Рішення

від 27.01.2014 по справі 901/3747/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.01.2014Справа № 901/3747/13 За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Залів Шипінг», м. Керч,

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Керчморсервіс», м. Керч,

про стягнення 130 581, 30 грн.

Суддя Тітков С.Я.

Представники:

Від позивача - Тарасенко В.М. - керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Залів Шипінг», Чайка А.С. - юрисконсульт за довіреністю від 06.11.2013 б/н.

Від відповідача - Шевченко П.А. - керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Керчморсервіс», наказ № 1 від 19.08.2008.

Суть спору:

Розглядається позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Залів Шипінг», м. Керч, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керчморсервіс», м. Керч, заборгованості у розмірі 130 581, 30 грн., у тому числі 125 853, 57 грн. основного боргу, пені в сумі 3 865, 75 грн., 3 % річних в сумі 861, 98 грн., та судових витрат в розмірі 2 611, 66 грн.

Представники позивача підтримали позов в повному обсязі.

Представник відповідача визнав частково за виключенням супервайзерської винагороди і нарахованих на цю суму пені та 3 % річних.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.01.2014, двічі оголошувалася перерва:17.01.2014 строком на 30 хвилин для надання можливості представникам сторін скласти акт звірки взаємних розрахунків, а після поновлення розгляду справи за участю тих же представників сторін перерва оголошена до 27.01.2014 для надання можливості ознайомитися з додатковими документами, що надані суду.

27.01.2014 розгляд справи продовжено за участю представників сторін: Тарасенко В.М., керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Залів Шипінг» та юрисконсульта Чайка А.С.

Представник відповідача у судове засідання з дозволу суду не з'явився.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд

В С Т А Н О В И В :

23.11.2012 сторонами по справі укладено договір про взаємне субагентування № 18-12, предметом якого є агентування т/х «Олександр Охрименко», прапор Україна, на території АТ «Суднобудівний завод «Залів» та ДП «Залів-Порт».

30.11.2012 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 18-12 від 23.11.2012 про внесення змін в п. 5.1 договору, відповідно до нової редакції якого «сумма авторського вознаграждения составляет 2000,00 грн. в месяц; раз мер супервайзерского вознаграждения составляет 150,00 грн. в сумме при наличии дополнительных услуг Субагента».

Додатковими угодами № 2 від 27.03.2013 і № 3 від 01.06.2013 сторони продовжили строк дії договору до 31.05.2013, а потім до 31.07.2013.

Відповідно до п.п. 3.1 п. 3 договору № 18-12 від 23.11.2012 розрахунки між сторонами проводилися шляхом оплати відповідачем проформи дисбурсментського рахунку, що скеровується йому позивачем.

На підставі актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 09/13С від 31.05.2013, № 14/13С від 11.07.2013, № 11/13С від 30.06.2013, позивач направив відповідачу 3 рахунки, а саме:

-рахунок № 09/13С від 31.05.2013 на суму 49 005, 13 грн.;

-рахунок № 14/13С від 11.07.2013 на суму 21 309, 02 грн.;

-рахунок № 11/13С від 30.06.2013 на суму 55 539, 42 грн.

У листі від 15.08.2013 б/н відповідач гарантував позивачу оплату рахунків № 09/13С, 11/13С і 14/13С до 30.08.2013 (аркуші справи 17).

Проте, свою обіцянку відповідач не виконав.

У той же день (15.08.2013) ним відправлено в адрес позивача другий лист за № 01/13, в якому знов гарантується оплата перерахованих вище рахунків до 30.08.2013 при наявності звіту по супервайзерській винагороді.

Гарантійний лист від 15.08.2013 без номеру оголошено недійсним.

Але звітна документація по супервайзерській винагороді позивачем так не була надана.

Тому відповідач сплатити рахунки відмовляється.

Звертаючи з позовом до суду і вимагаючи стягнення з відповідача заборгованість по розрахункам, пені та 3 % річних позивач посилається на те, що послуги по субагентуванню судна «Олександр Охрименко» відповідно до договору № 18-12 від 23.11.2012 були надані і повинні бути сплачені в повному обсязі зі стягненням пені за прострочення виконання зобов'язання і 3 % річних згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

Виконання позивачем своїх обов'язків за договором підтверджується двосторонніми актами здачі-приймання робіт (надані послуги) від 31.05.2013, 30.06.2013, 11.07.2013, рахунками, гарантійними листами відповідача та іншими матеріалами справи.

Відповідач частково позов визнав за виключенням послуг морського поверенного (супервайзера) посилаючись на те, що ці послуги не надавалися і не могли бути надані, оскільки у штаті позивача посади морського агенту (супервайзера) немає, в якості такого жодна особа відповідачу не була представлена, доказів надання ним відповідних послуг немає, а зміст актів приймання робіт (послуг) не відповідає чинному законодавству і вони не можуть служити належними засобами доказування.

Позов підлягає частковому задоволенню у зв'язку з наступним.

1.Пунктом 3 договору № 18-12 від 23.11.2012 передбачено, що рахунки між сторонами проводяться на підставі проформи дисбурсментського рахунку, який складає субагент (ТОВ «Залів-Шипінг»)і який оплачує «Агент» (ТОВ «Керчморсервіс»).

Складення актів здачі-приймання робіт (надання послуг) договором не передбачено.

Тому посилання відповідача на відсутність в цих актів переліку виконаних послуг, їх видів, об'єму та дати надання, і тому вони підлягають виключенню з доказів по справі, не приймаються судом до уваги.

Перелік послуг щодо агентування судна «Олександр Охрименко» наведено в рахунках.

Наприклад, у рахунку № 01/13С від 31.01.2013 вказано такі послуги як використання автотранспорту (1), зняття 59 м.куб. сточно-фекальних вод, доставка 50 м.куб. води, а також причальний збір, мусорний контейнер, споживання електричної енергії тощо.

Яких-небудь заперечень відносно вартості та об'му надання послуг, перелік яких наведено в рахунках, відповідач суду не надав.

В цій частині ані акти здачі-приймання виконаних робіт, ані рахунки відповідачем не оспорюються.

Ним оспорюється супервайзерська винагорода у сумі 2 250,00 грн. по рахункам № 09/13С від 31.05.2013, № 11/13С від 30.06.2013, а також у сумі 1 050,00 грн. по рахунку № 14/13С від 11.07.2013, а також у інших рахунках, які не є предметом спору по даному договору і в цій частині заперечення позивача оцінці не підлягають.

Супервайзерська винагорода в сумі 150 грн. у добу передбачена сторонами в додатковій угоді № 1 до договору № 18-12 від 23.11.2012.

Розраховуючи розмір супервайзерської винагороди позивач множить 150,00грн. на кількість діб, протягом яких ці послуги нібито надавалися.

Так, в рахунках № 09/13С від 31.05.2013 і № 11/13С від 30.06.2013 це 15 діб (150,00 грн. х 15 = 2 250,00 грн.), у рахунку № 14/13С від 11.07.2013 - 7 діб (150,00 грн. х 7 = 1 050,00 грн.).

Проте, винагорода повинна сплачуватися не за почасову або щодобову роботу морського поверенного, а за додаткові послуги, перелік яких в договорі немає.

Не узгоджено цей перелік і в подальшому.

Більш того, перелік наданих «Субагентом» «Агенту» додаткових супервайзерських послуг позивачем не надано і суду.

Немає відповідного переліку ані в актах здачі-приймання робіт (надання послуг), ані в рахунках.

Тому , оскільки доказів надання додаткових супервайзерських немає, немає і підстав для їх оплати.

Таким чином, по рахунку № 09/13С від 31.05.2013 з відповідача підлягає стягненню 47 537, 39 грн.; по рахунку № 11/13С від 30.06.2013 - 53 289, 42 грн.; по рахунку № 14/13С від 11.07.2013 - 20 259, 02 грн., а в іншій частині позову про стягнення боргу повинно бути відмовлено.

2.Пунктом 3.7 договору передбачено, що всі рахунки повинні бути проведені до відходу судна, але не пізніше 30 банківських днів з дня надання дисбурсментського рахунку.

Банківські дні - це дні, протягом яких проводяться банківські операції, тобто з понеділка по п'ятницю (в робочі дні тижня).

Факт несвоєчасній оплати рахунків відповідачем підтверджується матеріалами справи і не оспорюється відповідачем.

Дата отримання відповідачем вищезазначених рахунків співпадає з датою оформлення рахунків, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг).

Проте, рахунок пені позивачем зроблено без урахування вимог п.п. 3.7 договору ( у календарних днях і з наступного після оформлення рахунку дня (рахунок № 09/13С від 31.05.2013), і після закінчення 30 календарних дня по рахунку № 11/13С від 30.06.2013 і рахунку № 14/13С від 11.07.2013).

З урахуванням банківських днів прострочення боржника по першому рахунку складає період з 17.07.2013 по 30.09.2013; по другому рахунку - з 12.08.2013 по 30.09.2013; по третьому рахунку - з 23.08.2013 по 30.09.2013.

Враховуючі зменшення суми боргу по кожному рахунку пеня складає 1 326, 27 грн. по рахунку № 09/13С від 31.05.2013 (прострочення 76 днів); 960,26 грн. по рахунку № 11/13С від 30.06.2013 (прострочення 50 днів); 284, 44 грн. по рахунку № 14/13 від 11.07.2013 (прострочення 39 днів).

3.Вимоги позивача про стягнення 3 % річних в сумі 861, 98 грн. підлягають задоволенню в сумі 68, 31 грн. за період з 23.08.2013 по 30.09.2013 за 39 днів з суми 20 259, 42 грн.

В інший частині позов не підлягає задоволенню, оскільки рахунок прострочення зроблено за період не подальший після пред'явлення рахунку, а за той, що передував пред'явленню рахунку.

Так, по рахунку № 09/13С від 31.05.2013 зазначено період стягнення 3 % річних не з 01.06.2013 і по 30.09.2013, як при розрахунку пені, а з 01.06.2013 по 20.05.2013.

По рахунку № 11/13С від 30.06.2013 рахунок 3 % річних зроблено не з 31.07.2013 по 30.09.2013, як при рахунку пені, а з 31.06.2013 по 06.06.2013.

При цьому кількість днів прострочення зазначено невірно.

Позивачем яких-небудь виправлень в текст рахунку під час розгляду не внесено, допущену помилку не виправлено.

Суд виправити помилки позивача у визначенні прострочення рахунків з боржником права не має.

Тому, позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд відносить на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 27.01.2014.

Повний текст рішення складено 03.02.2014.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керчморсервіс», м. Керч (вул. Радянська, 26, офіс 3, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300; вул. Театральна, б. 40, кв. 7, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300; р/р 26006119948, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в м. Києві, МФО 380805, ЄДРПОУ 36101241) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Залів Шипінг», м. Керч (вул. Танкістів, 4, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300, рахунок в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» філія «КРУ» АТ Банку «Фінанси та Кредит» м. Сімферополь, р/р 260021473101/980, МФО 384889; р/р 26003005656901/980 відділення № 12 (м.Сімферополь) АТ «Банк Фінанси та Кредит», МФО 300131; ЄДРПОУ 37067799) 121 085, 85 грн. основного боргу, 2 570, 97 грн. пені, 3 % річних в сумі 68, 31 грн., судовий збір в сумі 2 474, 55 грн.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим законної сили.

3. В інший частині у позові відмовити.

Суддя С.Я. Тітков