Рішення

від 28.01.2014 по справі 919/1423/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року справа № 919/1423/13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енергетичні технології" (69065, м. Запоріжжя, майдан Інженерний, 1, офіс 415)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Одіссей Ойл"

(99040, м. Севастополь, вул. Генерала Коломійця, 34;

99011, м. Севастополь, вул. Леніна, офіс 16)

про стягнення заборгованості у розмірі 1 247 285,48 грн

Суддя Плієва Н.Г.

представники сторін не з'явились

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енергетичні технології" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Одіссей Ойл" про стягнення заборгованості у розмірі 1 247 285,48 грн, з яких: 440 000,00 грн - сума основного боргу, 796 400,00 грн - пеня, 10885,48 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов договору поставки №ОТДЕТ-010812 від 01.08.2012, що виразилося в несплаті відповідачем в повному обсязі вартості отриманої продукції.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 12.12.2013 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 21.01.2014.

21.01.2014 відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерву до 28.01.2014.

Представники сторін у судове засідання після перерви не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 21.01.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача під час розгляду справи надав суду відзив на позов, визнає наявність заборгованості у розмірі 440 000,00 грн та вважає нарахування позивачем пені у сумі 796 400,00 грн обґрунтованим та таким, що відповідає умовам договору поставки, проти задоволення позову в цій частині не заперечує. Відповідач заперечує проти стягнення 3% річних та зазначає, що виконати вимоги зі сплати заборгованості у повному обсязі він не зміг у зв'язку із відсутності вільних коштів на розрахунковому рахунку підприємства.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енергетичні технології" (далі - ТОВ "Торговий дім "Енергетичні технології", постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Одіссей Ойл" (далі - ТОВ "Одіссей Ойл", покупець) укладено договір поставки №ОТДЕТ-010812 (далі - Договір поставки) (арк.с.29-31).

В порядку та на умовах, визначених договором поставки, постачальник зобов'язався передати у власність покупця нафтопродукти (далі - товар), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар. Сторони узгодили, що кількість та загальна вартість товару (ціна за одиницю товару) визначаються сторонами у специфікаціях та накладних документах на товар (п.2.2, п.3.1 Договору поставки).

Обсяг поставки той чи іншої партії товару визначається згідно заявки на постачання товару, поданої з боку Покупця шляхом електронної чи факсової пошти (п.2.1. Договору поставки).

Пунктом 3.2. Договору поставки передбачено обов'язок відповідача розрахуватися за поставлений товар протягом 10 (десяти) банківських днів з дати поставки товару, зазначеного у видатковій накладній на товар.

Пунктом 4.4 Договору поставки передбачено, що у разі порушення Покупцем строків оплати за товар він сплачує пеню у розмірі 1% від вартості неоплаченої партії товару за кожний день прострочення виконання грошових зобов'язань.

На виконання умов договору поставки ТОВ "Торговий дім "Енергетичні технології" поставило на склад ТОВ "Одіссей Ойл" у серпні 2012 року хімічну продукцію (компонент моторних палив ароматичний) на загальну суму 540 000,00 грн з ПДВ.

01.02.2013 між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 1 про внесення змін до договору поставки №ОТДЕТ-010812 від 01.08.2012 за умовами якої сторони домовились про те, що Покупець оплачує Постачальнику вартість товару на умовах цієї додаткової угоди наступним чином: щоденно, кожен банківський день, починаючи з 08.02.0213 по 100 000,00 (сто тисяч) грн, в тому числі ПДВ (арк.с.32).

На виконання зазначеної додаткової угоди Відповідач частково оплатив позивачу вартість отриманого товару в сумі 100 000,00 грн, але в подальшому повністю не розрахувався за придбаний ним товар, решта заборгованості склала 440 000,00 грн.

06.08.2013 позивач звернувся до відповідача із претензійним листом (вих.№ 06-3/08/13) з вимогою на протязі двох банківських днів сплатити суму боргу у розмірі 440 000,00 грн.

Зазначений лист відповідач залишив без відповіді, суму боргу не сплатив.

Несплата відповідачем заборгованості у визначений термін стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення основної заборгованості, 3 % річних та пені.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На підставі частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають, зокрема, з договору або іншого правочину.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки ТОВ "Торговий дім "Енергетичні технології" поставило на склад ТОВ "Одіссей Ойл" у серпні 2012 року хімічну продукцію (компонент моторних палив ароматичний) на загальну суму 540 000,00 грн з ПДВ, що підтверджується специфікаціями до договору поставки, видатковими накладними, актами прийому-передачі (арк.с.33-65).

01.02.2013 між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 1 про внесення змін до договору поставки №ОТДЕТ-010812 від 01.08.2012 за умовами якої сторони домовились про те, що Покупець оплачує Постачальнику вартість товару на умовах цієї додаткової угоди наступним чином: щоденно, кожен банківський день, починаючи з 08.02.0213 по 100 000,00 (сто тисяч) грн, в тому числі ПДВ (арк.с.32).

