Постанова

від 28.01.2014 по справі 914/2459/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2014 р. Справа № 914/2459/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Юрченка Я.О.

суддів: Матущака О.І.

Гриців В.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Страховий брокер "Експерт", м.Львів б/н від 24.10.2013 року

на рішення господарського суду Львівської області від 17.10.2013 року

у справі №914/2459/13

за позовом: Приватного акціонерного товариства страхової компанії "Інтер-Поліс",

м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Страховий брокер "Експерт",

м.Львів

про стягнення в сумі 302 930,22грн.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Страховий брокер

"Експерт", м.Львів

до відповідача: Приватного акціонерного товариства страхової компанії "Інтер-Поліс",

м.Київ

про стягнення в сумі 48 377,47грн.

за участю представників сторін (за первісним позовом):

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: Дудяк Р.А.;

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.10.2013 року у справі №914/2459/13 (суддя Щигельська О.І.) первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Страховий брокер "Експерт" на користь Приватного акціонерного товариства страхової компанії "Інтер-Поліс" 259244,39грн. основного боргу, 4987,21грн. 3% річних, 504,89грн. індексу інфляції та 5294,73грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Зустрічний позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства страхової компанії "Інтер-Поліс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Страховий брокер "Експерт" 48377,47грн. основного боргу та 1720,50грн. судового збору.

Відповідач за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Страховий брокер "Експерт" (далі - відповідач) не погоджуючись із прийнятим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині задоволених позовних Приватного акціонерного товариства страхової компанії "Інтер-Поліс" вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити Приватному акціонерному товариству страхової компанії "Інтер-Поліс" у задоволенні позову повністю. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги зазначає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 651, 653 Цивільного кодексу України та ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Також апелянт вважає, що норми ст.1212 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню до правовідносин сторін у даній справі.

Позивач за первісним позовом - Приватне акціонерне товариство страхова компанія "Інтер-Поліс" (далі - позивач) правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України не скористалося, відзиву на апеляційну скаргу не подало.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року у справі №914/2459/13 колегією суддів в складі: Юрченка Я.О. (головуючий), Давид Л.Л., Данко Л.С. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.11.2013 року.

19.11.2013 року в судовому засіданні, оголошено перерву до 10.12.2013 року.

З підстав, визначених в ухвалах суду від 10.12.2013 року, від 16.12.2013 року, розгляд даної справи відкладався.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 року у склад колегії для розгляду справи №914/2459/13, замість суддів Давид Л.Л., Данко Л.С., введено суддів Гриців В.М., Матущака О.І.

З підстав, визначених в ухвалі суду від 24.12.2013 року, розгляд даної справи відкладено на 28.01.2014 року.

28.01.2014 року на адресу суду апелянтом подано клопотання про подання доказів, в якому зазначає про зміну назви скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Страховий брокер «Експерт» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Прилад». На підтвердження відповідних обставин подано копію виписки з ЄДРЮО та ФОП станом на 23.01.2014 року, копію витягу із статуту ТОВ «Підприємство «Прилад»».

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча, належним чином повідомлявся про час і місце розгляду даної справи. Відтак, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача, оскільки, наявних матеріалів справи достатньо для прийняття законного і обґрунтованого рішення у даній справі.

Представник скаржника в судовому засіданні підтримав апеляційні вимоги та просив оскаржуване рішення скасувати.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника апелянта, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Львівської області від 17.10.2013 року у справі №914/2459/13 - залишити без змін, виходячи з наступного.

20.11.2009р. між ПрАТ страхова компанія "Інтер-Поліс" (довіритель) та ТзОВ "Страховий брокер "Експерт" (повірений), укладено договір доручення, згідно з яким довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов'язання, зокрема, щодо підписання від імені довірителя та засвідчення його печаткою договорів страхування (полісів) (п.2.1.1. договору доручення).

Як визначено п.3.2 вказаного договору, повірений отримавши страховий платіж від страхувальника, який відповідно до п.3.1 договору, сплачується ним на розрахунковий рахунок або в касу повіреного, зобов'язаний протягом 2 (двох) робочих днів після отримання цього страхового платежу, перерахувати його на рахунок довірителя, утримавши належну йому винагороду, розмір якої встановлено додатком №1 до договору.

