АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 532/894/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/541/14 Головуючий у 1-й інстанції Мороз Т.М.
Доповідач Пилипчук Л. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого: судді Пилипчук Л.І.,
суддів: Дряниці Ю.В., Кривчун Т.О.,
при секретарі: Філоненко О.В.,
за участю: прокурора Бондаренка А.Г., представника відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1
на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 23 грудня 2013 року
по справі за позовом Кременчуцького міжрайонного екологічного прокурора Дніпровської екологічної прокуратури до Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області, ОСОБА_2 про скасування розпорядження Кобеляцької районної державної адміністрації, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку та повернення землі у державну власність, -
в с т а н о в и л а:
У травні 2013 року Кременчуцький міжрайонний екологічний прокурор Дніпровської екологічної прокуратури звернувся до суду з вказаним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог остаточно просив: визнати незаконним та скасувати розпорядження Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області №684 від 05 листопада 2012 року в частині надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.1 га. для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Вільховатської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області; визнати незаконним та скасувати розпорядження Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області №780 від 07 грудня 2012 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 та передачу земельної ділянки їй у власність; визнати недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,1 га. серії ЯМ №847293, виданий на ім'я ОСОБА_2 та зобов'язати останню повернути дану земельну ділянку у державну власність.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що земельна ділянка передана ОСОБА_2 у власність з порушенням вимог закону, оскільки вона розташована на території регіонального ландшафтного парку "Нижньоворсклянський" у межах 100-метрової прибережної захисної смуги Дніпродзержинського водосховища.
Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 23 грудня 2013 року позов Кременчуцького міжрайонного екологічного прокурора Дніпровської екологічної прокуратури задоволено.
Визнано незаконним та скасовано розпорядження Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області №684 від 05 листопада 2012 року в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.1 га. ОСОБА_2 на території Вільховатської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області за межами населених пунктів для ведення особистого селянського господарства.
Визнано незаконним та скасовано розпорядження Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області №780 від 07 грудня 2012 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2.
Визнано недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,1 га. серії ЯМ №847293 на ім'я ОСОБА_2, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів про право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 532180001003539.
Зобов'язано ОСОБА_2 повернути у державну власність земельну ділянку площею 0,1 га вартістю 14400,00 грн. (кадастровий номер земельної ділянки 5321885400:00:004:0129), що розташована за межами населених пунктів Вільховатської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір - 114,70 грн.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1, який, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову за безпідставністю.
Зазначає, що проект створення РЛП «Нижньоворсклянський» передбачає наявність його чіткої межі, однак відповідні межі не встановлювалися. При цьому, прокурором не надано доказів, які б підтверджували те, що спірна земельна ділянка розташована на території РЛП «Нижньоворсклянський».
Вказує, що суд не надав належної правової оцінки тому, що в проекті землеустрою міститься висновок Державного управління охорони навколишнього природного середовища від 27 листопада 2012 року, згідно якого спірна земельна ділянка не відноситься до земель природо-заповідного фонду. Таким чином, за раніше схвального висновку, лист вказаної структури №743/05-01 від 21 березня 2013 року про розташування спірної земельної ділянки у межах ландшафтного парку, -є необґрунтованим.
Посилається на те, що висновки районного суду ґрунтуються на неналежних та недопустимих доказах, а оскаржуване рішення всупереч конституційним принципам незаконно позбавляє відповідачку її власності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі рішення Полтавської обласної ради від 24 грудня 2002 року начальником Державного управління екології та природних ресурсів в Полтавській області 12 березня 2003 року затверджено Положення про регіональний ландшафтний парк «Нижньоворсклянський», 07 травня 2003 року здійснено його державну реєстрацію /Т.1 а.с. 30-32/.
Наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області №55 від 30 вересня 2011 року затверджено нині чинне Положення про регіональний ландшафтний парк «Нижньоворсклянський» /Т.1 а.с.88-89/.
Згідно вказаного Положення регіональний ландшафтний парк "Нижньоворсклянський" є природоохоронною, рекреаційною установою та розташований на території Лучківської, Світлогірської, Вільховатської, Орлицької та Радянської сільських рад Кобеляцького району.
Межі регіонального ландшафтного парку "Нижньоворсклянський" визначені проектом його створення та картою зонування території, погодженої начальником Кобеляцької держміськрайекоінспекції, начальником Кобеляцького районного відділу земельних ресурсів, директором Кременчуцького держлісгоспу, головами Лучківської, Світлогірської, Вільховатської, Орлицької та Радянської сільських рад, ректором Полтавського державного педагогічного університету ім. Короленка та начальником Дніпродзержинського регіонального управління водних ресурсів /Т.1 а.с.101,119-165/.
