Постанова

від 24.01.2014 по справі 801/10269/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2014 р. Справа №801/10269/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., суддів - Циганової Г.Ю., Шкляр Т.О., за участю секретаря судового засідання - Магері М.В., прокурора - Аметової Е.Л., представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача митниці - Алекторської Х.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Кримської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в АР Крим, за участю третьої особи без самостійних позовних вимог на стороні відповідачів - Державної податкової інспекції в Ленінському районі Головного управління Міністерства доходів у м. Севастополі про стягнення,

В С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, в якому просить стягнути з Державного бюджету України на його користь надмірно сплачену суму у розмірі 66564 гривень, перераховану ним в якості податку на додану вартість.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та ПП «Берег-7» було укладено договір комісії, за яким ФОП ОСОБА_3 виступає власником товару та уповноважує ПП «Берег-7» укладати зовнішньоекономічні контракти та зобов'язується самостійно сплачувати усі податки та збори. 13.10.2009 року та 21.10.2009 року ПП «Берег-7», з метою митного оформлення товару було подано до Кримської митниці митні декларації, за якими декларантом була заявлена митна вартість товару за ВМД № 600020003/9/000834 - 538650 грн., в тому числі ПДВ - 105732 грн. та за ВМД 600020003/9/000868 - 271320 грн., в тому числі ПДВ - 54264 гривень. Однак, Кримською митницею було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та прийнято рішення про визначення митної вартості товарів за резервним методом. ПП «Берег-7» звернулось до митниці із заявою про незгоду із визначеною митною вартістю та клопотанням про випуск у вільне використання відповідної партії товару під гарантійні зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету сум податків і зборів відповідно до митної вартості, визначеної Кримською митницею. Митна вартість, визначена митним органом склала - за ВМД № 600020003/9/000834 - 755144 грн., в т.ч. ПДВ - 151228,80 грн. та за ВМД 600020003/9/000868 - 376656 грн., в т.ч. ПДВ - 75331,20 грн. Суми ПДВ згідно з митною вартістю, що була визначена Кримською митницею, були сплачені позивачем в повному обсязі. Однак, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.04.2011 року, яка набрала законної сили, рішення Кримської митниці про визначення митної вартості від 13.10.2009 року на підставі якого позивачем було сплачено ПДВ за підвищеною митною вартістю товару, - було визнано протиправним та скасовано. Отже, сума заяво сплаченого позивачем ПДВ до бюджету склала 66564 гривень. У зв'язку з цим, позивач неодноразово звертався до Кримської митниці із заявами про повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість, однак відповідач безпідставно відмовляє йому у поверненні цих коштів.

Представник відповідача Кримської митниці позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що за результатами митного оформлення товарів за митними деклараціями від 21.10.2009 року № 600020003/9/000868 та від 13.10.2009 року № 600020003/9/000834 нараховані суми грошових зобов'язань відповідають сумам, зарахованим до відповідного бюджету відповідно до п.п. 14.1.115 ст. 14 ПКУ, а тому їх неможливо вважати надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями. Додаткових або змінених митних декларацій до них від позивача не надходило, а тому передбачених Законом підстав для підготовки висновку про повернення надмірно сплачених до бюджету митних платежів в них не має.

Представник відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві в судове засідання не з'явився, був повідомлений про місце та час розгляду справи належним чином, направив до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що повернення надмірно сплачених платежів можливо при наявності наступних чинників: наявності факту надмірної сплати коштів та звернення платника до відповідного органу. ГУ ДКСУ у м. Києві ніяких порушень прав та законних інтересів позивача не допускало, матеріали справи не вказують на їхні неправомірні дії чи бездіяльність, а тому вважає вимоги позивача необґрунтованими.

Представник відповідача Головного управління Державної казначейської служби України в АР Крим в судове засідання не з'явився, був повідомлений про місце та час розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи Державної податкової інспекції в Ленінському районі Головного управління Міністерства доходів у м. Севастополі в судове засідання також не з'явився, надав заяву про розгляд справи за їхньої відсутності.

