Ухвала

від 22.01.2014 по справі 2а-4588/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року Справа № 147032/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.11.2011 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Електро» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

20.04.2011 року позивач звернувся з вищезазначеним позовом до суду та з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 07.02.2011 року №0000132321/0.

В обґрунтування вимог зокрема зазначав, що у висновок відповідача про порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» покладено твердження про завищення ЗАТ «Електро» податкового кредиту (безпідставне включення до складу податкового кредиту) податку на додану вартість в сумі 170 925,46 гривень при здійсненні господарських операцій з такими контрагентами позивача як ТзОВ «Віктор і Ко» , ТзОВ «Екопласт-Львів» та ПП «Львівкомфортгруп-К». Разом з тим, накладні та інші документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій між ЗАТ «Електро» та ТзОВ «Віктор Ко», ТзОВ «Екопласт Львів» та ПП «Львівкомфортгруп К» не вимагалися для перевірки працівниками ДПІ у Сихівського району м. Львова.

Зокрема звертає увагу на те, що ЗАТ «Електро», як добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього обов'язку законом щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), вступаючи у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податку, якщо інше прямо не встановлено законом. Якщо контрагенти ЗАТ «Електро» не виконали свої обов'язки по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та податкові наслідки лише щодо них. Таким чином, виконання чи невиконання контрагентами ЗАТ «Електро» своїх зобов'язань перед бюджетом не може бути і не є підставою для позбавлення ЗАТ «Електро» права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо ЗАТ «Електро» виконало всі передбачені умови щодо цього та має всі документальні підтвердження свого права на податковий кредит. Наявність у податкового органу сумнівів щодо сумлінності у декларуванні та сплаті податкових зобов'язань контрагентів, які постачали ЗАТ «Електро» товарно-матеріальні цінності, не може розглядатися як підстава для зменшення податкового кредиту ЗАТ «Електро».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.11.2011 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 07.02.2011 року № 0000132321/0.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що дана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права. Просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Вважає, що несплачений підприємством податок на додану вартість внаслідок неправомірного формування податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави. Звертає увагу в апеляційній скарзі на те, що підприємством перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Із матеріалів справи встановлено, що Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Електро» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2010 року.

За результатами перевірки складено Акт від 16.11.2010 року № 2781/23-209/00132486, яким встановлено порушення ЗАТ «Електро»: 1. п. 1.7, п.п.3.1.1, п. 3.1, ст. 3, п. 4.1,ст. 4, пп. 7.4.1, п. 7.4,пп. 7.4.4, п. 7.4, ст.7, пп. 6.1.1, п. 6.1, ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» ЗАТ «Електро» занижено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 172 425,00 гривень в тому числі: за січень 2009 року -1167,00 гривень, за квітень 2009 року -333,00 гривень,за березень 2010 року -36 803,00 гривень, за квітень 2010 року -40 720,00 гривень, за травень 2010 року -20184,00 гривень, за червень 2010 року -73 218,00 гривень.

Податковим органом встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на суму 170 925,46 гривень по податкових накладних виписаних ТзОВ «Віктор Ко», ТзОВ «Екопласт-Львів» та ПП «Львівкомфортгруп-К».

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.11.2010 року № 0002952321/0, яким позивачу донараховано 258 637,50 гривень податку на додану вартість, в тому числі 86 212,50 гривень штрафних санкцій.

Дане податкове повідомлення-рішення позивачем було оскаржено до ДПІ у Сихівському районі м. Львова. За результатами розгляду первинної скарги позивача в ДПІ у Сихівському районі м. Львова (рішення про результати розгляду первинної скарги від 27.01.2011 року за № 1098/25-005) - було прийнято рішення про скасування податкового повідомлення рішення від 30.11.2010 року № 002952321/0 в частині основного платежу з податку на додану вартість в сумі 1500,00 гривень та 750,00 гривень штрафної санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.

Після отримання рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова про результати розгляду первинної скарги від 27.01.2011 року за № 1098/25-005 - позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 07.02.2011 року № 0000132321/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 256 387,50 гривень (170 925,00 гривень основний платіж та 85 462,50 гривень штрафна (фінансова) санкція).

Після отримання податкового повідомлення-рішення від 07.02.2011 року № 0000132321/0 відповідача, позивач подав скаргу до ДПА у Львівській області. 07.04.2011 року за № 9478/10/25005/734 ДПА у Львівській області своїм рішенням про результати розгляду повторної скарги - залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 30.11.2010 року №002952321/0, з врахуванням рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 27.01.2011 року № 1098/25-005 про результати розгляду первинної скарги (податкове повідомлення рішення від 07.02.2011 року № 0000132321/0) та рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 27.01.2011 року №1098/25-005 про результати розгляду первинної скарги. Рішення ДПА у Львівській області за № 9478/10/25005/734 від 07.04.2011 року про результати розгляду повторної скарги позивач отримав 11.04.2011 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що виходячи з норм Закону України «Про податок на додану вартість», наявність у ЗАТ «Електро» первинних бухгалтерських документів та документів, що засвідчують проведення та оплату господарських операцій є підставою для включення до податкового кредиту сплаченої в ціні наданих товарів суми податку на додану вартість.