Згідно листа управління екології та природних ресурсів Полтавської облдержадмінінстрації №648/06-14 від 22 серпня 2013 року карта зонування території Регіоднального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський» є картографічним матеріалом проекту створення парку /Т.2 а.с.5/.
Розпорядженням Кобеляцької РДА №684 від 05 листопада 2012 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1 га. на території Вільховатської сільської ради за межами населеного пункту для ведення особистого селянського господарства /Т.1 а.с.18/.
На виконання вказаного розпорядження виробничим відділом ДП «Центр державного земельного кадастру» Полтавської регіональної філії виготовлено відповідний проект землеустрою /Т.1 а.с.193-230/.
Розпорядженням голови Кобеляцької РДА № 780 від 07 грудня 2012 року затверджений проект землеустрою, земельна ділянка передана у власність ОСОБА_2 /Т.1 а.с.29/.
Встановлено, що земельна ділянка, яка виділена відповідачці, знаходиться у межах ланшафтного парку, і уточнення меж не може вплинути на її розташування /Т.1 а.с.101/.
Відповідно до п.а) ч.3 ст.22 ЗК України громадянам для ведення особистого селянського господарства передаються у власність землі сільськогосподарського призначення.
Статтею 44 ЗК України встановлено, що до складу земель природно-заповідного фонду відносяться, зокрема регіональні ландшафтні парки.
Згідно п.г) ч.4 ст.84 ЗК України землі під об'єктами природно-заповідного фонду не можуть передаватися у приватну власність, якщо інше не передбачено законом.
Законом України «Про природно-заповідний фонд України» не передбачені умови та підстави передачі земель природно-заповідного фонду у приватну власність, зокрема для ведення особистого селянського господарства. Статтею сьомою цього Закону передбачено, що до встановлення меж територій і об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їхні межі визначаються відповідно до проектів створення територій і об'єктів природно-заповідного фонду.
З урахуванням встановлених фактичних обставин та цитованих норм права, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов. При цьому районний суд підставно виходив з того, що земельна ділянка, передана у власність ОСОБА_2, розташована у межах території регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський», яка відноситься до земель природно-заповідного фонду.
Крім того, 21 грудня 2012 року відповідачці виданий державний акт про право власності на землю площею 0,1 га. серії ЯМ №847293, зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів про право власності на землю за № 532180001003539 /Т.1 а.с.29/.
Вказаний державний акт підписаний ОСОБА_4, який станом на 21 грудня 2012 року у відділі Держземагенства у Кобеляцькому районі не працював і не мав права підпису державних актів про право власності на землю.
Відповідно до п.2.14 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації та зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі від 04 травня 1999 року державний акт на право власності на земельну ділянку складається у двох примірниках, підписується посадовими особами в такій послідовності: начальник державного органу земельних ресурсів, голова (керівник) органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади та особа, що здійснила реєстрацію акта.
Таким чином, встановлено, що державний акт на право власності на земельну ділянку, який видано відповідачці, підписаний не уповноваженою особою.
За приписом ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Враховуючи встановлену неправомірність рішень, на підставі яких ОСОБА_2 видано державний акт про право власності на землю, а також що його підписано не уповноваженою особою, місцевий суд обґрунтовано визнав вказаний акт недійсним.
Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, спрямовані на переоцінку доказів, фактично зводяться до незгоди з оцінкою обставин справи, наданою районним судом.
Судження представника відповідачки про недоведеність факту розташування спірної земельної ділянки на території регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський», не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки спростовуються наявними у справі доказами, зокрема листом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області №743/05-01 від 21 березня 2013 року /Т.1 а.с.25/, листом Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області №01-14/1470 від 26 березня 2013 року /Т.1 а.с.26/, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області від 22 березня 2013 року /Т.1 а.с.27/, Положенням про регіональний ландшафтний парк «Нижньоворсклянський» /Т.1 а.с.31-32/, проектом створення регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський» і його картою, картою зонування території регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський», з яких вбачається, що земельна ділянка, передана у власність ОСОБА_2, знаходиться саме в межах території РЛП «Нижньоворсклянський».
Отже, суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
При цьому суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права відповідно до характеру правовідносин, що склалися між сторонами та в межах заявлених позовних вимог.
З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 23 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Л.І. Пилипчук
СУДДІ: /підпис/ Ю.В. Дряниця
/підпис/ Т.О. Кривчун
ЗГІДНО:
Суддя апеляційного суду
Полтавської області Л.І. Пилипчук
Суд | Апеляційний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 04.02.2014 |
Оприлюднено | 05.02.2014 |
Номер документу | 36962820 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Полтавської області
Пилипчук Л. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні