Рішення

від 03.02.2014 по справі 903/1431/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 січня 2014 р. Справа № 903/1431/13

за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Нововолинський завод залізобетонних виробів", м. Нововолинськ, Волинська обл.

до відповідача дочірнього підприємства СМП «Любешівагробуд» виробничо-комерційний центр "Будкомплект", смт. Любешів, Волинська обл..

про стягнення 38926,74 грн.

Суддя Вороняк А.С.

при секретарі судового засідання Чорному С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Івченко О.Ф. - довіреність №б/н від 02.09.2013р.

від відповідача: н/з

Права та обов'язки представнику позивача роз'яснені відповідно до ст.ст.20, 22 ГПК України (далі - ГПК України).

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: товариство з додатковою відповідальністю "Нововолинський завод залізобетонних виробів" звернулось з позовом до дочірнього підприємства СМП «Любешівагробуд» виробничо-комерційний центр "Будкомплект" про стягнення 38926,74 грн. та судових витрат по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на видаткові накладні №ЮФ-0000064 від 14.03.2012р. на суму 10985,44 грн., №ЮФ-0000065 від 16.03.2012р. на суму 6749,57 грн., №ЮФ-0000070 від 20.03.2012р. на суму 11560,25 грн., №ЮФ-0000075 від 22.03.2012р. на суму 10699,30 грн., №ЮФ-0000251 від 28.05.2012р. на суму 11847,36 грн., №ЮФ-0000273 від 01.06.2012р. на суму 12692,16 грн., №ЮФ-0000288 від 06.06.2012р. на суму 12692,16 грн., №ЮФ-0000298 від 08.06.2012р. на суму 12058,56 грн., №ЮФ-0000313 від 12.06.2012р. на суму 6864,48 грн., №ЮФ-0000355 від 22.06.2012р. на суму 6599,88 грн., №ЮФ-0000363 від 27.06.2012р. на суму 6599,88 грн., №ЮФ-0000795 від 22.10.2012р. на суму 7149,49 грн., №ЮФ-0000811 від 25.10.2012р. на суму 6157,62 грн. та претензію за №151 від 20.08.2013р..

Ухвалою господарського суду Волинської області від 27.11.2013р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 11.12.2013р. та зобов'язано сторін надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 11.12.2013р. розгляд справи відкладено на 15.01.2014р. у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, необхідністю з'ясування всіх істотних обставин справи, повторного витребування доказів та надання нових доказів.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 15.01.2014р. розгляд справи відкладено на 29.01.2014р. у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, необхідністю з'ясування всіх істотних обставин справи, повторного витребування доказів та надання нових доказів.

В судовому засіданні 29.01.2014р. представник позивача надав суду докази про відображення проведених операцій у бухгалтерських та податкових звітностях.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.

Відповідач вимоги ухвал суду від 27.11.2013р., від 11.12.2013р. та від 15.01.2014р. не виконав, витребувані судом документи не подав, повноважного представника в судове засідання не направив. Ухвала господарського суду Волинської області від 15.01.2014р. повернулася суду із позначкою «за закінченням терміну зберігання». Дана ухвала була надіслана відповідачу на адресу зазначену у позові та за якою позивач отримував попередні ухвали суду, а саме на адресу: Волинська обл., смт.Любешів, вул. Червоноармійська, 52.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ст.87 ГПК України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.).

На підставі викладеного суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про час слухання справи, та з урахуванням вимог ст.69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив :

В період з 14 березня по 25 жовтня 2012 року товариством з додатковою відповідальністю "Нововолинський завод залізобетонних виробів" було поставлено виробничо-комерційному центру "Будкомплект" продукцію та матеріали (далі - Товар) на загальну суму 122656,15 грн. , що підтверджується наступними видатковими накладними: №ЮФ-0000064 від 14.03.2012р. на суму 10985,44 грн., №ЮФ-0000065 від 16.03.2012р. на суму 6749,57 грн., №ЮФ-0000070 від 20.03.2012р. на суму 11560,25 грн., №ЮФ-0000075 від 22.03.2012р. на суму 10699,30 грн., №ЮФ-0000251 від 28.05.2012р. на суму 11847,36 грн., №ЮФ-0000273 від 01.06.2012р. на суму 12692,16 грн., №ЮФ-0000288 від 06.06.2012р. на суму 12692,16 грн., №ЮФ-0000298 від 08.06.2012р. на суму 12058,56 грн., №ЮФ-0000313 від 12.06.2012р. на суму 6864,48 грн., №ЮФ-0000355 від 22.06.2012р. на суму 6599,88 грн., №ЮФ-0000363 від 27.06.2012р. на суму 6599,88 грн., №ЮФ-0000795 від 22.10.2012р. на суму 7149,49 грн., №ЮФ-0000811 від 25.10.2012р. на суму 6157,62 грн.(а.с.15-29).

