Рішення

від 28.01.2014 по справі 914/4588/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2014 р. Справа № 914/4588/13

за позовом: Приватного акціонерного товариства «УВТК», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грифон Буд», м. Львів

про стягнення 147 929, 30 грн. Суддя Н. Мороз

При секретарі Н.Кривці

Представники:

Від позивача: Сухнацька О. М.

Від відповідача: н/з

Суть спору:

Позов подано приватним акціонерним товариством «УВТК», м. Львів до товариства з обмеженою відповідальністю «Грифон Буд», м. Львів про стягнення 143 778, 20 грн.

Заявою про зміну (збільшення) позовних вимог, поданою 16.01.2014р. позивач просить стягнути з відповідача 147 929, 30 грн., з яких 136 188, 94 грн. - основний борг, 8 340, 28 грн. - пеня, 1 490, 77 грн. - інфляційні втрати та 1 909, 31 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду від 06.12.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.12.2013 року.

Для об"єктивного та всестороннього вирішення спору, 17.12.2013р. та 16.01.2014р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

В судове засідання 28.01.2014р. представник позивача з"явився, позов просить задоволити у відповідності до заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Вимог ухвал суду від 06.12.2013р., 17.12.2013р., та 16.01.2014р. відповідач також не виконав, відзиву на позов не подав, відтак, суд вважає за доцільне розглянути справу без участі відповідача або його представника та за відсутності його відзиву на позов, в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, суд встановив.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

09.07.2013р. між приватним акціонерним товариством «УВТК» (позивач, за договором - продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Грифон-Буд» (відповідач, за договором - покупець) укладено договір №45 купівлі-продажу.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов укладеного договору, продавець відпускає покупцю металопрокат, та інші будматеріали згідно видаткових накладних, з умовою проплати протягом 25 календарних днів але не пізніше 25 числа кожного місяця.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1 договору №45 купівлі-продажу передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2013р.

На виконання взятих на себе зобов'язань, приватним акціонерним товариством «УВТК» відпущено відповідачу товар на загальну суму 135 057, 94 грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами (в матеріалах справи). Крім того, для перевезення товару із бази позивача на об'єкти відповідача, згідно п. 2.3 договору №45 було залучено транспорт продавця. Для можливості заїзду та відвантаження на об'єкті (на прохання покупця) штанги металопрокату, довжиною у 12м порубано довжиною по 6м, про що складено акти на порізку та перевезення (в матеріалах справи) на загальну суму 1 131, 00 грн.

Однак, відповідачем в порушення умов договору не здійснено оплату за отриманий товар та виконані роботи, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість у розмірі 136 188, 94 грн.

У відповідності до приписів ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 216 ГК України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування саме до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законами та договором. При цьому, у відповідності до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Згідно умов укладеного договору, у випадку порушення термінів проплати або відвантаження, винна сторона сплачує потерпілій пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочки та відшкодовує інфляцію і збитки, передбачені чинним законодавством України (п.3.2).

На підставі наведеного пункту, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що згідно поданого уточненого розрахунку становить 8340, 28 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем правомірно нараховано відповідачу 3% річних на суму 1 909, 31 грн.

Нараховані позивачем відповідачу інфляційні збитки в розмірі 1490,77 грн. до задоволення не підлягають, з огляду на наступне.

Статтею 22 ГПК України передбачено право позивача на збільшення або зменшення позовних вимог. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення кількісних показників за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відтак, збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових вимог, про які не йшлося у позовній заяві.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу, пені та 3% річних.

У заяві про збільшення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача також збитки від інфляції. Однак, в даному випадку має місце невідповідність цієї вимоги приписам статті 22 ГПК України і порушення встановленого порядку подання позову. Відтак, суд зазначає, що вимога стосовно стягнення втрат від інфляції є новою, яка має бути розглянута окремо.

Оскільки господарський суд не наділений правом виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання заінтересованої сторони (п.2 ч. 1 ст. 83 ГПК України), підстави для задоволення вимоги про стягнення з відповідача збитків від інфляції у суду відсутні.

Згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 38 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4-3 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, а відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення частково у відповідності до заяви про збільшення позовних вимог.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 625, 629, 655 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 218 ГК України, ст.ст. 4 3 , 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84,85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Грифон Буд», м. Львів, вул. Сахарова, 37 (код ЄДРПОУ 38208083) на користь приватного акціонерного товариства «УВТК», м. Львів, вул. Навроцького, 6 (код ЄДРПОУ 20789900) - 136 188, 94 грн. - основного боргу, 8 340, 28 грн. - пені, 1 909, 31 грн. - 3% річних, 2 928, 71 грн. - судового збору.

3.В частині стягнення збитків від інфляції в сумі 1 490, 77 грн. - відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Рішення складено 31.01.2014р.

Суддя Мороз Н.В.