Рішення

від 26.12.2013 по справі 910/17757/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17757/13 26.12.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Житлово-будівельного кооперативу "Луна" про стягнення 107 279,06 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача: Кравчик С.М. (дов. № 91/2013/17-2 від 17.06.2013 року)

від відповідача: Вакуленко Ю.В. (дов. б/н від 16.10.2013 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26 грудня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Луна" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 107 279,06 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2013 року порушено провадження у справі № 910/17757/13, слухання справи призначено на 18.10.2013 року.

У судовому засіданні 18.10.2013 року представник позивача надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду від 16.09.2013 року.

Представник відповідача також надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду від 16.09.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2013 року розгляд справи було відкладено на 31.10.2013 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 31.10.2013 року справу № 910/17757/13 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2013 року суддя Гулевець О.В. прийняла справу № 910/17757/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 28.11.2013 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 13.11.2013 року справу № 910/17757/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/17757/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 30.10.2013 року.

У судовому засіданні 28.11.2013 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 26.12.2013 року, про що сторони були повідомлені під розписку.

У судовому засіданні 26.12.2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення по суті спору та довідку про надходження коштів від Житлово-будівельного кооперативу "Луна" за спожиту від Публічного акціонерного товариства "Київенерго" теплоенергію, за період з вересня 2013 року по листопад 2013 року, з якої вбачається, що заборгованість відповідача станом на день розгляд у даної справи становить 89 472,56 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.12.2013 року проти позову заперечив, надавши усні пояснення по суті спору.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2005 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Кивенерго" (далі по тексту - постачальник) та Житлово-будівельний кооператив «Луна» (далі по тексту - споживач) було укладено договір № 1410167 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі по тексту - Договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з пунктом 2.2.1 Договору, постачальник зобов'язався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності для потреб опалення - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

У відповідності до пункту 2.3.1 Договору, споживач зобов'язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в Додатку № 2 до Договору.

Згідно з пунктом 9 Додатку № 2 до Договору споживач щомісяця з 12 по 15 число отримує у МВРТ-4 за адресою: вул. Борщагівська, 171/18 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки споживач протягом двох днів з моменту їх одержання повертає постачальнику).

Договір набуває чинності з дня його підписання, та діє до 31.12.2006 року (пункт 4.1. Договору).

Пунктом 4.3. Договору сторони погодили, що Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно з договором № 1410167 на постачання теплової енергії у гарячій воді, внаслідок чого, у останнього, за період з 01.12.2010 року по 01.09.2013 року, виникла заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Київенерго" у розмірі 97 086,99 грн.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просив суд стягнути з відповідача 97 086,99 грн. основної заборгованості за договором № 1410167 за постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2005 року, 2 961,24 грн., збитків від інфляції, 7 230,83 грн. 3 % річних.

Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечував, проте не надав суду жодних доказів на підтвердження своїх заперечень.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 7 614,43 грн. підлягає припиненню, а інші позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Умови спірного Договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до положень частин 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з відомостей обліку споживання теплової енергії та облікових карток, відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманої енергії, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем за спожиту теплову енергію в розмірі 97 086,99 грн.

У судовому засіданні 26.12.2013 року позивач надав суду довідку про надходження коштів від Житлово-будівельного кооперативу "Луна" за спожиту від Публічного акціонерного товариства "Київенерго" теплоенергію, за період з вересня 2013 року по листопад 2013 року, з якої вбачається, що внаслідок часткової оплати в процесі розгляду даної справи, заборгованість відповідача станом на день розгляд у даної справи становить 89 472,56 грн.

Отже, за таких підстав провадження у справі № 910/17757/13 в частині вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 7 614,43 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана сума заборгованості погашена вже після звернення позивачем із позовом до господарського суду.

Відповідно до частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Водночас, суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту повного погашення відповідачем своєї заборгованості в розмірі 89 472,56 грн. за спожиту, але не оплачену теплову енергію на користь позивача, сторонами даного спору до суду не подано.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, тому вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості підлягає задоволенню у сумі 89 472,56 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2 961,24 грн. збитків від інфляції та 7 230,83 грн. 3 % річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Луна" трьох процентів річних на загальну суму 7 230,83 грн.

Дослідивши розрахунок збитків від інфляції, наданий позивачем, судом було виконано власний розрахунок, відповідно до якого позовні вимоги щодо стягнення збитків від інфляції підлягають частковому задоволенню в розмірі 1 023,54 грн.

При цьому, суд відзначає, що різниця в сумі інфляційних втрат між заявленою позивачем та встановленою судом виникла, зокрема, у зв'язку із незастосуванням позивачем при розрахунку від'ємних індексів інфляції (липень, серпень 2011 року, травень, червень, липень, серпень, листопад 2012 року, лютий серпень, вересень 2013 року), що суперечить положенням частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, які не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційні, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97, а аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 27.01.2011 року у справі № 37/345 та від 28.02.2011 року у справі № 37/340.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" є обґрунтованими, проте, за перерахунком суду підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 89 472,56 грн. основного боргу, 1 023,54 грн. інфляційних втрат та 7 230,83 грн. три проценти річних.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі № 910/17757/13 в частині стягнення 7 614,43 грн. основного боргу - припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Луна" (03164, м. Київ, вул. Булаховського, 22, код ЄДРПОУ 22886079) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 89 472 (вісімдесят дев'ять тисяч чотириста сімдесят дві) гривні, 56 копійок основного боргу, 1 023 (одну тисячу двадцять три) гривні, 54 копійки інфляційних нарахувань, 7 230 (сім тисяч двісті тридцять) гривень, 83 копійки 3% річних, 2 259 (дві тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 83 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.12.2013 року

Суддя С.В. Стасюк