Рішення

від 08.01.2014 по справі 905/8448/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.01.2014 Справа № 905/8448/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю. В.

при секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.

розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Фелічета», м. Слов'янськ

до відповідача: Слов'янської міської ради, м. Слов'янськ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродкомпанія», м. Словянськ

про визнання особи добросовісним набувачем нежитлової будівлі, магазину та визнання права власності

за участю представників сторін:

від позивача: Дейниченко В.І. - за довір. від 01.09.2013 р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродкомпанія»: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Фелічета», м. Слов'янськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Слов'янської міської ради, м. Слов'янськ про визнання особи добросовісним набувачем нежитлової будівлі, магазину та визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він на підставі договору купівлі-продажу придбав у ТОВ «Укрпродкомпанія» нежитлову будівлю, магазин загальною площею 109,3 кв. м., літ. А-1, розташований за адресою: м. Слов'янськ, Донецька область, вул. Комунарів, 34А на земельній ділянці площею 0,0264 га, кадастровий № 1414100000:01:001:0220.

В подальшому вказаний договір був зареєстрований в Державному реєстрі прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

В подальшому позивач звернувся до відповідача з заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі для відведення її у власність шляхом викупу.

Відповідач листом від 04.10.2013 р. № 2-25-02-0234 відмовив позивачу в наданні дозволу, посилаючись на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.05.2013 р. по справі № 5006/36/144пн/2012, яким було скасоване рішення господарського суду Донецької області від 10.12.2012 р., яким було визнано за ТОВ «Укрпродкомпанія» право власності на зазначену нежитлову будівлю. Вказаним листом позивача було повідомлено, що розглянути питання щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі для відведення її у власність шляхом викупу за адресою: м. Слов'янськ, Донецька область, вул. Комунарів, 34А буде можливе після врегулювання питання права власності на нежитлову будівлю, розташовану на вказаній земельній ділянці.

Позивач вважає себе добросовісним набувачем нежитлової будівлі, магазину, що знаходиться за адресою: м. Слов'янськ, Донецька область, вул. Комунарів, 34А, оскільки в момент вчинення договору купівлі-продажу ТОВ «Укрпродкомпанія» були надані всі правовстановлюючі документи, які в той момент підтверджували право власності на вказану нежитлову будівлю.

Позивач наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Просив розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпродкомпанія» надав письмові пояснення, в яких зазначив, що 04.03.2013 р. між ТОВ «Укрпродкомпанія» та ТОВ «Фірма «Фелічета» був укладений договір на спірне нежитлове приміщення, який був нотаріально посвідчений та зареєстрований відповідно до діючого законодавства. На момент укладення вказаного договору заборони на відчуження спірного приміщення не було. Просив розглянути справу за відсутності представника ТОВ «Укрпродкомпанія».

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпродкомпанія» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Фелічета» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, магазину (надалі по тексту - договір), за умовами якого Продавець передав, а покупець прийняв у власність нежитлову будівлю, магазин загальною площею 109,3 кв. м., літ. А-1, розташований за адресою: м. Слов'янськ, Донецька область, вул. Комунарів, 34А на земельній ділянці площею 0,0264 га, кадастровий № 1414100000:01:001:0220.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області Бігун В.ВУ., та зареєстровано у реєстрі за № 1120.

В пункту 1 договору зазначено, що нежитлова будівля, магазин належить продавцю на підставі рішення господарського суду Донецької області від 10.12.2012 р. справа № 5006/36/144пн/2012, яке набрало законної сили 21.12.2012 р., зареєстрованого у КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов'янська 24.12.2012 р. в реєстрову книгу за № 1502/11, та у реєстраційній службі Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області Державному реєстрі прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 21.02.2013 р., номер запису про право власності 191199.

Відповідно до п. 2 договору продаж зазначеної нежитлової будівлі, магазину здійснено на суму 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень. Цю суму представник продавця одержав від покупця повністю до підписання даного договору. В пункті 2 договору також зазначено, що своїм підписом під цим договором представник продавця підтверджує факт повного розрахунку за продану нежитлову будівлю, магазин і відсутність щодо покупця будь-яких претензій фінансового характеру.

Відповідно до відомостей, викладених у витягу № 661273 з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності виданий реєстраційною службою Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області 21.02.2013 р., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 12113914141 (п. 3 договору).

Відповідно до п. 6 зазначеного договору під передачею майна за цим договором слід вважати символічну передачу майна. Прийняття представником покупця від представника. Прийняття представником покупця від представника продавця правовстановлюючих документів на нежитлову будівлю, магазин свідчить про те, що передача майна відбулась.

Відповідно до п. 11 договору право власності на нежитлову будівлю, магазин, що відчужується, виникає у покупця з моменту державної реєстрації цього договору.

З матеріалів справи, а саме з витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.03.2013 р. № 946635 вбачається, що власником нежитлової будівлі, магазин загальною площею 109,3 кв. м., літ. А-1, який розташований за адресою: м. Слов'янськ, Донецька область, вул. Комунарів, 34А є ТОВ «Фірма «Фелічета». Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 12113914141.

Заявою від 06.09.2013 р. позивач звернувся до Слов'янської міської ради стосовно надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі для відведення її у власність шляхом викупу за адресою: м. Слов'янськ, Донецька область, вул. Комунарів, 34А.

Проте, відповідач, посилаючись на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.05.2013 р. по справі № 5006/36/144пн/2012, якою було скасоване рішення господарського суду Донецької області від 10.12.2012 р., яким було визнано за ТОВ «Укрпродкомпанія» право власності на зазначену нежитлову будівлю, відмовив позивачу в наданні дозволу та повідомив, що розглянути питання щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі для відведення її у власність шляхом викупу буде можливе після врегулювання питання права власності на нежитлову будівлю, розташовану на вказаній земельній ділянці.

На думку позивача, вказані обставини порушують його права, як власника об'єкту нерухомості, щодо володіння, користування та розпорядження спірним майном, що й обумовило звернення останнього до господарського суду з даним позовом.

Оцінюючи матеріали справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в ст. 16 Цивільного кодексу України.

Частина 1 ст.16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно) яке воно здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 317 ЦК України встановлює, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 ст. 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 330 ЦК України встановлює, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до статті 388 ЦК України , якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У всіх інших випадках, власник не має права витребувати таке майно і у добросовісного набувача виникає право власності на таке майно.

Як встановлено судом, позивач придбав майно у відповідача за відплатним договором від 04.03.2013 р.

Зі змісту ст. 12 ЦК України добросовісність набувача призюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.

Правомірність та добросовісність набуття права власності на майно, може бути поставлено під сумнів виключно через обізнаність набувача про відсутність у відчужувача прав на таке відчуження та внаслідок можливості витребування у набувача майна.

Спірне майно, яке було за договором купівлі-продажу від 04.03.2013 р. було передано позивачу, на час його продажу належало третій особі на підставі рішення господарського суду Донецької області від 10.12.2012 р., яке набуло чинності і на той час не було скасовано, зареєстровано у Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов'янська 24.12.2012 р. в реєстрову книгу за № 1502/11, та у реєстраційній службі Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області Державному реєстрі прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 21.02.2013 р., номер запису про право власності 191199.

Рішення господарського суду Донецької області від 10.12.2012 р. було скасовано постановою Донецького апеляційного господарського суду 27.05.2013 р., тобто через майже п'ять місяців після укладення договору купівлі-продажу майна.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За таких обставин, у ТОВ "Фірма «Фелічета" були відсутні підстави для сумніву, ТОВ «Укрпродкомпанія», не мало права відчужувати нежитлову будівлю, магазин загальною площею 109,3 кв. м., літ. А-1, розташований за адресою: м. Слов'янськ, Донецька область, вул. Комунарів, 34А.

З огляду на наведене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма «Фелічета" є добросовісним набувачем спірного майна та може набути право власності з огляду на приписи ст. 330 ЦК України .

Відповідно до ст.ст. 33 , 34 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України , господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. ст. 12, 15, 16, 316-317, 328, 330, 388, 392 Цивільного кодексу України, , керуючись ст. ст. 22 , 33 , 34, 43 , 49 , 82-85 ГПК України , суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Фелічета», м. Слов'янськ до Слов'янської міської ради, м. Слов'янськ про визнання особи добросовісним набувачем нежитлової будівлі, магазину та визнання права власності - задовольнити.

Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Фелічета», м. Слов'янськ добросовісним набувачем нежитлової будівлі, магазину загальною площею 109,3 кв. м., літ. А-1, розташованої за адресою: м. Слов'янськ, Донецька область, вул. Комунарів, 34А, реєстраційний номер 12113914141.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Фелічета», м. Слов'янськ право власності на нежитлову будівлю, магазин загальною площею 109,3 кв. м., літ. А-1, розташованої за адресою: м. Слов'янськ, Донецька область, вул. Комунарів, 34А, реєстраційний номер 12113914141.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 08.01.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 13.01.2014 р.

Суддя Ю.В. Бокова