Рішення

від 30.01.2014 по справі 911/4618/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2014 р. Справа № 911/4618/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології», м. Київ до Приватного підприємства «Адара-Агро», Київська обл., с. Стовп'яги про стягнення 136 152,55 грн., за участю представників:

позивача:Бонтлаб В.В., довіреність № б/н від 03.12.2013 року; відповідача:не з'явилися; ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 109 900,00 грн. основного боргу, 2 980,85 грн. 30% річних, 1 291,70 грн. пені, 21 980,00 грн. штрафу, а загалом 136 152,55 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати переданого товару за договором купівлі-продажу товару № КП1204/13 від 12.04.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.12.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 16.01.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.01.2014 року розгляд справи було відкладено на 30.01.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 30.01.2013 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.04.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі Аграрні Технології» (продавець) та Приватним підприємством «Адара-Агро» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу товару № КП1204/13, за умовами якого продавець зобов'язаний передати товар покупцю згідно умов договору, а покупець зобов'язаний прийняти товар на умовах, визначених договором та провести оплату за товар в строк та на умовах вказаних в ст. 5 цього договору (п.п. 6.1, 6.2 договору).

Договір діє з моменту його підписання і скріплення печатками обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по договору (п. 11.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору предметом договору є товар, який належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем в майбутньому.

Відповідно до п. 3.2 договору товар вважається переданим покупцю з моменту підписання видаткових накладних.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), що є невід'ємною частиною цього договору із врахуванням положень п. 2.4 та розділу 5 даного договору.

Згідно п. 5.5 договру сторони визначили та погодили, що оплата товару товару згідно даного договору проводиться наступним чином:

- 30% від вартості товару, а саме 47 100,00 грн. попередньо оплачується покуацем в строк до 27.04.2013 року;

- 70% від вртсоті товару, а саме 109 900,00 грн. оплачується покупцем в строк до 01.11.2013 року.

На виконання умов договору позивач 26.04.2013 року передав відповідачу товар на загальну суму 157 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000177 від 26.04.2013 року, копія якої міститься в матеріалах справи.

Проте, відповідач за отриманий від позивача товар на суму 157 000,00 грн. розрахувався частково в розмірі 47 100,00 грн., що підтверджується випискою банку з рахунку позивача, і має заборгованість перед останнім у сумі 109 900,00 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з передачі товару за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 109 900,00 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 109 900,00 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України дійшли згоди, що покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця сплачує на користь останнього 30% річних (п. 8.6 договору).

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати переданого товару за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України та п. 8.6 договору підлягає стягненню 2 980,85 грн. 30% річних, які нараховані позивачем відповідно до умов договору та вимог закону.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідно до п. 8.2 договору за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої в період прострочення), від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.

Згідно п. 8.4 договору покупець, у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь продавця штраф в розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 1 291,70 грн. пені та 21 980,00 грн. штрафу відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 3 501,29 грн. та штрафу в розмірі 4 530,23 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати переданого товару за вказаним договором є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 року у справі № 06/5026/1052/2011.

Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 2 723,05 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» станом на 1 січня 2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 147,00 грн.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв поданих у 2013 році в господарському суді майнового характеру становить не менше 1 720,50 грн. та не більше 68 820,00 грн.

Оскільки позивачем пред'явлено позовні вимоги про стягнення 136 152,55 грн., то судовий збір мав бути сплачений в розмірі 2 723,05 грн.

Проте, позивачем подане платіжне доручення № 1474 від 04.12.2013 року, з якого вбачається, що судовий збір сплачено в розмірі 2 750,00 грн., тобто у більшому розмірі ніж передбачено законом.

Пункт 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, зайво сплачений позивачем судовий збір в сумі 26,95 грн. підлягає поверненню позивачу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Адара-Агро» (08436, Київська обл., с. Стовп'яги, вул. Миру, буд 22, код 34218496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А, код 36376609) 109 900 (сто дев'ять тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 2 980 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн. 85 коп. 30% річних, 1 291 (одну тисячу двісті дев'яносто одну) грн. 70 коп. пені, 21 980 (двадцять одну дев'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп. штрафу, 2 723 (дві тисячі сімсот двадцять три) грн. 05 коп. судового збору.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А, код 36376609) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 26 (двадцять шість) грн. 95 коп., що перерахований платіжним дорученням № 1474 від 04.12.2013 року. Оригінал платіжного доручення № 1474 від 04.12.2013 року залишити в матеріалах справи господарського суду Київської області № 911/4618/13.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 03.02.2014 р.

Суддя Т.Д. Лилак