Постанова

від 27.01.2014 по справі 812/10737/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 січня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/10737/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Каюди А.М.

при секретарі судового засідання Опейкіній Є.А.

за участю:

представника позивача: Індустрієвої А.О. (довіреність від 15.01.2014 №03/23)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Старобільському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Старобільська пересувна механізована колона №23» про стягнення сум капіталізації в розмірі 180385,52грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Старобільському районі Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Старобільська пересувна механізована колона №23» в якому позивачем заявлено вимогу про стягнення сум капіталізації в розмірі 180385,52грн. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що 19.12.2013 до Відділення Фонду від державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби Старобільського районного управління юстиції надійшло повідомлення про те, що відповідно до рішення Господарського суду Луганської області від 07.03.2006 по справі №8/105 пн до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 18 грудня 2013 року внесено запис №13771710004000343 про початок процесу проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи ВАТ «Старобільська пересувна механізована колона №23» шляхом її ліквідації. Відділенням Фонду з 01.04.2001 були прийняті та продовжені страхові виплати потерпілим на виробництві ОСОБА_2 та ОСОБА_3 які у різний час ушкодили здоров'я під час виконання ними трудових обов'язків у ВАТ «Старобільська ПМК №23», що призвело до стійкої втрати працездатності. Зазначеним особам позивач сплачує щомісячні страхові виплати відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Посилаючись на ст.ст. 112 та 1205 Цивільного кодексу України позивач вважає що, при ліквідації юридичної особи на підставі процесу проведення спрощеної процедури припинення юридичної особи, у першу чергу повинні виконуватись зобов'язання по відшкодуванню шкоди заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смерті потерпілого, тобто капіталізація. Також зазначає, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника) кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів, що виникли із зобов'язань підприємства, що ліквідується перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою КМУ від 06.05.2000 №765.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному в адміністративному позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, правом надати заперечення не скористався.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Відповідно до матеріалів справи, 19.12.2013 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Старобільському районі Луганської області від Реєстраційної служби Старобільського районного управління юстиції надійшло повідомлення про внесення 18 грудня 2013 року до реєстру запису про початок процесу проведення спрощеної державної реєстрації припинення юридичної особи ВАТ «Старобільська пересувна механізована колона №23» шляхом її ліквідації відповідно до рішення Господарського суду Луганської області.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_2 працювали на підприємстві відповідача, що підтверджується копіями трудових книжок що долучені до матеріалів справи. (а.с.15,26)

Вказані особи отримали пошкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві що підтверджується відповідними актами форми Н-1.

Так, Актом форми Н-1 від 12.06.1985 зафіксовано факт нещасного випадку на виробництві що стався з ОСОБА_3 внаслідок чого останнім отримано пошкодження здоров'я. (а.с.16-17) Актом від 20.12.1967 року про нещасний випадок на виробництві встановлено, отримання ОСОБА_2 трудового каліцтва на підприємстві відповідача. (а.с.28-29)

Відповідно до виписок з актів огляду МСЕК ОСОБА_3 встановлено 30% втрати працездатності, а ОСОБА_2 25 % втрати працездатності в зв'язку з отриманими травмами на виробництві підприємства відповідача (а.с.19,30). Зокрема, відповідно до виписки з акту огляду МСЕК ОСОБА_3 потребує у медикаментозному, санаторно - курортному лікуванні з отриманням додаткових медичних засобів (ортопедичне взуття, корсет, тощо) (а.с.19) Перелік медичних засобів реабілітації яких потребує ОСОБА_3 підтверджується відповідною довідкою (а.с.48).

Як вбачається з матеріалів справи, постановами Відділення Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в Старобільському районі визначено розмір страхових виплат та період їх сплати що призначені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 внаслідок отриманого каліцтва, а саме:

- постановою від 11 грудня 2001 року №63 продовжено ОСОБА_3 щомісячну грошову суму виплат в разі втрати працездатності що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 21,35грн. (а.с.18)

- постановою від 28 березня 2013 року №1218/63/63/62 призначено потерпілому ОСОБА_3, в зв'язку з перерахунком, щомісячну грошову суму виплат в розмірі 147,42грн. Виплата проводиться з 01 березня 2013 року та безстроково. (а.с.20)

- постановою від 22 червня 2011 року потерпілому ОСОБА_3 призначено санаторно - курортне лікування, час перебування на санаторно - курортному лікуванні з 25.06.2011 по 15.07.2011. (а.с.21),

- постановою від 11 березня 2013 року №1218/63/63/61 призначено потерпілому ОСОБА_3 фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, а саме виплати на ортопедичне взуття в розмірі 2503,72грн. (а.с.23)

- постановою від 23 грудня 2011 року №1218/63/63/55 призначено потерпілому ОСОБА_3 медичну та соціальну допомогу у вигляді проведення протезування за рахунок дирекції Фонду (а.с.51)

