Ухвала від 15.01.2014 по справі 801/6869/13-а

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/6869/13-а

15.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/6869/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 07.11.13

за позовом Приватного підприємства "Компанія "Арттекс Крим" (вул. Лексіна, буд.46 кв. 137, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95051)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М.Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.11.13 адміністративний позов Приватного підприємства "Компанія "Арттекс Крим" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0305141501 від 20.05.2013р. та № 0008721502 від 27.05.2013р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Компанія "Арттекс Крим" (ЄДРПОУ 37369917) 574,73 грн. судових витрат.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.11.13 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що за результатами перевірки позивача був складений акт від 04.02.2013р. № 1458/15.2/37369917 (далі акт перевірки).

На підставі висновків акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0004451501 від 27.03.2013р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 29236,00 грн., у тому числі за основним платежем - 26767 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2469 грн.; № 0006261502 від 27.03.2013р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 28236,25 грн., у тому числі за основним платежем - 22589 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2647,25 грн.

На думку податкового органу, висновки відповідача є обґрунтованими та засновані на нормах діючого законодавства.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2014 замінено Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Компанія "Арттекс Крим" (ідентифікаційний номер юридичної особи - 37369917) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 10.11.2010.

Відповідно до довідки серії АА № 339854 від 11.11.2010р. основними видами економічної діяльності підприємства є, зокрема, виробництво верхнього одягу (КВЕД 18.22.0), виробництво робочого одягу (КВЕД 18.21.0), виробництво іншого одягу та аксесуарів (КВЕД 18.24.0).

Позивач зареєстрований в податковому органу платником податків та зборів, в тому числі є платником податку на прибуток та податку на додану вартість.

Таким чином, Приватне підприємство "Компанія "Арттекс Крим" являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Посадовими особами податкового органу була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП "Компанія "Арттекс Крим" з питань взаємовідносин з ТОВ "ВТК "Окнополь", ПП "Габарит-Груп" у березні, квітні 2011р.

За результатами перевірки був складений акт від 04.02.2013р. № 1458/15.2/37369917 (далі акт перевірки).

На підставі висновків акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0004451501 від 27.03.2013р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 29236,00 грн., у тому числі за основним платежем - 26767 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2469 грн.;

- № 0006261502 від 27.03.2013р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 28236,25 грн., у тому числі за основним платежем - 22589 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2647,25 грн.

Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями ПП "Компанія "Арттекс Крим" подало скаргу від 10.04.2013 вих. 50 до Державної податкової служби в АР Крим.

За результатом розгляду скарги позивача Державною податковою службою в АР Крим було винесено рішення про результат розгляду первинної скарги № 1118/10/10.2-14 від 10.04.2013, яким:

- скасовує податкове повідомлення рішення № 0004451501 від 27.03.2013р. в частині визначення штрафних санкцій з податку на прибуток у розмірі 2468 грн.;

- скасовує податкове повідомлення рішення № 0006261502 від 27.03.2013р. в частині визначення штрафних санкцій з ПДВ у розмірі 2646,25 грн.

У зв'язку з чим Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим були винесені податкові повідомлення - рішення:

- № 0305141501 від 20.05.2013р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 26768 грн., у тому числі за основним платежем - 26767 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.;

- № 0008721502 від 27.05.2013р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 22590 грн., у тому числі за основним платежем - 22589 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.

Сума донарахування зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 26768 грн., у тому числі за основним платежем - 26767 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. визначена податковим органом внаслідок порушення ПП "Компанія "Арттекс Крим" п. 44.1 ст. 44, п. 138.1., п. 138.2., п. 138., п. 138.8. ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме у зв'язку з завищенням витрат позивачем у березні, квітні 2011р. на суму 112945 грн. внаслідок включення до їх складу витрат на придбання товарів, робіт (послуг) у ТОВ "ВТК "Окнополь", ПП "Габарит-Груп", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього у сумі 26767 грн.

Сума донарахування зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 22590 грн., у тому числі за основним платежем - 22589 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. визначена податковим органом внаслідок порушення ПП "Компанія "Арттекс Крим" п. 198.1, п. 198.3., п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України по операціям з придбання товарів, робіт (послуг) у ТОВ "ВТК "Окнополь", ПП "Габарит-Груп" у березні, квітні 2011р. , в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 22589 грн.

ПП "Компанія "Аттекс Крим" до валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування у 2011 р., включені витрати по операціям з придбання товарів, робіт (послуг) у ТОВ "ВТК "Окнополь", ПП "Габарит-Груп".

