Рішення

від 16.01.2014 по справі 908/4051/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 14/66/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2014р. Справа №908/4051/13

За позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (адреса - 71504 м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, 133)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтажвентиляція» (адреса місцезнаходження - 71502 м. Енергодар Запорізької області, вул. Курчатова, 12 кв. 166; адреса листування - 71503 м. Енергодар Запорізької області, а/с 323 )

про стягнення 295,70 грн.

Суддя Сушко Л.М.

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача : Нинюк Л.О., довіреність №б/н від 28.03.2013р.

від відповідача : не з'явився

Суть спору:

12 грудня 2013 року позивач Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (далі ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС) звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтажвентиляція» (далі ТОВ «Спеценергомонтажвентиляція») про стягнення 808,67 грн., який уточнив в процесі розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.12.2013р. порушено провадження у справі №908/4051/13, розгляд справи призначено в судовому засіданні 16.01.2014р., при цьому витребувано від сторін документи, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 16.01.2014р. справу розглянуто, за згодою представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі Договору №75/6-10 від 13.01.2012р. про відшкодування суми земельного податку, укладеного між ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС та ТОВ «Вектор», найменування якого змінено на ТОВ «Спеценергомонтажвентиляція», останньому виставлено для оплати рахунки №146 від 31.07.2013р., №166 від 10.09.2013р., №195 від 30.09.2013р. на загальну суму 778,83 грн. Однак в порушення умов Договору Відповідач рахунки не оплатив. Також Позивач зазначив, що відповідно до діючого законодавства України та умов Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань Відповідач повинен сплатити пеню та 3% річних. З урахуванням зазначених обставин Позивач просив стягнути з ТОВ «Спеценергомонтажвентиляція» на користь ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС 778,83 грн. основного боргу, 24,24 грн. пені, 5,60 грн. 3% річних та 1 720,50 грн. судового збору.

15.01.2014р. від Позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій зазначено, що на виконання вимог Договору від 13.01.2010 № 75/6-10 Позивач направив Відповідачу для оплати рахунки за жовтень і листопад 2013 року на загальну суму 519,22 грн. 04.12.2013 Відповідач оплатив рахунки по договору № 75/6-10 за липень - жовтень 2013 року на загальну суму 1 038,44 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 04.12.2013 № 154 на суму 1 038,44 грн. Таким чином, на теперішній час залишок заборгованості по Договору № 75/6-10 становить 259,61 грн. (рахунок від 29.11.2013 № 233 на суму 259,61 грн.).

На підставі викладеного Позивач просить стягнути з ТОВ «Спеценергомонтажвентиляція» на користь ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС 259,61 грн. відшкодування суми земельного податку, 29,33 грн. пені, 6,76 грн. 3% річних та 1720,50 грн. судового збору.

Заява не суперечить ст. 22 ГПК України, судом приймається, розглядаються уточнені позовні вимоги.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник Відповідача в судове засідання 16.01.2014р. за викликом суду не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала про порушення провадження у справі від 16.12.2013р. була направлена за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві, яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав ї охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника Позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд Запорізької області встановив наступне.

04.12.2009р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області - Орендодавець та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вектор» - Орендар укладено договір №2503/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ВП ЗАЕС ДП «НАЕК «Енергоатом» (далі Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно загальною площею 1295,00 кв.м., яке розташоване за адресою Запорізька обл., м. Енрегодар, вул. Промислова. 127.

За умовами п. 5.12. Договору, Орендар зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15-ти робочих днів з дати підписання цього Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю та надати їх копії Орендарю.

Строк дії Договору встановлено з 04.12.2009р. до 30.11.2015р. включно (п. 10.1 Договору зі змінами, внесеними Додатковою угодою №3 від 27.12.2012р.).

13.01.2010р. між ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС - Балансоутримувач та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вектор» - Орендар укладено Договір №75/6-10 про відшкодування суми земельного податку.

Відповідно до п. 1.1. Договору №75/6-10 Орендар використовує нерухоме майно, що перебуває на балансі ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС та розташоване за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 127.

Згідно п. 1.2. Договору №75/6-10, Балансоутримувач несе витрати по сплаті земельного податку, а Орендар відповідно до п. 5.12 Договору, приймає на себе зобов'язання по відшкодуванню понесених Балансоутримувачем витрат.

За умовами п. 2.1. Договору №75/6-10, оплата суми понесених Балансоутримувачем витрат по сплаті земельного податку проводиться Орендарем щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до рахунку ВП ЗАЕС.

Відповідно до п. 4.1. Договору №75/6-10 цей Договір укладено на строк дії основного Договору.

Договором про зміни №1 від 23.03.2010р. внесено зміни до Договору а саме: в преамбулі Договору та далі по тексту замість слів «ТОВ «Вектор» читати «ТОВ «Спеценергомонтажвентиляція», у зв'язку із зміною назви підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтажвентиляція».

На виконання умов Договору №75/6-10 ВП ЗАЕС на відшкодування витрат по сплаті земельного податку Відповідачеві виставлено рахунки №146 від 31.07.2013р. на суму 259,61 грн., №166 від 10.09.2013р. на суму 259,61 грн., № 195 від 30.09.2013р. на суму 259,61 грн., а всього на загальну суму 778,83 грн.

Вказані рахунки Відповідачем отримані, про що свідчить підпис уповноваженої особи Відповідача на Реєстрі рахунків, отриманих ТОВ «СЕМВ» по договору оренди №2503/д від 04.12.2009р. та договору про компенсацію земельного податку №75/6-10 від 13.01.2010р. (а.с. 46).

Проте, Відповідачем рахунки не оплачені.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулося до ТОВ «Спеценергомонтажвентиляція» з листом вих. №26588 від 25.10.2013р. щодо необхідності оплати заборгованості по Договору №75/6-10 в сумі 778,83 грн. (а.с. 47). Однак, відповідні на вказаний лист не надано.

На виконання вимог Договору від 13.01.2010 № 75/6-10 Позивач направив Відповідачу для оплати рахунки за жовтень і листопад 2013 року на загальну суму 519,22 грн.

04.12.2013р. Відповідач оплатив рахунки по договору № 75/6-10 за липень - жовтень 2013 року на загальну суму 1 038,44 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 04.12.2013 № 154 на суму 1 038,44 грн.

Таким чином, на теперішній час залишок заборгованості по договору № 75/6-10 становить 259,61 грн. (рахунок від 29.11.2013 № 233 на суму 259,61 грн.).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з Відповідача заборгованості по сплаті земельного податку в сумі 259,61 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, Позивач, посилаючись на прострочення виконання Відповідачем грошового зобов'язання, просить стягнути з останнього 29,33 грн. пені та 6,76 грн. 3% річних.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою Бази даних «Законодавство» правильність нарахування пені та 3% річних, судом встановлено, що розрахунок Позивачем виконано вірно та стягненню підлягає 29,33 грн. пені та 6,76 грн. 3% річних.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, Позивачами надано всі докази на підтвердження своїх вимог.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався. Сторонами підписано та скріплено печатками Акт звірки розрахунків.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтажвентиляція» про стягнення 295,70 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтажвентиляція» (адреса місцезнаходження - 71502 м. Енергодар Запорізької області, вул. Курчатова, 12 кв. 166; адреса листування - 71503 м. Енергодар Запорізької області, а/с 323, код ЄДРПОУ 30311986) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (71504 м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, 133, код ЄДРПОУ 19355964) 259 (двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 61 коп. основного боргу, 29 (двадцять дев'ять) грн. 33 коп. пені, 6 (шість) грн. 76 коп. 3% річних, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 21.01.2014р.