Рішення

від 27.01.2014 по справі 910/16506/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16506/13 27.01.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юшн Компані" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сита Хата" простягнення 12479,69 грн. Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача:Барковська І.П., довіреність б/н від 03.01.2014; від відповідача:не з'явилися.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юшн Компані" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сита Хата" про стягнення 12529,92 грн. заборгованості, з якої 11354,55 грн. - основний борг, 908,04 грн. - пеня та 267,33 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладених між сторонами у спрощений спосіб договорів про поставку товарів, позивач поставив відповідачу визначений товар, втім відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, оплату поставленого товару належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 11354,55 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.08.2013 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 26.09.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 26.09.2013 справу №910/16506/13 передано на розгляд судді Босому В.П., у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.09.2013, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу №910/16506/13 прийнято до провадження суддею Босим В.П. та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 03.10.2013 справу №910/16506/13 передано для розгляду судді Васильченко Т.В., у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2013, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу №910/16506/13 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено справу до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2013 продовжено строк вирішення спору на 15 днів та прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог до 12479,69 грн., з яких: 11354,55 грн. - основний борг, 259,27 грн. - 3% річних та 865,87 грн. - пеня.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 09.12.2013 у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному справу № 910/16506/13 передано на розгляд судді Босому В.П.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2013, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу №910/16506/13 прийнято до провадження суддею Босим В.П. та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 16.12.2013 у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного справу № 910/16506/13 передано на розгляд судді Васильченко Т.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.12.2013, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу №910/16506/13 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 23.12.2013 у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному справу № 910/16506/13 передано на розгляд судді Ломаки В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.12.2013, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу №910/16506/13 прийнято до провадження суддею Ломакою В.С. та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 24.12.2013 справу № 910/16506/13 передано на розгляд судді Васильченко Т.В., у зв'язку з виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2013, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу №910/16506/13 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено справу до розгляду на 27.01.2014.

В судовому засіданні 27.01.2014 представник позивача вимоги викладені в позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 27.01.2014 свого представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 27.01.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

На підставі видаткових накладних №297465 від 19.10.2012 на суму 558,38 грн.; №302249 від 25.10.2012 на суму 1769,31 грн.; №302251 від 25.10.2012 на суму 2266,55 грн.; №302252 від 25.10.2012 на суму 732,70 грн.; №304025 від 27.10.2012 на суму 632,28 грн., №312546 від 07.11.2012 на суму 1331,73 грн.; №312549 від 07.11.2012 на суму 1250,52 грн.; №312554 від 07.11.2012 на суму 1688,54 грн.; №370090 від 06.02.2013 на суму 187,20 грн.; №370092 від 06.02.2013 на суму 300,00 грн.; №370093 від 06.02.2013 на суму 1503,37 грн., які містять найменування, кількість, ціну товару та підписані обома сторонами без заперечень, товариство з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юшн Компані» передало товариству з обмеженою відповідальністю «Сита Хата» товар на загальну суму 12220,58 грн.

В свою чергу, товариство з обмеженою відповідальністю «Сита Хата» прийняло товар, однак оплату отриманого товару здійснило частково в сумі 500 грн., внаслідок чого станом на день подання позовної заяви виникла заборгованість у відповідача перед позивачем в сумі 11354,55 грн., з урахуванням часткового повернення товару на суму 366,03 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі.

Відповідно до ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна, або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 Цивільного кодексу України).

Отже, поставкою/отриманням товарів та частковою оплатою сторони вчинили фактичні дії щодо укладення договорів поставки у спрощений спосіб, а відповідно між сторонами виникали та існують зобов'язальні відносини.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

За умовами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

П. 4 видаткових накладних сторони погодили, що покупець оплачує товар на умовах відстрочення платежу на строк не більше 5 (п'яти) банківських днів з моменту одержання товару.

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 11354,55 грн.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

П. 5 видаткових накладних встановлено, що за недотримання строків оплати товару згідно п. 4 покупець оплачує постачальникові неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми невнесеного платежу.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за поставлений йому товар, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 5 позивачем нараховано за кожною видатковою накладною окремо (з урахуванням часткової оплати та повернення товару) та заявлено до стягнення пеню в сумі 865,87 грн., яка згідно розрахунку позивача нарахована у загальний період з 02.11.2012 по 09.06.2013.

Окрім того, оскільки у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача за прострочення оплати отриманого товару 3% річних в сумі 259,27 грн., окремо за кожною видатковою накладною.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та 3% річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сита Хата» (03115, м. Київ, вул. Біличанська, 1, кв. 62; ідентифікаційний код 37395219) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юшн Компані» (99002, м. Севастополь, вул. Надії Краєвої, 15; ідентифікаційний код 36951480) 11354 (одинадцять тисяч триста п'ятдесят чотири) грн. 55 коп. основного боргу, 865 (вісімсот шістдесят п'ять) грн. 87 коп. - пені, 259 (двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 27 коп. - 3% річних та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.01.2014.

Суддя Т.В. Васильченко