Рішення

від 27.01.2014 по справі 924/1535/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2014 р.Справа № 924/1535/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Ойл" м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полі Продукт Плюс" м.Хмельницький

про 1. Розірвання договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ "Техно-Ойл" та ТОВ "Полі Продукт Плюс" 02 жовтня 2013року

2. Стягнення 371 715,52 грн., в тому числі 52 312,96 грн. суми попередньої оплати, 75 104,56 грн. матеріальних збитків та 244 298,00 грн. упущеної вигоди.

Представники сторін:

позивач: Омельченко Д.В. - представник за довіреністю №1 від 30.10.2013р.

відповідач: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду до відповідача про розірвання договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ "Техно-Ойл" та ТОВ "Полі Продукт Плюс" 02 жовтня 2013 року, стягнення 371 715,52 грн., в тому числі 52 312,96 грн. суми попередньої оплати, 75 104,56 грн. матеріальних збитків та 244 298,00 грн. упущеної вигоди.

В обґрунтування позову зазначає, що 02.10.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено усний договір купівлі-продажу, відповідно до якого відповідач зобов'язується поставити позивачу у встановлені строки товар, визначений сторонами у рахунку - фактурі №БУХ-001785 від 02.10.2013р., а позивач зобов'язується прийняти поставлені товари та сплатити їх вартість належним чином.

Позивач здійснив попередню оплату у повному обсязі, а саме 52 312,96 грн., згідно платіжного доручення №1302 від 07.10.2013р., проте, відповідач не поставив товар в очікуваний строк.

07.11.2013р. позивач направив відповідачу претензію №1 з вимогою розірвання укладеного договору купівлі-продажу товару, повернення отриманої суми передплати та відшкодування збитків внаслідок неналежного виконання договору, проте, відповідь від відповідача отримана не була.

10.10.2013р. позивач уклав договір купівлі-продажу товару, виготовленого з сировини, що мав отримати від відповідача, на продаж товару Товариству з обмеженою відповідальністю "Техно-Ойл-Лк" на загальну суму - 199 348,80 грн. Строк поставки товару сплинув 25.10.2013р., внаслідок чого у позивача виникли матеріальні збитки.

10.10.2013р. позивач уклав договір купівлі-продажу товару, виготовленого з сировини, що мав отримати від відповідача, на продаж товару Товариству з обмеженою відповідальністю "Техно-Груп" на загальну суму - 176 174,00 грн. Строк поставки товару сплинув 25.10.2013р., внаслідок чого у позивача виникли матеріальні збитки.

Отже, внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань відповідачем у позивача виникли збитки у розмірі 75 104,56. Окрім цього, розмір упущеної вигоди, що міг бути отриманий у разі виконання позивачем своїх зобов'язань, становить 244 298,00грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі, вважає їх правомірними та обґрунтованими, подав письмові докази по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, письмового відзиву на позов не подав.

Судом враховується, що відповідно до ст. 64 ГПК України із змінами, внесеними згідно Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010р. №2453-VІ, які вступили в дію 30.07.2010р., ухвали надсилаються сторонам за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином. Аналогічна позиція викладена в п.п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Ухвали суду від 28.11.2013р., 10.12.2013р., 24.12.2013р., 15.01.2014р. надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте, повноважних представників в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень по суті позовних вимог не подав.

Тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Судом під час розгляду матеріалів справи встановлено наступне:

02.10.2013р. товариством з обмеженою відповідальністю "Полі Продукт Плюс" було виписано товариству з обмеженою відповідальністю "Техно-Ойл" рахунок-фактуру №БУХ-001785 на купівлю змачувача на основі поліметилатів та охолоджуючої рідини тасол на загальну суму 52 312,96 грн.

07.10.2013р. позивач перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 52 312,96 грн. як попередню оплату за тосол і змачувач згідно рахунку № БУХ-001785 від 02.10.2013р., що підтверджується платіжним дорученням №1302 від 07.10.2013р. та банківською випискою ПУАТ "Фідобанк" за 07.10.2013р.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами поставити оплачений товар, повернути попередню оплату (претензії вих.№ 21 від 07.11.2013р., № 1 від 10.01.2014р.). Однак, відповідач не поставив товару та кошти не повернув.

