Рішення

від 27.01.2014 по справі 905/8355/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.01.2014 Справа № 905/8355/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Татьковій Н.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДиканькаМлин», смт. Диканька, Диканського району Полтавської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛЯРІС», м. Шахтарськ Донецької області

про стягнення пені у розмірі 2 466,00грн., 3% річних у сумі 503,99грн. та штрафу - 12415,00грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Буренко А.Ю. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДиканькаМлин», смт. Диканька, Диканського району Полтавської області (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛЯРІС», м. Шахтарськ Донецької області про стягнення стягнення пені у розмірі 2 466,00грн., 3% річних у сумі 503,99грн. та штрафу - 12415,00грн.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором №2002 від 20.02.2013р. в частині розрахунків за поставлений товар.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача, пеню у розмірі 2 466,00грн. та 3% річних у розмірі 503,99 грн. та штраф у розмірі 12415,00 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням ст.ст. 525,526,530,549,610,611,612,620,625,655,692,712 ЦК України, ст.ст. 173,193,217,230,231,265 ГК України, ст.ст.1,5,6,7,8,12,15,54,56,57,61,64 ГПК України.

На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): Договір №2002 від 20.02.2013р. , специфікацію №1 від 04.07.2011р., видаткову накладну №207 від 26.02.2013р. на суму 837,50 грн., рахунок №184 від 20.02.2013р., видаткову накладну №291 від 19.03.2013р. на суму 50400,00 грн., рахунок №286 від 19.03.2013р., довіреність №1 від 19.03.2013р., товарно-транспорту накладну № 0017075 від 20.03.2013р., видаткову накладну №371 від 11.04.2013р.,довіреність №2 від 11.04.2013р.,товарно-транспорту накладну № 0011748 від 11.04.2013р.,рахунок №364 від 11.04.2013р. на суму 73750,00 грн., правоустановчі документи Позивача, витяг з ЄДР щодо реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, акт звіряння підписаний та скріплений зі сторони Позивача за період з січня 2013р. по жовтень 2013р., довідку щодо поточного рахунку при розрахунках із ТОВ «Фаляріс», банківську виписку за період з 19.02.2013р.по 19.11.2013р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.11.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

09.12.2013р. Представник Позивача через канцелярію суду надав власне письмове підтвердження №39 від 03.12.2013р., у яких повідомляє, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору.

Представник Позивача у судовому засіданні 18.12.2013р.підтримав позовні вимоги, на задоволенні позовних вимог наполягав, надав витребувані документи.

09.01.2014р. Позивач до матеріалів справи долучив: заяву про зменшення позовних вимогна підставі ст.22 ГПК України від 03.01.2014р., та клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин.Дослідивши дану заяву суд дійшов висновку про необхідність її прийняття та розгляду по суті.

У зв'язку з нез'явленням Відповідача, з метою надання йому права на захист своїх прав та інтересів, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі розгляд справи відкладався судом з 18.12.2013р. на 15.01.2014р.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав, своїми процесуальними правами відповідно ст.22 ГПК України не скористався. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.12.2013р.,09.01.2014р.).

Враховуючи вищенаведене, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Представник Позивача клопотання щодо фiксацii судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здiйснювався без застосування техничного фiксування судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК Украiни.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, всебiчно i повно з'ясувавши всi фактичні обставини справи, об'ективно оцiнивши докази, якi мають значення для вирiшення справи, суд:

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДиканькаМлин», смт. Диканька, Диканського району Полтавської області (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАЛЯРІС», м. Шахтарськ Донецької області (Покупець), укладено Договору поставки № 2002 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність Покупця борошно пшеничне вищого сорту, борошно пшеничне першого сорту, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його вартість.

Згідно п.1.2. Договору, асортимент, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю, загальна вартість окремої партії Товару визначаються видатковою накладною.

Поставка окремої партії товару, згідно п. 3.1. Договору, здійснюється на умовах EXW (вул. Тельмана, 21 смт. Диканька, Полтавської області) DDP (м. Харків, Харківська область)у відповідності до вимог Міжнародних Правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс 2010 р. або на інших умовах погоджених сторонами додатково.

Відповідно до п. 3.5 Договору, приймання Товару оформлюється шляхом проставлення Покупцем на примірнику видаткової накладної та/або товаро-транспортної накладної дати отримання Товару, підпису уповноваженої особи. Повноваження осіб на приймання товару підтверджується довіреністю.

