Рішення

від 29.01.2014 по справі 915/2085/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 року Справа № 915/2085/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Кооперативного підприємства "Міськоопринкторг", вул. Велика Морська, будинок 49, м. Миколаїв, 54001

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, 54001

про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 03.04.2012 року у сумі 21 001, 77 грн., в тому числі: 20 500, 00 грн. - заборгованості; 408, 06 грн. - пені; 93, 71 грн. - 3 % річних та розірвання договору.

за участю представників сторін

від позивача Погоріла Олеся Володимирівна, довіреність б/н від 16.01.2014 року;

від відповідача представник не з'явився.

Кооперативне підприємство "Міськоопринкторг" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 03.04.2012 року у сумі 21 457, 64 грн., в тому числі: 20 500, 00 грн. - заборгованості; 782, 94 грн. - пені; 174, 70 грн. - 3 % річних та розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 03.04.2012 року, укладеного між Кооперативним підприємством «Міськоопринкторг» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.11.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 10.12.2013 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.12.2013 року розгляд справи відкладено на 23.12.2013 року у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.12.2013 року розгляд справи відкладено на 20.01.2014 року у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.01.2014 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 29.01.2014 року у зв'язку з неявкою представника відповідача.

23.12.13 року на адресу господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення від 03.04.2012 року у сумі 20 863, 09 грн., в тому числі: 20 500, 00 грн. - заборгованості; 275, 39 грн. - пені; 87, 70 грн. - 3 % річних та розірвати договір. Вказана заява про уточнення позовних вимог від 23.12.13 року прийнята судом до розгляду, про що зазначено в ухвалі господарського суду Миколаївської області від 23.12.2013 року.

25.12.13 року на адресу господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення від 03.04.2012 року у сумі 21 001, 77 грн., в тому числі: 20 500, 00 грн. - заборгованості; 408, 06 грн. - пені; 93, 71 грн. - 3 % річних та розірвати договір. Вказана заява про уточнення позовних вимог від 25.12.13 року є заявою про збільшення розміру позовних вимог та прийнята судом до розгляду, про що зазначено в ухвалі господарського суду Миколаївської області від 20.01.2014 року.

Отже, судом розглядаються позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 25.12.13 року.

Представник позивача в судовому засіданні 29.01.2014 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.12.2013 року (арк. справи 95-100) та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

03.04.2012 року між Кооперативним підприємством «Міськоопринкторг» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір оренди нежитлового приміщення.

Об'єктом оренди за цим договором є нежитлове приміщення на першому поверсі будівлі за адресою АДРЕСА_3 загальною площею 140 кв.м.

Як зазначено в п. 2.1 Договору приміщення повинно бути надане орендодавцем і прийнято орендарем не пізніше 03.04.2012 року відповідно до умов даного договору, що оформлюється Актом прийому-передачі приміщення, що підписується представниками сторін та скріплюється печатками останніх. На виконання умов договору 03.04.2012 року орендодавцем і орендарем був складений і підписаний акт прийому-передачі орендарю приміщення.

Відповідно до п. 3.1 Договору строк оренди складає 35 місяців. Обчислення строку оренди починається з моменту передачі приміщення орендарю за актом приймання-передачі відповідно до п. 2.1 Договору.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що розмір орендної плати за цим договором встановлюється згідно Додатка № 2, що підписується представниками сторін, скріплюється печатками останніх та складає невід'ємну частину цього договору. Як зазначено в п. 1 Додатку № 2 до Договору орендна плата за договором оренди нежитлового приміщення від 03.04.2012 року встановлюється на період з 01.05.2012 року по 03.03.2015 року за календарний місяць без ПДВ у розмірі 4 000, 00 грн.

Пунктом 4.3 Договору передбачено порядок сплати орендної плати.

Позивач свої обов'язки відповідно до договору оренди виконав.

