Постанова

від 30.01.2014 по справі 801/170/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2014 р. 17:11 Справа №801/170/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Баценко А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Строй»

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АРКрим

про скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача - Шаров Ю.М. - пред-к, дов. від 26.12.2013 р.

від відповідача - Усеїнова О.Ш. - пред-к, дов.№ 65/10-0 від 22.11.2013р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Строй (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АРКрим (далі відповідач), в якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення від 23.12.2013р. № 0016012280 та № 0016032280 . Вимоги мотивовані тим, що представники податкового органу при проведенні документальної планової виїзної перевірки зробили помилкові висновки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні , яке відбулось 30.10.2014р. , надав заперечення на позов , в яких зазначив,що відсутні підстави для задоволення позову. Представник позивача наполягав на задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ

Працівниками відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період часу з 12.08.2011р. по 31.12.2012 р., за результатами якої 11.12.2013р. був складений акт №1818/22.8/37722970 .

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п.14.1.185, п.14.1.191 ст.14, п.п. 138.1.1. п.138.1, п.138.2. ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України , в результаті чого донараховано податку на прибуток у розмірі 414670 грн., порушення п.п.14.1.202 п. 14.1 ст.14. п. 185.1, ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198Податкового кодексу України ,в наслідок чого донараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 32928 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 23.12.2013р. прийняти податкові повідомлення-рішення №0016012280, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 414670 грн. , застосовані штрафні санкції у розмірі 103667,50 грн., та № 0016032280 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 32928 грн. , застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8232 грн.

На час проведення позивачем господарської діяльності у період часу з 12.08.2011р. по 31.12.2012 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ ІІІ якого регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств , а розділ V визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток , складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ст.138 ПК України).

Відповідно до п. 138.8. ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань по податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій , зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в акті перевірки №1818/22.8/37722970 від 11.12.2013р. зазначив, що при формуванні податкового кредиту по ПДВ за період часу,що перевірявся, позивач безпідставно відніс до його складу суми ПДВ , сплачені ПП «Руді-Тес», ТОВ «Сігма-Інстрой», ТОВ «Капро-РемБуд» під час проведення розрахунків за отриманий товар та надані ними послуги. Зазначені висновки податкового органу ґрунтуються на тому,що при оформлені ПП «Руді-Тес», ТОВ «Сігма-Інстрой», ТОВ «Капро-РемБуд» актів виконаних робіт не було зазначено номерів та дат договорі субпідряду, не вказані адреси будівництва, а при вивчені податкових накладних, оформлених ПП «Руді-Тес», було неможливо виявити рух товару від продавця до перевізника, встановити факт передачі товару від продавця до покупця. На думку податкового органу саме з наведених вище причин у позивача були відсутні підстави для віднесення сум оплати товарів ( послуг) , перерахованих ПП «Руді-Тес», ТОВ «Сігма-Інстрой», ТОВ «Капро-Рем-Буд» , до складу валових витрат платника податків.

Керуючись встановленим у ст.11 КАС України принципом офіційності з'ясування всіх обставин справи , суд вважає за необхідне встановити факт виконання ПП«Руді-Тес», ТОВ «Сігма-Інстрой», ТОВ «Капро-Рем-Буд» умов укладених з ними позивачем договорів, правильності відображення ним цих операцій в бухгалтерському та податковому обліку.

Судом встановлено,що основними видами діяльності позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель, будівництво інших споруд , оптована торгівля деревиною , будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, технічні випробування та дослідження .

Матеріали справи свідчать про те,що між позивачем та ПП «Руді-Тес» 30.08.2012р. укладений договір постачання № ЕS-OC2012 , відповідно до умов якого останній мав передати платнику податків продукцію , асортимент, сортамент та номенклатура якої мали бути визначені у видаткових накладних.

До матеріалів справи залучені копії накладних №№ 4,7,10,11,13,17,18 від 31.08.2012р., податкових накладних №№ 1,15,18,21,22, 24,30 від 31.08.2012р. , оформлених ПП «Руді-Тес» , яки свідчать про те,що ним в період часу,що перевірявся , надані позивачу товари ( обладнання, інвентар, меблі, комп'ютерна техніка , робочі місця ) на суму 197565,55 грн. ( в тому числі ПДВ 32927,59 грн.).

