Рішення

від 29.01.2014 по справі 908/3548/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 6/72/13-8/116/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2014 Справа № 908/3548/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Велес Агротрейд" (вул. Максима Горького, буд. 41-а, м. Пологи Запорізької області, 70600)

до відповідача Фермерського господарства „Ліана - Пологи" (вул. Леніна, буд. 50, с. Кінські

Роздори Пологівського району Запорізької області, 70650)

про стягнення 19611 грн. 02 коп.

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - Подлужна Р.Г., дов. № 33/6 від 02.01.2014 р.

Відповідача - не з'явився (Акуленко А.В., дов. від 25.11.2013 р. - в судовому засіданні 23.01.2013 р.)

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 17616 грн. 17 коп. вартості поставленого та неоплаченого товару за цінами станом на 01.11.2013 р. за договором поставки № 17 від 22.11.2012 р.

Відповідно до ст.. 2-1 ГПК України в зв'язку з хворобою судді Місюри Л.С. справу передано на розгляд судді Поповій І.А. Ухвалою від 17.12.2013 р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 23.01.2014 р.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 29.01.2014 р. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 29.01.2014 р.

В судовому засіданні 23.01.2014 р. позивачем заявлено клопотання про збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до ст.. 22 ГПК України заяву задоволено судом.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 19611 грн. 02 коп. вартості поставленого та неоплаченого товару за цінами станом на 23.01.2014 р. за договором поставки № 17 від 22.11.2012 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання договору № 17, укладеного з відповідачем 22.11.2012 р., за накладними № 34 від 27.11.2012 р., № 37 від 11.12.2012 р., № 2 від 07.02.2013 р., № 10 від 24.05.2013 р. останньому поставлено продукцію на загальну суму 11082 грн. 50 коп. Позивач зазначає, що сторони встановили в договір ціну на товар на момент передачі його у власність в розмір 1300 грн. за 1 тону та збільшення ціни на 6% за кожний місяць прострочення оплати. Порушуючи умови договору відповідач не здійснив оплату поставленого товару, внаслідок чого за ним склалась заборгованість в розмірі 19611 грн. 02 коп., яку позивач просить стягнути з господарства «Ліана-Пологи».

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов вказує, що предметом договору № 17 від 22.11.2012 р. визначено поставку висівок пшениці у кількості 20 тон шляхом постачання товару партіями по 2-3 тони в місяць. Із передбачених договором поставки 20 тон у термін до 31.08.2013 р. позивачем здійснено поставку лише 8 тон 525 кг. Позивачу надіслано повідомлення про повну відмову від виконання зобов'язань по оплаті товару та повернення поставленої його частини у зв'язку із порушенням ТОВ «Велес Агротрейд» взятих на себе зобов'язань по поставці товару у кількості 20 тон.

В судове засідання 29.01.2014 р. після оголошеної перерви відповідач свого представника не направив, про причини неявки суд не сповістив. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. Оскільки всі учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 29.01.2014 року за відсутності представника відповідача.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Велес Агротрейд» (позивач у справі, постачальник) та Фермерським господарством «Ліана-Пологи» (відповідач у справі, покупець) 22.11.2012 р. укладено договір поставки № 17, за умовами якого постачальник зобов'язався систематично постачати та передавати у власність покупцю товар для використання його у господарській діяльності покупця, а покупець - прийняти цей товар та оплачувати його вартість на умовах цього договору. Згідно п. 2.1, 2.2 договору загальний об'єм поставки за цим договором складає 20 тон, товар постачається покупцю партіями по 2 - 3 тони в місяць. Ціна і порядок розрахунків узгоджено розділом 4 договору, яким передбачено, що вартість однієї тони товару на день передачі його у власність покупцю складає 1300 грн. (з ПДВ). Вартість кожної партії товару підтверджується видатковою та податковою накладною. Покупець зобов'язаний проводити оплату товару самостійно без пред'явлення постачальником рахунків у 10-денний термін з моменту отримання товару на підставі видаткової накладної (п. 4.2 договору). У разі не оплати товару у встановлений строк ціна товару збільшується на 6 відсотків за кожний місяць затримки оплати, неповний місяць затримки приймається за повний. (п. 4.3 договору).

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору № 17 від 22.11.2012 р. за накладними № 34 від 27.11.2012 р. на суму 4446 грн., № 37 від 11.12.2012 р. на суму 2730 грн., № 2 від 07.02.2013 р. на суму 2606 грн. 50 коп., № 10 від 24.05.2013 р. на суму 1300 грн. позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 11082 грн. 50 коп., який отримано відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача у зазначених накладних та довіреності № 46 від 27.11.2012 р., № 48 від 11.12.2012 р., № 3 від 07.02.2013 р., № 29 від 23.05.2013 р. Також на підтвердження передачі товару сторонами підписано акти прийому-передачі та товарно-транспортні накладні.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

У відповідності до ч. 2 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Як зазначалося, пунктом 4.3 договору № 17 сторонами передбачено визначення ціни товару, що підлягає оплаті, станом на день розрахунків.

Відповідачем зобов'язання щодо оплати товару у обумовлений термін не виконані, що свідчить про порушення ним умов договору. Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем склалася заборгованість в розмірі 19611 грн. 02 коп. в цінах станом на 23.01.2014 р.

Як вбачається із доводів відповідача, викладених в обґрунтування заперечень за позовом, відповідач вважає позивача таким, що прострочив виконання зобов'язання щодо поставки товару в узгодженій кількості.

Відповідно до ст.. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В обґрунтування заперечень за позовом господарство «Ліана-Пологи» вказує, що має місце невиконання постачальником зобов'язання щодо поставки певної кількості товару, внаслідок чого відповідач надіслав позивачу повідомлення про відмову від товару та припинення зобов'язань за договором поставки № 17 на підставі ст.. 615, 670 ЦК України.

Пунктом 3.1 договору № 17 передбачено, що поставка товару здійснюється на складі постачальника, розташованого в м. Пологи по вул.. Горького, 41. Відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що постачальник на вимогу покупця відмовився від передання передбаченої договором кількості товару. Статтею 532 ЦК України встановлено, що місце виконання зобов'язання встановлюється в договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено в договорі, виконання провадиться, зокрема, за зобов'язаннями про передання товару (майна)- за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання.

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Таким чином, у правовідношеннях, що склалися суд визнає відповідача таким, що прострочив виконання зобов'язання щодо оплати отриманого товару.

Умовами договору №17 від 22.11.2012 р. не передбачено виконання зобов'язання покупця щодо оплати отриманого товару після поставки товару в кількості 20 тон. Твердження відповідача щодо правомірності односторонньої відмови від виконання зобов'язань за договором, суд знаходить хибними. Доводи відповідача не спростовують фактів, встановлений судом.

Враховуючи, що нарахування заявленої до стягнення суми заборгованості здійснено у відповідності до умов договору, відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару в узгодженому розмірі та у визначені строки, суд вважає вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар 19611 грн. 02 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 536, 692 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства „Ліана - Пологи" (70650, Запорізька область, Пологівський район, с. Кінські Роздори, вул.. Леніна, 50, ЄДРПОУ 34217031) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Велес Агротрейд» (70600, Запорізька область, м.Пологи, вул.. Максима Горького, 41-а, ЄДРПОУ 36569532) 19611 (дев'ятнадцять тисяч шістсот одинадцять) грн. 02 коп. заборгованості, 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 03 лютого 2014 року.

Суддя І.А. Попова