Розрахунок відповідачем був здійснений за травень 2013 року у розмірі 3 500, 00 грн., за червень-жовтень 2013 року відповідач в порушення умов договору не здійснював оплати.

Крім того, намагаючись вирішити спір у досудовому порядку, як передбачено п. 9.5 Договору, 06.09.2013 року відповідачу була направлена телеграма з проханням прибути 09.09.2013 року о 10 годині для передачі приміщення у зв'язку з розірванням договору оренди, а листом від 18.09.2013 року № 16 позивач звертався до відповідача з вимогою щодо сплати заборгованості по орендній платі.

Відповідно до п. 9.2 цього Договору орендодавець має право відмовитись від цього договору у разі, якщо орендар затримує плату орендної плати згідно умов розділу 4 цього договору протягом одного місяця, про що орендодавець повідомляє орендаря за десять календарних днів до дати припинення договору. Днем отримання зазначеного повідомлення вважається дата, зазначена на повідомленні про вручення рекомендованого листа з таким повідомленням. Однак, листи відповідач умисно не отримує, будь-яких повідомлень про зміну ним адреси позивачу не надходило.

Відповідач затримує плату орендної плати протягом шести місяців, що є істотним порушенням умов договору.

Також 29.10.2013 року позивачем на адресу відповідача пріоритетним листом з рекомендованим повідомленням про вручення були направлені рахунок за оренду в жовтні 2013 року на суму 4 000, 00 грн., акти виконаних робіт в серпні-жовтні 2013 року на суму 4 000, 00 грн. кожний, які відповідач отримав 20.11.2013 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Із посиланням на приписи ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 651, 759, 762, 782 ЦК України, ст. 193 ГК України та на умови Договору оренди нежитлового приміщення від 05.04.2012 року представник позивача просив суд стягнути з відповідача 20 500, 00 грн. - заборгованості; 408, 06 грн. - пені; 93, 71 грн. - 3 % річних та розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 03.04.2012 року, укладений між Кооперативним підприємством «Міськоопринкторг» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.

Відповідач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та не з'явися в судові засідання 10.12.2013 року, 23.12.2013 року, 20.01.2014 року, 29.01.2014 року та повноважного представника не направив.

Ухвали господарського суду Миколаївської області від 21.11.2013 року, від 10.12.2013 року, від 23.12.2013 року були повернуті поштовою установою на адресу суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (арк. справи 53-55; 92-94; 105-108).

Явка відповідача не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 з останніми змінами та доповненнями від 17.12.2013 року особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судових засідань.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 з останніми змінами від 17.12.13 року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності відповідача та/або його повноважного представника.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

03.04.2012 року між Кооперативним підприємством «Міськоопринкторг» (далі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплатне зворотне користування (оренду) на умовах цього договору нежитлове приміщення на першому поверсі будівлі за адресою АДРЕСА_3 (п. 1.1 Договору) (арк. справи 16-18).

Даний договір підписано сторонами та скріплено печаткою орендодавця.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Умовами Договору оренди сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.2 Договору площа приміщення, що надається в оренду, становить 140 кв. м., розташування приміщення відображено штрихуванням на поповерховому плані (Додаток № 1), які повністю передаються у користування орендаря. Поповерховий план розташування приміщення підписується сторонами та складає невід'ємну частину цього Договору.

Відповідно до п. 1.3 Договору мета оренди - розташування приміщення для надання послуг у сфері відпочинку та розваг.

Відповідно до п. 2.1 Договору приміщення повинно бути надане орендодавцем і прийнято орендарем не пізніше 03.04.2012 року (дата початку строку оренди) відповідно до умов даного договору, що оформлюється Актом прийому-передачі приміщення, що підписується представниками сторін та скріплюється печатками останніх.

Відповідно до п. 2.3 Договору акт прийому-передачі приміщення, на підставі якого приміщення повертається орендодавцю, підписується сторонами після фактичного звільнення приміщення орендарем.

Відповідно до п. 3.1 Договору строк оренди складає 35 місяців. Обчислення строку оренди починається з моменту передачі приміщення орендарю за актом прийому-передачі відповідно до п. 2.1 Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору розмір орендної плати цим договором встановлюється згідно Додатка № 2, що підписується представниками сторін, скріплюється печатками останніх та складає невід'ємну частину цього договору.

Відповідно до п. 1 Додатку № 2 до Договору орендна плата за договором оренди нежитлового приміщення від 03.04.2012 року встановлюється на період з 01.05.2012 року по 03.03.2015 року за календарний місяць без ПДВ у розмірі 4 000, 00 грн. (арк. справи 20).

Відповідно до п. 4.2 Договору оплата здійснюється у національній валюті.

Відповідно до п. 4.3 Договору орендна плата сплачується за поточний місяць в безготівковій або готівковій формі на підставі рахунку орендодавця. Орендодавець зобов'язаний надати рахунок для сплати орендної плати в період з першого по третє число місяця, за який вноситься орендна плата, а орендар зобов'язаний оплатити наданий орендодавцем рахунок протягом 3 робочих днів з моменту його отримання від орендодавця. Рахунки вручаються уповноваженому представнику орендаря під розпис або направляються останньому поштою з повідомленням про вручення. У випадку прострочення передачі орендодавцем рахунку орендарю, строк сплати орендної плати за таким рахунком збільшується пропорційно кількості днів прострочення орендодавця.

Орендна плата за неповний місяць оренди повинна бути перерахована Орендарем в розмірі, пропорційному кількості днів здійснення фактичної оренди в оплачуваному місяці (з або до дати підписання відповідного Акту прийому-передачі Приміщення). Рахунок для оплати орендної плати за перший та останній місяці оренди повинний бути наданий Орендодавцем Орендарю протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання Акту прийому-передачі Приміщення.

Відповідно до п. 4.4 Договору сторони до останнього числа кожного місяця підписують двосторонній акт про надання послуг, який є підтвердженням факту оренди приміщення в поточному місяці.

Відповідно до п. 5.2.1 Договору Орендодавець має право отримувати орендну плату відповідно умов цього Договору.

Відповідно до п. 6.1.2 Договору орендар зобов'язаний здійснювати сплату орендної плати та інших платежів передбачених цим договором.

Відповідно до абз. 2 п. 7.3 Договору обов'язки орендаря щодо сплати орендної плати припиняються з дня фактичного звільнення орендарем приміщення, яка зазначається в акті прийому-передачі.

Відповідно до п. 8.2 Договору у випадку прострочення по сплаті орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 9.1 Договору цей договір вступає в дію з моменту його підписання та діє протягом строку оренди, а в частині відповідальності сторін - до повного виконання сторонами таких своїх зобов'язань.

Відповідно до п. 9.2 Договору орендодавець має право відмовитись від цього договору у разі, якщо орендар затримує сплату орендної плати згідно умов розділу 4 цього договору протягом одного місяця, про що орендодавець повідомляє орендаря за десять календарних днів до дати припинення договору. Днем отримання зазначеного повідомлення вважається дата, зазначена на повідомленні про вручення рекомендованого листа з таким повідомленням.

Відповідно до п. 9.3.5 Договору дія цього договору припиняється внаслідок розірвання договору в судовому порядку на вимогу однієї зі сторін.

Судом встановлено наступне.

На виконання умов Договору оренди Орендодавець передав, а Орендар прийняв на підставі Акту приймання-передачі від 03.04.2012 року у тимчасове оплатне зворотне користування (оренду) нежитлове приміщення площею 140 кв.м. на першому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_3 (арк. справи 21).

Відповідно до п. 4.3 Договору позивачем були виставлені відповідачу наступні рахунки:

- рахунок № 47 від 02.05.2013 року за оренду нежитлового приміщення в травні 2013 року на суму 4 000, 00 грн. (арк. справи 28);

- рахунок № 51 від 03.06.2013 року за оренду нежитлового приміщення в червні 2013 року на суму 4 000, 00 грн. (арк. справи 29);

- рахунок № 59 від 01.07.2013 року за оренду нежитлового приміщення в липні 2013 року на суму 4 000, 00 грн. (арк. справи 30);

- рахунок № 66 від 01.08.2013 року за оренду нежитлового приміщення в серпні 2013 року на суму 4 000, 00 грн. (арк. справи 31);

- рахунок № 81 від 02.09.2013 року за оренду нежитлового приміщення в вересні 2013 року на суму 4 000, 00 грн. (арк. справи 32);

- рахунок № 90 від 01.10.2013 року за оренду нежитлового приміщення в жовтні 2013 року на суму 4 000, 00 грн. (арк. справи 33).

Рахунок за оренду в травні 2013 року був надісланий та частково оплачений відповідачем.

Рахунки за оренду в червні-вересні 2013 року надіслані позивачем на адресу відповідача 18.09.2013 року, проте 24.10.2013 року повернуті поштовою установою позивачу з поміткою "за закінченням строку зберігання", про що свідчать Опис вкладення у цінний лист, Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, Поштовий конверт з відповідними відмітками пошти, Поштова квитанція, а також інформація з Офіційного сайту «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень за штрихкодовим ідентифікатором 5400121195603 (арк. справи 38-41, 87).

Рахунок за оренду в жовтні 2013 року, а також Акти виконаних робіт за оренду в серпні-жовтні 2013 року надіслані позивачем на адресу відповідача 29.10.2013 року, що підтверджується Поштовою квитанцією та Описом вкладення у цінний лист. Вказаний рахунок та Акти виконаних робіт отримано відповідачем 20.11.2013 року, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 5400121188852 (арк. справи 42-43, 77).

Судом також враховано, що ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містить вимогу про виконання грошового зобов'язання (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа), не дає підстав вважати вимогу непред'явленою (п. 3 Оглядового листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 01-06/767/2013 від 29.04.13 року).

Відповідач умови Договору належним чином не виконував.

За оренду в травні 2013 року відповідачем було сплачено 3 500, 00 грн., що підтверджується копіями прибуткових касових ордерів:

- прибутковий касовий ордер № 000060 від 02.08.2013 року на суму 1 700, 00 грн. (арк. справи 34);

- прибутковий касовий ордер № 000063 від 07.08.2013 року на суму 450, 00 грн. (арк. справи 35);

- прибутковий касовий ордер № 000065 від 19.08.2013 року на суму 850, 00 грн. (арк. справи 36);

- прибутковий касовий ордер № 000058 від 16.07.2013 року на суму 500, 00 грн. (арк. справи 37).

Станом на день розгляду справи заборгованість за оренду в травні 2013 року в сумі 500, 00 грн. залишилась несплаченою відповідачем (4 000 грн. - 3 500 грн. = 500 грн.).

Рахунки за червень-жовтень 2013 року відповідачем не оплачені.

Таким чином, загальна сума боргу за оренду нежитлового приміщення за період з травня по жовтень 2013 року включно складає 20 500, 00 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення від 03.04.2012 року за період з травня по жовтень 2013 року включно в сумі 20 500, 00 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 408, 06 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до п. 8.1 Договору за невиконання та/або неналежне виконання своїх обов'язків за Договором, Сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, що передбачені чинним законодавством України та цим Договором. Дійсним Сторони узгодили, що строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) за цим Договором встановлюється у 3 роки на підставі ст. 259 Цивільного кодексу України. Нарахування неустойки (штрафу, пені) здійснюється протягом всього часу існування порушення Орендарем зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до п. 8.2 Договору у випадку прострочення по сплаті орендної плати Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені в сумі 408, 06 грн. При цьому, судом враховано, що нарахування пені здійснено позивачем по кожному окремому зобов'язанню (кожному окремому рахунку) з урахуванням відстрочки платежу на 3 календарних дні згідно п. 4.3 Договору та з урахуванням проведених відповідачем часткових оплат за оренду нежитлового приміщення в травні 2013 року. Розрахунок пені здійснено позивачем арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Період нарахування визначено позивачем правильно. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (арк. справи 95-100). Отже, вимога про стягнення пені в сумі 408, 06 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 93, 71 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду України від 23.01.12 року по справі № 37/64).

Позивачем нараховано відповідачу 93, 71 грн. - 3 % річних від суми заборгованості за сукупний період з 16.07.2013 року по 23.12.2013 року по кожному окремому зобов'язанню (кожному окремому рахунку) з урахуванням відстрочки платежу на 3 календарних дні згідно п. 4.3 Договору та з урахуванням проведених відповідачем часткових оплат за оренду нежитлового приміщення в травні 2013 року. Розрахунок суми трьох відсотків річних є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи. Розгорнутий розрахунок трьох відсотків річних наявний в матеріалах справи (арк. справи 95-100). Отже, три проценти річних входять до складу грошового зобов'язання, не є санкціями, а відтак три проценти річних правомірно нараховані позивачем.

Щодо вимоги позивача про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 03.04.2012 року, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Зазначену норму слід розуміти таким чином, що право на відмову від договору та право вимагати повернення речі у наймодавця виникає у разі, якщо орендна плата наймачем взагалі не вносилась протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до п. 9.2 Договору Орендодавець має право відмовитись від цього Договору у разі, якщо Орендар затримує сплату орендної плати згідно умов розділу 4 цього Договору протягом одного місяця , про що Орендодавець повідомляє Орендаря за десять календарних днів до дати припинення Договору. Днем отримання зазначеного повідомлення вважається дата, зазначена на повідомленні про вручення рекомендованого листа з таким повідомленням.

20.08.2013 року позивач направив відповідачу лист (вих. 14) про відмову від договору оренди нежитлового приміщення від 03.04.2012 року у зв'язку з наявністю заборгованості по орендній платі більше одного місяця (арк. справи 72). Вказаний лист вих. № 14 від 20.08.13 року направлений на адресу відповідача, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, Описом вкладення у цінний лист, Поштовим конвертом з відповідними відмітками (арк. справи 73-75).

Вказаний лист 25.09.2013 року повернуто поштовою установою позивачу з поміткою "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується інформацією з Офіційного сайту «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень за штрихкодовим ідентифікатором 5400120776203 (арк. справи 76).

06.09.2013 року позивачем направлялась відповідачу телеграма, в якій повідомлялось про необхідність прибуття відповідача 09.09.2013 року о 10.00 для передачі приміщення у зв'язку з розірванням договору оренди. Вказана телеграма відповідачем отримала не була, про що свідчить повідомлення оператора від 07.09.2013 року (арк. справи 48-49).

18.09.2013 року позивач направив відповідачу лист (вих. 16) про відмову від договору оренди нежитлового приміщення від 03.04.2012 року у зв'язку з наявністю заборгованості по орендній платі протягом чотирьох місяців. У повідомленні позивачем також заявлена вимога про погашення боргу з орендної плати, а також звільнення та повернення орендованого приміщення за актом приймання-передачі (арк. справи 44). Вказаний лист вих. № 16 від 18.09.13 року направлений на адресу відповідача, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, Поштовою квитанцією, Поштовим конвертом з відповідними відмітками (арк. справи 45-47).

Вказаний лист 19.10.2013 року повернуто поштовою установою позивачу з поміткою "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується інформацією з Офіційного сайту «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень за штрихкодовим ідентифікатором 5400121213849 (арк. справи 78).

