Ухвала

від 23.01.2014 по справі 825/1829/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1829/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Баргаміна Н.М. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

23 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.

за участю:

представника відповідача Мартиненка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну Позашкільного навчального закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа з шахів та шашок» Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року у справі за позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Позашкільного навчального закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа з шахів та шашок» Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Позашкільного навчального закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа з шахів та шашок» Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна», в якому просив стягнути з відповідача 10070,00 грн. адміністративно-господарських санкцій та 58,29 грн. пені, мотивуючи позов тим, що відповідач у 2012 році не виконав встановлених чинним законодавством вимог щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В судове засідання з'явився представник відповідача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25.01.2013 року Позашкільним навчальним закладом «Дитячо-юнацька спортивна школа з шахів та шашок» Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна» був поданий звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік. Згідно даного звіту на підприємстві протягом 2012 року середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила - 10 осіб, при цьому середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб.

Вважаючи, що відповідач у 2012 році не виконав встановлених чинним законодавством вимог щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 робоче місце, і, враховуючи, що останнім не було вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та не надано суду жодних доказів в обґрунтування своїх заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач з вказаним висновком не погодився, подав апеляційну скаргу, мотивовану тим, що при прийнятті постанови судом не був врахований факт відсутності у відповідача можливості на працевлаштування в 2012 році інваліда та забезпечення його заробітною платою з причин, незалежних від відповідача - дефіцитом коштів місцевого бюджету та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, за рахунок яких утримується навчальний заклад.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, зважаючи на наявні у справі матеріали, колегія суддів зазначає наступне.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначено положеннями Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Відповідно до ст. 19 вказаного Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно ч.8 даної статті, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування.

Статтею 20 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, встановлено, що звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до пункту 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01. 2007 року № 70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року № 42 затверджена форма звітності № 10-ПІ «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкція щодо її заповнення.

Пунктом 3.1. Інструкції визначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до пункту 3.2. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 1442/11722. За таким же правилом визначається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Відповідно до абзаців 1, 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності N 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 р. за № 1534/11814, підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство інвалідів із встановленим рівнем нозології для працевлаштування.

Отже, звіти за формою державної статистичної звітності № 3-ПН містять вичерпну інформацію про наявність на підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом звітного періоду та є єдиним документом, передбаченим чинним законодавством, що підтверджує відповідну інформацію.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25 січня 2013 року позивачем був поданий звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік. Згідно даного звіту на підприємстві протягом 2012 року середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила - 10 осіб, при цьому середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб.

За таких обставин, судом вірно вказано, що відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 робоче місце.

Оскільки середньомісячна заробітна плата штатного працівника у 2012 році, згідно графи 5 звіту, становила 20140,00 грн. (а.с. 4), кількість робочих місць, не зайнятих інвалідами - 1, то сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році, що підлягає стягненню з відповідача, складає 10070,00 грн. (1 * 20140,00 / 2).

Також, у зв'язку з не сплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій в розмірі 10070,00 грн. позивачем нарахована пеня в розмірі 58,29 грн.

Крім того, зі змісту листа Чернігівського міського центру зайнятості № 07/1369 від 19.03.2013 року вбачається, що Позашкільним навчальним закладом «Дитячо-юнацька спортивна школа з шахів та шашок» Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна» звіти про наявність вакансій форми 3-ПН щодо вакантних місць для працевлаштування інвалідів протягом 2012 року не подавалися (а.с. 5, 6).

Враховуючи, що здійснення пошуку підходящої роботи віднесено також до компетенції державної служби зайнятості в силу положень ст.18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», якою передбачено, що державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань, суд вірно зауважив, що відповідачем не вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив, що відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 робоче місце, що підтверджується матеріалами справи, і, враховуючи, що останнім не було вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, суд дійшов обґрунтованого висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилання апелянта на факт відсутності у відповідача можливості на працевлаштування в 2012 році інваліда та забезпечення його заробітною платою з причин, незалежних від відповідача - дефіцитом коштів місцевого бюджету колегія вважає безпідставними, оскільки це не є підставою для несплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій за порушення ним вимог чинного законодавства.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Позашкільного навчального закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа з шахів та шашок» Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року у справі за позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Позашкільного навчального закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа з шахів та шашок» Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - залишити без задоволення , а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Повний текст ухвали складено 27 січня 2014 року.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.