Постанова

від 22.01.2014 по справі 801/5384/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/5384/13-а

22.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бєлоглазова Ю.О.

за участю сторін:

від позивача (Державного підприємства "Придніпровська залізниця"): Бурмістров Іван Миколайович, довіреність № 195 від 01.01.14, Лісовий Іван Васильович, довіреність № 40 від 01.01.14

від відповідача (Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації) : Апкелямова Сабріе Умирівна, довіреність № 06-5/35 від 21.01.14, Кучерук Тетяна Костянтинівна, довіреність № 06-5/35 від 21.01.14

від представника заявника апеляційної скарги (Нижньогірської районної державної адміністрації АР Крим в особі підрозділу Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації): Єрьоменко Іван Володимирович, довіреність № 10-19-26 від 16.01.14

розглянувши апеляційну скаргу Нижньогірської районної державної адміністрації АР Крим в особі структурного підрозділу Управління праці та соціального захисту населення на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 19.06.13 у справі № 801/5384/13-а

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (пр. К.Маркса 108, м.Дніпропетровськ, 49000)

до Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації (вул. Леніна 10, смт. Нижньогірський, Автономна Республіка Крим, 97100)

про визнання протиправною бездіяльність та дій і стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.06.13 у справі № 801/5384/13-а адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації АР Крим в частині невиконання вимог пункту 6 "Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256, а саме: не реєстрації за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 додаткових зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею у приміському сполученні окремих категорій громадян по станціям та зупиночним пунктам території Нижньогірської районної державної адміністрації АР Крим за вказаний період (п. 2).

Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації АР Крим на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" витрати на перевезення залізницею пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 в сумі 271980,99грн.

В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 2294,00грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської райдержадміністрації АР Крим (арк.с. 126-130).

Суд першої інстанції, приймаючи до уваги узгодженість між сторонами щодо загальної кількості витрат позивача з надання послуг по перевезенню в період з 01.01.2012 по 31.12.2012 пільгових пасажирів, проведення відповідачем часткової компенсації витрат залізниці за вказаний період часу, узгодженість заборгованості, дійшов висновку, що існують підстави для стягнення з відповідача витрат на перевезення залізницею пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 в сумі 271980,99грн.; доводи відповідача щодо недостатності фінансування витрат бюджетних зобов'язань є безпідставними, оскільки ця обставина, в силу діючого законодавства, не звільняє його від зобов'язань з відшкодування понесених залізницею витрат.

Не погодившись з рішенням суду, Нижньогірська районна державна адміністрація АР Крим в особі структурного підрозділу Управління праці та соціального захисту населення, звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі (арк. с. 136-140).

Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки збільшення планових асигнувань з субвенцій можливо лише у випадку зміни розподілу Державного бюджету Міністерством фінансів України; збільшення асигнувань по КФК 170302 "Пільговий проїзд приміським залізничним транспортом окремих категорій громадян" не було проведено, Управління взяти додаткові зобов'язання та зареєструвати фінансові зобов'язання більше передбачених річних бюджетних асигнувань не мало права; в актах звірки розрахунків за 2013 рік з боку позивача заборгованість за 2012 рік не врахована, тому вимога про відшкодування цієї заборгованості безпідставна.

В судовому засіданні 22.01.2014 представник відповідача (Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації) підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати по мотивам, викладеним в ній.

Представник заявника апеляційної скарги (Нижньогірської районної державної адміністрації АР Крим в особі підрозділу Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації) підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати по мотивам, викладеним в ній.

В судовому засіданні представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили в її задоволенні відмовити, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

11.01.2012 між позивачем та відповідачем відповідно до статті 9 Закону України "Про залізничний транспорт", статей 89, 46, 102 Бюджетного кодексу України укладений договір № 26/28/ПР/ДН-4-12259/НЮдч "Про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян у приміському сполученні" (далі- Договір).

Відповідно до пункту 1.1. цього договору "Залізниця" надає послуги з пільгового проїзду окремим категоріям громадян, які мають відповідні пільги, а "Управління" проводить компенсацію пільгового проїзду, за перевезення у приміському сполученні за рахунок субвенцій з Державного бюджету, передбачених Законом України про Державний бюджетна відповідний рік, або з урахуванням ст. 46 Бюджетного кодексу України та чинних постанов Кабінету Міністрів України.

Згідно з договором "Управління" передбачає у своєму бюджеті в необхідних обсягах кошти, які будуть спрямовані на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян та компенсує збитки за перевезення у приміському сполученні окремих категорій громадян на залізничному транспорті загального користування на підставі наданих залізницею звітів та актів звірення, після надходження грошових коштів з Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 2.2. договору "Залізниця" надає послуги окремим категоріям громадян, які мають право на пільговий проїзд у приміському сполученні відповідно до затверджених норм законодавства. Не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним надає "Управлінню" звіт про суму збитків від продажу безкоштовних квитків пасажирам у приміському сполученні відправлених зі станцій, які територіально належать до району. До 5 числа місяця наступного за звітним надає "Управлінню" акт звірення розрахунків за пільгові перевезення.

Згідно з пунктом 3.1 цього договору загальна сума договору для компенсації збитків у 2012 році складає суму 170000грн. (арк.с. 67-68).

Позивачем надані облікові форми про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, за формою, встановленою Порядком розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 N 1359 додатково на загальну суму 271980,99 грн. за період 01.01.2012 по 31.12.2012 (арк. с. 8-65).

