Ухвала

від 23.01.2014 по справі 825/3665/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3665/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Фірма «Термолекс» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Фірма «Термолекс» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002912200 та № 0002922200 від 06 червня 2013 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Зважаючи на те, що у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів вирішила справу розглянути у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, працівниками ДПІ у м. Чернігові проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства «Фірма «Термолекс» щодо декларування в податковій звітності з ПДВ у складі податкового кредиту операцій за червень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «ТД «Форте-С»; за липень, серпень 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «ОВК-Технологія»; за липень 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «АМКР-СК» та податку на прибуток за відповідні періоди з вищевказаними контрагентами, за результатами якої складено акт № 1199/22/30294657 від 24 травня 2013 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення: п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за період, що перевірявся, на загальну суму 10 749,00 грн., (в т.ч. за червень 2010 року на суму 2 793,00 грн., за липень 2012 року на суму 5 506,00 грн., за серпень 2012 року на суму 2 450,00 грн.); пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 11 845,00 грн., (в т.ч. за 2 квартал 2010 року на 3 491,00 грн., за ІІІ квартал 2012 року на 8 354,00 грн.).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 06 червня 2013 року: № 0002912200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 16 895,00 грн., в т.ч. + 11 845,00 грн. - за основним платежем та 5 050,00 грн. - за штрафними санкціями; № 0002922200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 15 425,00 грн., в т.ч. + 10 749,00 грн. - за основним платежем та 4 676,00 грн. - за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство «Фірма «Термолекс» зареєстровано в якості юридичної особи 17 березня 1999 року виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, що підтверджується довідкою АА № 680558 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25 вересня 2013 року.

09 липня 2012 року між Приватним підприємством «Фірма «Термолекс» (генпідрядник) та ТОВ «ОВК-Технологія» (субпідрядник) укладено договір підряду № 33, за умовами якого субпідрядник бере на себе зобов'язання виконати та здати генпідряднику роботи по реконструкції систем вентиляції та кондиціонування (далі - роботи), роботи по монтажу та пуско-наладці кондиціонера СН-S09LHR, за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, буд. 189, роботи по технічному та сервісному обслуговуванню кондиціонерів та роботи по монтажу та пуско-наладці кондиціонерів, за адресою: м. Чернігів, вул. Індустріальна, буд. 18 в приміщенні ПАТ «Чернігівський інструментальний завод», відповідно до проектно-кошторисної документації та в обумовлений договором строк, а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Крім того, згідно з пп. 1.1 додаткової угоди № 1 від 19 липня 2012 року, субпідрядник бере на себе зобов'язання виконати та здати генпідряднику роботи по монтажу та пуско-наладці кондиціонера CH-S09LHR та подовженню дренажної системи кондиціонера LG в приміщенні ПАТ «Укроптбакалія», що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька буд. 189; роботи по технічному та сервісному обслуговуванню кондиціонерів (12 шт.) в приміщення ТОВ «Компанія Фрея» в м. Києві; роботи по монтажу та пуско-наладці кондиціонерів в приміщенні ПАТ «Чернігівський інструментальний завод», що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Інструментальна, буд. 18; роботи по реконструкції систем вентиляції та кондиціонування повітря в приміщенні ПП «БНВ-БУД» в м. Чернігові, відповідно до проектно-кошторисної документації та в обумовлений договором строк, а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Факт виконання укладеного договору підтверджується: рахунком-фактури, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2012 року, актами приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року, договірними цінами, локальними кошторисами № 2-1-1, податковою накладною, наявними в матеріалах справи.

Крім того, 12 липня 2012 року між Приватним підприємством «Фірма «Термолекс» (генпідрядник) та ТОВ «ОВК-Технологія» (субпідрядник) укладено договір підряду № 37, за умовами якого субпідрядник бере на себе зобов'язання виконати та здати генпідряднику роботи по монтажу, підключенню та пуско-наладці дилера TAELO (далі - роботи), за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, буд. 189 в приміщенні ПАТ «Укроптбакалія», відповідно до проектно-кошторисної документації та в обумовлений договором строк, а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Факт виконання укладеного договору підтверджується: рахунком-фактури, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2012 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року, договірною ціною, локальним кошторисом № 2-1-1, податковою накладною, які наявні в матеріалах справи.

02 серпня 2012 року між Приватним підприємством «Фірма «Термолекс» (генпідрядник) та ТОВ «ОВК-Технологія» (субпідрядник) укладено договір підряду № 27, за умовами якого субпідрядник бере на себе зобов'язання виконати та здати генпідряднику роботи по монтажу та пуско-наладці системи вентиляції (В-2, В-1, В-6, В-4, В-8), за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, буд. 100 в приміщенні ТОВ «Мобіл-Флеш», відповідно до проектно-кошторисної документації та в обумовлений договором строк, а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Виконання укладеного договору підтверджується наявними в матеріалах справи: рахунком-фактури, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2012 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року, договірною ціною, локальним кошторисом № 2-1-1, податковою накладною.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, господарські відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ФОРТЕ-С» підтверджуються: рахунком-фактури, видатковою накладною, рухом документа спис. ТМЦ для монтажу 0000000054 (30.06.2010), податковою накладною.

