Рішення

від 27.01.2014 по справі 915/2264/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2014 року Справа № 915/2264/13

за позовом: Миколаївської міської ради /вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001/

до відповідача: Релігійної громади (парафії) Святого Йосифа у Миколаєві римсько-католицької церкви /вул. Декабристів, 32, корпус А, м. Миколаїв, 54001/

про внесення змін до договору оренди землі

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Орлова О.В. (довіреність від 18.10.2013 № 2284/02.02.01-22/01/14/13)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про внесення змін до договору оренди землі, укладеного сторонами 29.09.2004, шляхом викладення пункту 4.2. розділу 4 договору в наступній редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку (4656 кв. м.) встановлюється у розмірі 3 % (трьох відсотків) від її нормативної грошової оцінки".

Заявлений позов позивач обґрунтовує бездіяльністю відповідача стосовно внесення змін у пункт 4.2. розділу 4 договору оренди землі від 29.09.2004 з метою приведення його у відповідність до норм чинного законодавства України.

Ухвалою суду від 20.12.2013 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 13.01.2014 о 15 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 13.01.2014 розгляд справи був відкладений на 27.01.2014 о 15 год. 00 хв. у зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача, неподанням сторонами витребуваних судом доказів та необхідністю витребування нових доказів по справі.

Відповідач свого представника в судове засідання 27.01.2014 знову не направив, вимоги ухвал суду від 20.12.2013 та від 13.01.2014 не виконав, відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому, згідно з ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Миколаївської міської ради від 12.02.2004 № 18/11 «Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та міськвиконкому по Центральному району м. Миколаєва» відповідачу була надана в оренду строком на 10 років земельна ділянка площею 4656 кв. м., зарахована до земель громадського використання, для обслуговування майнового комплексу костьолу вул. Декабристів, 32.

29.09.2004 між сторонами був укладений договір оренди землі (далі - договір), зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 06.10.2004 за № 2710, згідно з яким позивач зобов'язався надати, а відповідач прийняти в оренду земельну ділянку, загальною площею 4656 кв. м., для обслуговування майнового комплексу костьолу по вул. Декабристів, 32 (Центральний район).

Відповідно до п. 3.1. договору договір діє протягом 10 років з 12.02.2004.

Згідно з п.п. 2.4., 4.2., 4.3., 4.6., 5.2. договору:

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про визначення нормативної грошової оцінки від 27.09.2004 № 159 на час укладення цього договору становить 1046389,40 грн. (з урахуванням коефіцієнта щорічної індексації 1,02);

- розмір орендної плати: річна орендна плата за земельну ділянку (4656 кв. м.) встановлюється у розмірі 0,03% від її нормативної грошової оцінки, де: нормативна грошова оцінка земельної ділянки (4656 кв.м.) на час укладання цього договору становить 1046389,40 грн. (з урахуванням коефіцієнта щорічної індексації 1,02);

- розмір грошової оцінки не є сталим і змінюється у зв'язку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства й інших нормативних документів. Розмір грошової оцінки земельної ділянки змінюється без внесення змін та доповнень до цього договору;

- умови цього договору про розмір орендної плати можуть переглядатися за згодою сторін, шляхом внесення змін у вигляді додаткової угоди, що буде невід'ємною частиною цього договору та нотаріально посвідченою;

- цільове призначення земельної ділянки - землі громадського використання.

На виконання умов договору, 06.10.2004 позивач передав відповідачу в оренду вищевказану земельну ділянку, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 06.10.2004, поясненнями позивача та жодним чином не спростовується відповідачем.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно з ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Згідно з ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Отже, законом визначено, що розмір річної орендної плати для земель, що не належать до категорії сільськогосподарського призначення, нормативну грошову оцінку яких проведено, має становити не менше трикратного розміру земельного податку, тобто не менше 3 відсотків від її нормативної грошової оцінки.

Натомість, як встановлено судом, у спірному пункті 4.2. розділу 4 договору розмір річної орендної плати за земельну ділянку (4656 кв.м.) встановлений на рівні 0,03% від її нормативної грошової оцінки, що не відповідає вищенаведеним нормам права.

З цього приводу, Пленум Вищого господарського суду України у п. 2.19. постанови від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» роз'яснив, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Судам слід враховувати, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі". Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

12.07.2011 позивач направив на адресу відповідача лист від 08.07.2011 № 1869/24/03/10 про внесення змін до договору оренди та проект договору про зміни до договору, в якому запропонував викласти пункт 4.2. розділу 4 договору оренди землі в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельну ділянку (4656 кв. м.) встановлюється у розмірі 3% (трьох) відсотків від її нормативної грошової оцінки».

Відповідач зазначені лист та проект отримав 18.07.2011, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, проте дану пропозицію позивача не акцептував, договір про внесення змін до договору не підписав, жодних інших пропозицій позивачу не надав, що підтверджується поясненнями позивача, матеріалами справи та жодним чином не спростовується відповідачем.

За встановлених обставин, господарський суд вважає, що позов позивача грунтується на фактичних обставинах справи та чинному законодавстві України, а тому підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач жодним чином не спростував обставини, повідомлені суду позивачем.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Внести зміни до договору оренди землі від 29.09.2004, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 06.10.2004 за № 2710, укладеного між Миколаївською міською радою та Релігійною громадою (парафією) Святого Йосифа у Миколаєві римсько-католицької церкви, виклавши пункт 4.2. розділу 4 даного договору в наступній редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку (4656 кв. м.) встановлюється у розмірі 3 % (трьох відсотків) від її нормативної грошової оцінки".

3. Стягнути з Релігійної громади (парафії) Святого Йосифа у Миколаєві римсько-католицької церкви (вул. Декабристів, 32, корпус А, м. Миколаїв, 54001, код 24790165) на користь Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, 26565573) судовий збір в сумі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 03.02.2014.

Суддя Д.О.Бездоля