Рішення

від 28.01.2014 по справі 910/23144/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23144/13 28.01.14

За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"

до Київського міського центру соціальних служб для сім"ї, дітей та молоді

про стягнення 58 425,51 грн.

Суддя: Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Коваленко О.Д.- за дов.

від відповідача Кальчук А.В. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київського міського центру соціальних служб для сім"ї, дітей та молоді про стягнення 58 425,51 грн.

Ухвалою від 29.11.13 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.12.13 р.

17.12.13р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали.

В судовому засіданні 17.12.13 р. оголошено перерву до 14.01.14 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 14.01.14 р. у зв'язку з лікарняним судді Домнічевої І.О. справу передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою від 14.01.14р. суддя Літвінова М.Є. прийняла справу до свого провадження та призначила до розгляду на 28.01.14р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 27.01.14 р. у зв'язку з виходом судді Домнічевої І.О. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків, справу передано для розгляду судді Домнічевій І.О.

В судовому засіданні 28.01.2014р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши надані оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

24.01.2008 року між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (далі по тексту - позивач, Балансоутримувач) та Київським міським центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (далі по тексту - відповідач, Споживач) було укладено Договір № 272 ЕК про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг споживачу (далі по тексту - Договір).

Цей договір укладено строком на з 24.01.2008 року по 23.01.2011 року включно (п. 6.1. Договору).

Згідно з п. 5.4. Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Суду на надано жодних доказів припинення дії договору.

Відповідно до п. 1.1. Договору Балансоутримувач - Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення КП «Спецжитлофонд» забезпечує обслуговування, експлуатацію приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Довженка, 2 (надалі - Будівля), загальною площею 4 002,8 кв.м., а також утримання прибудинкової території, послуги по технічному обслуговуванню бойлерної, внутрішньобудинкових та зовнішніх мереж, надає комунальні (гаряче та холодне водопостачання, водовідведення, опалення, електро- та газопостачання) та інші послуги Споживачу, визначені Додатком №1, а Споживач бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій Будівлі. Споживач користується приміщенням загальною площею 620,00 кв. м, яке розміщене на 1,2,3,5 поверхах Будівлі, (надалі - орендоване Приміщення). Орендоване Приміщення використовуються для розміщення центру.

Відповідно до п. 2.2.3. та 2.2.8 Договору, відповідач зобов'язується не пізніше 20 числа наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Балансоутримувача Будівлі згідно з рахунками-фактурами Балансоутримувача.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти внесення плати на рахунок Балансоутримувача за утримання будинку і прибудинкової території та надання комунальних послуг орендарю згідно умов Договору, у останнього за період з 01.01.2012 року по 01.10.2013 року перед позивачем виникла заборгованість за постачання комунальних послуг в розмірі 29 581,51 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 2.2.4.. Договору встановлено, що споживач зобов'язується при несвоєчасному внесенні плати на відшкодування витрат відповідач зобов'язався сплачувати пеню із розрахунку 1 % від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, яка відповідно до його розрахунку становить 27 214,99 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню і за уточненим розрахунком суду становлять 979,03 грн. за період з 01.08.13р. по 31.10.13р. (подвійна облікова облікової ставки Національного банку України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, відповідач має сплатити 1 629,01 грн. 3 % річних за період з 01.01.2012р. - 31.10.2013р.. Проте, позивачем невірно визначено період нарахування річних оскільки, заявлено до стягнення позовні вимоги за період з 01.01.2012р. - 01.10.2013р.

За розрахунком, здійсненим судом, розмір 3 % річних становить 1556,07 грн. за період з 01.01.2012р. - 01.10.2013р.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 29 581,51 грн. заборгованості, 979,03 грн. пені та 1556,07 грн. 3 % річних обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В решті позову належить відмовити.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Київського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (м. Київ, вул. Довженка, 2, код ЄДРПОУ 19137032) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (м. Київ, вул. Оболонська, будинок 34, код ЄДРПОУ 31454734) 29 581 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят одну) грн. 51 коп. - заборгованості, 979 (дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 03 коп. - пені, 1 556 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят шість) грн.07 коп. - 3% річних, 945 (дев'ятсот сорок п'ять) грн. 76 коп. - судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.01.14р.

Суддя І.О.Домнічева