На вимогу суду позивачем надані документи бухгалтерського обліку, яки свідчать про те,що обладнання, інвентар, меблі, комп'ютерна техніка , робочі місця , постачання яких здійснювалось ПП «Руді-Тес» , оприбутковані ним та знаходяться у нього на обліку.

Вивчивши надані позивачем документи , приймаючи до уваги встановлення факту отримання позивачем в період часу ,що перевірявся товару ( обладнання, інвентарю, меблів, комп'ютерної техніки , робочих місць ) від ПП «Руді-Тес», суд, керуючись наведеними вище положеннями ПК України, вважає,що у нього були законні підстави для віднесення ПДВ у розмірі 32927,59 грн. до складу податкового кредиту за відповідні звітні періоди.

В наслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0016032280 від 23.12.2013р.

Матеріали справи свідчать про те, що в період часу,що перевірявся , позивач, здійснюючи свою статутну діяльність, уклав з ТОВ «БК МАКС СТРОЙ» 12.02.2012р. договір підряду №2 , предметом якого було виконання ним робіт щодо планування спайного шару базових поверхонь Сонячної електростанції ТОВ «Гамма Солар» 4МВТ в с.Перово Сімферопольського району. Сторонами строк виконання робіт був узгоджений 45 календарних днів .

За твердженням платника податків для виконання умов вказаного вище договору підряду №2 від 12.02.2012р. , з метою дотримання ним строків проведення робіт , він був вимушений укласти в період час , що перевірявся, з ТОВ «Сігма-Інстрой», договір субпідряду №002/03-1 від 19.03.2012р. , предметом якого було виконання останнім робіт по підсипки траншеї та плануванню Сонячної електростанції ТОВ «Гамма Солар» 4МВТ в с.Перово Сімферопольського району.

На вимогу суду позивачем надані документи його бухгалтерської та податкової звітності , яки свідчать про те,що укладений в період часу ,що перевірявся, з ТОВ «Сігма-Інстрой» договір субпідряду №002/03-1 від 19.03.2012р. виконаний , ним роботи виконані.

В той же час позивачем не надані докази того, що виконані ТОВ «Сігма-Інстрой» роботи були визначені в акті приймання робіт , укладеним з ТОВ «БК МАКС СТРОЙ» під час прийняття виконаних позивачем робіт по договору підряду №2 від 12.01.2012р. по планування спайного шару базових поверхонь Сонячної електростанції ТОВ «Гамма Солар» 4МВТ в с.Перово Сімферопольського району. Позивачем також не надані докази того,що існувала необхідність укладення з ТОВ «Сігма-Інстрой» договору субпідряду №002/03-1 від 19.03.2012р. для своєчасного виконання умов договору підряду №2, укладеного 12.01.2012 р. з ТОВ «БК МАКС СТРОЙ» .

На вимогу суду позивачем надані копії договорів субпідряду № А/SOLAR-10кВ-ЕС від 16.07.2012р. та № А/SOLAR-10кВ-ЕС від 17.07.2012р., укладені відповідно з ТОВ «Руді ТЕС» та ТОВ «Капро-Рем-Буд» , предметом яких було виконання електромонтажних робіт по реалізації схеми видач потужності ТОВ «АРЦИЗ СОЛВР» на території Павлоської сільської ради Арцизського району ,Одеської області , з прокладенням кабельних мереж, устаковкою КРУЗ , підключення інвентарних станцій, комплексом випробувань пуско - налагоджувальних робіт, постачанням, монтажем та здачею системи АСКОЕ.

Незважаючи на вимоги суду, позивачем не надані ані договір підряду, предметом якого було виконання електромонтажних робіт по реалізації схеми видач потужності ТОВ «АРЦИЗ СОЛАР» на території Павлоської сільської ради Арцизського району ,Одеської області, для виконання умов якого були укладені договори субпідряду № А/SOLAR-10кВ-ЕС від 16.07.2012р. та № А/SOLAR-10кВ-ЕС від 17.07.2012р., ані докази прийняття робіт, виконаних ТОВ «Руді ТЕС» та ТОВ «Капро-Рем-Буд». Ним також не надані докази необхідності укладення з зазначеними контрагентами договорів субпідряду № А/SOLAR-10кВ-ЕС від 16.07.2012р. та № А/SOLAR-10кВ-ЕС від 17.07.2012р.нх »

