Рішення

від 31.01.2014 по справі 901/4148/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2014 Справа № 901/4148/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримелектротехніка»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська Мехколона №8»

про стягнення 17101,94 грн.

Суддя Іщенко І.А.

За участю представників:

від позивача - Депутатова А.А., довіреність № 1 від 15.01.2014, представник;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримелектротехніка» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська Мехколона №8» та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором №0109 від 03.09.2012 у розмірі 17101,94 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03.08.2012 між позивачем та відповідачем укладено договір № 0109, згідно якого постачальник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримелектротехніка» зобов'язався поставити та передати у власність покупця - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська Мехколона №8» електротехнічну продукцію - товар, відповідно до письмової заявки покупця, а покупець в свою чергу прийняти та оплатити поставлений товар на умовах, визначених у договорі. Проте всупереч умовам договору, відповідач здійснив оплату за поставлений товар не в повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість, що і стало підставою для звернення з позовною заявою до суду.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - рекомендованою кореспонденцією. Причина неявки представника відповідача суду не відома. Вимоги господарського суду Автономної Республіки Крим, щодо надання відзиву або заперечень на позов відповідачем виконано не було.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить суд позов задовольнити.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи здійснювався в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

03.09.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримелектротехніка» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська Мехколона №8» (Покупець) укладено Договір поставки №0109 (а.с. 9-10).

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця електротехнічну продукцію - Товар, відповідно до письмової заявки Покупця, а Покупець - прийняти та оплатити поставлений товар на умовах, визначених у Договорі.

Кількість товару, що поставляється за цим Договором, зазначається в накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору (пункту 2.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що Постачальник зобов'язаний передати Покупцю товар на протязі 40 робочих днів з дня отримання оплати на розрахунковий рахунок Постачальника.

Згідно пункту 3.2 Договору, датою поставки є дата отримання Покупцем товару відповідно до накладної, підписаною Сторонами.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що Покупець сплачує за товар, що поставляється, ціну, зазначену в накладних: вартість без ПДВ + ПДВ згідно чинного законодавства.

Згідно з пунктом 5.1. Договору, розрахунки здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника шляхом попередньої оплати за товар на підставі рахунку-фактури, що є дійсним до сплати на протязі 3 днів.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2013 (пункт 10.1 Договору).

22.04.2013 Постачальник поставив Покупцю провід СИП-3 1*50 в кількості 120 м на загальну суму 1740,96 грн., про що свідчить видаткова накладна № 34 від 22.04.2013 (а.с. 11), що оформлена належним чином та містить підпис представника відповідача - Єршова Леоніда Валентиновича на підставі довіреності № 268 від 19.04.2013 (а.с. 15).

21.05.2013 Постачальник поставив Покупцю кабель АПвПг-10 1*120/35 в кількості 290 м на загальну суму 25069,92 грн., про що свідчить видаткова накладна № 42 від 21.05.2013 (а.с. 12)., що оформлена належним чином та містить підпис представника відповідача - Єршова Леоніда Валентиновича на підставі довіреності № 301 від 17.05.2013 (а.с. 15).

27.05.2013 Постачальник поставив Покупцю кабель АВБбШв 4*70 у кількості 25 м на загальну суму 1431,00 грн., про що свідчить видаткова накладна № 45 від 27.05.2013 (а.с. 13), що оформлена належним чином та містить підпис представника відповідача - Єршова Леоніда Валентиновича на підставі довіреності № 309 від 27.05.2013 (а.с. 16).

19.07.2013 Постачальник поставив Покупцю кабель КВВГз 14*1,0 у кількості 35 м, кабель ВВГ 5*2,5 в кількості 20 м., трубка ТГП25 в кількості 100 м., короб 40*25 на загальну суму 1395, 02 грн., про що свідчить видаткова накладна № 54 від 19.07.2013 (а.с. 14), що оформлена належним чином та містить підпис представника відповідача - Єршова Леоніда Валентиновича на підставі довіреності № 427 від 18.07.2013 (а.с. 17).

Таким чином, матеріали справи свідчать, про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримелектротехніка» поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримська Мехколона №8» продукції на суму 29636,90 грн.

Проте, в порушення пункту 5.1 Договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська Мехколона №8» суму грошових коштів за отриманий товар сплачено частково та лише в розмірі 12534,96 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 19).

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків за період з квітня 2013 по липень 2013, який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств, заборгованість відповідача перед позивачем складає 17101,94 грн. (а.с. 20).

Претензією від 02.12.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримелектротехніка» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська Мехколона №8» з вимогою про погашення заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 17101,94 грн. (а.с. 21).

Матеріали свідчать, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська Мехколона №8» вказану претензію отримано 04.12.2013 (а.с. 22), але незважаючи на це, відповідного реагування від відповідача, або відповіді позивач не отримав.

Таким чином, несплата Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська Мехколона №8» у добровільному порядку заборгованості в розмірі 17101,94 грн. стала підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримелектротехніка», з даним позовом до суду за захистом порушених прав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 202 передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Різновидністю правочину є договір.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного Кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина 1 статті 638 Цивільного Кодексу України).

Згідно частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач під час розгляду справи по суті, до прийняття рішення у ній, не надав доказів погашення заборгованості за Договором поставки №0109 від 03.09.2012, отже не спростував тверджень позивача про те, що грошові зобов'язання в розмірі 17101,94 грн. не виконані, тоді як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення такого роду фактів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська Мехколона №8» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримелектротехніка» заборгованості за Договором поставки №0109 від 03.09.2012 в розмірі 17101,94 грн.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі; в необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом сторонами не надано.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 03.02.2014.

Керуючись статями 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська Мехколона №8» (вул. Ген. Васильєва, 32 А, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, ЄДРПОУ 35437796) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримелектротехніка» (вул. Беспалова, буд. 79, м. Сімферополь, АР Крим, 95023,ЄДРПОУ 37370037) заборгованість за Договором поставки № 0109 від 03.09.2012 в розмірі 17101,94 грн., судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

3. Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Суддя І.А. Іщенко