Рішення

від 28.01.2014 по справі 322/1228/13-ц

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

28 січня 2014 рокуСправа № 322/1228/13-ц

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Гавриш О.А.,

за участю:

представника позивача Андрієць Н.В.,

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом: Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» в особі Новомиколаївської філії ЗОКС «Довіра» філії № 14

до: ОСОБА_2; ОСОБА_3; ОСОБА_4

про: стягнення заборгованості по процентах.

11 грудня 2013 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд: стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість по процентах за період з 08.01.2013 по 08.12.2013 за кредитним договором № 345 від 03.03.2011 в розмірі 6 051,60 грн. на користь Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» в особі Новомиколаївської філії ЗОКС «Довіра» філії № 14 (код ЄДРПОУ 34640581, р/р 26501057000016 в ПАТ КБ «ПриватБанк» м. Запоріжжя, код банку 313399).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

03.03.2011 ОСОБА_2, як член кредитної спілки, отримала кредит в розмірі 10 000,00 грн., відповідно до кредитного договору № 345.

У забезпечення повернення кредиту позивачем було укладено договір поруки з ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Оскільки відповідачі не виконували умови кредитного договору, 12.12.2012 позивач звернувся до Новомиколаївського районного суду Запорізької області з позовною заявою до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором. 27.12.2012 судом було ухвалено рішення про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором в розмірі 10 496,77 грн., з яких 8 405,00 грн. - основна заборгованість; 2 091,77 грн. - заборгованість за процентами. Проте, суму боргу, присуджену судом, відповідачі не сплатили.

Позивач вважає, що має право на стягнення процентів за договором з відповідачів за період з 08.01.2013 по 08.12.2013, оскільки кредитний договір не було розірвано.

Виходячи з наведеного, посилаючись на ст.ст. 257, 264, 525, 554-559, 612, 625, 629, 1054 ЦК України, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов.

Відповідачі письмових заперечень проти позову не надали, в судовому засіданні позову не визнали, посилаючись на те, що з них виконавчою службою щомісячно утримується частина їх заробітної плати на виконання вищезазначеного рішення суду, а тому в невиконанні судового рішення відсутня їх вина, оскільки грошові кошти не перераховано Державною казначейською службою.

В судовому засіданні 28.01.2014 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини цивільної справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів та дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності,

встановив:

03 березня 2011 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 345 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого, позивач надав ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру кредит в розмірі 10 000,00 грн. на потреби: «проведення газопроводу» на строк 18 місяців, тобто до вересня 2012 року. Цим же пунктом Договору передбачено, що позичальник повертає кредит протягом зазначеного у Договорі строку (або достроково) і сплачує 3% щомісячно наперед від залишку суми неповерненого кредиту у відповідності з графіком погашення суми кредиту і процентів за користування кредитом.

Згідно з п. 1.2 Договору повернення основної суми кредиту здійснюється позичальником щомісячно рівними частинами у відповідності з графіком погашення суми кредиту і процентів за користування залишку суми кредиту.

Відповідно до пункту 5.1 Договору, при запізненні строків обов'язкової щомісячної сплати процентів за кредит Позичальник сплачує подвійні проценти за кожен місяць запізнення по сплаті, до повного повернення суми кредиту.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що позичальник зобов'язаний накопичити (залишити) на своєму рахунку у позивача в виді пайового внеску суму в розмірі 25% від суми потрібного йому кредиту, яка знаходиться на його рахунку до повного повернення кредиту і сплати належних процентів.

Згідно з п. 4.1 Договору строк дії договору - до повного повернення відповідачем суми кредиту і сплати належних процентів за користування кредитом (а при неповерненні в строк кредиту - і підвищених процентів).

03.03.2011 між сторонами в справі було укладено договір поруки № 345.

Згідно з п. 1.1 договору поруки від 03.03.2011 поручителі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, поручились перед позивачем за виконання ОСОБА_2 умов Договору та по своєчасному і повному поверненню нею суми кредиту, сплати процентів щомісячно наперед за користування кредитом у розмірі 3 % від залишку суми неповерненого кредиту, а при неповерненні Позичальником в строк кредиту - і підвищених процентів та збитків та зобов'язалися в порядку, передбаченому договором поруки повернути борг Позичальника перед Спілкою в повному обсязі.

Пунктом 2.2 вищевказаного договору поруки, визначено, що відповідальність поручителя настає в тому випадку, коли позичальник не виконує або неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання відповідно до умов Договору.

Відповідно до пунктів 2.1, 4.1 договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед спілкою всім своїм належним майном і грошима по зобов'язанням позичальника в повному обсязі.

Згідно п. 3.1 договору поруки, даний договір діє до повного повернення Позичальником або Поручителями суми кредиту і сплати належних процентів за користування кредитом (а при неповерненні в строк кредиту - і підвищених процентів, збитків завданих Спілці).

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 27.12.2012 по справі № 2/0817/353/2012, яке набрало законної сили 15.01.2013, було задоволено позов Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 10 496,77 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 345 від 03.03.2011.

Даним судовим рішенням встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачами своїх зобов'язань за кредитним договором від 03.03.2011 № 345 та договором поруки від 03.03.2011 № 345, станом на 27.12.2012 у них виникла заборгованість в сумі 10 496,77 грн., а саме: 8 405,00 грн. - основна заборгованість за кредитом; 2 091,77 грн. - проценти за користування кредитом. Також у рішенні суду зазначається про визнання позову відповідачем ОСОБА_2

За правилом частини третьої статті 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Зобов'язання виникають із підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).

Підстави припинення зобов'язань зазначені в ст. ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України та не передбачають можливість припинення зобов'язання у зв'язку з ухваленням судом рішення про задоволення вимог кредитора.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Саме по собі ухвалення рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого фактично не здійснено, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів, передбачених договором.

Оскільки станом на 11.12.2013 відповідачами не була сплачена в повному обсязі сума заборгованості за Договором, позивач мав право нараховувати відсотки за користування кредитом, відповідно до умов Договору.

Факт наявності заборгованості не заперечується відповідачами, та підтверджується довідкою позивача від 13.01.2014 та довідками відділу державної виконавчої служби Новомиколаївського районного управління юстиції від 27.01.2014 № 158, № 159, № 160 з аналізу яких у сукупності з доданим до позовної заяви розрахунком вбачається, що сума основної заборгованості за кредитом залишилася незмінною з часу прийняття вищезазначеного рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області та становить 8 405,00 грн.

Разом з цим, слід зазначити, що із указаних довідок відділу державної виконавчої служби також вбачається, що з ОСОБА_2 за виконавчим провадженням було утримано 2 617,81 грн., з яких 1 698,24 грн. не було перераховано стягувачу управлінням Державної казначейської служби у зв'язку з відсутністю фінансових ресурсів, з ОСОБА_3 за виконавчим провадженням було утримано 2 679,76 грн., з яких 1 822,50 грн. не було перераховано стягувачу з тих самих підстав, а з ОСОБА_4 було утримано 2 399,53 грн., з яких 1 506,13 грн. не було перераховано стягувачу з тих самих підстав.

Проте, неперерахування коштів стягувачу органом державної казначейської служби, не звільняє відповідачів від обов'язку своєчасного виконання грошового зобов'язання перед позивачем, а відтак нарахування позивачем процентів за Договором є правомірним.

Доданим до позовної заяви розрахунком підтверджується, що розмір процентів за Договором, нарахованих за період з 08.01.2013 по 08.12.2013, становить 6 051,60 грн.

З огляду на викладене, суд визнає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

До позовної заяви додано платіжне доручення № 52 від 11.12.2013, яким підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 229,40 грн., отже відповідна сума судових витрат підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд

вирішив:

1. Позов Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» в особі Новомиколаївської філії ЗОКС «Довіра» філії № 14 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2), ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) на користь Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» в особі Новомиколаївської філії ЗОКС «Довіра» філії № 14 (код ЄДРПОУ 34640581, р/р 26501057000016 в ПАТ КБ «ПриватБанк» м. Запоріжжя, код банку 313399) заборгованість по процентах за період з 08 січня 2013 року по 08 грудня 2013 року за кредитним договором № 345 від 03 березня 2011 року у розмірі 6 051,60 грн. (шість тисяч п'ятдесят одна гривня 60 коп.), а також судовий збір в розмірі 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять гривень 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області.

Рішення у повному обсязі складено 31.01.2014.

Суддя С.С. Гасанбеков