Рішення

від 27.01.2014 по справі 919/1322/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2014 року справа № 919/1322/13

За позовом прокурора Ленінського району міста Севастополя

(вул. Вороніна, 11, м. Севастополь, 99011) в інтересах держави в особі

Севастопольської міської Ради

(вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011)

до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Застава»

(вул. Комуністична, 50, м. Севастополь, 99003),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державної інспекції сільського господарства у місті Севастополі

(вул. Д. Ульянова, 16, м. Севастополь, 99011),

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Суддя Архипенко О.М.

За участю представників учасників судового процесу:

від прокурора - Шульга А.М., посвідчення №005749 від 25.09.2012;

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився.

Прокурор Ленінського району міста Севастополя (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) з позовом до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Застава» (далі - відповідач, ОК «ЖБК «Застава») про звільнення та повернення територіальній громаді міста в особі Севастопольської міської Ради земельної ділянки площею 0,0250 га, яка знаходиться за адресою: вул. Комуністична, 50, м. Севастополь.

Позовні вимоги, із посиланням на положення Конституції України, Цивільного та Земельного кодексів України, обґрунтовані результатами проведеної Державною інспекцією сільського господарства у м. Севастополі перевірки дотримання вимог земельного законодавства у діяльності ОК «ЖБК «Застава», якими є встановлення факту самовільного заняття відповідачем спірної земельної ділянки.

Ухвалою суду від 14.11.2013 позовна заява прокурора прийнята до розгляду та порушено провадження у справі. Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну інспекцію сільського господарства у місті Севастополі.

Ухвалою суду від 14.01.2014 було продовжено строк вирішення спору до 28.01.2014 та відкладено розгляд справи на 27.01.2014.

27.01.2013 прокурор звернувся до суду з клопотанням про уточнення позовних вимог, а саме просить (з урахуванням пояснень прокурора, наданих у судовому засіданні) вважати вірною прохальну частину позову у наступній редакції: «Зобов'язати обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Застава» звільнити та повернути власнику - територіальній громаді міста в особі Севастопольської міської Ради в стані придатному для подальшого використання земельну ділянку площею 0,0250 га, яка межує зі сторони вул. Сеченова із земельною ділянкою по вул. Комуністична, 50 міста Севастополя, в стані, придатному для подальшого використання, шляхом демонтажу розташованого на неї металевого паркану, яким загороджено місце для паркування транспортних засобів».

Враховуючи приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з огляду на те, що вказане клопотання прокурора не змінює предмету позову, а лише носить характер редакційних уточнень прохальної частини позову, суд приймає до розгляду зазначені уточнення прокурора.

Позивач та третя особа явку представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, третя особа про причини неявки суд не поінформувала.

23.01.2014 позивач подав суду письмові пояснення по суті спору, в яких підтримав позовні вимоги прокурора у повному обсязі, а також просить розглянути справу за відсутності його представника.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 ГПК України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у порядку, встановленому процесуальним законом, явку представника у судові засідання не забезпечив, про причини неявки не поінформував.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка сторін обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 ГПК України, у відсутність представника відповідача.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора, суд

В С Т А Н О В И В:

У липні 2013 року Державною інспекцією сільського господарства у місті Севастополі проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, в результаті якої виявлені порушення закону в діяльності ОК «ЖБК «Застава», про що складено акт № 155 від 31.07.2013 /арк.с.12-19/.

З вказаного акту вбачається, що ОК «ЖБК «Застава» самовільно зайняв земельну ділянку орієнтовною площею 0,0250 га, яка межує зі сторони вул. Сеченова із земельною ділянкою відповідача по вул. Комуністична, 50 у м. Севастополі, і яка огороджена металевим парканом для розміщення транспортних засобів членів кооперативу (мешканців житлового будинку).

27.08.2013 державним інспектором сільського господарства у м. Севастополі Алампієвим А.В. у присутності голови ОК «ЖБК «Застава» Біляєвою О.Є. складено акт обстеження земельної ділянки, яка використовується відповідачем площею 0,0750 га по вул. Комуністична. Встановлено, що частина земельної ділянки площею 0,0250 га використовується ОК «ЖБК «Застава» за відсутності документів, які посвідчують державну реєстрацію права власності чи права постійного користування або оренди земельної ділянки, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Того ж дня, у зв'язку із виявленням в діяльності відповідача вищевказаних порушень вимог земельного законодавства, державним інспектором сільського господарства у м. Севастополі: складено протокол №000162 про вчинення керівником ОК «ЖБК «Застава» Біляєвою О.Є. адміністративного правопорушення; прийнято постанову №000162, якою голову ОК «ЖБК «Застава» Біляєву О.Є. визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн; вручено припис №152 керівникові відповідача з вимогою в 30-денний термін звільнити самовільно зайняту земельну ділянку або оформити належним чином речові права на неї /арк.с.20-22/.