В зв'язку з неповерненням відповідачем суми попередньої оплати, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Також позивач заявив позовні вимоги про стягнення матеріальних збитків та упущеної вигоди. На підтвердження їх розміру позивач подав в матеріали справи договір купівлі-продажу товару № 78 від 10.10.2013р., укладений між ТОВ "Техно-Ойл" та ТОВ "Техно-Груп", та договір № 79 від 10.10.2013р., укладений між ТОВ "Техно-Ойл" та ТОВ "Техно-Ойл-Лк". Згідно п. 1.1 даних договорів позивач взяв на себе зобов'язання реалізувати покупцям рідини охолоджувачі тосол, розморожувачі скла, виготовлені з сировини поставленої продавцю товариством з обмеженою відповідальністю "Поліпродуктплюс", в асортименті та за цінами, встановленими у видаткових накладних. Згідно специфікації № 1 до договору № 78 від 10.10.2013р. загальна вартість товару становить 176 174,00 грн. Згідно специфікації № 1 до договору № 79 від 10.10.2013р. загальна вартість товару становить 199 348,80 грн.

Відповідно до п. 5.5 договорів продавець поставляє товар окремими партіями відповідно до заявок покупця не пізніше 14 робочих днів з моменту підтвердження заявки покупця або в інший строк, визначений у заявці покупця. За затримку поставки товару продавець зобов'язаний за вимогою покупця виплатити останньому штраф у розмірі 20 % від непоставленої партії товару (п.7.4 договорів).

На підставі вищевказаних договорів 10.10.2013р. позивачем виписані рахунки № 386 та №387 на оплату товару, визначеного в специфікаціях до договорів купівлі-продажу № 78 від 10.10.2013р. та № 79 від 10.10.2013р.

Також позивачем подані в матеріали справи претензії вих. № 46 від 10.11.2013р. та вих. №288 від 10.11.2013р., з якими ТОВ "Техно-Груп" та ТОВ "Техно-Ойл-Лк" звернулись до позивача щодо невиконання зобов'язань за договорами купівлі-продажу № 78 від 10.10.2013р. та № 79 від 10.10.2013р.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне:

Згідно з абз.2 ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (п. п. 1, 2 ст. 205 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 206 ЦК України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу. Так, позивач сплатив відповідачу кошти в сумі 52 312,96 грн. в якості попередньої оплати за товар згідно рахунку-фактури №БУХ-001785 від 02.10.2013р., а відповідач зобов'язувався передати позивачу товар, визначений в даному рахунку.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

Згідно платіжного доручення №1302 від 07.10.2013р. та банківської виписки ПУАТ "Фідобанк" за 07.10.2013р. позивач перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 52 312,96 грн. як оплату за тосол і змачувач згідно рахунку № БУХ-001785 від 02.10.2013р.

Однак, відповідач свої зобов'язання з передачі товару не виконав. Доказів на спростування вказаного в матеріали справи не подано.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Відповідачем не подано в матеріали справи доказів повернення позивачу суми попередньої оплати, що є предметом спору.

За таких обставин, оцінюючи надані сторонами докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 52 312,96 грн. обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Також позивач просить розірвати договір купівлі-продажу, укладений між позивачем та відповідачем 02 жовтня 2013 року.

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності істотного порушення з боку відповідача своїх договірних зобов'язань. При цьому також враховується, що договір купівлі-продажу, який просить розірвати позивач, укладений сторонами у спрощений спосіб без викладення його у формі єдиного документа. Тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.

При розгляді позовних вимог про стягнення 75 104,56 грн. матеріальних збитків та 244298,00 грн. упущеної вигоди судом приймається до уваги, що згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За положеннями ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема, невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.

Водночас, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не подано в матеріали справи доказів на підтвердження факту заподіяння останньому збитків у розмірі, заявленому до стягнення, внаслідок порушення відповідачем договірних зобов'язань, а також не доведено причинний зв'язок між діями відповідача та заподіяними збитками. Тому з врахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення 75104,56 грн. матеріальних збитків та 244298,00 грн. упущеної вигоди не підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Ойл" м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полі Продукт Плюс" м.Хмельницький про розірвання договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ "Техно-Ойл" та ТОВ "Полі Продукт Плюс" 02 жовтня 2013року, стягнення 371 715,52 грн., в тому числі 52 312,96 грн. суми попередньої оплати, 75104,56 грн. матеріальних збитків та 244 298,00 грн. упущеної вигоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полі Продукт Плюс" (м.Хмельницький, Проспект Миру, 44 , код 37971712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Ойл" (юридична адреса: м.Київ, вул.Фрунзе, 60, фактична адреса: м.Київ, вул.Констянтинівська, 68, офіс 416, код 30725844) 52 312,96 грн. (п'ятдесят дві тисячі триста дванадцять гривень 96 коп.) суми попередньої оплати, 1046,26 грн. (одна тисяча сорок шість гривень 26 коп.) судового збору.

Видати наказ.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 31.01.2014р.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи;

2 - позивачу - (04080, м. Київ, вул. Констянтинівська, буд. 68, офіс 416);

3 - відповідачу - (м. Хмельницький, пр-т Миру, буд. 44) - рекомендованим.