Суд, вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та мають бути задоволені виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10.09.2009 року між Приватним підприємством "Берег-7" (комісіонер) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (комітент) укладено договір комісії №7, згідно умов якого комітент доручає комісіонеру, а комісіонер зобов'язується укладати від свого імені та за рахунок комітента зовнішньоекономічні контракти на поставку партії товарів, істотні умови яких визначаються сторонами у додатку №1, виконувати грошові зобов'язання перед продавцем за контрактом шляхом перерахування зі свого рахунку грошові кошти комітента і передавати усе отримане за контрактом комітенту.

Згідно додатку №2 до договору комісії комітент та комісіонер визначили наступне:

- право власності на товари, які придбаються у нерезидента, набуває комітент;

- особа, відповідальна за фінансове врегулювання, є комісіонер;

- митні платежі (ПДВ, збори, мита, акциз) у цілях оперативного виконання митних процедур здійснюються безпосередньо комітентом на підставі наданих комісіонером документів;

- комісіонер оформлює усі необхідні для ввезення товарів документи, тому числі у Державній інспекції з карантину рослин, а також в органах санітарно-епідеміологічній службі та Державній екологічній інспекції (т.с. 1, а.с. 24-25).

13.10.2009р. та 21.10.2009р., з метою митного оформлення товару (абрикоси сушені (курага) Ргunus Armeniacana, сорт "Індустріаль", цілі, без кісточок, без додання цукру, без консервантів, без ароматизаторів, оброблені діоксином сірки, вагові, врожаю 2009р. та Інжиру сушеного Ficus Сагіса №8, без додання цукру, без консервантів, без ароматизаторів, оброблені діоксином сірки, вагові, врожаю 2009р.), поставленого за контрактом №261 від 10.09.2009г., укладеного між ПП "Берег-7" та Malik Gida Turizm Insaat Sanayi ve dis ТІС.LTD.SТІ, Туреччина, та інвойсами №080465 від 07.10.2009р., №080466 від 15.10.2009р. до Кримської митниці було надано митну декларацію за формою МД-2 №600020003/2009/000829, а також декларацію митної вартості за формою ДМВ -1, згідно яких було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг товару, митна вартість якого складала: абрикоси сушені (курага) Ргunus Armeniacana - 1,65 дол.США за 1 кг (всього 20 000 кг), загальна сума 66 000 доларів США (що по курсу валюти на момент декларування 8,01 еквівалентно 528 660,00 грн.) за інвойсом 080465 від 07.10.2009р; абрикоси сушені (курага) Ргunus Armeniacana - 1,7 дол.США за 1 кг (всього 20 000 кг), загальна сума 34 000 доларів США (що по курсу валюти на на момент декларування 7,98 еквівалентно 271 320,00 грн) та інжиру сушеного Ficus Сагіса №8 - 2.4 долара США за 1 кг. (всього 15 000 кг), загальна ціна - 36 000 доларів США (що по курсу валюти на на момент декларування 7,98 еквівалентно 287 280,00 грн. ) за інвойсом 080466 від 07.10.2009р.

Декларантом при визначені митної вартості товару було використано перший метод - за ціною договору (вартістю операції).

13.10.2009 р. Кримською митницею оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України стосовно товару -абрикоси сушені (курага) Ргunus Armeniacana, сорт "Індустріаль", цілі, без кісточок, без додання цукру, без консервантів, без ароматизаторів, оброблені діоксином сірки, вагові, врожаю 2009р., згідно з якою ПП "Берег-7" відмовлено у прийнятті ВМД та винесено рішення про визначення митної вартості товарів №600000013/2009/020027/2 від 13.10.2009р. з визначенням суми вартості за резервним методом за одиницю 2,36 доларів США за 1 кг на підставі даних ЄАІСДМСУ (т.с. 1, а.с. 17).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 МК України (якій був чинним на час поставки товару), відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 264 МК України, у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.