Відповідач провів часткову оплату за поставлений Товар на суму 82000 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №43 від 15.03.2012р. на суму 7000 грн.(а.с.51) та банківськими виписками від 06.04.2012р. на суму 5000 грн., від 25.04.2012р. на суму 2000 грн., від 28.05.2012р. на суму 25000 грн., від 19.10.2012р. на суму 40000 грн., від 30.11.2012р. на суму 3000 грн.(а.с.34-41).

Позивачем 22.08.2013р. на адресу відповідача була направлена претензія за №151 від 20.08.2013р. з вимогою оплатити заборгованість у розмірі 38926,74 грн.. Дана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Станом на час розгляду справи, відповідачем вартість отриманого Товару на суму 38926,74 грн. не оплачено, контррозрахунку заборгованості не надано.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Із пояснень представника позивача(а.с.33), судом встановлено, що зазначений у видаткових накладних, як підстава складання договір №ЮФ-0000295 від 01.01.2010р. - вказаний помилково, даний договір між сторонами не укладався.

Згідно п.1.3. доданого до позовної заяви договору №2 від 09.02.2011р. та договору №24 від 28.05.2012р. на поставку продукції та матеріалів, кількість, асортимент та ціна визначається накладними чи специфікацією, які належним чином оформлені та завірені Покупцем і Постачальником.

Матеріали справи не містять накладних чи специфікацій на виконання зазначених договорів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що видаткові накладні №ЮФ-0000064 від 14.03.2012р. на суму 10985,44 грн., №ЮФ-0000065 від 16.03.2012р. на суму 6749,57 грн., №ЮФ-0000070 від 20.03.2012р. на суму 11560,25 грн., №ЮФ-0000075 від 22.03.2012р. на суму 10699,30 грн., №ЮФ-0000251 від 28.05.2012р. на суму 11847,36 грн., №ЮФ-0000273 від 01.06.2012р. на суму 12692,16 грн., №ЮФ-0000288 від 06.06.2012р. на суму 12692,16 грн., №ЮФ-0000298 від 08.06.2012р. на суму 12058,56 грн., №ЮФ-0000313 від 12.06.2012р. на суму 6864,48 грн., №ЮФ-0000355 від 22.06.2012р. на суму 6599,88 грн., №ЮФ-0000363 від 27.06.2012р. на суму 6599,88 грн., №ЮФ-0000795 від 22.10.2012р. на суму 7149,49 грн., №ЮФ-0000811 від 25.10.2012р. на суму 6157,62 грн. (а.с.15-29), складені не на реалізацію договорів №2 від 09.02.2011р. та №24 від 28.05.2012р..

Підписання відповідачем зазначених видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції, підтверджують прийняття відповідачем товару та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з положеннями ст.193 ГК України, ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи відпуск позивачем відповідачу товарів, отримання їх відповідачем та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позову та стягнення суми заборгованості у розмірі 38926,74 грн..

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи, докази та письмові пояснення сторін, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про підставність та обґрунтованість пред'явленого позивачем до відповідача позову, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 38926,74 грн..

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, судовий збір у сумі 1720,50 грн. слід покласти на нього.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з дочірнього підприємства СМП «Любешівагробуд» виробничо-комерційний центр "Будкомплект" (44200, Волинська обл., смт. Любешів, вул. Червоноармійська, 52, код ЄДРПОУ 21750053) на користь товариства з додатковою відповідальністю "Нововолинський завод залізобетонних виробів" (45440, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Шахтарська, 47, код ЄДРПОУ 01349414) 38926,74 (тридцять вісім тисяч дев'ятсот двадцять шість гривень сімдесят чотири копійки) грн. та 1720,50 (одну тисячу сімсот двадцять п'ятдесят копійок) грн. витрат позивача по оплаті судового збору.

Повний текст рішення складено

03.02.14

Суддя А. С. Вороняк