Рішення

від 24.01.2014 по справі 910/24597/13     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24597/13 24.01.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЛиСА» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Чумацький шлях» Простягнення 24 169,82 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Гуйда Д.М.- дов. № 124 від 08.01.2013 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛиСА» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чумацький шлях» про стягнення 24 169,82 грн. основного боргу за договором поставки № 1673 від 20.07.2011 р.

Ухвалою суду від 23.12.2013 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 24.01.2014 року.

В судовому засіданні 24.01.2014 року представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті заявлених позовні вимог, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 24.01.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 24.01.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛиСА» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чумацький ШЛЯХ» (покупець) був укладений договір поставки № 1673, відповідно до п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується приймати такі, поставлені належним чином, товари та оплачувати їх вартість. Постачальник зобов'язується поставляти покупцю товари за цінами й в асортименті зазначеними у специфікації.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Умовами п. 1.2 договору встановлено, що розміри, одиниці вимірювання товару, ціна за одниницю товару, що підлягає поставці і передачі у власність покупця відповідно до замовлення за цим договором, визначаються у специфікації, яка погоджується шляхом посвідчення її підписами та печатками сторін та складає невід'ємну частину договору.

Згідно з п. 2.6 даного договору, сторони дійшли взаємної згоди про те, що ціна асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються визначаються також у видатковій накладній, яка має відповідати замовленню.

Відповідно до п. 2.10 договору, товар вважається поставленим позивачем та прийнятим у власність відповідачем в момент підписання уповноваженим на те представником покупця первинних бухгалтерських документів на товар.

В п. 6.2 вищезазначеного договору вказано, що розрахунки за цим договором у кожному окремому випадку здійснюється у безготівковій формі шляхом банківського переказу необхідної суми грошових коштів у національній валюті України - гривні, на поточний рахунок постачальника кожні _ дні за реалізований товар.

У відповідності до вимог п. 6.5 договору, за підсумками кожного місяця, до 15 числа місяця, покупцем надаються постачальнику акти звірки взаєморозрахунків, в якому вказується кількість та загальна вартість реалізованого товару за попередній місяць та залишки непроданого товару. Постачальник зобов'язаний підписати акти акт звірки взаєморозрахунків протягом 10 календарних днів з моменту його направлення покупцем або в такий самий строк надати письмові зауваження до акту. В разі, якщо покупець в вищезазначений термін не отримає підписаний акт звірки взаєморозрахунків або мотивовані зауваження на нього - акт вважається погодженим постачальником, а суми розрахунків - підтвердженими.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору поставки № 1673 від 20.07.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛиСА» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Чумацький Шлях» товар на суму 109 184,40 грн., що підтверджується видатковими накладними та актом звірки розрахунків від 14.10.2013 р. В свою чергу, відповідач в порушення умов договору акт звірки взаєморозрахунків за вересень 2013 року постачальнику не надав, поставлений товар оплатив частково на суму 85 014,58 грн., у зв'язку з чим його заборгованість за договором складає 24 169,82 грн.

28.10.2013 р. постачальник звернувся до покупця з претензією-вимогою про надання акту звірки взаєморозрахунків за вересень 2013 р. до 15.10.2013 р. та про погашення існуючої заборгованості. На зазначену вимогу відповідач не відреагував, грошових коштів не сплатив.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чумацький шлях» про стягнення 24 169,82 грн. боргу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 передбачено, що відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору поставки № 1673 від 20.07.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛиСА» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Чумацький Шлях» товар на суму 109 184,40 грн., що підтверджується видатковими накладними та актом звірки розрахунків від 14.10.2013 р. В свою чергу, відповідач поставлений товар оплатив частково на суму 85 014,58 грн., у зв'язку з чим його заборгованість за договором складає 24 169,82 грн.

28.10.2013 р. постачальник звернувся до покупця з претензією-вимогою про надання акту звірки взаєморозрахунків за вересень 2013 р. до 15.10.2013 р. та про погашення існуючої заборгованості. На зазначену вимогу відповідач не відреагував, грошових коштів не сплатив.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 24 169,82 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чумацький шлях» (місцезнаходження : 03151, м. Київ, Солом'янський р-н, вул. Михайла Мишина, 3, код ЄДРПОУ 30400117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛиСА» (місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, 5-Б, код ЄДРПОУ 32683728) 24 169 (двадцять чотири тисячі сто шістдесят дев'ять) грн. 82 коп. основного боргу та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

29.01.2014 р.

Суддя Спичак О.М.