Як свідчать матеріали справи, відповідач частково оплатив позивачу товар у сумі 100 000,00 грн, але в подальшому повністю не розрахувався за придбаний ним товар, що представником відповідача у судовому засіданні не спростовувалось.

06.08.2013 позивач надіслав відповідачу претензійний лист з вимогою оплатити суму боргу за договором поставки, який відповідач залишив без задоволення (арк.с.69).

На день розгляду справи відповідач суму заборгованості за договором поставки у розмірі 440 000,00 грн не погасив, але позовні вимоги в цій частині визнав.

З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 440 000,00 грн обґрунтовані, заборгованість підтверджується зібраними у справі доказами, та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 10 885,48 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610, частини третьої статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось додатковою угодою № 1 від 01.02.2013 позивачем встановлений порядок оплати заборгованості відповідачем за договором поставки, а саме: щоденно, кожен банківський день, починаючи з 08.02.2013 по 100 000,00 грн, в тому числі ПДВ до повного погашення боргу.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин суд вважає, що зобов'язання зі сплати основної заборгованості у відповідача виникло з 08.02.2013 - по 100 000,00 грн кожен банківський день до повного погашення заборгованості.

Проте, оскільки позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені та 3% річних за період з 11.02.2013 та частина друга статті 83 ГПК України надає господарському суду право при прийнятті рішення вийти за межі позовних вимог лише за клопотанням зацікавленої сторони, з огляду на відсутність такого клопотання, судом зроблений розрахунок штрафних санкцій саме з 11.02.2013.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд не погоджується з ним, та вважає що відповідно до вимог чинного законодавства 3% річних повинні бути нараховані наступним чином: 3% річних = сума боргу х 3 %: 365 днів х кількість днів прострочення;

Сума боргу, грнПеріод простроченняКількість днів простроченняСума 3% річних, грн 100 000,00 11.02.2013 - 09.12.2013 302 2482,19 100 000,00 12.02.2013 - 09.12.2013 301 2473,97 100 000,00 13.02.2013 - 09.12.2013 300 2465,75 100 000,00 14.02.2013 - 09.12.2013 299 2457,53 40000,00 15.02.2013 - 09.12.2013 298 979,73 Всього: 10 859,17

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 10 859,17 грн.

Стосовно вимог про стягнення пені у розмірі 796 400,00 грн суд зазначає наступне.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.

Згідно з частиною першою статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною другою статті 217 Господарського кодексу України унормовано, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.4 Договору поставки передбачено, що у разі порушення Покупцем строків оплати за товар він сплачує пеню у розмірі 1% від вартості неоплаченої партії товару за кожний день прострочення виконання грошових зобов'язань.

Проте, відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд перевірив розрахунок пені, наведений позивачем та вважає за необхідне привести власний розрахунок, який здійснюється за формулою: пеня = сума боргу х подвійну облікову ставку НБУ : 365 днів х кількість днів прострочення.

Сума боргу, грнПеріод простроченняКількість днів простроченняСума пені за період прострочення 100 000,00 11.02.2013 - 11.08.2013 182 7 306,85 100 000,00 12.02.2013-12.08.2013 182 7 304,11 100 000,00 13.02.2013-13.08.2013 182 7 301,37 100 000,00 14.02.2013-14.08.2013 182 7 293,14 40 000,00 15.02.2013-15.08.2013 182 2 915,07 Всього: 32 120,54

Отже, з урахуванням вказаного розрахунку суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 32 120,54 грн.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 482 979,71 грн, з яких - 440 000,00 грн - сума основного боргу, 32 120,54 грн - пеня і 10 859,17 грн - 3 % річних.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог. За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 9 659,60 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Одіссей Ойл" (99040, м. Севастополь, вул. Ген. Коломійця, 34, ідентифікаційний код 37933897, р/р 26009011870101 в ПАТ "АЛЬФА-БАНК", МФО 300346; 99045, м. Севастополь, вул. Древня, буд. 22, кв. 9, ідентифікаційний код 37933897, р/р 26006360240600 в АТ "УкраСибБанк", МФО 351005, або з будь-якого іншого рахунку) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енергетичні технології" (69065, Запорізька обл., м. Запоріжжя, майдан Інженерний, 1, офіс 415, ідентифікаційний код 30982728, р/р 2600530623401 в ПАТ "Банк Кредит Дніпро" м. Київ, МФО 305749) заборгованість у розмірі 482 979,71 грн (чотириста вісімдесят дві тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень 71 коп.), з яких - 440 000,00 грн - сума основного боргу, 32 120,54 грн - пеня і 10 859,17 грн - 3 % річних, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 659,60 грн (девять тисяч шістьсот п'ятдесят дев'ять гривень 60 коп.).

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.02.2014.

Суддя підпис Н.Г. Плієва

Розсилка рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням:

1. ТОВ "Торговий дім "Енергетичні технології"

(69065, Запорізька обл., м. Запоріжжя, майдан Інженерний, 1, офіс 415)

2. ТОВ "Одіссей Ойл"

(99040, м. Севастополь, вул. Ген. Коломійця, 34)