Згідно Розд. 4 Договору, розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюється в національній валюті за 100% передоплатою згідно виставленого рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Ціна Товару визначається у видаткових накладних. Першочергово здійснюється оплата вартості Товару придбаного по першій, а далі - по кожній наступній видатковій накладній, незалежно від дати та розміру здійсненої оплати, а також призначення платежу.

Пунктом 8.1. Договору встановлено, що цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2013 р.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов Договору (а.с.14-16), Позивачем було поставлено товар Відповідачу за видатковим накладними: № 207 від 26.02.2013 р. на загальну суму 837,50 грн., № 291 від 19.03.2013 р. на загальну суму 50400,00 грн.; № 371 від 11.04.2013 р. на загальну суму 73750,00 грн.

Товар зі сторони Відповідача, відповідно до відміток на видаткових накладних було прийнято належним чином уповноваженим представником Відповідача.

Доказів наявності заперечень, з боку Відповідача, щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не надано.

На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли виключно з Договору поставки № 2002 від 20.02.2013 р.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених Договором поставки № 2002 від 20.02.2013 р.

Відповідно до умов Договору, Позивач виставив Відповідачу рахунки на оплату: №184 від 20.02.2013 р. на суму 837,50 грн.; №286 від 19.03.2013 р. на суму 50400,00 грн.; № 364 від 11.04.2013 р. на суму 73750,00 грн.

Враховуючи положення ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України та п. 4.2. Договору, судом встановлено, що остаточний розрахунок за поставлений товар за видатковими накладними мав бути здійснений Відповідачем не пізніше таких дат:

- за видатковою накладною № 207 від 26.02.2013 р. на загальну суму 837,50 грн. - 26.02.2013 р.;

- за видатковою накладною № 291 від 19.03.2013 р. на загальну суму 50400,00 грн. - 19.03.2013 р.;

- за видатковою накладною № 371 від 11.04.2013 р. на загальну суму 73750,00 грн. - 11.04.2013 р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Покупець грошове зобов'язання перед Продавцем в частині розрахунку за товар виконував наступним чином (відповідно до банківської виписки по рахунку Позивача, який використовується при розрахунках з Відповідачем (а.с. 40):

26.02.2013 р. - 837,50 грн.;

22.03.2013 р. - 4000,00 грн.;

25.03.2013 р. - 6000,00 грн.;

05.04.2013 р. - 19800,00 грн.;

09.04.2013 р. - 6500,00 грн.;

10.04.2013 р. - 5800,00 грн.;

11.04.2013 р. - 8000,00 грн.;

11.04.2013 р. - 23750,00 грн.;

08.05.2013 р. - 2600,00 грн.;

28.05.2013 р. - 9000,00 грн.;

11.06.2013 р. - 7000,00 грн.;

20.06.2013 р. - 2000,00 грн.;

20.06.2013 р. - 2000,00 грн.;

27.06.2013 р. - 5000,00 грн.;

02.07.2013 р. - 4000,00 грн.;

19.07.2013 р. - 4000,00 грн.;

21.08.2013 р. - 10000,00 грн.;

03.09.2013 р. - 3000,00 грн.;

04.09.2013 р. - 1000,00 грн.;

11.09.2013 р. - 1300,00 грн.;

13.09.2013 р. - 1000,00 грн.;

19.09.2013 р. - 1000,00 грн.;

Суд робить висновок, що Відповідач в належний строк і в належному розмірі розрахувався за видатковою накладною № 207 від 26.02.2013 р.

За поставками, які здійснювалися за видатковою накладною № 291 від 19.03.2013 р. на загальну суму 50400,00 грн., та за видатковою накладною № 371 від 11.04.2013 р. на загальну суму 73750,00 грн. наявна про строчка оплати товару.

27.05.2013 р. Позивач направив на адресу Відповідача Претензію-вимогу №1 від 22.05.2013 р. (належним чином засвідчена копії опису вкладення у цінний лист та поштової квитанції про направлення Претензії-вимоги додано до позовної заяви (а.с.13).

Позивачем надано до суду Заяву про зменшення позовних вимог на підставі ст.22 ГПК України від 03.01.2014р.У звязку з цим, заявлені позовні вимоги розглядаються з урахуванням цієї Заяви про зменшення позовних вимог.