Механізм реалізації права декларанта, що заявляє митну вартість, згідно з положеннями статті 264 Митного кодексу України на момент здійснення позивачем митного оформлення був передбачений Порядком випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженим Наказом Державної митної служби № 230 від 17.03.2008 року.

Відповідно до п. 2 цього Порядку, випуск у вільний обіг товарів у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості таких товарів або незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, може бути здійснений на підставі письмового звернення декларанта до митного органу з відповідним проханням.

Декларант у поданому зверненні обов'язково зазначає обраний ним вид гарантійних зобов'язань митному органу (п. 3 Порядку).

Митний орган розглядає звернення та не пізніше дводенного строку приймає рішення щодо можливості випуску таких товарів у вільний обіг під обрані декларантом гарантійні зобов'язання. Про прийняте рішення митний орган письмово повідомляє декларанта (п. 4 Порядку).

Гарантійні зобов'язання надаються декларантом шляхом сплати до державного бюджету суми податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, або надання гарантії уповноваженого банку (п. 6 Порядку).

Випуск товарів у вільний обіг здійснюється митним органом на підставі вантажної митної декларації, заповненої у звичайному порядку, а також інших документів, передбачених законодавством. При цьому в графі 47 ВМД зазначаються відповідні коди способу розрахунку. Подання декларації митної вартості цих товарів є обов'язковим (п. 8 Порядку).

Судом встановлено, що ПП "Берег-7" не погодилось з рішенням митниці щодо коригування митної вартості товару - абрикоси сушені (курага) Ргunus Armeniacana, сорт "Індустріаль" та звернулось до Кримської митниці із відповідними заявами та клопотанням про випуск у вільне використання відповідної партії товару під гарантійні зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до митної вартості товарів, визначеної Кримською митницею.

На виконання вимог Порядку № 230 від 17.03.2008 року, 13.10.2009р. та 21.10.2009 року ПП "Берег-7" було оформлено ВМД №600020003/9/000834, № 600020003/9/000868, які заповнені згідно з рішенням про визначення митної вартості товарів від 13.10.2009 року №600000013/2009/020027/2 (т. 1, а.с. 79-83).

Процедура розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, що вносяться до/або під час митного оформлення визначена Порядком розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженим спільним Наказом Мінфіну та Державної митної служби від 24.01.2006 року № 25/44.

Відповідно до п. 2.2 цього Порядку, для зарахування коштів, що вносяться платниками та громадянами до/або під час митного оформлення товарів, на балансі Головного управління Державного казначейства України (далі - ГУДК України) у місті Києві відкриваються депозитні рахунки 3734 на ім'я митних органів.

Сплата коштів у національній валюті, призначених для забезпечення справляння митних та інших платежів, здійснюється платниками до/або під час митного оформлення товарів з рахунків, відкритих ними в банках, у вигляді передплати та/або доплати, а також готівкою через банки на депозитні рахунки 3734, відкриті на ім'я митних органів в ГУДК України у місті Києві (п. 3.1 Порядку).

Кошти, що надійшли на депозитні рахунки 3734 митних органів згідно з цим Порядком, перераховуються митними органами виключно для здійснення таких операцій: зарахування до відповідних бюджетів України; повернення платникам помилково та/або надміру сплачених коштів.

Розпорядження коштами, що обліковуються на депозитних рахунках 3734 митних органів згідно з цим Порядком, здійснюється виключно на підставі платіжних доручень, що оформлені митними органами в установленому порядку (п. 3.3 Порядку).

Судом встановлено, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, платіжними дорученнями №1384 від 12.10.2009р. на суму 152000,00 грн. та №1423 від 19.10.2009р. на суму 226000,00 грн. було перераховано на депозитний рахунок Кримської Регіональної митниці (код 35814509, рахунок 37348260000226 в ГУДК України в м.Києві, код банку 820019) 378000,00 грн. із призначенням платежу: передплата за митне оформлення по ВМД м/п "Євпаторія" без ПДВ (т. 1, а.с. 22,23).