За даними податкового органу, завищення валових витрат пов'язане з тим, що ПП "Компанія "Аттекс Крим" необґрунтовано включило до їх складу витрати на придбання товарів, робіт (послуг) у ТОВ "ВТК "Окнополь", ПП "Габарит-Груп" за відсутністю об'єкту оподаткування, а саме операцій поставки товарів, робіт (послуг).

Сутність порушень, за висновками податкового органу, полягає в тому, що згідно з постанови слідчого групи слідчих, винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146, були направлені акти про неможливість проведення зустрічних звірок з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин.

Згідно з акта про неможливість проведення зустрічної звірки не підтверджено реальність проведення господарських операцій ТОВ "ВТК "Окнополь", ПП "Габарит-Груп" з контрагентами-покупцями та контрагентами постачальниками, у тому числі з ПП "Компанія "Аттекс Крим" за період березень, квітень 2011

На думку податкового органу діяльність ТОВ "ВТК "Окнополь", ПП "Габарит-Груп" була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди своїм контрагентам без мети реального настання правових наслідків, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах.

У зв'язку з чим, податковий орган зробив висновок про нікчемність укладених позивачем з ТОВ "ВТК "Окнополь", ПП "Габарит-Груп" угод, оскільки, на думку податкового органу, вказаний контрагент здійснював діяльність, спрямовану на вчинення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, у тому числі позивачу.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пп. 2.1.1. п.2.1. ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. №334/94-ВР (надалі Закон №334 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Згідно з п.5.1 ст. 5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу

Підпунктом 138.1.1. пункту 138.1 ст. 138 встановлено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, виходячи з наведених норм податкового законодавства до скалу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування, платник податків має віднести витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Між ПП "Компанія "Аттекс Крим" та ПП "Габарит-Груп" було укладено договір купівлі-продажу № 211417/16 від 01.03.2011, відповідно до якого Продавець (ПП "Габарит-Груп") зобов'язується продати та передати у власність Покупця (ПП "Компанія "Аттекс Крим"), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (тканини, нашивки, шеврони) відповідно до умов даного договору.

На виконання умов вказаного договору ПП "Габарит-Груп" передало позивачу товарно-матеріальні цінності, що підтверджується наступними видатковими накладними: № 61 від 03.03.2011 на суму 4020,00 грн., у тому числі ПДВ 670,00 грн. (вартість без ПДВ 3350,00 грн.), № 84 від 11.04.2011 на суму 24582,30 грн., у тому числі ПДВ 4097,05 грн. (вартість без ПДВ 20485,25 грн.), № 85 від 12.04.2011 на суму 23472,00 грн., у тому числі ПДВ 3912,00 грн. (вартість без ПДВ 19560,00 грн.).

Загалом було отримано товарів на загальну суму 52074,30 грн., у тому числі ПДВ 8679,05 (вартість без ПДВ 43395,25 грн.).

ПП "Компанія "Аттекс Крим" частково сплачена вартість товарів, отриманих від ПП "Габарит-Груп" на суму 52000,00 грн., що підтверджується випискою з банку по особовому рахунку позивача (том І а.с.56-57).

Між ПП "Компанія "Аттекс Крим" та ТОВ "ВТК "Окнополь" був укладений договір підряду № 221418 від 01.03.2011, відповідно до якого Виконавець зобов'язується виконати в інтересах Замовника роботи по виготовленню швейних виробів з використанням наданих Замовником тканин, допоміжних та інших комплектуючих матеріалів або без їх використання; роботи з нанесення на вироби спеціального зображення текстового або графічного характеру методом термодруку, а Замовник зобов'язується прийняти та сплатити Виконавцю вартість зазначених робіт.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "ВТК "Окнополь" виконало на користь позивача роботи по виготовленню швейних виробів, що підтверджується актом здачі-прийому виконаних робіт від 31.03.2011 на суму 43384 грн., у тому числі ПДВ 7230,70 грн. (вартість без ПДВ 36153,30 грн.) та актом здачі-прийому виконаних робіт від 29.04.2011 на суму 40065,00 грн., у тому числі ПДВ 6677,50 грн. (вартість без ПДВ 33387,50 грн.).

Загалом було виконано робіт на загальну суму 83449 грн., у тому числі ПДВ 13908,20 (вартість без ПДВ 69540,8 грн.).

