Рішення

від 04.02.2014 по справі 910/24802/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24802/13 04.02.14

За позовом Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агуна»

Про стягнення 34 174,94 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Бевзенюк В.П.- по дов. № б/н від 14.01.2014

Сімонян Г.С. - по дов. № б/н від 14.01.2014

Від відповідача Бондаренко О.А. - по дов. № б/н від 28.01.2014

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агуна» 32 807,88 грн. основного боргу, 1 027,49 грн. пені, 102,46 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 237,11 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди нерухомого майна № 28-А від 10.05.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2013 порушено провадження у справі № 910/24802/13 та призначено справу до розгляду на 16.01.2014.

Відповідно до спеціального витягу, отриманого на запит суду з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням відповідача є : м. Київ, вул. Віскозна, 11, а отже, місцезнаходження відповідача є іншим ніж адреса, що зазначена в позовній заяві, та за якою вона і була надіслана позивачем відповідачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/24802/13 від 16.01.2014, у зв'язку з неявкою представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 24.12.2013, розгляд справи був відкладений на 04.02.2014.

Даною ухвалою суду було зобов'язано позивача надіслати відповідачу в строк до 21.01.2014 копію позовної заяви та додані до неї документи за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (м. Київ, вул. Віскозна, 11), докази надіслання подати в засідання суду.

Позивачем 04.02.2014 до відділу діловодства суду подано належні докази надіслання на вказану вище адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, а саме поштову квитанцію № 1049 та опис вкладення у цінний лист від 27.01.2014.

Відповідачем 03.02.2014 до відділу діловодства суду подано заяву, в якій відповідач зазначає, що ним 25.12.2013 на рахунок позивача було сплачено кошти в розмірі 40 000,00 грн. Позивачем вказані кошти були зараховані в рахунок погашення боргу за договором оренди № 28-А та погашення орендної плати за грудень 2013 року за вказаним договором. Станом на 25.12.2013 заборгованість на суму основного боргу у розмірі 32 807,88 грн. сплачена повністю. У зв'язку з відсутністю предмету спору відповідач на підставі п. 1-1 ст. 80 господарського процесуального кодексу України просить провадження у справі припинити.

Позивач в судовому засіданні 04.02.2014 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 04.02.2014 проти позову заперечував повністю.

В судовому засіданні 04.02.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.05.2010 між Інститутом хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агуна» (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 28-А (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно:

- виробництво (далі - майно) площею 356 кв. м., розміщений за адресою: м. Київ, вул. Генерала Наумова, 17 в стендовому корпусі № 3;

- офіс (далі - майно) площею 36,12 кв. м., розміщений за адресою: м. Київ, вул. Генерала Наумова, 17 в адміністративно-лабораторному корпусі № 1.

Згідно з п. 1.2. договору майно передається в оренду з метою використання під виробництво площею 356 кв. м. та під офіс 36,12 кв. м.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди за період з серпня по листопад 2013 року, тому у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 32 807,88 грн. та за неналежне виконання зобов'язань позивачем нарахована пеня в розмірі 1 027,49 грн., збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 102,46 грн. та 3% річних в сумі 237,11 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Відповідно до п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підсипання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

Згідно акту приймання-передачі від 01.05.2010 орендодавець передав, а орендар прийняв нерухоме майно, що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Генерала Наумова, 17, виробництво площею 356 кв. м. у стендовому залі № 3 та офіс площею 36,12 кв. м. у адміністративно-лабораторному корпусі № 1.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з п. 10.1. договору він укладений сторонами на1 (один) рік та діє з 01.05.2010 до 31.12.2011.

10.12.2012 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої договір викладено в новій редакції.

Відповідно до п.п. 1, 3 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Згідно з п. 10.1. договору в новій редакції договір укладено на 2 (два) роки та діє з 01.05.2010 до 31.12.2011.

Відповідно до п. 10.4. договору в новій редакції у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Пункт 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п. 3.1. договору в новій редакції орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 10.10.1995 зі змінами і становить без ПДВ за перший місяць оренди - березень 2010 року всього за орендовану площу 1 986,46 грн.

Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця: відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю , витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за договором про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до п. 3.2. договору нарахування ПДВ здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п. 3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.4. договору визначено, що орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користуванням приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця на підставі договору.

Відповідно до п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 5.4. договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати та земельного податку в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка на момент звернення позивача з позовом до суду становила 32 807,88 грн.

Проте, відповідачем подано копію платіжного доручення № 873 від 25.12.2013, з якого вбачається, що відповідач перерахував на рахунок позивача кошти в сумі 40 000,00 грн. В призначенні платежу вказано «оплата за оренду та комунальні послуги згідно договору оренди».

Стаття 80 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд припиняє провадження у справі.

Припинення провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Надані відповідачем докази свідчать про відсутність предмету спору в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 32 807,88 грн., що у відповідності до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, тягне за собою припинення провадження у справі в цій частині.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 3.7. договору в новій редакції передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь орендодавця відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати за надані послуги оренди.

Укладеними між сторонами договорами передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті послуг оренди відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 7 147,90 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 10747.69 21.08.2013 - 30.11.2013 102 6.5000 % 0.036 %* 390.45

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 10607.90 21.09.2013 - 30.11.2013 71 6.5000 % 0.036 %* 268.25

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 10683.21 21.10.2013 - 30.11.2013 41 6.5000 % 0.036 %* 156.00

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 10768.68 21.11.2013 - 30.11.2013 10 6.5000 % 0.036 %* 38.35

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 853,05 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 174,44 грн. пені слід зазначити наступне

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Так, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Умови п. 3.7. договору встановлюють, що пеня нараховуються за несвоєчасно виконане зобов'язання по сплаті саме орендної плати.

З умов договору вбачається, що сторонами не передбачена відповідальність у вигляді пені в разі порушення умов договору в частині сплати земельного податку.

Враховуючи те, що неустойка, в даному випадку пеня, є договірною, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 174,44 грн. нарахованої на суму боргу земельного податку безпідставні та задоволенню не підлягають.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті коштів по орендній платі та земельного податку, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 102,46 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 237,11 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 102,46 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 237,11 грн. - 3% річних (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, позовні вимоги Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При розподілі судового збору судом враховану ту обставину, що борг частково сплачений відповідачем після звернення позивача з позовом до суду.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення 32 807,88 грн. припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агуна» (м. Київ, вул. Віскозна, 11, код ЄДРПОУ 36464312) на користь Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України (м. Київ, вул. Генерала Наумова, 17, код ЄДРПОУ 03291669) 853 (вісімсот п'ятдесят три) грн. 05 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 46 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 237 (двісті тридцять шість) грн. 11 коп. - 3% річних та 1 711 (одну тисячу сімсот одинадцять) грн. 72 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 05.02.2014.

Суддя В.В.Сівакова