З огляду на зазначене, вивчивши надані позивачем документи , суд встановив,що матеріалами справи не підтверджено необхідність укладення ним з ТОВ «Сігма-Інстрой» , ТОВ «Руді ТЕС» та ТОВ «Капро-Рем-Буд» договорів субпідряду №002/03-1 від 19.03.2012р., № А/SOLAR-10кВ-ЕС від 16.07.2012р. та № А/SOLAR-10кВ-ЕС від 17.07.2012р. для забезпечення своєчасності виконання правочинів, укладених в період часу,що перевірявся , з ТОВ «БК МАКС СТРОЙ» ,а, саме, договору підряду №2від 12.02.102 р. , предметом якого було виконання ним робіт щодо планування спайного шару базових поверхонь Сонячної електростанції ТОВ «Гамма Солар» 4МВТ в с.Перово Сімферопольського району, іншого договору підряду. предметом якого було виконання електромонтажних робіт по реалізації схеми видач потужності ТОВ «АРЦИЗ СОЛАР» на території Павлоської сільської ради Арцизського району ,Одеської області.

На думку суду під час розгляду справи не надані належні докази того, що у позивача були відсутні в достатньому обсягу необхідні технічні , матеріальні ресурси, кваліфіковані кадри для виконання робіт по плануванню спайного шару базових поверхонь Сонячної електростанції ТОВ «Гамма Солар» 4МВТ в с.Перово Сімферопольського району та електромонтажних робіт по реалізації схеми видач потужності ТОВ «АРЦИЗ СОЛАР» на території Павлоської сільської ради Арцизського району ,Одеської області.

За таких обставин суд приходить до висновку, що , укладаючи з ТОВ «Сігма-Інстрой» , ТОВ «Руді ТЕС» та ТОВ «Капро-Рем-Буд» додатково договори субпідряду №002/03-1 від 19.03.2012р., № А/SOLAR-10кВ-ЕС від 16.07.2012р. та № А/SOLAR-10кВ-ЕС від 17.07.2012р. ,позивач безпідставно зависив валові витрати згідно з відомостями, викладеними в акті перевірки податковим органом на 2113425 грн.

Як зазначено вище, матеріали справи свідчать про те,що між позивачем та ПП «Руді-Тес» 30.08.2012р. укладений договір постачання № ЕS-OC2012 , на виконання умов якого перший отримав в період часу,що перевірявся товари ( обладнання, інвентар, меблі, комп'ютерну техніку , робочі місця ) на суму 197565,55 грн.

За твердженнями позивача придбані у ПП «Руді-Тес» робочі місця мали ним використовуватись для подальшого обслуговування збудованих Сонячних електростанцій.

Не зважаючи на вимогу суду, позивачем не надані докази того, що ним укладені правочини, предметом яких є надання ним послуг по обслуговуванню сонячних електростанцій.

За таких обставин відповідно до п. 138.4 ст.138 ПК України у нього були відсутні правові підстави для віднесення вартості придбаних ним у ПП «Руді-Тес» робочих місць до складу валових витрат.

Під час розгляду справи позивач пояснив,що обладнання, інвентар, меблі, комп'ютерна техніка , придбані у ПП «Руді-Тес» ним використовуються для здійснення статутної діяльності.

В порядку, передбаченому ст.70 КАС України, відповідачем не надано доказів, яки спростовували б наведені вище твердження позивача.

За таких обставин суд вважає необґрунтованим зменшення відповідачем валових витрат на 52155,14 грн. вартості придбаного у ПП «Руді_-Тес» обладнання, інвентарю, меблів, комп'ютерної техніки.

В силу викладеного, виходячи зі змісту розрахунку податкового зобов'язання по податку на прибуток , наданого відповідачем під час розгляду справи, суд вважає,що існують підстави для визнання протиправним та скасуванню податкового повідомлення - рішення № 0016012280 від 23.12.2013р. в частині нарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 10952,57 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 2738,14 грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 30.01.2014 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 05.02.2014р. р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АРКрим №0016032280 від 23.12.2013р.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АРКрим № 0016012280 від 23.12.2013р. в частині нарахування податкового зобов'язання у розмірі 10952,57 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 2738,14 грн.

4. В іншій частині позовних вимог - у позові відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.