Рішення

від 30.01.2014 по справі 5011-65/2184-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.01.2014 Справа № 5011-65/2184-2012

Розглянувши матеріали справи

За позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк", м. Київ

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛТ "Дубрава", с. Минай Ужгородського району

Про стягнення 16327,88 грн.

Суддя Журавчак Л.С.

За участі представників сторін

від позивача - Орос В.Ю., предст. за дов. №09-32/40 від 20.01.14;

від відповідача - не з"явився;

СУТЬ СПОРУ : стягнення 16327,88 грн., в т. ч. 1770грн. основного боргу за договором про відкриття рахунку у цінних паперах Д-363 від 24.09.10р., 489 грн. пені, 25,31 грн. (3%) річних, 43,57 грн. інфляції та 14000 грн. штрафу

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Пояснив, що відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати послуг у встановлений у Договорі про відкриття рахунку у цінних паперах Д-363 від 24 вересня 2010 року строк не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість на суму 1770 грн. основного боргу, окрім того, відповідачу нараховано також 25,31 грн. 3% річних, 43,57 грн. інфляції, а також 489 грн. пені і 14000грн. штрафу за несвоєчасне погашення боргу. Вважає свої вимоги належним чином доведеними та підтвердженими, зокрема, укладеним між сторонами договором, актами - рахунками. та розрахунками заборгованості.

Відповідач в судове засідання на виклик суду жодного разу не з"явився, хоча і був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, витребувані судом документи не подав, тому справу вирішено відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у спорі 24 вересня 2010 року укладено Договір про відкриття рахунку у цінних паперах Д-363, згідно з умовами якого Депонент - відповідач доручив, а зберігач - позивач зобов"язався надавати депоненту послуги щодо відкриття та ведення рахунку у цінних паперах, зберігання належних депоненту цінних паперів, обслуговування операцій за цим рахунком, отримання доходів за цінними паперами на викладених у договорі умовах.

Відповідно до п. 3.2 Договору абонентська плата за обслуговування рахунку у цінних паперах та плата за зберігання цінних паперів на рахунку депонента за поточний місяць нараховується зберігачем останнього робочого дня поточного місяця та сплачується депонентом щомісячно до 15 числа наступного місяця.

Так, позивачем за період з вересня 2010 року по грудень 2012 рік надано послуг всього на суму 1770 грн., що підтверджується актами - рахунками (містяться в матеріалах справи), відповідач же свій обов"язок по оплаті не виконував, на претензію №16-3/13/257 від 23.09.11р. не відреагував, в зв"язку з чим позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.

Крім суми боргу, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано три проценти річних від простроченої суми за 174 дні в розмірі 25,31 грн., 43,57 грн. втрат від інфляції. Оскільки відповідно до пунктів 6.6, 6.7 Договору за порушення умов та терміну оплати, що передбачені розділом 3 цього Договору, депонент виплачує за вимогою зберігача пеню у розмірі 0,5 відсотка від несплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а за прострочення платежу більш ніж на 20 календарних днів вважається односторонньою відмовою від виконання умов Договору, в зв"язку з чим сторона, що не виконала умови цього Договору, крім пені, за вимогою іншої сторони повинна їй сплатити стороні штраф у розмірі 1000 грн., позивачем нараховано та поставлено вимогу про сплату 489 грн. пені за період з 15.07.11 по 30.12.11, а також 14000грн. штрафу відповідно за 14 місяців прострочення платежів.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Так, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги про стягнення боргу по договору належним чином доведені матеріалами справи, відповідачем не оспорені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вимога позивача про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми за 174 дні в розмірі 25,31 грн. підлягає до задоволення частково, оскільки за визначений позивачем період (з вересня 2010 року по грудень 2011 рік ) не по всіх актах тривалість прострочення охоплюється 174 днями, а тому розмір річних, який підлягає до задоволення в перерахунку складає 19,84 грн., в іншій же частині належить відмовити.

Нараховані позивачем втрати від інфляції теж підлягають до задоволення частково з огляду на наступне. За період з вересня 2010 року по грудень 2011 року борг відповідача не складав сталу суму 1770 грн., а збільшувався за вказаний період поступово, до того ж у періоді нарахування були місяці дефляції, які теж повинні включатися до розрахунку, а тому втрати від інфляції, які підлягають до задоволення складають суму 52,53 грн., в іншій же частині належить відмовити.

Вимога про стягнення пені у розмірі 489 грн. за період з 15.07.11 по 30.12.11 теж підлягає до задоволення частково з огляду на таке. Відповідно до п. 6.6 Договору за порушення умов та терміну оплати позивачем з врахуванням п. 3.2 Договору по актах №Д-001068 від 30.06.2011 за червень, №Д-001270/1 від 29.07.11 за липень, №Д-001452 від 31.08.11 за серпень, №Д-001703 від 30.09.2011 за вересень, №;Д-001875 від 31.10.2011 за жовтень, №Д-002115 від 30.11.2011 за листопад нараховано пеню за період з 15.07.2011 по 30.12.2011. Однак в розрахунку пені по кожному акту позивачем взято 163 календарні дні, тоді як за кожен наступний місяць прострочених днів до дати 30.12.2011 ставало менше. Тому, з врахуванням зробленого судом перерахунку розмір пені за вказаний позивачем період по шести актах складає 281,50 грн., в іншій же частині нарахованої пені позивачу належить відмовити.

Окрім пені, позивачем відповідно до пункту 6.7 Договору нараховано 14000грн. штрафу.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З огляду на суму основного боргу, а вона складає 1770 грн., нарахована сума штрафу - 14000 грн., на думку суду, є неспіврозмірна з основним боргом, тому, посилаючись на п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, зменшує розмір штрафу на половину, відмовивши в задоволенні в іншій частині.

З огляду на викладене, з відповідача належить стягнути на користь позивача 9123,87 грн., в т. ч. 1770 грн. основного боргу, 19,84 грн. трьох відсотків річних, 281,50 грн. пені, 52,53 грн. втрат від інфляції та 7000 грн. штрафу, а в іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача належить віднести судові витрати у сумі 1589,88 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 549, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛТ "Дубрава"(89423 Закарпатська обл., с. Минай, вул. Тичини, 5, код 33577928) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк" (01001 м. Київ, пров. Шевченко, 12, код 00039002) суму 9123,87 грн.(дев"ять тисяч сто двадцять три гривні 87 коп.), в т. ч. 1770 грн. основного боргу, 19,84 грн. трьох відсотків річних, 281,50 грн. пені, 52,53 грн. втрат від інфляції і 7000 грн. штрафу та 1589,88грн.(одна тисяча п"ятсот вісімдесят дев"ять гривень 88 коп.) на відшкодування судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення виготовлено 03.02.14р.

Суддя Журавчак Л.С.