Крім того, придбані товари використані для виконання договірних зобов'язань за договором, укладеним з ТОВ «Датчикове підприємство «ЗАВОД РАПІД», що підтверджується договором підряду № 017/-2009 від 02 квітня 2009 року, довідкою про вартість виконаних робіт та витрати за червень 2010 року, локальним кошторисом № 2-1-1, актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2010 року.

Також, господарські відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «АМКР-СК» підтверджуються: рахунком-фактури, видатковою накладною, податковою накладною, наявними в матеріалах справи.

Факт проведення розрахунків за послуги, надані ТОВ «ОВК-Технологія», а також за придбані товари у ТОВ «АМКР-СК» та ТОВ «Торговий дім «ФОРТЕ-С» підтверджується виписками по рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що наведені господарські операції відображені в податковому обліку підприємства, що підтверджується реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, податковими деклараціями з податку на додану вартість за 6 місяць 2010 року, за 7 місяць 2012 року, за 8 місяць 2012 року, розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, розрахунком коригування сум податку на додану вартість по податкові декларації з податку на додану вартість (Д1), деклараціями з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року, за три квартали 2012 року, квитанціями № 2, наявними в матеріалах справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що для здійснення власної господарської діяльності позивач, згідно з договором оренди № 12/10 від 04 січня 2010 року та договором оренди нежитлового приміщення № 2 від 31 грудня 2009 року, орендує три кімнати загальною площею 50,3 кв.м. на третьому поверсі адмінбудівлі, одну кімнату загальною площею 12,4 кв.м. на першому поверсі та дві кімнати загальною площею 19,85 кв.м. в підвальному приміщенні адмінбудівлі за адресою: 14000, м. Чернігів, вул. Горького, 2, та нежитлове приміщення загально площею 85 кв.м., за адресою: с. Новоселівка, вул. Шевченка, 22А.

Також, на момент здійснення позивачем господарських операцій ТОВ «ОВК-Технологія», ТОВ «Торговий дім «ФОРТЕ-С» та ТОВ «АМКР-СК» були належним чином зареєстровані в якості суб'єктів господарювання, що підтверджується Свідоцтвами про державну реєстрацію юридичних осіб та Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та були платниками податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвами про реєстрацію платника податку на додану вартість, наявними в матеріалах справи.

Як вбачається з акту перевірки, єдиною підставою для висновку відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства стали акти перевірок: № 30/222/36395862 від 16 січня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД «ФОРТЕ-С» щодо підтвердження господарських відносин з підприємством ТОВ «Антіда Груп» за червень 2010 року», яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання; № 2301/221/35985571 від 25 грудня 2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «АМКР-СК» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період червень 2012 року, липень 2012 року, серпень 2012 року», яким встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, власних основних фондів, технічного персоналу у необхідній кількості, власних виробничих активів, власних складських приміщень, транспортних засобів у необхідній кількості та відсутність факту реального вчинення господарських операцій за червень 2012 року, липень 2012 року, серпень 2012 року; № 1155/226/34364633 від 11 жовтня 2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ОВК-Технологія» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку з 01 липня 2012 року по 31 серпня 2012 року», яким встановлено відсутність реального вчинення господарських операцій з 01 липня 2012 року по 31 серпня 2012 року.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За змістом пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

При вирішенні даної справи, колегія суддів враховує також правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту та валових витрат, а, отже, і правомірність відображення їх у податковій звітності.

З приводу висновків податкового органу в акті перевірки щодо нікчемності правочинів колегія суддів зазначає, що навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2012 року у справі № К/9991/50772/12.

Крім того, твердження відповідача про нікчемність укладених позивачем з контрагентами правочинів є необґрунтованими належними засобами доказування припущеннями, оскільки позиція податкового органу щодо суперечності спірних угод інтересам держави не підкріплена належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 08 січня 2013 року у справі № К/9991/34364/12

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем неправомірно винесено податкові повідомлення-рішення № 0002912200 та № 0002922200 від 06 червня 2013 року, оскільки суми податкового кредиту та валових витрат за відповідний період підтверджуються відповідними первинними документами, оформленими у відповідності до наведених законодавчих вимог, та які відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності дій з прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2013 року у справі № К/9991/12143/11, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року у справі № К/9991/39355/12.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства «Фірма «Термолекс» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та засновані на нормах права.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.