Ухвала

від 29.01.2014 по справі 826/14222/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14222/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

29 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Вівдиченко Т.Р.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стокман Констракшн» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2013 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 22.05.2013 р. № 0001112260.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Стокман Констракшн» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за лютий 2012 року по взаємовідносинах з ПП «БВССД» (код за ЄДРПОУ 33183494), за результатами якої складено Акт від 07.05.2013 № 1311/22-60/37200214 (далі - Акт перевірки від 07.05.2013 № 1311/22-60/37200214).

За результатами перевірки, на думку податкового органу, встановлено, що операції між позивачем та ПП "БВССД" фактично не відбувались, а тому позивач не мав відображати у складі податкового кредиту податкову накладну з реквізитами вказаного контрагента-постачальника. У зв'язку з чим відповідачем прийнято ППР № 0001112260, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 72 916,00 грн. (за основним платежем - 58 333,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14 583,33 грн.).

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на оплату виконаних робіт до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст.1 зазначеного закону, первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Як вбачається з Акту перевірки від 07.05.2013 № 1311/22-60/37200214, у лютому 2012 року ТОВ "Стокман Констракшн" сформовано податковий кредит за рахунок податкової накладної, виписаної ПП "БВССД", в розмірі 350 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 58 333,33 грн.

З матеріалів справи вбачається, що за вищевказаний період ТОВ "Стокман Констракшн" (Генеральний підрядник) та ПП "БВССД" (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду № СП-115 від 03.01.2012 з додатком № 1 до нього (Т. 1, арк. 60 - 65), згідно умов якого Субпідрядник зобов'язується власними та (або) залученими силами та засобами у відповідності до умов цього Договору, завдання Генпідрядника і в обумовлений Договором строк виконати роботи із прибирання снігу на Об'єкті - "Благоустрій, реконструкція Троїцької площі перед НСК "Олімпійський" та будівництво офісно-ділового центру "Троїцький" з підземним паркінгом та ресторанно-розважальними зонами на вул. Червоноармійській, 53 - 55 у Печерському районі м. Києва".

На виконання умов вищевказаного договору, факт надання робіт із прибирання снігу на відповідному об'єкті було оформлено та підтверджено актом надання послуг, видатковою накладною (Т. 1, арк. 66, 69), ПП "БВССД" було виписано податкову накладну на загальну суму ПДВ 58 333,33 грн. (Т. 1, арк. 68), копія якої наявна в матеріалах справи, що також не заперечувалось податковим органом при проведенні перевірки.

В Акті перевірки не вказано на наявність недоліків в оформленні податкової накладної від імені контрагента позивача, на підставі якої сформовано податковий кредит.

Разом з тим, відповідач не надав доказів на підтвердження факту анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість контрагента позивача на момент укладення договору та видачі податкової накладної.

Оплата за надання робіт із прибирання снігу на відповідному об'єкті позивачу підтверджується платіжним дорученням, копія якого наявна в матеріалах справи (Т. 1, арк. 67).

В матеріалах справи наявна копія податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року та уточнюючого розрахунку за червень 2012 року (Т. 1, арк. 70 - 82), згідно якої контрагент позивача перерахував суму 58 333,33 грн. податку на додану вартість за господарську операцію, що є предметом цього спору, в Державний бюджет України.

Отже, податкові зобов'язання підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що підтверджують факт здійснення відповідних господарських операцій.

Окрім того, під час розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про нікчемність правочинів, у кладених між позивачем та ПП «БВССД», а також на надано відповідачем рішень судів, що набрали законної сили щодо визнання судом фіктивними правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, тобто їх вчинення без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим право чином або щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Враховуючи все вищенаведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена у повному обсязі 03.02.2014р.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Вівдиченко Т.Р.