ПП "Компанія "Аттекс Крим" частково сплачена вартість робіт (послуг), отриманих від ТОВ "ВТК "Окнополь" у розмірі 83384,20 грн., що підтверджується випискою з банку по особовому рахунку позивача (том І а.с.68-70).

Як видно з акта перевірки, податковим органом у 2011 р. по контрагентам ТОВ "ВТК "Окнополь" та ПП "Габарит-Груп" були зняті витрати на загальну суму 112945 грн., проте ані в акті перевірки, ані відповідачем під час розгляду справи не було надано будь-яких пояснень або обґрунтувань с приводу виключення саме суми у розмірі 112945 грн. зі складу валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування позивача по взаємовідносинам з контрагентам ТОВ "ВТК "Окнополь" та ПП "Габарит-Груп".

Відповідно до довідки серії АА № 339854 від 11.11.2010р. основними видами економічної діяльності підприємства є, зокрема, виробництво верхнього одягу (КВЕД 18.22.0), виробництво робочого одягу (КВЕД 18.21.0), виробництво іншого одягу та аксесуарів (КВЕД 18.24.0).

Матеріали справи свідчать, що ПП "Компанія "Аттекс Крим" придбало у ПП "Габарит-Груп" тканини, нашивки, шеврони, які у подальшому були використані при виробництві верхнього та спеціального одягу з залученням ТОВ "ВТК "Окнополь".

Отже отримання від ТОВ "ВТК "Окнополь" та ПП "Габарит-Груп" позивачем товарів, робіт (послуг) та продаж їх у подальшому іншим суб'єктам господарювання з метою отримання прибутку відповідає основним видам діяльності позивача за КВЕД.

Товари, роботи (послуги) придбані ПП "Компанія "Аттекс Крим" у ТОВ "ВТК "Окнополь" та ПП "Габарит-Груп", були в подальшому реалізовані з отриманням доходу, що підтверджується наступним.

Так, ПП "Компанія "Аттекс Крим" - постачальником були укладені ряд договорів на купівлі-продажу товарів з іншими суб'єктами господарювання, а саме:

- договір № 42 від 08.04.2011з Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення ГУ МНС України;

- договір поставки № б/н з ТОВ "Приват-безпека 3";

- договір поставки № б/н з ПП "Беркут-3";

- договір поставки № 111402 від 21.01.2011 з СТОВ "Кримтеплиця";

- договір № 1 від 04.04.2011 з військова частина 3009;

- договір поставки товарів № 111321 від 18.04.2011 з ДП "Господарське управління Кримспоживспілки";

- договір поставки № 111326 від 15.04.2011 з ТОВ "Крим-Ірей";

- договір купівлі-продажу № 111304 від 31.01.2011 з ДП "Чорноморьє";

- договір поставки № 111210 від 21.02.2011 з ТОВ "Фірма "Салта" ЛТД";

- договір поставки товару № 111114 від 22.03.2011 з ВАТ "Агропромислова фірма "Таврія";

- договір поставки № 111410 від 16.02.2011 з ТОВ "Алеф-Віналь-Крим";

- договір поставки № 111415 від 22.03.2011 з ТОВ Фітосовгосп "Радуга".

На виконання умов вказаних договорів у період березень-квітень 2011р. товарно-матеріальні цінності (спеціалізований одяг, тканина та нашивки та шеврони), придбані ПП "Компанія "Аттекс Крим" у ПП "Габарит-Груп" та готові вироби (які були вироблені ТОВ "ВТК "Окнополь" на користь позивача за договором № 221418 від 01.03.2011 з використанням матеріалів придбаних у ПП "Габарит-Груп") реалізовані третім особам - покупцям, що підтверджується належними видатковими, податковими накладними та реєстрами отриманих та виданих податкових накладних за вказаний період.

Крім того, готові вироби на суму 3500,00 грн. - зразки форменого костюма(які пошиті ТОВ "ВТК "Окнополь" з використанням матеріалів придбаних позивачем у ПП "Габарит-Груп"), використані позивачем для власних, а саме для презентації своїх виробів на виставці для реклами власної господарської діяльності.

Зазначені обставини підтверджуються актом списання товарів № 2 від 31.03.2011 та карточкою бухгалтерського рахунку " 93" за 1 квартал 2011 року.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується реальний рух активів в процесі здійснення господарської операції; податковий статус контрагентів позивача як платника ПДВ на час здійснення господарської операції; наявність безпосереднього зв'язку між фактом придбання товарів, робіт (послуг) та господарською діяльністю позивача; наявність господарської мети при укладенні правочинів з контрагентом позивача.