Суд апеляційної інстанції вказані висновки суду першої інстанції вважає правильними, оскільки наявність належно оформлених документів, які необхідним для віднесення певних сум до податкового кредиту є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість. При цьому колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що ЗАТ «Електро» в особі Закарпатського управління (філія позивача) було придбано в ТзОВ «Екопласт-Львів» будівельні матеріали на суму 268 977,09 гривень, що підтверджується прибутковими накладними № 0194 від 29.05.2010 року, № 0896 від 30.06.2010 року, № 0733 від 30.06.2010 року, податковими накладними виписаними постачальниками та платіжними дорученнями. Крім цього, ТзОВ «Екопласт-Львів» було надано позивачу в особі Закарпатського управління послуги по оренді автомобілів, крану та іншої техніки, що підтверджується Актом №0048 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.05.2010 року та Актом №0196 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2010 року на загальну суму 38 655,94 гривні. ПП «Львівкомфортгруп-К», як вбачається з представлених позивачем первинних документів, було надано позивачу в особі Закарпатського управління послуги автомобіля, крана, розчинонасоса, розчинозмішувача та компресора на загальну суму 33438,01 гривень, що підтверджується Актом №0206 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.03.2010 року та Актом №0373 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2010 року, податковими накладними та платіжними дорученнями.

Зокрема, ПП «Львівкомфортгруп-К» було надано позивачу в особі Закарпатського управління послуги по поселенню м. Ужгород на загальну суму 270 000,00 гривень, що підтверджується Актом № ОУ-0207 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2010 року та Актом № ОУ-0328 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2010 року та платіжними дорученнями. Придбання будівельних матеріалів та послуг від вищезгаданих контрагентів здійснювалося з метою забезпечення будівництва житлового будинку в м. Ужгород, що підтверджується Актами виконаних підрядних робіт (форма КБ-2) №334 за березень 2010 року, № 377 за квітень 2010 року, № 15 за травень 2010 року, №455 за червень 2010 року, №51 за липень 2010 року та Довідками (форма КБ-3) про вартість виконаних підрядних робіт позивачем в особі Закарпатського управління за березень-липень 2010 року, представленими суду позивачем.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зокрема взяв до уваги те, що в ході перевірки дотримання вимог податкового законодавства Закарпатського управління позивача ДПІ у Іршавському районі Закарпатської області, яка проводилася за дорученням відповідача (Акт про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства від 11.10.2010 року № 1223/23-1/34461608. було досліджено первинні документи щодо господарських операцій позивача з ТзОВ «Екопласт-Львів» та ПП «Львівкомфортгруп-К» в ході якої порушень зазначених Акті перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 16.11.2010 року № 2781/23-209/00132486 - виявлено не було.

Судом вірно зазначено, що ТзОВ «Віктор Ко», ТзОВ «Екопласт-Львів» та ПП «Львівкомфортгруп-К» на момент здійснення відображених у акті фінансово-господарських операцій були зареєстровані як платники податку на додану вартість, а відтак мали право виписувати податкові накладні. Будь-які судові рішення про скасування установчих документів чи свідоцтва платника ПДВ відсутні. Також судом не встановлено невідповідності податкових накладних отриманих позивачем від постачальників, які на момент проведення господарських операцій з ЗАТ «Електро» були платниками податку на додану вартість.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналізуючи норми пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР слід зазначити, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем в податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як встановлено п. 1.7 ст. 1 Закону - податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом. Відповідно, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) (п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. В даному випадку Івано-Франківське управління ЗАТ «Електро» та Закарпатське управління ЗАТ «Електро» є покупцями товарів та послуг, а ТзОВ «Віктор Ко», ТзОВ «Екопласт-Львів» та ПП «Львівкомфортгруп-К» є платниками податку, а відтак саме на них Законом покладено обов'язок з утримання та внесення до бюджету податку, і саме контрагенти несуть відповідальність за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до Закону (п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Податковим органом не доведено відсутність товарно-матеріальних цінностей за операціями позивача з вказаними контрагентами, а також не доведено факту відсутності їх використання у господарській діяльності товариства. Також не обґрунтовано та не доведено твердження щодо відсутності факту виконання підрядних робіт на об'єкті будівництва, оскільки твердження податкового органу щодо участі в господарських операціях з товариством «Електро» суб'єктів господарювання, котрі обвинувачуються в створенні фіктивних підприємств потребує додаткових доказів на доведення цієї обставини. По завершенні кримінальної справи по обвинуваченню ряду осіб, винних у створенні підприємств з метою ухилення від сплати податків, було винесено постанову про закриття провадження у справі та звільнення від відповідальності осіб, у зв'язку з застосуванням Закону України «Про амністію у 2011 році», що є нереабілітуючою обставиною та потребує встановлення та отримання доказів щодо участі цих суб'єктів господарювання в угодах з товариством «Електро» з метою фіктивної діяльності та формування податкового кредиту за наслідками таких протиправних дій.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись, ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.11.2011 року по справі № 2а-4588/11/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

Р.Й.Коваль