Договірна частина послуг була компенсована відповідачем позивачу на суму 170000грн.

Сума наданих послуг з перевезення та сума фактичної компенсації зафіксована сторонами в Акті звірки розрахунків за 2012 рік та щомісячних Актах звірках за 2012 рік (арк.с.66, 93-95, 100-120).

Відповідач надав докази здійснення заходів по збільшенню асигнувань (арк. с. 85-92).

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з наступними вимогами до відповідача:

- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації АР Крим в частині невиконання вимог п. 6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів 04.03.2002 №256, а саме не реєстрації за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 додаткових зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею у приміському сполучені окремих категорій громадян по станціям та зупиночним пунктам території Нижньогірської районної державної адміністрації за вказаний період та не надсилань інформації про додаткові зобов'язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Нижньогірської районної державної адміністрації,

- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Ніжньогірської районної державної адміністрації АР Крим в частині неповної сплати Державному підприємству «Придніпровська залізниця» витрат на перевезення пасажирів залізницею, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.2012 по 31.12.2012,

- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ніжньогірської районної державної адміністрації АР Крим на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» витрати на перевезення залізницею пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року в сумі 271 980 грн. 99 коп. (арк. с. 4-6)

Вимоги мотивовані тим, що відповідач не вчиняв дії щодо витребування додаткових обсягів фінансування для компенсації позивачу витрат на перевезення залізницею пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, відповідачем не вчиняються дії передбачені пунктом 6 Порядку №256; заборгованість не сплачується відповідачем у добровільному порядку, хоча її розмір узгоджений актом звірки.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції - зміні з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Бюджетним кодексом України, Законом України "Про залізничний транспорт", Порядком розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1359 від 16.12.2009 (далі - Порядок №1359), Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 (далі - Порядок №256).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується, зокрема, на принципі цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Статтею 48 Бюджетного кодексу України встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу).

Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про залізничний транспорт" для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1359 облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки).

Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг. Інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності. Сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира. На підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом (пункти 4, 5, 7, 9 Порядку №1359).

У пункті 10 Порядку №1359 зазначено, що залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми.

Відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-ХП, Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року №875-XII, Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3550-ХП, Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" від 16 грудня 1993 року №3721-XII та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 року №354 "Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування" ДП "Придніпровська залізниця" здійснюється пільгове перевезення окремих категорій громадян за державними програмами соціального захисту населення.

Фінансування зазначених державних соціальних програм згідно з підпунктом "б" пункту 4 частини першої статті 89 та статті 102 Бюджетного кодексу проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відшкодування збитків від перевезення пільгових категорій громадян в приміському сполученні згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.

Пунктом 3 Порядку №256 встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Відповідно до пункту 5 Порядку №256, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення).

Пунктом 6 Порядку №256 встановлено, що у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонам була узгоджена загальна сума договору для компенсації збитків на 2012 рік в розмірі 170000грн., яка й була сплачена відповідачем, що позивачем не заперечується.

Таким чином, відповідачем сплачена компенсація витрат на перевезення залізницею пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 в межах договору, укладеного сторонами. однак він зобов'язаний відшкодовувати зазначені витрати в сумі фактичних витрат позивача.

Крім того, матеріали справа свідчать про те, що відповідач за результатами отримання рахунків позивача на суми витрат на перевезення залізницею пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, з'ясувавши недостатність коштів, визначених у договорі від 11.01.2012, звертався до розпорядників бюджетних коштів з вимогами щодо збільшення обсягів бюджетних витрат для компенсації понесених залізницею витрат (арк.с.85-92).

Однак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності у відповідача можливості компенсувати позивачу його витрати на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, в обсягах, більших, ніж було передбачено Договором від 11.01.2012 та відповідно бюджетом.

За таких обставин, посилання позивача на невиконання відповідачем вимог пункту 6 Порядку №256, наявності у нього можливості в повному обсязі компенсувати витрати залізниці на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 є безпідставними.

Отже, суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що належним способом захисту порушеного права буде визнання протиправною бездіяльність відповідача в частині невиконання вимог пункту 6 "Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", а саме: не реєстрації за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 додаткових зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею у приміському сполученні окремих категорій громадян по станціям та зупиночним пунктам території Нижньогірської районної державної адміністрації АР Крим за вказаний період.

Рішення в цій частині не є правомірним і законним.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 26.11.2013 у справі № К/800/44504/13.

Все вищеперелічене є підставою для зміни судового рішення в порядку пункту 1 частини першої статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні шляхом виключення пункту 2 резолютивної частини в частині визнання протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації АР Крим в частині невиконання вимог пункту 6 "Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256, а саме: не реєстрації за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 додаткових зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею у приміському сполученні окремих категорій громадян по станціям та зупиночним пунктам території Нижньогірської районної державної адміністрації АР Крим за вказаний період.

Суд першої інстанції не позбавлений можливості усунути описку в пункті п'ятому резолютивної частини відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 94, 160, 167, 169 частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 2 частини першої статті 198, пунктом 1 частини першої статті 201, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Нижньогірської районної державної адміністрації АР Крим в особі структурного підрозділу Управління праці та соціального захисту населення на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.06.13 у справі № 801/5384/13-а задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.07.2013 у справі № 801/6404/13-а змінити.

3. Виключити пункт 2 резолютивної частини.

4. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.06.13 у справі № 801/5384/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 27 січня 2014 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна