Рішення

від 04.02.2014 по справі 913/229/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

04 лютого 2014 року Справа № 913/229/14

Провадження № 30/913/229/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛДІС-ЛІТ», м. Луганськ

до відповідача Державного підприємства «Луганськвугілля», м. Луганськ

про стягнення 39633 грн. 69 коп.

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання: Бородіна А.А.

У засіданні брали участь:

від позивача: Лєгостаєва А.В., керівник згідно з довідкою № 718536 від 04.06.2003; Хімікус О.С., довіреність б/н від 03.02.2014;

від відповідача: Щавінська Л.М., довіреність № 03/5-593 від 30.12.2013,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 38731 грн. 76 коп., 3% річних у розмірі 901 грн. 93 коп. за договором № 51 про надання автотранспортних послуг від 15.03.2013.

Позов мотивований фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати наданих послуг.

Відповідач відзивом № 03-146 від 04.02.2014 визнав суму заборгованості у розмірі 38731 грн. 76 коп., щодо вимоги про стягнення 3 % річних відхилив як такі, що невизначені у договорі № 51 від 15.03.2013.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

15.03.2013 між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником) укладено договір № 51 про надання автотранспортних послуг, за умовами якого замовник доручає, виконавець бере на себе зобов'язання надавати замовнику автотранспортні послуги, а замовник бере на себе зобов'язання здійснювати оплату виконавцю за надані послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором (далі за текстом - договір).

Відповідно до п. п. 3.1 п. 3 договору вартість наданих послуг виконавцем визначається згідно підписаного акту приймання-передачі наданих послуг на підставі калькуляції, наведених у додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. п. 3.3 п. 3 договору замовник здійснює оплату після отримання акту приймання-здачі наданих послуг протягом 7 календарних днів. За згодою сторін, оплата за надані послуги може бути здійснена в іншій формі, що не суперечить законам України.

Щонеділі сторони підписують акт приймання-здачі наданих послуг (п. п. 3.4 п. 3 договору).

Позивач виконав договірні зобов'язання на загальну суму 55250 грн. 00 коп., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000019 від 22.03.2013 на суму 23290 грн. 00 коп., № ОУ - 0000023 від 29.03.2013 на суму 15640 грн. 00 коп., № ОУ-0000025 від 08.04.2013 на суму 16320 грн. 00 коп. (а. с. 12-14). Вказані акти належним чином підписані та скріплені печатками сторін без будь-яких зауважень та заперечень.

Протягом дії договору відповідач на підставі п. п. 3.3 п. 3 договору передав позивачу дизельне паливо згідно з накладною № 71 від 29.03.2013 вартістю 12914 грн. 64 коп., № 83 від 10.04.2013 вартістю 3603 грн. 60 коп.

Таким чином, відповідач частково розрахувався з позивачем на суму 16518 грн. 24 коп.

Отже заборгованість відповідача за договором складає 38731 грн. 76 коп.

Позивач направив відповідачу претензію № 21/11 від 21.11.2013 про погашення заборгованості у розмірі 38731 грн. 76 коп. та 3% річних у розмірі 730 грн. 04 коп., яка отримана останнім 25.11.2013 згідно з рекомендованим повідомленням про отримання поштового відправлення.

Відповіддю на претензію № 1/10б-1780 від 09.12.2013 відповідач зазначив про наявність заборгованості у розмірі 39461 грн. 80 коп.

Позивач звернувся з даним позовом до суду у зв'язку з непогашенням відповідачем визнаної заборгованості.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань. В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт виконання позивачем договірних зобов'язань на загальну суму 55250 грн. 00 коп. та факт невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати за надані позивачу послуги у розмірі 38731 грн. 76 коп.

Наявність заборгованості у розмірі 38731 грн. 76 коп. за вказаними вище актами здачі-прийняття робіт також підтверджується актом звірення розрахунків станом на 03.12.2013, який належним чином підписаний сторонами договору та скріплений печатками підприємств (а. с. 17).

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 38731 грн. 76 коп.

Доказів про сплату вказаної суми боргу до матеріалів справи сторонами не надано.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 38731 грн. 76 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Пункт 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних на загальну суму 901 грн. 93 коп. за періоди з 30.03.2013 по 14.01.2014 на суму боргу 10375 грн. 36 коп., з 06.04.2013 по 14.01.2014 на суму боргу у розмірі 15640 грн. 00 коп., з 16.04.2013 по 14.01.2014 на суму боргу 12716 грн. 40 коп. згідно з розрахунком (а. с. 8).

Перевіривши розрахунок 3% річних за вказані позивачем періоди, суд дійшов висновку про стягнення 3% річних у загальному розмірі 899 грн. 61 коп. за обґрунтовано визначені позивачем періоди.

Оскільки три проценти річних від простроченої суми, сплата яких передбачена законом, тобто п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, то доводи відповідача в цій частині судом відхиляються.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму заборгованості у розмірі 38731 грн. 76 коп., 3% річних у розмірі 899 грн. 61 коп., у задоволені решти позову слід відмовити.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля», м. Луганськ, вул. Лермонтова, будинок 1В, код 32473323, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Валдіс-Літ», м. Луганськ, кв. Солнечний, буд. 21, кв. 14, код 32538432, заборгованість у розмірі 38731 грн. 76 коп., 3% річних у розмірі 899 грн. 61 коп., судовий збір у розмірі 1826 грн. 89 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 05.02.2014

Суддя І.П. Голенко