У зв'язку з чим, по даті поставки товарів іншим суб'єктам господарювання у позивача виникли, в тому числі, зобов'язання по формуванню об'єкту оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість.

Витрати, понесені по операціям з ТОВ "ВТК "Окнополь" та ПП "Габарит-Груп", були включені позивачем до складу валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування, у тому звітному періоді, в якому отриманий дохід від господарської діяльності.

Таким чином, на думку судової колегії, позивачем обґрунтовано до складу валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування, було віднесено суму у розмірі 112936,08 грн., у зв'язку з чим, збільшення податковим органом грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі суму 26768 грн., у тому числі за основним платежем - 26767 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. є протиправним.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, податковий кредит по операціям з ТОВ "ВТК "Окнополь" та ПП "Габарит-Груп" був сформований позивачем у 2012р., отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Статтею 185 Податкового кодексу України закріплено визначення об'єкта оподаткування, де у п. б) п.п. 185.1. закріплено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Однак, судова колегія зазначає, що доказами, наявними в матеріалах справи, спростовуються висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту у розмірі 22589 грн.

Між ПП "Компанія "Аттекс Крим" та ПП "Габарит-Груп" було укладено договір купівлі-продажу № 211417/16 від 01.03.2011, відповідно до якого Продавець (ПП "Габарит-Груп") зобов'язується продати та передати у власність Покупця (ПП "Компанія "Аттекс Крим"), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (тканину, шеврон, нашивки) відповідно до умов даного договору.

На виконання умов вказаного договору ПП "Габарит-Груп" передало позивачу товарно-матеріальні цінності, що підтверджується наступними видатковими накладними: № 61 від 03.03.2011 на суму 4020,00 грн., у тому числі ПДВ 670,00 грн. (вартість без ПДВ 3350,00 грн.), № 84 від 11.04.2011 на суму 24582,30 грн., у тому числі ПДВ 4097,05 грн. (вартість без ПДВ 20485,25 грн.), № 85 від 12.04.2011 на суму 23472,00 грн., у тому числі ПДВ 3912,00 грн. (вартість без ПДВ 19560,00 грн.).

Загалом було отримано товарів на загальну суму 52074,30 грн., у тому числі ПДВ 8679,05 (вартість без ПДВ 43395,25 грн.).

ПП "Компанія "Аттекс Крим" частково сплачена вартість товарів, отриманих від ПП "Габарит-Груп" на суму 52000,00 грн., що підтверджується випискою з банку по особовому рахунку позивача (том І а.с.56-57).

Таким чином, у перевіряємому періоді за датою передачі товарів/частково за датою списання грошових коштів в оплату товарів вартістю 52074,30 грн., у тому числі ПДВ 8679,05, у продавця (ПП "Габарит-Груп") відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 8679,05 грн.

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ ПП "Габарит-Груп" виписала позивачу податкові накладні: № 2 від 03.03.2011 на суму 4020,00 грн., у тому числі ПДВ 670,00 грн. (вартість без ПДВ 3350,00 грн.), № 7 від 11.04.2011 на суму 24582,30 грн., у тому числі ПДВ 4097,05 грн. (вартість без ПДВ 20485,25 грн.), № 9 від 12.04.2011 на суму 23472,00 грн., у тому числі ПДВ 3912,00 грн. (вартість без ПДВ 19560,00 грн.).

Загалом було виписано податкових накладних на суму 52074,30 грн., у тому числі ПДВ 8679,05 (вартість без ПДВ 43395,25 грн.), які відображені позивачем у розділі І "Отримані податкові накладні" реєстрів податкових накладних за 2011р.

У зв'язку з чим, по даті отримання товарів, що підтверджено податковими накладними/по даті списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у позивача виникло право на формування податкового кредиту у 2011 році по взаємовідносинах з ПП "Габарит-Груп" в сумі 8679,05 грн., що підтверджено податковими накладними, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Таким чином, позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні та перераховані грошові кошті в оплату отриманих товарів.