- постановою від 31 липня 2001 року №37 продовжено ОСОБА_2 щомісячну грошову суму виплат в разі втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 22,00грн., платежі визначено проводити з 01 квітня 2011 року та довічно. (а.с.31)

- постановою від 29 березня 2013 року №1218/37/37/26 призначено потерпілому ОСОБА_2, в зв'язку з перерахунком, щомісячну грошову суму виплат в розмірі 177,22грн. (а.с.32)

В зв'язку з визначенням Фондом розміру страхових виплат що призначені вказаним громадянам внаслідок отримання ними ушкодження здоров'я від нещасного випадку на виробництві, відділенням було проведено розрахунок сум капіталізації коштів ВАТ «Старобільсьска пересувна механізована колона №23», з урахуванням даних визначених у довідці Державної служби Статистики України про тривалість життя чоловіків та жінок в Україні за 2012 рік. (а.с.10-13) Вказаним розрахунком визначено сума загальної потреби в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілими в розмірі 180385,52грн.

Зазначена сума складається з розміру щомісячної виплати по відшкодуванню шкоди громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_2, витрат на протезування ОСОБА_3 в розмірі 59879,50грн., витрат на оздоровлення ОСОБА_3 54022,50грн., потреб в капіталізації для розрахунку з потерпілими громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_2, ( в сумі 39007,33грн. та 16460,19грн. відповідно) з розміру щомісячних пенсій по трудовому каліцтву (громадянин ОСОБА_3 91,80/11016). В зв'язку з чим загальна сума потреб в капіталізації для розрахунку з потерпілим ОСОБА_3 складає 163925,33грн., а з громадянином ОСОБА_2 16460,19грн. (а.с.9)

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Згідно ст.ст. 15, 46 Закону України № 1105 від 23.09.1999 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, яка провадить акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.

Відповідно до ст.46 цього Закону фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок, зокрема:

- внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

- капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1205 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншими нормативно-правовими актами.

Це правило закріплено в ст.112 Цивільного Кодексу України.

Так, відповідно до ст.112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Пунктом 4.17 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 р. за № 867/14134, передбачено, що при ліквідації страхувальник зобов'язаний провести повний розрахунок з Фондом на день закінчення процедури банкрутства (ліквідації).

Згідно з п. 5.9 Інструкції, для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року N 765.

Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року «Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю».

Відповідно до п.1 Порядку № 765 здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Пунктом 2 Порядку № 765 передбачено, що розрахунок щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації, для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю або перед членами їх сімей, здійснюється таким чином:

1) щомісячні виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності;

2) витрати по догляду за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;

3) витрати на придбання інвалідами або Фондом спеціальних засобів пересування, запасних частин до них, а також витрати на придбання палива, ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;

4) витрати на оздоровлення - з розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки - для інвалідів I групи щороку, іншим інвалідам - один раз на три роки;

5) витрати на пенсійне забезпечення - виходячи з основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на підставі даних Фонду;

6) витрати на професійну переорієнтацію, професійне навчання або перекваліфікацію потерпілого за індивідуальною програмою реабілітації інваліда (якщо з часу встановлення інвалідності минуло не більше одного року) - з розрахунку середньомісячного заробітку протягом терміну, визначеного програмою реабілітації;

7) одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого - у розмірах, що встановлюються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Нарахування такої виплати здійснюється на підставі висновку лікувального закладу щодо можливості настання стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.

Капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації (п.3 Порядку № 765).

До суми платежів, що підлягають капіталізації, включається заборгованість суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута з виплат, пов'язаних з його зобов'язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та виплат за листками непрацездатності (п.4 Порядку № 765).

Відповідно п.5-1 Порядку № 765 у вимогах Фонду до суб'єкта підприємницької діяльності, щодо якого порушено справу про банкрутство, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. Суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку.

Судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок потреби в капіталізації коштів ВАТ «Старобільська пересувна механізована колона №23» у відповідності до Порядку № 765.

За таких обставин, системним аналізом положень Закону України № 1105 від 23.09.1999 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Цивільного кодексу України встановлено, що законодавець зобов'язав страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у разі ліквідації, із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року «Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю».

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Старобільському районі Луганської області щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Старобільська пересувна механізована колона №23» сум коштів на капіталізацію в розмірі 180385,52грн., є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Старобільському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Старобільська пересувна механізована колона №23» про стягнення сум капіталізації в розмірі 180385,52грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Старобільська пересувна механізована колона №23» (92704, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Південна,36а, код 01351718) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Старобільському районі Луганської області (92700, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Пролетарська,5) капіталізовані кошти в сумі 180 385,52грн. (сто вісімдесят тисяч триста вісімдесят п'ять гривень 52 коп.)

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 03 лютого 2014 року .

Суддя А.М. Каюда