Постанова

від 30.01.2014 по справі 826/18548/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30 січня 2014 року 16 год. 15 хв. № 826/18548/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпродім" до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 25 листопада 2013 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпродім" (також далі - позивач) до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (також далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення зустрічної звірки позивача та складання акту від 03 жовтня 2013 року № 549/26-54-22-2/38615716 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Дніпродім" (код ЄДРПОУ 38615716) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з квітня 2013 року по серпень 2013 року" (також далі - акт звірки) , а також зобов'язання відповідача виключити із бази даних "Автоматизоване співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розмірі контрагентів" (також далі - база даних) дані щодо непідтвердження податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача за період із 01 квітня по 31 серпня 2013 року та інформацію щодо акту звірки.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що протиправними діями та рішенням відповідача порушено права та інтереси позивача.

Ухвалою суду від 27 листопада 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Представник відповідача у ході судового розгляду справи не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 09 грудня 2013 року.

Представник позивача у судове засідання 09 грудня 2013 року не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи позивач повідомлений належним чином. Разом з тим, 09 грудня 2013 року до суду через канцелярію надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 09 грудня 2013 року судом, відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України) , прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

До суду 12 грудня 2013 року через канцелярію надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем 03 жовтня 2013 року складено акт звірки, у якому зазначено, що згідно з п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України (також далі - ПК України) , здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача за період із квітня по серпень 2013 року.

Суд не погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних положень і обставин.

Так, згідно з п. 73.5 ст. 73 ПК України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, відповідно до п.п. 1, 2, 3, 7-9 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (також далі за текстом - Порядок № 1232), цей Порядок визначає механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Довідка про проведення зустрічної звірки підлягає реєстрації в органах державної податкової служби (як ініціатора, так і виконавця).

Матеріали зустрічної звірки надсилаються до органу державної податкової служби (ініціатора).

Тобто, з викладених положень вбачається, що проведення зустрічних звірок направлено на співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин із платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Згідно з п. 2.2 розділу 2, п. 4.4 розділу 4 наказу Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" (також далі за текстом - Методичні рекомендації), необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т.ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т.ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - акт) (додаток 3), реєструє його у журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Тобто, з викладених положень вбачається, що податковий орган проводить зустрічну звірку, зокрема, за результатами проведеного аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх або зовнішніх джерел, які свідчать (можуть свідчити) про порушення платником податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що від головного відділу податкової міліції відповідача отримано висновок від 25 вересня 2013 року № 4542/07-05 "Про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним управлінням ДПІ в Оболонському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві", відповідно до якого, місцезнаходження платника податків - позивача не виявлено, станом на день складання висновку відповідь на запит від 23 вересня 2013 року № 4512/7/07-05 щодо встановлення та опитування на предмет причетності особи до реєстрації та діяльності підприємства до підрозділу не надходила, фінансово-господарські відносини не підтверджено.

Про відсутність позивача за податковою адресою свідчить наявна у матеріалах справи копія довідки від 19 вересня 2013 року № 992 про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків, з якої вбачається, що місцезнаходження платника податків - позивача не виявлено.

Тобто, з аналізу викладених положень та обставин, враховуючи, що позивач перебуває на обліку у відповідача, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо проведення зустрічної звірки позивача.

До того ж, факт складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки позивача вказує саме на не проведення такої звірки.

Суд не погоджується із твердженнями позивача щодо протиправності проведення звірки у зв'язку з неотриманням відповідачем запиту від податкового органу-ініціатора зустрічної звірки, а також не направленням відповідачем письмового запиту позивачу, оскільки, відповідно до п. 3 Порядку № 1232, зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

До того, обов'язковість направлення податковим органом-виконавцем письмового запиту платнику податків передбачена у разі, якщо звірка проводиться на підставі запиту податкового органу-ініціатора про проведення зустрічної звірки.

Разом з тим, у матеріалах справи міститься копія письмового запиту від 17 вересня 2013 року № 7041/10/26-54-15-01-22 про надання пояснень та їх документального підтвердження, яким відповідач просив позивача надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо взаємовідносин позивача із приватним підприємством "Укр-Ком".

Стосовно вимоги про визнання протиправними дій відповідача, що полягали у складанні акту звірки, суд зазначає, що акт звірки є службовим документом, складання якого та зазначення у ньому відповідної інформації жодним чином не може порушувати прав та інтересів позивача, а також створювати для позивача будь-яких обов'язків.

У постанові Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2013 року у справі № К/800/9399/13 зазначено, що акт контролюючого органу не є рішенням (актом індивідуальної дії) у розумінні КАС України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків.

Враховуючи відсутність підстав для задоволення основних вимог позивача, за переконанням суду, також відсутні підстави для задоволення похідної від них вимоги про зобов'язання відповідача виключити із бази даних дані щодо непідтвердження податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача за період із 01 квітня по 31 серпня 2013 року та інформацію щодо акту звірки.

Відображення у базі даних відповідних показників, за переконанням суду, відноситься до дискреційних повноважень контролюючого органу.

Так, відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80) 2 "Щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень", прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-му засіданні заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Під дискреційними повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, визначених законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпродім" до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпродім".

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин