Рішення

від 29.01.2014 по справі 17/5005/7183/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.01.14 Справа № 17/5005/7183/2012

За позовом комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 17591,49 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання - помічник судді Гезь А.С.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №1401 від 20.07.2013

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» (надалі - Позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) з позовною заявою про стягнення 18 262,87 грн. за договором №458л на відпуск теплової енергії від 01.10.2004.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2012 по справі №17/5005/7183/2012, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.11.2012, позов задоволено частково, призначено до стягнення з Відповідача на користь Позивача 1 596,85 грн. основного боргу, в частині стягнення 446,63 грн. пені - відмовлено, решту позовних вимог - залишено без розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.02.2013 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2012 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 щодо залишення позову без розгляду та відмови у стягненні пені скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд у іншому складі суддів. У решті рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2012 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 залишено без змін.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2013, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 позов в частині стягнення з Відповідача 16 219,39 грн. основного боргу за період з грудня 2007 року по квітень 2012 року та 446,63 грн. пені за період з 01.05.2012 по 01.07.2012 задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2013 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2013 скасовано, справа №17/5005/7183/2012 передана на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №17/5005/7183/2012 передано на новий розгляду судді Соловйовій А.Є.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2013 справа №17/5005/7183/2012в частині стягнення з Відповідача 16 219,39 грн. основного боргу за період з грудня 2007 року по квітень 2012 року та 446,63 грн. пені прийнята до провадження суддею Соловйовою А.Є.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2014 строк розгляду спору був продовжений до 28.01.2014 на підставі заяви Позивача, відповідно до ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

В судових засіданнях 28.11.2013, 10.12.2013, 09.01.2014, 13.01.2014, 23.01.2014 розгляд справи відкладався відповідно на 10.12.2013, 09.01.2014, 13.01.2014, 23.01.2014, 28.01.2014 в зв'язку з необхідністю витребувати додаткові документи до матеріалів справи, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

16.01.2014 Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги були збільшені до 17 591,49 грн. в зв'язку з перерахунком пені. Заява про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за спожиту теплову енергію в період з грудня 2007 року по квітень 2012 року. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір №458л на відпуск теплової енергії від 01.10.2004, додаткову угоду від 01.12.2009 до нього, листи вих. №00.03.1027/1 від 10.05.2007, №00.09.0607/1 від 05.06.2008, №00.09.0334/1 від 12.03.2010, №00.09.0796/1 від 24.06.2010, №00.09.0739/1 від 21.05.2012, рахунки за період з грудня 2007 року по квітень 2012 року, акти про постачання теплової енергії за період з грудня 2007 року по квітень 2012 року, протокол обстеження об'єктів споживання теплової енергії від 11.09.2012, акти про готовність об'єктів до опалювального сезону, реєстри підключень споживачів теплової енергії, акти про місячне відпускання теплової енергії.

Позивач, керуючись п.5.1. названого договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача, заборгованість за спожиту в грудні 2007 року - квітні 2012 року теплову енергію в сумі 16 219,39 грн., пеню в сумі 1 372,10 грн. за загальний період прострочення з 21.01.2008 по 18.11.2012.

Позивач в судове засідання 28.01.2014 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (представник Позивача був присутній в попередньому судовому засіданні 23.01.2014, що підтверджується протоколом судового засідання по справі №17/5005/7183/2012 від 23.01.2014), причини неявки в судове засідання суду не сповіщав.

Відповідач позовні вимоги не визнає. У відзивах на позовну заяву вих. №б/н від 10.12.2012 та від 08.01.2014 в обґрунтування своїх заперечень Відповідач посилається на порушення Позивачем умов Договору, а саме не якісне постачання теплової енергії. Крім того, Відповідач у відзиві просить суд застосувати позовну давність у спорі як до вимог про стягнення основного боргу, так і до вимог про стягнення пені.

В судовому засіданні 28.01.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Відповідача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2004 комунальне підприємство «Дніпродзержинськтепломережа» (Позивач, Постачальник) та приватний підприємець ОСОБА_1 (Відповідач, Споживач) уклали договір №458л на відпуск теплової енергії (надалі - Договір), предметом якого є продаж Постачальником Споживачеві теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені в Договорі (п.1.1. Договору). Постачальник проводить відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання згідно з діючими ДБН по об'єктах Споживача, згідно адрес: АДРЕСА_3 - перукарня, АДРЕСА_1 - перукарня, джерело - ЛБК (п.2.2. Договору). Додатковою угодою від 03.09.2008 внесені зміни до п.2.2. Договору, та зазначена адреса - АДРЕСА_1 (1 п.).

Відповідно до п.5.1. Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться в грошовій формі відповідно до тарифів встановлених рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради, або в іншій формі згідно з чинним законодавством.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач самостійно одержує платіжну вимогу у Постачальника, після 10-го числа наступного за розрахунковим місяця.

Споживач на протязі розрахункового періоду сплачує постачальнику вартість зазначеної в договорі місячної кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок до 20 числа наступного за розрахунковим місяця.

Згідно з п.9.1. Договору, встановлений строк дії з дня його підписання обома Сторонами до 01.10.2005, в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однією зі сторін.

Виходячи з наданих Позивачем Договору, актів про постачання теплової енергії за грудень 2007 року - квітень 2012 року, рахунків за період грудень 2007 року - квітень 2012 року, Відповідач спожив грудні 2007 року 1,0983 Гкал теплової енергії, в січні 2008 року - 1,5565 Гкал, в лютому 2008 року - 1,0446 Гкал, в березні 2008 року - 0,7288 Гкал, в жовтні 2008 року - 0,076 Гкал, в листопаді 2008 року - 1,4962 Гкал, в грудні 2008 року - 0,71 Гкал, в січні 2009 року - 1 Гкал, в лютому 2009 року - 0,76 Гкал, в березні 2009 року - 1 Гкал, в жовтні 2009 року - 0,07 Гкал, в листопаді 2009 року - 0,58 Гкал, в грудні 2009 року - 0,85 Гкал, в січні 2010 року - 0,97 Гкал, в лютому 2010 року - 1,19 Гкал, в березні 2010 року - 0,86 Гкал, в квітні 2010 року - 0,02 Гкал, в жовтні 2010 року - 0,4 Гкал, в листопаді 2010 року - 0,48 Гкал, в грудні 2010 року - 0,93 Гкал, в січні 2011 року - 0,94 Гкал, в лютому 2011 року - 1,11 Гкал, в березні 2011 року - 1,13 Гкал, в квітні 2011 року - 0,1 Гкал, в жовтні 2011 року - 0,22 Гкал, в листопаді 2011 року - 0,92 Гкал, в грудні 2011 року - 0,84 Гкал, в січні 2012 року - 1,02 Гкал, в лютому 2012 року - 1,61 Гкал, в березні 2012 року - 0,87 Гкал, в квітні 2012 року - 0,24 Гкал, загальною вартістю 16 630,06 грн.

Відповідач оплату за спожиту теплову енергію здійснив частково, сплативши 04.02.2009 270,73 грн. за теплову енергію, отриману в грудні 2008 року та 24.03.2009 289,80 грн. за теплову енергію, отриману в лютому 2009 року. Таким чином сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за період з грудня 2007 року по квітень 2012 року складає 16 069,53 грн. Крім того, виходячи з наданого Позивачем розрахунку, станом на 01.01.2006 за Відповідачем рахувалась заборгованість в сумі 149,86 грн.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що за несвоєчасне виконання розрахунків та теплову енергію нараховується пеня у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Нарахування пені проводиться Постачальником після 20 числа наступного за розрахунковим місяця при наявності заборгованості у Споживача.

В своїй позовній заяві Позивач ставить питання про стягнення з Відповідача 16 219,39 грн. основного боргу (16 069,53 грн. (заборгованість за грудень 2007 року - квітень 2012 року) + 149,86 грн. (заборгованість, яка виникла до 01.01.2006) = 16 219,39 грн.)., 1 372,10 грн. пені (за загальний період прострочення з 21.01.2008 по 18.11.2012).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Відповідача суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

В силу положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

За змістом п.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач в своїх відзивах зазначає, що 04.12.2007 ним надано постачальнику заяву про вирішення питання щодо холодних труб опалення за адресою: АДРЕСА_1. Також, Відповідачем попередив Позивача, що здійснювати оплату Споживачем вартості холодних труб умовами Договору не передбачено.

Позивач в доказ постачання ним теплової енергії Відповідачу надав суду протоколи обстежень об'єктів споживача теплової енергії, Акти щодо готовності об'єктів до опалювального сезону за кожною адресою, та Акти про місячне відпускання теплової енергії.

Судом встанволено, що постачання Позивачем теплової енергії здійснюється за допомогою технічних засобів транспортування тепловими мережами до місця установки приладу комерційного обліку теплової енергії, тобто засобу вимірювальної техніки, на основі показань якого і визначається обсяг спожитої теплової енергії.

У будинку, де знаходиться приміщення Відповідача, облік теплової енергії здійснюється за показниками будинкового засобу обліку, а тому визначення обсягу спожитого та вартість послуг здійснюється з дотриманням порядку, визначеного постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 (далі - Постанова).

Так, відповідно до п.21 цієї Постанови у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання:

- з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства;

- з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно із законодавством.

Підпунктом 9 пункту 29 Постанови встановлено, що Споживач має право на звільнення від плати за послуги у разі їх ненадання та отримання компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт.

За умовами Договору (п.3.1) Споживач має право на зменшення розміру плати чи звільнення від неї лише у разі ненадання послуги або надання її не в повному обсязі, що має підтверджуватись у визначеному законодавством порядку.

Відповідно до п.33 Постанови, у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв'язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі.

У повідомленні зазначається прізвище, ім'я та по батькові, точна адреса проживання споживача, а також найменування виду неналежно наданої або ненаданої послуги. Повідомлення споживача незалежно від його форми (усна або письмова) обов'язково реєструється представником виконавця у журналі реєстрації заявок споживачів. Представник виконавця зобов'язаний повідомити споживачеві відомості про особу, яка прийняла повідомлення (прізвище, ім'я та по батькові), реєстраційний номер повідомлення та час його прийняття.

За результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі акт-претензія), який підписується споживачем та представником виконавця згідно з додатком 2. Акт-претензія складається у двох примірниках по одному для споживача та виконавця (п.37 Постанови)

У разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі (п.38 Постанови).

Акт-претензія реєструється уповноваженими особами виконавця у журналі реєстрації актів-претензій згідно з додатком 3. Виконавець зобов'язаний розглянути такий акт-претензію і повідомити протягом трьох робочих днів споживача про її задоволення або про відмову у задоволенні з обґрунтуванням причини такої відмови. У разі ненадання протягом установленого строку виконавцем відповіді вважається, що він визнав викладені в акті-претензії факти неналежного надання або ненадання послуг. Спори щодо задоволення претензій споживачів розв'язуються у суді.

Споживач має право на досудове розв'язання спору шляхом задоволення пред'явленої претензії (п.39 Постанови).

Відповідач доказів ненадання послуги з постачання теплової енергії або надання її не в повному обсязі у визначеному законодавством порядку суду не надав.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заборгованість Відповідача перед позивачем за поставлену в грудні 2007 року - квітні 2012 року теплову енергію в сумі 16 069,53 грн. підтверджена матеріалами справи та не спростована Відповідачем у встановленому законодавством порядку. В той же час, доказів на підтвердження заборгованості в сумі 149,86 грн., яка виникла до 01.01.2006, Позивачем не надано.

Крім того, у відзиві на позовну заяву Відповідач просить застосувати строки позовної давності.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з частинами 3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи той факт, що Позивач звернувся з позовом до суду 21.08.2012, про що свідчить штамп канцелярії господарського суду Дніпропетровської області, трирічний строк позовної давності становить з 21.08.2009 по 21.08.2012, відтак позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають частково, за період з жовтня 2009 року по квітень 2012 (нарахувань в серпні, вересні 2009 року не було), в сумі 13 507,19 грн.

Згідно з п. 5.1. Договору за несвоєчасне виконання розрахунків та теплову енергію нараховується пеня у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Нарахування пені проводиться Постачальником після 20 числа наступного за розрахунковим місяця при наявності заборгованості у Споживача.

Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 1 372,10 грн. за загальний період прострочення з 21.01.2008 по 18.11.2012.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений Позивачем розрахунок пені відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 1 372,10 грн. є обґрунтованими.

В той же час, враховуючи заяву Відповідача про застосування строків позовної давності та встановлений ст.258 Цивільного кодексу України строк позовної давності в один рік до вимог про стягненню неустойки (штрафу, пені), позовні вимоги про стягненню пені підлягають задоволенню частково - в сумі 495,97 грн., нарахованої за період прострочення з 21.08.2011 по 18.11.2012.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача, пропорційно розміру задоволених вимог та враховуючи суму судового збору (140,73 грн.), призначену до стягнення рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2012 по справі №17/5005/7183/2012.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» (51914, м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, 168, код ЄДРПОУ 03342573, п/р 26009060011288 у КБ «Приватбанк» в м. Дніпродзержинську, МФО 305965) 13 507,19 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот сім гривень 19 копійки) основного боргу, 495,97 грн. (чотириста дев'яносто п'ять гривень 97 копійок) пені, 1 167,78 грн. (одна тисяча сто шістдесят сім гривень 78 копійок) судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 03.02.2014.

Суддя А.Є. Соловйова