Рішення

від 30.01.2014 по справі 911/4484/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2014 р. Справа № 911/4484/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Прокурора Вишгородського району в інтересах держави в особі Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопродукт», Київська обл., смт. Димер третя особаУправління Держземагенства у Вишгородському районі, Київська обл., м. Вишгород про розірвання договору та припинення права користування земельною ділянкою, за участю представників:

позивача:Кучерявий Л.Г., довіреність № б/н від 18.12.2013 року; відповідача:не з'явилися; третьої особи:не з'явилися; прокуратури:Морозов І.П.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2013 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Прокурора Вишгородського району в інтересах держави в особі Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопродукт» про розірвання договору оренди земельної ділянки від 22.01.2007 року та припинення права користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопродукт» земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності, загальною площею 0,9999 га, яка розміщена на території: Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області по вул. Революції, 288а, у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов договору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.12.2013 року порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Держземагенства у Вишгородському районі та призначено справу до розгляду на 19.12.2013 року.

19.12.2013 року через канцелярію суду позивач надав заяву, в якій підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 19.12.2014 року представником позивача було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.12.2013 року розгляд справи було відкладено на 16.01.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.01.2014 року суд продовжив строк вирішення спору та відклав розгляд справи на 30.01.2014 року.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання 30.01.2014 року не з'явилися, відповідач відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача та третьої особи, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, прокуратури, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.01.2007 року між Димерською селищною радою Вишгородського району Київської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергопродукт» (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець передає орендарю в оренду, тобто строкове, платне користування земельну ділянку загальною площею 0,9999 га під розміщення існуючої виробничої бази, що складається з прохідної, продуктового складу, їдальні-кондитерського цеху, овочесховища, тарного складу в смт. Димера, вулиця Революції, 288 а Вишгородського району Київської області кадастровий номер земельної ділянки 3221855300:19:008:0701.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 583 358,04 грн. (п. 2.2 договору).

Договір укладено на 49 років (п. 3.1 договору).

Згідно п. 4.1 договору орендна плата встановлюється у грошовій формі в національній валюті України у розмірі 4 861,32 грн. на місяць без ПДВ, що становить 58 335,80 грн. на рік. Орендна плата вноситься на спеціальний бюджетний рахунок сільської ради щомісячно.

Відповідно до п. 4.2 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексу інфляції.

Згідно п. 4.5 договору податкове зобов'язання по орендній платі, визначене у податковій декларації на поточний рік сплачується рівними частками орендарем за місцем знаходження земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

На виконання умов договору позивач передав відповідачеві об'єкт оренди, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 22.01.2007 року.

У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати орендних платежів, прокурор звернувся з вказаним позовом до суду.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 зазначеного закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 зазначеного закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно п. 2.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» № 6 від 17.05.2011 року., розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Як вбачається із листа Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Мін доходів у Київській області № 497/9/10-08-11-02 від 15.11.2013 року, рішень Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2009 року у справі № 2-а-6634/09/1070, від 07.07.2010 року відповідач має заборгованість зі сплати орендної плати за земельну ділянку у розмірі 94 078,49 грн.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

У відповідності до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про оренду землі» спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду

на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, підставою для розірвання договору є порушення сторонами чи однією з них своїх зобов'язань по договору. Розірвання договору може мати місце за умови його чинності на момент розірвання або наявності невиконаних зобов'язань по ньому.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконує умови спірного договору щодо сплати орендних платежів, а тому є правові підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки від 22.01.2007 року.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а.) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б.) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в.) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г.) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ.) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д.) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е.) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є.) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до п. 4.6 договору несплата орендної плати протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про розірвання договору оренди земельної ділянки від 22.01.2007 року, припинення права користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопродукт» земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності, загальною площею 0,9999 га, яка розміщена на території: Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області по вул. Революції, 288а є обґрунтованими, правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Частиною першою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» N 3674-VI від 08.07.2011р. (який набрав чинності 01.11.2011р.) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» станом на 1 січня 2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 147,00 грн.

Згідно п.п. 2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Прокурором заявлено 2 позовні вимогу немайнового характеру (про розірвання договору оренди земельної ділянки від 22.01.2007 року, припинення права користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопродукт» земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності . загальною площею 0,9999 га, яка розміщена на території: Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області по вул.. Революції, 288а) за подання яких підлягає сплаті 2 294,00 грн. судового збору (1 147,00 грн. - 1 мінімальна заробітна плата на 01.01.2013р.* 2 вимоги немайнового характеру = 2 294,00 грн.).

Згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, відповідно до ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача сплату судового збору у розмірі 2 294,00 грн. до державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди земельної ділянки, що був укладений 02.01.2007 року між Димерською селищною радою Вишгородського району Київської області (07330, Київська обл., смт. Димер, вул. Леніна, 19, код 04350488) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергопродукт» (07330, Київська обл., смт. Димер, вул. Революції, буд. 288А, код 32119344).

Припинити право користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопродукт» (07330, Київська обл., смт. Димер, вул. Революції, буд. 288А, код 32119344) земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності, загальною площею 0,9999 га, яка розміщена на території Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області по вул.. Революції, 288а.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопродукт» (07330, Київська обл., смт. Димер, вул. Революції, буд. 288А, код 32119344) в доход Державного бюджету України 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 03.02.2014 р.

Суддя Т.Д. Лилак