Постанова

від 27.01.2014 по справі 806/7965/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2014 р. Житомир справа № 806/7965/13-a

категорія 10.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лавренчук О.В.,

за участю секретаря - Бортнік О.Г.,

за участю представника позивача Коваленко Т.М.,

за участю представника відповідача Закатного О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від

нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Житомирі до Голови ліквідаційної комісії Житомирського відкритого акціонерного товариства "Крок" Грищенко Ніли Антонівни про стягнення 781746,19 грн,-

встановив:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Житомирі звернулося до суду з позовом до голови ліквідаційної комісії Житомирського відкритого акціонерного товариства "Крок" Грищенко Ніли Антонівни про стягнення капіталізованих платежів у розмірі 781746,19 грн. Свої вимоги позивач мотивує тим, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи, у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смерті. У разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому у порядку, встановленому законом. Позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 781746,19 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів викладених у письмових запереченнях.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та дослідивши докази, якими підтверджено позовні вимоги, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до ст.55 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

На виконання абзацу 3 п.2 ст.38-1 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб- підприємців" державним реєстратором внесено в ЄДР запис про внесення рішення засновників про припинення юридичної особи- Житомирське ВАТ "Крок" код ЄДРПОУ 04594746

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Житомирі здійснюються страхові виплати стосовно працівників підприємства-відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.

Згідно з наданим позивачем розрахунком (а.с.36), потреба в капіталізації коштів щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 складає 781746,19 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з натупного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом ч.3 ст.110 ЦК України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 2 статті 1205 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним ст.1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 112 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

В силу вимог п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

За змістом статей 15, 46 цього Закону Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" фінансування Фонду здійснюється, зокрема за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначеною нормою законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України №765 від 6 травня 2000 року "Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю".

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.04.2011 року по справі №К/9991/1045/11 та ухвалі Верховного суду України від 26.06.2012 року по справі №21-156а12.

Для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані, кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року №765 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

У відповідності до вимог п. 3 Порядку капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Сума капіталізованих платежів була розрахована на підставі інформації Державної служби статистики України щодо смертності та середньої очікуваної тривалості життя чоловіків та жінок в Україні у 2011 році.

Станом на момент розгляду адміністративної справи відповідач не виконав обов'язку щодо сплати капіталізованих платежів. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Заперечення відповідача з посиланням на акт перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 24.05.2011 року №94 не є належними та допустимими доказом у спірних правовідносинах тому, що даним актом не охоплювалося питання наявності чи відсутності заборгованості у відповідача перед позивачем відносно капіталізованих платежів.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 781746,19грн. капіталізованих платежів обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до частини 4 статті 94 КАС України не стягуються.

Керуючись статтями 71, 86, 94, 128, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Житомирі задовольнити, стягнути з Житомирського відкритого акціонерного товариства "Крок" (код ЄДРПОУ 04594746 ) капіталізовані платежі в сумі 781746,19 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.В. Лавренчук

Повний текст постанови виготовлено: 29 січня 2014 р.