21.10.2013 Державною інспекцією сільського господарства у місті Севастополі проведено повторну перевірку дотримання вимог земельного законодавства ОК «ЖБК «Застава», за результатами якої складено акт перевірки №273. Зі змісту вказаного акту вбачається, що відповідач вимоги припису від 27.08.2013 №152 не виконав, спірну земельну ділянку не звільнив, належним чином речові права на землю не оформив /арк.с.23-30/.

За викладених обставин, 21.10.2013 державним інспектором сільського господарства у м. Севастополі повторно: складено протокол №000193 про вчинення керівником ОК «ЖБК «Застава» Біляєвою О.Є. адміністративного правопорушення; прийнято постанову №000193, яким керівника відповідача визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладений на неї штраф в розмірі 340,00 грн; вручено відповідачу припис №198 з вимогою в 30-денний термін звільнити самовільно зайняту земельну ділянку або оформити належним чином речові права на неї /арк.с.31-33/.

Невиконання відповідачем приписів Державної інспекції сільського господарства у місті Севастополі щодо звільнення спірної земельної ділянки і стало причиною звернення прокурора до господарського суду з даним позовом.

Згідно зі статтями 13, 14 Конституції України земля, її надра. атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 84 Земельного кодексу України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної, приватної власності.

Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

До земельних належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, які регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами .

За приписами статті 116 Цивільного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування унормований статтею 123 Земельного кодексу України.

За змістом статей 13, 14 Конституції України, статті 11 ЦК України, статей 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог Земельного кодексу України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності).

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», у якій міститься визначення термінів, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Положеннями статті 19 Закону України «Про охорону земель» встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідачем не надано суду документів, що підтверджують його право на користування спірною земельною ділянкою, тоді як відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Водночас, факт самовільного зайняття і використання саме відповідачем спірної земельної ділянки підтверджується результатами проведених Державною інспекцією сільського господарства у міста Севастополі перевірок діяльності ОК «ЖБК «Застава», а саме: актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 31.07.2013 №155 та №273 від 21.10.2013; актом обстеження земельної ділянки від 27.08.2013; протоколами про адміністративне правопорушення від 27.08.2013 №000162 та від 21.10.2013 №000193; постановами про адміністративне правопорушення від 27.08.2013 №000162 та від 21.10.2013 №000193, а також приписами від 27.08.2013 №152 та від 21.10.2013 №198.

Докази того, що вказані акти органу виконавчої влади оскаржувалися у встановленому законом порядку та були скасовані, в матеріалах справи відсутні.

Відтак, суд визнає, що наданими прокурором доказами підтверджується самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,0250 га, яка межує зі сторони вул. Сеченова із земельною ділянкою по вул. Комуністична, 50 міста Севастополя, і яка огороджена металевим парканом для розміщення транспортних засобів членів кооперативу (мешканців житлового будинку).

Заходів щодо усунення вказаного порушення земельного законодавства відповідачем не вжито, самостійно спірну земельну ділянку не звільнено.

За приписами статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає обґрунтованими вимоги прокурора про покладення на відповідача обов'язку зі звільнення та повернення територіальній громаді міста в особі Севастопольської міської Ради спірної земельної ділянки, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого прокурор у встановленому порядку звільнений, підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету.

Справляння судового збору в Україні регулюється Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону).

Пунктом 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», зокрема визначено, що позовні заяви з вимогами про стягнення грошей і про витребування майна мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

З матеріалів справи вбачається, що вартість витребуваної прокурором земельної ділянки складає 95085,00 грн.

Таким чином, у зв'язку з повним задоволенням судом позовних вимог прокурора, з відповідача в доход державного бюджету підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1901,70 грн (95085,00 грн*0,02).

Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов прокурора Ленінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Застава» про звільнення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, - задовольнити повністю.

Зобов'язати обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Застава» (вул. Комуністична, 50, м. Севастополь, 99003; ідентифікаційний код 36614841) звільнити та повернути власнику - територіальній громаді міста в особі Севастопольської міської Ради (вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011; ідентифікаційний код 24872845) в стані придатному для подальшого використання земельну ділянку площею 0,0250 га, яка межує зі сторони вул. Сеченова із земельною ділянкою по вул. Комуністична, 50 міста Севастополя, в стані, придатному для подальшого використання, шляхом демонтажу розташованого на неї металевого паркану, яким загороджено місце для паркування транспортних засобів.

2. Стягнути з обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Застава» (вул. Комуністична, 50, м. Севастополь, 99003; ідентифікаційний код 36614841) в доход Державного бюджету України (код одержувача за ЄДРПОУ - 38022717, банк одержувача - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО - 824509, рахунок одержувача - 31215206783001, код класифікації доходів бюджету - 22030001 «Судовий збір, Державна судова адміністрація України, 050») судовий збір у розмірі 1901,70 грн (одна тисяча дев'ятсот одна грн 70 коп.).

Повне рішення складено 03.02.2014.

Суддя О.М.Архипенко