Рішення

від 30.01.2014 по справі 913/155/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

30 січня 2014 року Справа № 913/155/14

Провадження № 6/913/155/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт-СМ», м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК «Брокстар», м. Луганськ

про стягнення 18 521 грн. 16 коп.

Суддя Василенко Т.А.

Секретар судового засідання Дохняк І.В.

У засіданні брали участь :

від позивача - Касілов К.Е., дов. від 27.01.2014;

від відповідача - не прибув.

ВСТАНОВИВ:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором доручення № 24/09 від 24.09.2013 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів в сумі 18 521 грн. 16 коп., в тому числі: заборгованість в сумі 18 000 грн. 00 коп., 3 % річних в сумі 96 грн. 66 коп., пеня в сумі 424 грн. 20 коп.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за юридичною адресою - м. Луганськ, вул. Лутугинська, буд. 3В, а також за поштовою адресою - м. Луганська-15, а/с 40, про що свідчить і відмітка органу поштового зв'язку на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення, а саме ухвали суду від 16.01.2014.

При цьому, відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Так, вказана відмітка підтверджує належне відправлення копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Не зважаючи на те, що в ухвалі суду від 16.01.2014 суд визнавав явку сторін обов'язковою, участь в судовому засіданні відповідно до ст. 22 ГПК України є правом сторін.

В даному випадку, відповідач мав можливість скористатися своїм правом на участь у судових засіданнях та правом надавати відповідні пояснення або заперечення. При цьому, суд не вбачає перешкод для розгляду справи і відсутність представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд приступив до розгляду справи по суті.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає наступне.

Згідно договору доручення № 24/09 від 24.09.2013 про організацію міжнародних перевезень вантажів від 03.09.2013 та заявок № 1 від 03.09.2013 і № 2 від 21.09.2013 про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному автомобільному сполученні відповідно до заявки № 116 від 25.09.2013 позивачем надано відповідачу послуги з перевезення вантажу за маршрутом Німеччина - Україна.

За виконання вказаного перевезення відповідач повинен був оплатити послуги позивача протягом 10-14 днів після отримання оригіналів документів у загальній сумі 21 000 грн. 00 коп.

Необхідні документи та рахунок були своєчасно направлені та отримані відповідачем 15.10.2013.

Так, за розрахунком позивача, оплата за заявкою № 116 повинна бути здійснена не пізніше 04.11.2013. З метою отримання заборгованості за надані послуги, позивач направив відповідачу претензію від 15.11.2013, яка відповідачем була визнана та крім цього, відповідач надав позивачу гарантійний лист, за яким зобов'язався сплати заборгованість в сумі 21 000 грн. 00 коп. в строк до 15.12.2013.

Відповідачем оплата наданих послуг була здійснена частково в сумі 3 000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим залишилась заборгованість в сумі 18 000 грн. 00 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь. Крім цього, у зв'язку з невиконанням грошових зобов'язань позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України нараховані 3 % річних за період з 05.11.2013 по 08.01.2014 в сумі 96 грн. 96 коп., та відповідно до п. 6.3 договору пеня за період з 05.11.2013 по 08.01.2014 в сумі 424 грн. 20 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на норми ст. ст. 509, 525, 625, 909, 920 ЦК України та інші.

Оскільки відповідачем сума заборгованості в добровільному порядку сплачена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав та проти позову не заперечив.

Оцінивши матеріали справи та доводи позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

24.09.2013 між ТОВ «ТЕК «Брокстар» (повірений, експедитор, відповідач у справі) та ТОВ «Горизонт-СМ» (довіритель, перевізник за договором, позивач у справі) був укладений договір доручення № 24/09 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному повідомленні.

Згідно п.п. 1, 2, 3 договору перевізник - позивач у справі, надає послуги з перевезення вантажів на підставі письмової (факсової) заявки відповідача. Відповідач, в свою чергу, зобов'язався оплатити надані послуги на умовах, визначених сторонами у відповідних заявках.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно п. 3.1 договору перевізник зобов'язаний забезпечувати своєчасну подачу під навантаження справного автотранспорту, забезпечувати приймання та здачу вантажу, дотримуватися строків його доставки.

Згідно п. 3.2 договору відповідач в свою чергу, був зобов'язаний надавати заявки на перевезення, пред'являти вантаж до перевезення та оплачувати надані послуги відповідно до заявок та своєчасно здійснювати розрахунки з перевізником.

Відповідно до п. 10.1 договору він вступає в силу з моменту підписання і діє один рік.

В пункті 9.1 договору сторони узгодили, що визнають юридичну силу факсимільних копій договору і заявки.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем позивачу була надана заявка № 116 від 25.09.2013 про надання транспортно-експедиційних послуг.

Позивачем вказана заявка прийнята до виконання і сторонами був узгоджений маршрут Німеччина - Україна. Також було узгоджено транспортний засіб, суму оплати послуг перевезення в розмірі 21 000 грн. 00 коп. Встановлено порядок оплати протягом 10-14 банківських днів за оригіналами документів.

Згідно п.п. 4.4, 4.5 договору оплата здійснюється на підставі оригіналів виставленого рахунку, ТТН, акту виконаних робіт. Датою отримання документів є дата вказана на поштовому повідомленні.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу узгоджений транспорт для здійснення відповідного перевезення за вказаною вище заявкою та здійснив перевезення вантажу, що підтверджується міжнародною накладною CMR № DЕ 812750612.

З метою отримання плати за надані послуги позивач направив відповідачу рахунок № СФ-0001065 від 02.10.2013 на суму 21 000 грн. 00 коп., акт здачі-приймання робіт на суму 21 000 грн. 00 коп. на суму 21 000 грн. 00 коп.

За доводами позивача, ним 09.10.2013 на адресу відповідача були направлені документи, передбачені умовами договору, які отримані відповідачем 15.10.2013, що підтверджується відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення.

В той же час, 15.11.2013 позивач направив відповідачу претензію, яка відповідачем була визнана відповідно до листа від 15.11.2013. Крім цього, відповідач надав позивачу гарантійного листа від 19.11.2013, за яким зобов'язався оплатити заборгованість в сумі 21 000 грн. 00 коп. в повному обсязі до 15.12.2013.

В той же час, відповідачем оплата за надані послуги була здійснена частково в сумі 3 000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим, за розрахунком позивача, за відповідачем залишилась заборгованість в сумі 18 000 грн. 00 коп.

Відповідач вказані доводи не оспорив та не спростував.

Відповідно до ст. 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В даному випадку, позивач виступає як кредитор, а відповідач як боржник.

Відповідачем доказів оплати наданих послуг не представлено.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 18 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені за період з 05.11.2013 по 08.01.2014 в сумі 424 грн. 20 коп. слід зазначити наступне.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким із видів, передбачених статтею 546 ЦК України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За умовами договору, оплата за надані послуги здійснюється відповідачем протягом 5-7 банківських днів.

Відповідно до п. 6.3 договору сторони узгодили, що у разі прострочення платежу винна сторона оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Як було наведено вище, умовами договору передбачена оплата наданих послуг протягом 1014 днів з дати отримання оригіналів відповідних документів. Відповідачем такі документи були отримані 15.10.2013, у зв'язку з чим оплата повинна бути здійснена не пізніше 04.11.2013, що відповідачем в повному обсязі здійснено не було.

Виходячи з наведеного, нарахування пені з боку позивача є правомірним, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині також слід задовольнити.

Щодо вимог про стягнення 3 % річних за період з 05.11.2013 по 08.01.2014 в сумі 96 грн. 96 коп. слід вказати на наступне.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) відповідно до ст. 625 ЦК України, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи з наведеного, нарахування 3 % з боку позивача є обґрунтованим і позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК «Брокстар», м.Луганськ, вул. Лутугинська, буд. 3В (поштова адреса: 91015, м. Луганськ - 15, а/с 40) код 38681129, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт-СМ», м. Київ, вул. Артема, 1-5, офіс 613, код 30524716, заборгованість в сумі 18 000 грн. 00 коп., 3 % річних в сумі 96 грн. 96 коп., пеню в сумі 424 грн. 20 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 827 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 03.02.2014.

Суддя Т.А. Василенко