Окрім цього, 20.11.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Страховий брокер "Експерт" (товариство) та Приватним акціонерним товариством страховою компанією "Інтер-Поліс" (страховик) укладено договір про фінансові гарантії, за яким сторони здійснюють взаємну діяльність, що має на меті недопущення псування іміджу сторін, в разі настання негативних фінансових явищ та неможливості страховиком виконати свої зобов'язання перед страхувальниками по виплаті страхових відшкодувань, для чого створюється резервний фонд фінансових гарантій (п.п.1.1, 1.2).

Відповідно до п.2.2.1 договору, страховик дає дозвіл товариству самостійно формувати резервний фонд: відраховувати 25% з суми кожного страхового платежу, прийнятого від страхувальників та самостійно зараховувати ці кошти на рахунок, передбачений п.2.1.4 договору у розмірі не менше ніж такої, що визначається відповідно до додатку №2.

Товариство, як визначено п.2.1.4 договору, зобов'язується надати банківські реквізити для формування резервного фонду фінансових гарантій страховика, приймати на нього кошти, здійснювати виплати відшкодувань та здійснювати всі інші необхідні розрахунки по даному рахунку. Згідно з п.2.1.6 договору, товариство зобов'язується з суми кожного страхового платежу, прийнятого від страхувальників, самостійно відраховувати 25%, та зараховувати їх в резервний фонд, до моменту формування резервного фонду в розмірі не менш ніж такий, що визначається за формулою наведеною в додатку №2 до даного договору.

В силу вимог ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою виникнення господарських зобов'язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст.526 ЦК України, ст. 193 ГК України), і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, п.7 ст.193 ГК України).

Додатковою угодою №1 від 10.09.2010р. сторони внесли зміни у договір про фінансові гарантії від 20.11.2009р., зокрема у п.2.1.6 та п.2.2.1 договору, якими встановлено виключення з відрахувань за двома договорами страхування, а саме платежів з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів (Україна) і міжнародного обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів "Зелена карта".

За період з 01.12.2009р. по квітень 2011 року відповідачем виконано роботи та надано послуги за договором в повному обсязі, що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими печатками товариств актами виконаних робіт (копії знаходяться в матеріалах справи). З поданих позивачем розрахунків вбачається, що товариством за вказаний період утримано до резервного фонду 252823,69грн. Відповідачем факт утримання коштів до резервного фонду у вказаному розмірі не заперечується, до матеріалів справи долучено підписаний представниками сторін та засвідчений печатками підприємств акт звірки взаємних розрахунків від 12.08.2013р.

Пунктами 6.1., 6.3 договору про фінансові гарантії передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту дії останнього договору страхування, укладеним зі страхувальником за посередництвом товариства. Дія даного договору може бути припинена за взаємною згодою сторін в будь-який час або з ініціативи однієї зі сторін за умови письмового повідомлення іншої сторони не менше ніж за 30 календарних днів до бажаної дати такого припинення.

Так, позивачем на адресу ТзОВ "Страховий брокер "Експерт" надіслано лист вих.№280 від 21.05.2012р. про припинення договору про фінансові гарантії з 22.06.2012р., який отримано адресатом 28.05.2012р. (копія повідомлення про вручення знаходиться в матеріалах справи), проте залишено без відповіді.

Листом вих.№406 від 17.08.2012р. позивачем повідомлено відповідача про припинення договору про фінансові гарантії через 30 календарних днів з дати отримання даного листа та необхідність перерахування залишку резервного фонду фінансових гарантів протягом 30 календарних днів з дати припинення даного договору. З відмітки на титульній стороні листа вбачається, що вказана кореспонденція отримана 23.08.2012р., проте залишена без відповіді, а заявлена у ній вимога - без виконання. Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача із позовом до відповідача про стягнення 252823,69грн. основної заборгованості, 504,89грн. індексу інфляції, 4987,21грн. 3% річних, 12468,00грн. пені.

Виходячи із змісту приписів ст.ст.525, 653 ЦК України та згідно із умовами п.6.3. договору про фінансові гарантії, враховуючи, документально підтверджений факт надсилання позивачем та отримання відповідачем листів за лист вих.№280 від 21.05.2012р., вих.№406 від 17.08.2012р., договір про фінансові гарантії від 20.11.2009 року, укладений між сторонами слід вважати таким, що припинив свою дію. Наведені обставини вірно встановлені місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення та не спростовані апелянтом.

