірки щодо зменшення від'ємного значення податку на додану вартість.

Згідно з п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення .

Відповідно до ст. 56.15 ст. 56 цього Кодексу скарга, подана із дотриманням строку, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань (10 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення), визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

За приписами п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пп. 4.4 п. 4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 985, у разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати, сума грошового зобов'язання, нарахована у картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з цієї картки до окремого реєстру, де вона міститься до дня набрання судовим рішенням законної сили. Рішення суду (постанови) першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України , набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, що вважається датою узгодження грошового зобов'язання.

Відповідно до п.4.6.7 Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, рядок 21.3 декларації з ПДВ передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби. Таким чином пункт 4.6.7. Порядку, положення якого, на думку відповідача, порушив позивач при складанні декларації з ПДВ за листопад 2011 року, не містить безумовних обов'язків щодо відображення у податковій звітності результатів перевірок платника податків, проведених податковими органами.

За своїм змістом рядок 21 декларації з ПДВ враховується при визначенні зобов'язань платника податку на додану вартість поточного податкового періоду і тому, на думку суду, до цього рядка слід відносити виключно ті результати перевірки платника податку, які на момент складання декларації з ПДВ були узгоджені у відповідності з положеннями ст.56 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача про зменшення позивачу від'ємного значення податку на додану вартість на суму 2134555,00 грн., зроблені за результатами документальної перевірки в акті від 20.08.2013р. № 8/22.3/36679139 вважаються неузгодженими до набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, що позивач при заповненні рядку 21 декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року, передбаченого для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) не міг врахувати результати документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної органом державної податкової служби, що відображені у акті № 62/23-4/36679139 від 17.01.2012р., оскільки, при заповненні зазначеної декларації, висновки акту перевірки від 17.01.2012р. є неузгодженими, так як відбувалася процедура оскарження у судовому порядку.

Отже, показники рядка 21 декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року позивачем були визначені у відповідності до вимог чинного законодавства, а у відповідача були відсутні підстави для зменшення позивачу залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 2134555,00 грн.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення не можуть бути визнане таким, що прийняте на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим від 06.09.2013р. № 0001072200 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до квитанції № 105 від 13.12.2013р. позивач сплатив судовий збір у розмірі 458,80 грн.

В зв'язку з чим, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 458,80 грн., здійснення сплати якого документально підтверджено квитанцією № 105 від 13.12.2013р. (а.с. 2).

У судовому засіданні, яке відбулось 29.01.2014 року, було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 03.02.2014 року.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим від 06.09.2013 р. № 0001072200

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сефир" ( код за ЄДРПОУ 36679139) 458,80 грн. (чотириста п'ятдесят вісім грн. вісімдесят коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.