У зв'язку з внесенням ФОП ОСОБА_3 на депозитний рахунок сум у вигляді сплати до державного бюджету податків і зборів відповідно до митної вартості товарів, визначеної Кримською митницею, відповідач погодив випуск у вільний обіг відповідної партії товару - абрикоси сушені (курага) Ргunus Armeniacana, сорт "Індустріаль" під гарантійні зобов'язання.

Таким чином, митна вартість товару (кураги), заявлена декларантом, з урахуванням вартості постачання, склала за ВМД №600020003/9/000834 - 528 650,00 грн., в т.ч. ПДВ -105 732,00 грн., за ВМД 600020003/9/000868 - 271320,00 грн., в т.ч. ПДВ - 54264,00 грн.

Митна вартість товару, визначена митним органом за ВМД №600020003/9/000834 склала -755144,00 грн., в т.ч. ПДВ - 151 228,80 грн., за ВМД 600020003/9/000868 - 376656,00 грн., в т.ч. ПДВ - 75331,20 грн.

З наданих Кримською митницею платіжних доручень від 14 жовтня 2009 року та від 22.10.2009 року, Реєстрів належних до перерахувань сум митних та інших платежів, сплачених за оформленими ВМД за 13.10.2009 року та за 21.10.2009 року, Розшифровок до цих реєстрів вбачається, що сплачені ФОП ОСОБА_3 суми платежів - 151228,80 грн. за ВМД №600020003/9/000834 від 13.10.2009 року та 134510,88 грн. за ВМД 600020003/9/000868 від 21.10.2009 року були перераховані митницею до Державного бюджету України в якості податку на додану вартість (т. 3, а.с. 26-36).

В той же час, відповідно до ч. 8 ст. 264 МК України (якій був чинним на час прийняття відповідачем рішення), декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.

Судом встановлено, що ПП «Берег-7», як декларант, скористався наданим йому правом на оскарження рішення митного органу та постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.04.2011р. у справі №2а-5491/10/14/0170, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2012р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.1.2013 року, рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів №600000013/2009/020027/2 від 13.10.2009р було визнано протиправним та скасовано (т. 1, а.с. 7-16; т. 3, а.с. 11-12).

Отже, рішенням суду, яке набрало законної сили встановлено, що ПП «Берег-7», під час проходження митного оформлення правомірно визначив митну вартість товару, яка склала за ВМД № 600020003/9/000834 - 528650 грн., в тому числі ПДВ - 105732 грн. та за ВМД № 600020003/9/000868 - 271320 грн., в тому числі ПДВ - 54264 грн.

Таким чином, визначення ПП «Берег-7» митної вартості шляхом подання нових митних декларацій, що призвело до надмірної сплати ФОП ОСОБА_3 податку на додану вартість в розмірі 66564 гривень (151228,80 грн.-105732 грн.) та (75331,20 грн.-54264 грн.) виявилось наслідком прийняття Кримською митницею незаконного рішення про коригування митної вартості, яке рішенням суду, що набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано.

При цьому суд не може погодитись з доводами представника відповідача Кримської митниці, що ці суми не можна вважати надмірно сплаченими грошовими зобов'язаннями, оскільки розпорядження коштами було здійснено декларантом добровільно, шляхом подання відповідних митних декларацій.

Так, судом встановлено, що декларант повідомив митний орган про незгоду з рішенням про коригування митної вартості, оскаржив його в судовому порядку та реалізував своє право на звернення до відповідача із клопотанням про випуск у вільне використання відповідної партії товару під гарантійні зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету сум податків і зборів, що передбачає обов'язкове подання нової митної декларації з урахуванням вартості, що була визначена митним органом.

Проте, оскільки декларант не погодився з рішенням відповідача про коригування митної вартості товару, подання таких декларацій та сплата у зв'язку з цим гарантійних зобов'язань не можна вважати добровільним розпорядженням особою цими коштами.