Перевіряючи доводи апелянта про порушення місцевий господарським судом норм ст.ст.651,653 ЦК України та про відсутність предмету спору у даній справі, колегією суддів встановлено наступне.

З'ясуванням документальних доказів у справі встановлено, що відповідач не заперечує факт утримання коштів в сумі 252823,69грн. до резервного фонду на виконання умов договору про фінансові гарантії від 20.11.2009р. та розірвання вказаного договору згідно з п.6.3 цього ж договору в односторонньому порядку з ініціативи позивача.

Аналізом пунктів 1.1., 1.2. договору про фінансові гарантії встановлено, що резервний фонд, створений для реалізації взаємної діяльності, що має на меті недопущення псування іміджу сторін, в разі настання негативних фінансових явищ та неможливості страховиком виконати свої зобов'язання перед страхувальниками по виплаті страхових відшкодувань.

Відтак, припинення дії договору про фінансові гарантії не може передбачати утримання у відповідача коштів резервного фонду, отриманих в період дії та на умовах такого договору, оскільки, такі за своєю природою повинні забезпечити, зокрема, належне виконання страховиком (позивачем) своїх зобов'язань перед страхувальниками по виплаті страхових відшкодувань. Відтак, утримання відповідачем коштів резервного фонду в сумі 252823,69 грн. після припинення дії такого договору слід розцінювати як безпідставне збагачення без достатніх правових підстав за рахунок позивача.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та наявність правових підстав для задоволення позову щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 252 823,69 грн.

З огляду на приписи ст.ст.230-232, 343 ГК України та ст.547 ЦК України, господарський суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 12 468,00 грн.

За правилами частини 2 статті 1214 Цивільного кодексу України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В силу частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 504,89 грн. інфляційних та 4987,21 грн. 3 % річних, правильність нарахування яких згідно із наданим розрахунком перевірено та визнано вірним, обґрунтовано задоволені місцевим господарським судом.

Покликання апелянта на порушення місцевим господарським судом норм ст.22 ГПК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, такі спростовуються матеріалами справи. Відповідно до протоколу судового засідання, проведеного 10.10.2013 року господарським судом Львівської області у даній справі, роз'яснивши права та обов'язки сторін, розгляд даної справи по суті, суд розпочав саме 10.10.2013 року, а відтак заява про збільшення позовних вимог від 20.09.2013 року (подана до суду 25.09.2013 року), прийнята місцевим господарським судом до розгляду у відповідності до ст.22 ГПК України.

При цьому, з матеріалів справи встановлено, що 10.09.2010р. між ТзОВ "Страховий брокер "Експерт" (виконавець) та Приватним акціонерним товариством страховою компанією "Інтер-Поліс" (замовник) укладено договір про інформаційний супровід договорів страхування за яким замовник доручив, а виконавець зобов'язався надавати послуги по інформаційному супроводу договорів страхування (п.1.1).

Відповідно до результатів звірки розрахунків сторін, проведеної на підставі актів виконаних робіт за період з жовтня 2010 року по січень 2011 року, долучених до матеріалів справи, платіжні доручення та інформацію про розрахунки ТзОВ "Страховий брокер "Експерт" та ПрАТ страхової компанії "Інтер-Поліс", а також подані позивачем банківські виписки про рух коштів по рахунку, заборгованість відповідача за договором доручення від 20.11.2009р. та договором про інформаційний супровід від 10.09.2010р. за вказаний період складає 6420,70 грн., що вірно встановлено місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення.

Таким чином, оскаржуване рішення в частині задоволення первісних позовних вимог є обґрунтованим, відповідає матеріалам та дійсним обставинам справи, а скаржником в суді апеляційної інстанції не спростовано.

Разом з тим, оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині зустрічного позову, обґрунтоване документальними доказами у справі та відповідає вимогам чинного законодавства. Заборгованість ПрАТ страхової компанії "Інтер-Поліс" перед ТзОВ "Страховий брокер "Експерт" відповідно до актів виконаних робіт за період з жовтня 2010 року по січень 2012 року в сумі 48377,47грн., стягнута господарським судом Львівської області обґрунтовано.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 17.10.2013 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 91, 99 , 101 , 103 , 105 Господарського процесуального кодексу України , Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Страховий брокер "Експерт", м.Львів б/н від 24.10.2013 року відмовити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 17.10.2013 року у справі №914/2459/13 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено: 03.02.2014року.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Матущак О.І.

Суддя Гриців В.М.