Як вказано вище, листи-повідомлення позивача про відмову від договору оренди відповідач не отримав, відтак, відповідач не може вважатись таким, що повідомлений належним чином про відмову від договору в односторонньому порядку та його розірвання. За таких обставин, враховуючи приписи ст. 785 ЦК України та умови п. 9.2 Договору, суд дійшов висновку про відсутність підстав стверджувати, що договір оренди від 03.04.12 року є розірваним в силу односторонньої відмови наймодавця від договору у зв'язку з допущенням наймачем порушень умов договору в частині сплати орендних платежів. Отже, договір оренди від 03.04.12 року є чинним.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Підпунктом 9.3.5 пункту 9.3 Договору передбачено, що дія договору припиняється внаслідок розірвання договору у судовому порядку на вимогу однієї зі сторін.

Відповідно до абз. 1-3, 8 п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.13 року № 12 вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке.

Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.13 року № 12 з урахуванням частини другої статті 124 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 у справі № 1-2/2002 приписи статті 188 ГК України та статті 11 ГПК України не позбавляють сторону договору права на звернення до суду з вимогою про зміну або розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

Вказаної позиції також дотримується Верховний Суд України, зазначивши в постанові, що право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору. Істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю) (постанова Верховного Суду України від 08.05.2012 року по справі № 3-26гс12).

Відповідно до ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Суд дійшов висновку, що відповідно до вимог 33 ГПК України позивач довів порушення відповідачем обов'язку з внесення орендних платежів протягом трьох місяців підряд. Як встановлено судом вище, орендна плата за травень 2013 року не сплачена відповідачем в повному обсязі. Так, остання оплата за оренду приміщення в травні 2013 року була внесена відповідачем 19.08.13 року (арк. справи 36). Доказів, які б підтверджували внесення орендних платежів після цієї дати суду не подано. Відтак, станом на день звернення до суду із позовом був наявний факт несплати відповідачем орендної плати протягом трьох місяців.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди, оскільки відповідачем систематично порушуються умови договору оренди в частині сплати орендних платежів, що є істотним порушенням умов договору. Отже, вимога позивача про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 03.04.2012 року є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати в сумі 2 867, 50 грн. (1 720, 50 грн. - судовий збір за розгляд вимоги майнового характеру та 1 147 грн. - судовий збір за розгляд вимоги немайнового характеру) відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 202, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610-612, 625, 629, 651, 759, 782, 785 ЦК України, ст. 188, 193, 230-232, 283, 291 ГК України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 22, 33, 49, 75, ст. 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

задовольнити позов Кооперативного підприємства "Міськоопринкторг" (код ЄДРПОУ 32003992) до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 03.04.2012 року у сумі 21 001, 77 грн., в тому числі: 20 500, 00 грн. - заборгованості; 408, 06 грн. - пені; 93, 71 грн. - 3 % річних та розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 03.04.2012 року, укладеного між Кооперативним підприємством «Міськоопринкторг» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.

Стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, 54001 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь позивача Кооперативного підприємства "Міськоопринкторг", вул. Велика Морська, будинок 49, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 32003992):

- 20 500, 00 грн. (двадцять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) - основного боргу за договором оренди нежитлового приміщення від 03.04.2012 року;

- 408, 06 грн. (чотириста вісім грн. 06 коп.) - пені за договором оренди нежитлового приміщення від 03.04.2012 року;

- 93, 71 грн. (дев'яносто три грн. 71 коп.) - 3 % річних за договором оренди нежитлового приміщення від 03.04.2012 року;

- 2 867, 50 грн. (дві тисячі вісімсот шістдесят сім грн. 50 коп.) - витрат по сплаті судового збору за розгляд вимог майнового та немайнового характеру.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 03.04.2012 року, укладений між Кооперативним підприємством «Міськоопринкторг» (54001, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, будинок 49, код ЄДРПОУ 32003992) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (54001, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.01.2014 року.

Суддя Е.М. Олейняш