Таким чином, судом безперечно встановлено, що ФОП ОСОБА_3 було надмірно сплачено суму у розмірі 66564 грн. на депозитний рахунок Кримської митниці, яку в подальшому було перераховано митним органом до відповідного бюджету в якості податку на додану вартість за митне оформлення товару на підставі ВМД від 13.10.2009 року та від 21.10.2009 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 264 МК України (якій був діючим на час спірних правовідносин), у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до ч. 1, 3 МК України (якій є чинним на час розгляду справи), повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 43 Податкового кодексу України визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, згідно якої, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (пункт 43.1 ст.43).

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2 ст.43).

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3 ст. 43).

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку (пункт 43.4 ст.43).

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.

На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами затверджений Наказом Державної митної служби № 618 від 20.07.2007 року.

Відповідно до Порядку № 618, платник податків має право на повернення залишків коштів передоплати з депозитного рахунку 3734, відкритого на ім'я митного органу в Головному управлінні Державного казначейства України в місті Києві, та з відповідного банківського балансового рахунку 2603 "Розподільчі рахунки суб'єктів господарської діяльності", відкритого митному органу в уповноваженому банку (далі - банківський рахунок 2603).

Для повернення цих коштів платником податків подається до митного органу заява довільної форми, підписана керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити фінансової установи, ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ) платника - юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові й ідентифікаційний номер за Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - ДРФО) (за наявності) платника - фізичної особи.

У заяві визначається напрям зарахування коштів:

а) на рахунок платника податків, відкритий у фінансовій установі;

б) на банківський рахунок 2603 для виплати коштів платникам готівкою, якщо такі кошти вносилися готівкою.

Згідно з п. 6 Порядку № 618, у разі прийняття керівником (заступником керівника) митного органу рішення про повернення коштів передоплати, Висновок про повернення коштів передоплати реєструється посадовою особою Відділу в журналі реєстрації висновків про повернення платнику податків коштів передоплати, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу (далі - Журнал реєстрації висновків про повернення коштів передоплати), форма якого наведена в додатку 2 до цього Порядку.

Повернення платникам податків коштів здійснюється Службою впродовж п'яти робочих днів з дня реєстрації Висновку про повернення коштів передоплати згідно з Порядком розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України від 24.01.2006 N 25/44, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.01.2006 за N 64/11938 (п. 7 Порядку № 618).

Також, наказом Мінфіну № 787 від 03.09.2013 року було затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, згідно з п. 5 якого повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Судом встановлено, що 18.08.2011 року ФОП ОСОБА_3 звернувся до Кримської митниці Державної митної служби України із заявою про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів в сумі 66564 гривень, до якої було додано копії ВМД, копії платіжних доручень, за якими ці кошти були зараховані, копію постанови суду про скасування рішення про коригування митної вартості, копія облікової картки в митному органі, на яку отримав відповідь про відсутність підстав для повернення податку на додану вартість (т. 1, а.с. 20,21).

18.04.2012 року ФОП ОСОБА_3 повторно звернувся до Кримської митниці із заявою про повернення надмірно сплачених до бюджету митних платежів, на яку знов отримав відповідь про відмову від 17.05.2012 року з посиланням на пп.7.2.7 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається митна податкова декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість. Отже, оскільки вантажна митна декларація є підставою для нарахування податкового кредиту відтак порядок повернення надмірно сплаченого ПДВ у таких випадках, зі вступом 01.01.2011р. Податкового кодексу України, врегульований Розділом V Податкового кодексу України (а.с. 60,61).

Однак, суд не погоджується із такими висновками митного органу у зв'язку із тим, що розділом V Податкового кодексу України не передбачено порядку повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість у разі скасування рішення митного органу про визначення митної вартості товарів, тобто фактично зменшення бази оподаткування внаслідок скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Як вже було зазначено, підставою для повернення надмірно сплаченого податку у даному випадку є вимоги МК України, які є спеціальною нормою у даному випадку.