Позивачем, заявлені вимоги про стягнення з Відповідача пені у розмірі 2464,99грн.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, зокрема, що за порушення зобов'язань з оплати Товару Покупець без попередньої письмової вимоги Постачальника сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, що діяла у період, за який сплачується пеня за весь період, що обчислюється з першого дня від дати виникнення заборгованості з оплати і до дати здійснення повної оплати.

Дослідивши наданий Позивачем розрахунок пені, судом встановлено наступне:

У розрахунку пені за видатковою накладною № 291 від 19.03.2013 р. на загальну суму 50400,00 грн. за період з 19.03.2013р. - по 07.05.2013 р. (з урахуванням часткових оплат) Позивач невірно встановив період нарахування пені. Вірним є період з 20.03.2013р. - по 07.05.2013 р.

У розрахунку пені за видатковою накладною № 371 від 11.04.2013 р. на загальну суму 73750,00 грн. за період з 11.04.2013р. - по 18.09.2013 р. (з урахуванням часткових оплат) Позивач невірно встановив період нарахування пені. Вірним є період з 12.03.2013р. - по 07.05.2013 р.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення пені, підлягають частковому задоволенню у розмірі 2413,98 грн.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача 3% річних - у розмірі 503,98грн.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, зокрема, що за порушення зобов'язань з оплати Товару Покупець без попередньої письмової вимоги Постачальника сплачує на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми боргу за весь період, що обчислюється з першого дня від дати виникнення заборгованості з оплати і до дати здійснення повної оплати.

Дослідивши наданий Позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено наступне:

У розрахунку 3% річних за видатковою накладною № 291 від 19.03.2013 р. на загальну суму 50400,00 грн. за період з 19.03.2013р. - по 07.05.2013 р. (з урахуванням часткових оплат) Позивач невірно встановив період нарахування 3% річних. Вірним є період з 20.03.2013р. - по 07.05.2013 р.

У розрахунку 3% річних за видатковою накладною № 371 від 11.04.2013 р. на загальну суму 73750,00 грн. за період з 11.04.2013р. - по 18.09.2013 р. (з урахуванням часткових оплат) Позивач невірно встановив період нарахування 3% річних. Вірним є період з 12.03.2013р. - по 07.05.2013 р.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних, підлягають частковому задоволенню у розмірі 493,78 грн.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача штрафу - у розмірі 12415,00 грн.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, зокрема, що за порушення зобов'язань з оплати Товару Покупець без попередньої письмової вимоги Постачальника сплачує штраф у розмірі 10% від суми боргу - якщо заборгованість триває 15 календарних днів і більше, що обчислюється з 16-го дня від дати виникнення заборгованості з оплати.

Дослідивши наданий Позивачем розрахунок штрафу, судом встановлено наступне:

За видатковою накладною № 291 від 19.03.2013 р. на загальну суму 50400,00 грн., заборгованість на 16 день складала 20600 грн., таким чином, штраф складає 2600 грн;

За видатковою накладною № 371 від 11.04.2013 р. на загальну суму 73750,00 грн. заборгованість на 16 день складала 73750,00 грн., таким чином, штраф складає 7375 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення штрафу, підлягають частковому задоволенню у розмірі 9975,00 грн.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДиканькаМлин», смт. Диканька, Диканського району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛЯРІС», м. Шахтарськ Донецької області про стягнення пені у розмірі 2 464,99грн., 3% річних у сумі 503,98 грн. та штрафу у розмірі 12415,00грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛЯРІС», м. Шахтарськ Донецької області (86200, Донецька область, м. Шахтарськ, вулиця Леніна, будинок 15, код ЕДРПОУ 33604448) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДиканькаМлин», смт. Диканька, Диканського району Полтавської області (38500, Полтавська область, Диканський район, селище міського типу Диканька, вулиця Тельмана, будинок 21, код ЕДРПОУ 38029555 ) пеню у розмірі 2 413,98 грн., 3% річних у сумі 493,78 грн., штрафу у розмірі 9975,00грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 440,77 грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 51,01 грн., 3% річних у сумі 10,20 грн., штрафу у розмірі 2440,00 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 279,73 грн.

У судовому засіданні 27 січня 2014 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03 січня 2014 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко

тел.(387-59-08)

Надруковано 4 примірника:

1-до справи;

2-позивачу;

1-відповідачу.