Ухвала

від 28.01.2014 по справі 820/10807/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 р.Справа № 820/10807/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013р. по справі № 820/10807/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АСС" (далі - ТОВ "АСС"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000122220 від 12.08.2013 року, № 0000112220 від 12.08.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013р. по справі № 820/10807/13-а позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ "АСС" зареєстрований юридичною особою, видами діяльності якої за КВЕД є: виробництво гофрованого картону, паперової та картонної тари, інші види оптової торгівлі, видання книг, організація перевезення вантажів (а.с. 217).

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

17.07.2013 року фахівцем податкового органу проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "АСС" код ЄДРПОУ 23914837 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам із ТОВ "Вода Харкова" (код ЄДРПОУ 35698873) за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року.

Результати перевірки оформлені актом № 26/22.2-05/23914837 від 17.07.2013 року.

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено порушення позивачем приписів: п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України (не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, відповідно до якого занижено податок на прибуток на загальну суму 823068,00 грн.); п.п. 198.4, п. 198.3 ст. 198 ПК України, відповідно до якого занижено податок на додану вартість на загальну суму 783974,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 26/22.2-05/23914837 від 17.07.2013 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.08.2013 року: № 0000112220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 1234602,00 грн., у тому числі за основним платежем - 823068,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 411534,00 грн. та № 0000122220 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 1175811,00 грн., у тому числі за основним платежем - 783874,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 391937,00 грн.

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішень, слугував висновок про неправомірність формування податку на прибуток та податкового кредиту з ПДВ за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість показників господарських операцій з ТОВ "Вода Харкова", котрі реально не відбулись, а отже не спричиняють реального настання правових наслідків. При цьому, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження, є виключно висновки акту Основ'янської МДПІ № 2427/22.2 від 13.05.2012 року "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Вода Харкова", код ЄДРПОУ 35698873 щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Лінктехсервіс", код ЄДРПОУ 37461181 за період березень-червень 2012 року"

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що між ТОВ "Вода Харкова" (постачальник) та ТОВ "АСС" (покупець) 27.02.2012 року укладено договір купівлі-продажу № 1, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю сировину для виготовлення поліграфічної продукції відповідно до заявок та (чи) видаткових накладних, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар.

Сировиною в даному договорі є картон, папір різної якості, клей, фольга і таке інше (а.с. 58-59, т.1).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно до ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ "Вода Харкова" поставило ТОВ "АСС" вищезазначений товар, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 61-98, т.1).

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

На підставі наданої позивачем копії довіреності встановлено, що придбаний позивачем товар отримувався уповноваженим представником ТОВ "АСС" на підставі довіреності, виданої виконавчому директору Сірий В.Г., підпис якого міститься також у накладних (а.с. 60).

Перелік найменування, кількість та вартість товару за вказаною накладною відповідає відповідним показникам, визначеним сторонами у договорі.

Також у ході виконання договору позивач отримав від ТОВ "Вода Харкова" податкові накладні, виписані контрагентом на суму вартості товарно-матеріальних цінностей, придбаних позивачем за договором (а.с. 99-130, т.1).

Надана позивачем виписка по банківському рахунку (а.с. 149-158а, т.1), засвідчує факт виконання ТОВ "АСС" зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника.

Щодо факту транспортування товару суд зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує, що між ТОВ "Вода Харкова" (орендар) та ТОВ "АСС" укладено договір оренди нежитлового приміщення від 30.09.2009 року, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення літ. С-2 загальною площею 340 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Харків, пров. Динамівський, 4, що належить орендодавцю на праві приватної власності (а.с. 131-131а).

Складські приміщення ТОВ "АСС" також знаходяться за адресою: м. Харків, пров. Динамівський, 4. Таким чином, у складанні товарно-транспортних накладних не було необхідності. Товар було перевезено за допомогою "автопогрузчика", який знаходиться на балансі позивача (а.с. 130а).

Отриманий від ТОВ "Вода Харкова" товар був використаний позивачем у подальшій господарській діяльності шляхом постачання товарно-матеріальних цінностей контрагенту - ТОВ "АСС-Поліграфпак", що підтверджується договором постачання № 12 від 07.06.2011 року (а.с. 159-160), видатковими накладними (а.с. 161-163), податковими накладними (а.с. 163а-164), виписками по рахунку (а.с. 165-173).

Крім того, позивачем надані документи, що свідчать про наявність в останнього приміщень, а саме: договору купівлі-продажу (а.с. 209-216).

На час укладання та виконання договору ТОВ "Вода Харкова" було зареєстровано як юридична особа та було платником податку на додану вартість (а.с. 192-195).

Отже, ТОВ "Вода Харкова" виконало свої зобов'язання за даним договором, а ТОВ "АСС" прийняло товар за цим договором та використало у своїй господарській діяльності, що підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку позивача.

Дефектність первинних документів, які було укладено між позивачем та зазначеним вище контрагентом, а також факт нереальності проведення фінансово-господарських операцій судом не виявлено.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції прол те, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем і контрагентом підтверджується також фактом подальшого використання придбаного позивачем товару у власній господарській діяльності.

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, накладним, платіжним дорученням, товарно-транспортним накладним та іншим первинним документам, якими позивач доводе перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має. Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного позивачем товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на мотивах складеного ДПІ за наслідками перевірки діяльності контрагента позивача акту про неможливість проведення зустрічної звірки.

Втім, з цьому приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. З ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Також колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням положень названої норми процесуального законодавства, колегія суддів враховує, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2013 року по справі № 820/6894/13-а за позовом ТОВ "Вода Харкова", залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 19.112013 року визнано протиправними дії Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області по проведенню зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Вода Харкова" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Лінктехсервіс" за період березень-червень 2012 року, за результатом якої складено довідку від 13.05.2013 року №2427/22.2-08.

Таким чином, судовим рішенням, яке набуло законної сили, надано оцінку єдиному мотиву податкового органу, який слугував фактичною підставою для прийняття оспорюваного рішення у даній справі, що не може бути не враховано судом.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013р. по справі № 820/10807/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Тацій Л.В. Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.