Більш того, п. 192.1 ст. 192 ПК України встановлено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Підпунктом б) п. 192.1.1. цієї статті встановлено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Із наведених норм слідує, що при скасуванні рішення митного органу про визначення митної вартості товару та зменшення внаслідок чого вартості поставленого на митну територію України товару, зменшується база оподаткування ПДВ та платник податку зобов'язаний зменшити податковий кредит (у разі збільшення податкового кредиту за такою операцією).

Зазначена норма виключає можливість подвійного отримання із бюджету суми ПДВ, надмірно сплаченого при отриманні зменшенні митної вартості товару внаслідок скасування рішення митного органу про визначення митної вартості товару.

Як встановлено судом, сума ПДВ у розмірі 66564 гривень була включена позивачем в жовтні 2009 року до складу податкового кредиту з ПДВ, сплаченого митним органам, однак після скасування судом рішення про коригування митної вартості, податковий кредит на вказану суму було позивачем зменшено при подачі податкової декларації в березні 2012 року та в червні 2012 року, шляхом подання уточнюючого розрахунку за березень 2012 року (т. 3, а.с. 117-137).

Також, судом встановлено, що 19.07.2013 року ФОП ОСОБА_3 знов звернувся до Кримської митниці Міндоходів із заявою про повернення надмірно сплачених до бюджету митних платежів (т. 3, а.с. 58).

Однак, відповіддю від 12.09.2013 року у підготовки висновку про повернення надмірно сплачених до бюджету митних платежів йому знов було відмовлено з посиланням на те, що розпорядження коштами було здійснено позивачем добровільно, шляхом подання 13.10.2009 року та 21.10.2009 року відповідних митних декларацій, а отже ці кошти не можна вважати надмірно сплаченими (т. 3, а.с. 55-56).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні було безперечно встановлено наявність факту надмірної сплати ФОП ОСОБА_3 коштів в сумі 66564 гривень, які були ним перераховані на депозитний рахунок Кримської митниці, на підставі рішення про коригування митної вартості, яке було визнано протиправним та скасовано рішенням суду. Також було встановлено, що ця сума була перерахована з депозитного рахунку Кримської митниці до Державного бюджету України в якості сплати податку на додану вартість при проходженні митного оформленню товару.

Також, з даних облікової картки платника податку на додану вартість - ФОП ОСОБА_3, наданої ДПІ у Ленінському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі встановлено, що ані на час звернення до відповідача із заявами про повернення надмірно сплачених платежів, ані на час розгляду справи позивач не має податкового боргу (т. 3, а.с. 74-109).

Отже, будь-яких законних підстав для неповернення позивачу суми у розмірі 66564 гривень з бюджету не має, а тому дії Кримської митниці щодо ненадання висновку про повернення надмірно сплаченого податку є неправомірними.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачами у справах розглядуваної категорії виступають митний орган та орган державної казначейської служби, оскільки з урахуванням положень Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого Наказом Державної митної служби № 611/147 від 20.07.2007 рок, митний орган та орган державної казначейської служби діють як органи державної влади, як представники одного відповідача - держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обов'язки. При цьому попереднє адміністративне або судове оскарження дій або бездіяльності органів митної служби щодо надання висновку про повернення надмірно сплачених платежів не є необхідною передумовою для безпосереднього звернення платника податку з позовом про стягнення відповідної суми з Державного бюджету України.

Разом із тим, враховуючи, що висновок митного органу із зазначенням суми надмірно зарахованих до бюджету платежів є підставою для повернення цих сум, ненадання такого висновку саме по собі також є порушенням права платника податку на повернення надмірно сплачених митних платежів.

Отже, належним способом захисту порушеного права позивача у випадку неповернення особі надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів є стягнення цих сум, а тому позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 про стягнення з Державного бюджету України суми у розмірі 66564 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

В судовому засіданні 24.01.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено 29.01.2014 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 суму у розмірі 66564 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят чотири) гривні, перераховану в якості податку на додану вартість.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Судді Ю.С. Кононова

Г.Ю. Циганова

Т.О.Шкляр