Матеріали справи свідчать, що податкові накладні, які стали підставою для нарахування податкового кредиту у звітних періодах у 2011 році по взаємовідносинам з ПП "Габарит-Груп", містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Окрім того, судова колегія зазначає, що між ПП "Компанія "Аттекс Крим" та ТОВ "ВТК "Окнополь" був укладений договір підряду № 221418 від 01.03.2011, відповідно до якого Виконавець зобов'язується виконати в інтересах Замовника роботи по виготовленню швейних виробів з використанням наданих Замовником тканин, допоміжних та інших комплектуючих матеріалів або без їх використання; роботи з нанесення на вироби спеціального зображення текстового або графічного характеру методом термодруку, а Замовник зобов'язується прийняти та сплатити Виконавцю вартість зазначених робіт.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "ВТК "Окнополь" виконало на користь позивача роботи по виготовленню швейних виробів, що підтверджується актом здачі-прийому виконаних робіт від 31.03.2011 на суму 43384 грн., у тому числі ПДВ 7230,70 грн. (вартість без ПДВ 36153,30 грн.) та актом здачі-прийому виконаних робіт від 29.04.2011 на суму 40065,00 грн., у тому числі ПДВ 6677,50 грн. (вартість без ПДВ 33387,50 грн.).

Загалом було робіт на загальну суму 83449 грн., у тому числі ПДВ 13908,20 грн.(вартість без ПДВ 69540,8 грн.).

ПП "Компанія "Аттекс Крим" частково сплачена вартість робіт (послуг), отриманих від ТОВ "ВТК "Окнополь" у розмірі 83384,20 грн., що підтверджується випискою з банку по особовому рахунку позивача (том І а.с.68-70).

Таким чином, у перевіряємому періоді за датою передачі товарів/частково за датою списання грошових коштів в оплату товарів вартістю 83449 грн., у тому числі ПДВ 13908,20 грн., у продавця (ТОВ "ВТК "Окнополь") відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 13908,20 грн.

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ "ВТК "Окнополь" виписала позивачу податкові накладні: № 42 від 31.03.2011 на суму 43384 грн., у тому числі ПДВ 7230,70 грн. (вартість без ПДВ 36153,30 грн.) та № 65 від 29.04.2011 на суму 40065,00 грн., у тому числі ПДВ 6677,50 грн. (вартість без ПДВ 33387,50 грн.).

Загалом було виписано податкових накладних на суму 83449 грн., у тому числі ПДВ 13908,20 грн.(вартість без ПДВ 69540,8 грн.), які відображені позивачем у розділі І "Отримані податкові накладні" реєстрів податкових накладних за 2011р.

У зв'язку з чим, по даті отримання робіт(послуг), що підтверджено податковими накладними/по даті списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у позивача виникло право на формування податкового кредиту у 2011 році по взаємовідносинах з ТОВ "ВТК "Окнополь" в сумі 13908,20 грн., що підтверджено податковими накладними, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Таким чином, позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні та перераховані грошові кошті в оплату отриманих товарів, робіт (послуг).

Матеріали справи свідчать, що податкові накладні, які стали підставою для нарахування податкового кредиту у звітних періодах у 2011 році по взаємовідносинам з ТОВ "ВТК "Окнополь", містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Отже, матеріалами справи підтверджується реальний рух активів в процесі здійснення господарської операції; податковий статус контрагента позивача як платника ПДВ на час здійснення господарської операції; наявність безпосереднього зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю позивача; наявність господарської мети при укладенні правочинів з контрагентом позивача.

Таким чином, ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи відповідачем не спростований факт отримання товарів, робіт (послуг) від ПП "Габарит-Груп", ТОВ "ВТК "Окнополь".

Окрім того, щодо доводів апелянта, відносно нікчемності правочинів позивача з його контрагентами, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім того, судова колегія зазначає, що відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагентів, з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків.

Окрім того, судова колегія зазначає, що відсутність ПП "Габарит-Груп", ТОВ "ВТК "Окнополь" за місцезнаходженням, а також відсутність у нього достатніх трудових ресурсів, машин, механізмів та обладнання, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, не є беззаперечним доказом неможливості здійснювати ним господарські операції з продажу товарів, робіт(послуг): адже необхідні необоротні активи могли бути орендовані у інших осіб, а робочі активи могли залучатись на умовах підряду з СПД-ФО, або шляхом аутстафінгу (позикова робоча сила) і т.п.

Більш того, у позивача відсутній обов'язок та право перевіряти кількість робітників, наявність транспорту, складських приміщень та інших необоротних активів у ПП "Габарит-Груп", ТОВ "ВТК "Окнополь", а відтак відсутня залежність правомірності формування валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування та податкового кредиту позивача від наявності вказаних параметрів у ПП "Габарит-Груп", ТОВ "ВТК "Окнополь".

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.11.13 у справі № 801/6869/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко