Постанова

від 30.01.2014 по справі 827/3137/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2014 року Справа №827/3137/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді - Александрова О.Ю.,

за участю секретаря - Ополєвої О.Г.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1, договір від 16.01.2014,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'зання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_2 (далі - позивач)звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації (далі - відповідач) про: визнання протиправним та скасування висновку від 08.11.2013 за вих. №04-02/6324 про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 8536600000:01:011:0129) для будівництва та обслуговування житлового будинку в п'ять поверхів з мансардою і цокольним поверхом з вбудованими приміщеннями загальною площею 0,0665 га, яка розташована по АДРЕСА_1; зобов'язання погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 8536600000:01:011:0129) для будівництва та обслуговування житлового будинку в п'ять поверхів з мансардою і цокольним поверхом з вбудованими приміщеннями загальною площею 0,0665 га, яка розташована по АДРЕСА_1, та надати відповідний висновок.

Позовні вимоги мотивовані таким: позивачеві на праві приватної власності належить земельна ділянка для обслуговування торгово-офісного центру в п'ять поверхів з мансардою і цокольним поверхом загальною площею 0,0665 га, яка розташована по АДРЕСА_1; позивачем відповідно до вимог статті 20 Земельного кодексу України був підготовлений проект землеустрою та 21.11.2012 він звернувся до відповідача для узгодження проекту землеустрою; 08.11.2013 позивачеві відмовлено в погодженні проекту землеустрою відповідно до пункту 6 статті 186-1 Земельного кодексу України у зв'язку з невідповідністю проекту Генеральному плану міста Севастополя від 13.12.2005 №4114, - частина земельної ділянки розташована у червоних лініях вулиці; у відмові позивача відсутнє посилання на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері; не вказано, якою саме правовою нормою заборонено змінювати цільове призначення земельної ділянки, яка надавалася для цілей будівництва, знаходилася у власності фізичної особи ще до затвердження генерального плану міста, та в залежності від наявності або відсутності червоних ліній на території такої земельної ділянки; Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» не встановлено залежності зміни цільового призначення земельних ділянок від генеральних планів населених пунктів; крім того, у 2007-2008 роках проводилися дії зміни цільового призначення земельної ділянки у тих самих межах і з того часу умови генерального плану міста не змінювалися.

Ухвалами суду від 31.10.2013 за вказаним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №827/3137/13-а, закінчено підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

Представник відповідача надав суду письмове заперечення на позов, у якому з заявленими вимогами не погодився, зокрема, зазначив: нормами статті 39 Земельного кодексу України закріплено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм; містобудівною документацією, яка розроблена та затверджена на території м. Севастополя є Генеральний план розвитку м. Севастополя до 2025 року (рішення Севастопольської міської Ради від 13.12.2005 №4114); відповідно до вказаної містобудівної документації частина земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8536600000:01:011:0129), що знаходиться у власності Позивача, розташована у межах червоних ліній вулиць та доріг; Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення; згідно з вимогами пункту 1.3 ДБН В.2.3-5-2001 «Вулиці та дороги населених пунктів» розміщення та будівництво наземних об'єктів житлово-громадського, промислового призначення та інших капітальних споруд, крім об'єктів транспорту та інженерних мереж, в межах червоних ліній вулиць та доріг заборонено; крім того, за рішенням Севастопольської міської Ради від 13.09.2006 №802 на відповідній території поверховість об'єктів обмежена у 3 поверхи, у виключних випадках по рішенню міської ради - до 5 поверхів, а у наданому позивачем рішення на погодження проекті, рішення міської ради про погодження будівництва багатоквартирного жилого будинку в п'ять поверхів з мансардою та цокольним поверхом з вбудованими приміщеннями, відсутнє /а.с.54-56/.

23.01.2014 представник позивача надав суду додаткові письмові заперечення на позов (вх. №571), у яких виклав додаткове обгрунтування своїх заперечень проти позову /а.с.65-67/.

У судовому засіданні 30.01.2013 представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник позивача у наданих суду додаткових письмових запереченнях просив суд розглянути справу за його відсутності /а.с.67/.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки серед іншого на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 17.05.2003 №671 (реєстраційний номер 2936/5-М-01 від 27.06.03 р.) придбав земельну ділянку площею 0,0461 га у АДРЕСА_1 /а.с.35/. 10.09.2003 Севастопольським міським головним управлінням земельних ресурсів ОСОБА_2 був виданий Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку Серії КМ №151238, з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель» /а.с.33/.

Також, ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 23.07.2005 №3173 (реєстраційний номер 7263/5-М-01 від 11.10.05 р.) придбав земельну ділянку площею 0,0204 га у АДРЕСА_1 /а.с.36/. 02.10.2006 Севастопольським міським головним управлінням земельних ресурсів ОСОБА_2 був виданий Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку Серії ЯА №941930, з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» /а.с.31/.

03.04.2008 Головним управлінням земельних ресурсів у м. Севастополі ОСОБА_2 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0665 га у м. Севастополі по АДРЕСА_1 (тобто на об'єднану земельну ділянку, яка складається з двох вищезгаданих земельних ділянок), Серії ЯЕ №193437, з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування торгово-офісного центру в п'ять поверхів з мансардою та цокольним поверхом» /а.с.20/.

Відповідно до частини першої статі 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Частиною третьою статті 20 Земельного кодексу України визначено, що зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок. Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться:

- щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою;

- щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.

03.10.2012 ОСОБА_2 звернувся до Севастопольської міської державної адміністрації із заявою щодо надання згоди на розробку проекту землеустрою зі зміни цільового призначення земельної ділянки «для будівництва і обслуговування торгово-офісного центру в п'ять поверхів з мансардою та цокольним поверхом» на «будівництво і обслуговування багатоквартирного жилого будинку з вбудованими приміщеннями», по АДРЕСА_1 /а.с.78/.

За результатом розгляду вказаної заяви позивача, а також доданих до неї матеріалів, відповідачем підготовлений висновок від 07.11.2012 №04-01/7099 про можливість зміни цільового призначення земельної ділянки з урахуванням викладених у ньому наступних містобудівних обмежень та умов:

- виконати вимоги рішення Севастопольської міської ради від 13.09.2006 №802 «Про встановлення обмежень відносно поверховості об'єктів в центральній частині міста Севастополя, що історично склалася»;

- забезпечити виконання вимог земельного сервітуту;

- здійснити розрахунок прибудинкової території;

- земельну ділянку розташувати за межами червоних ліній вулиць;

- передбачити нормативні пожарні розриви, інсоляційні вимоги;

- передбачити місця паркування автотранспорту для відвідувачів в межах земельної ділянки згідно вимог ДБН 360-92**;

- створити та забезпечити умови вільного доступу до прокладення нових, реконструкції та експлуатації існуючих інженерних мереж та споруд, які знаходяться в межах вказаної території /а.с.76/.

Відповідно до частини першої статті 186-1 Земельного кодексу України (у редакції, що була чинною станом на 26.11.2012) для розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, в районах та містах обласного значення, містах Києві та Севастополі функціонують постійно діючі комісії.

До повноважень Комісії належить забезпечення погодження документації із землеустрою відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (частина друга статті 186-1 Земельного кодексу України).

До складу Комісії входять уповноважені представники районного (міського) органу земельних ресурсів, містобудування та архітектури, природоохоронного та санітарно-епідеміологічного органу, органу охорони культурної спадщини (частина третя статті 186-1 Земельного кодексу України).

Положення про Комісію та порядок її роботи затверджуються Кабінетом Міністрів України (частина восьма статті 186-1 Земельного кодексу України).

26.11.2012 ОСОБА_2 звернувся до голови Севастопольської міської Ради із заявою про зміну цільового призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0665 га з «для будівництва і обслуговування торгово-офісного центру в п'ять поверхів з мансардою та цокольним поверхом» на «будівництво і обслуговування багатоквартирного жилого будинку з вбудованими приміщеннями», по АДРЕСА_1 /а.с.19/.

За результатом розгляду вказаної заяви позивача, а також доданого до нього проекту землеустрою, розробленого ПП «СевГеоУніверсалПроект», відповідачем підготовлений висновок від 08.11.2013 №04-02/6324 по проекту землеустрою з цільовим призначенням земельної ділянки «будівництво і обслуговування багатоквартирного жилого будинку з вбудованими приміщеннями», за адресою об'єкта: АДРЕСА_1, площею 0,0665 га, у якому зазначено, що наданий проект землеустрою не відповідає затвердженій містобудівельній документації, а саме, відповідно до Генерального плану міста Севастополя, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради від 13.12.2005 №4114, земельна ділянка накладається в межі червоних ліній дороги (керуючись п. 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України) /а.с.7/.

У зв'язку з невідповідністю вимогам чинного законодавства, нормативно-правовим актам, наданий позивачем проект землеустрою відповідачем не погоджений /а.с.7/.

За правилом абзацу першого частини шостої статті 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Відповідно до статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Згідно зі статтею 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За визначенням пункту 2 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану (абзаци перший, другий частини першої статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів абзац перший частини другої статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада (частина шоста статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання (частина десята статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації (частина друга статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Частиною третьою статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності») визначено, що зонування території здійснюється з дотриманням, зокрема, таких вимог, як: виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями.

Відповідно до частини першої статі 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів (частина друга статі 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Містобудівною документацією, яка розроблена та затверджена на території м. Севастополя є Генеральний план розвитку м. Севастополя до 2025 року, затверджений рішенням Севастопольської міської Ради від 13.12.2005 №4114.

Як зазначив представник відповідача, та не спростовано, з наданням належних доказів, позивачем, за вказаною містобудівною документацією частина земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8536600000:01:011:0129), що знаходиться у власності позивача, розташована у межах червоних ліній вулиць та доріг /а.с.57/.

За визначенням пункту 14 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.

Статтею 18 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено складові частини вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, якими є проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі. Межі вулиці за її шириною визначаються «червоними лініями». Розташування будь-яких об'єктів, будівель, споруд або їх частин у межах «червоних ліній» вулиці не допускається.

Згідно з Державними будівельними нормами України: «Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів» (ДБН В.2.3-5-2001) розміщення та будівництво наземних об'єктів жилого-громадського, промислового призначення та інших капітальних споруд, крім об'єктів транспорту та інженерних мереж, в межах червоних ліній вулиць та доріг заборонено.

Дані норми поширюються на проектування та будівництво нових, реконструкцію та капітальний ремонт існуючих вулиць і доріг міських і сільських населених пунктів.

Норми містять вимоги до проектування основних елементів вулиць, доріг і площ:

- проїзних частин (центральні та місцеві (бічні) проїзди), тротуарів, пішохідних та велосипедних доріжок, включаючи конструкції дорожнього одягу, зупинок громадського пасажирського транспорту, вуличних автомобільних стоянок;

- вузлів вулиць і доріг, пішохідних переходів в одному та різних рівнях, штучних споруд;

- озеленення, освітлення та водовідведення;

- заходів щодо організації дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

Щодо нанесеної на схемі розміщення ділянки у масштабі М 1:2000, виконаної TOB Проектний інститут «Гражданпроект», «червоної лінії при забудові, що склалася» /а.с.28/, суд зазначає, що чинне законодавство України не містить такого поняття «червоні лінії забудови, що склалася».

Отже, проект землеустрою, наданий позивачем на погодження відповідачу разом із заявою від 26.11.2012, правомірно (обґрунтовано та на підставі відповідної норми законодавства - пункту 6 статті 186-1 Земельного кодексу України) не погоджений останнім з мотиву накладення частини земельної ділянки в межі червоних ліній дороги.

Крім того, відповідно до наданого на погодження відповідачу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Позивачем, на підставі частини третьої статті 20 Земельного кодексу України визначено цільове призначення земельної ділянки - «для будівництва і обслуговування багатоквартирного жилого будинку в п'ять поверхів з мансардою та цокольним поверхом з вбудованими приміщеннями».

Містобудівним об'єктом, який Позивач планує збудувати на земельній ділянці є багатоквартирний житловий будинок в п'ять поверхів з мансардою та цокольним поверхом з вбудованими приміщеннями.

Рішенням Севастопольської міської ради від 13.09.2006 №802 встановлена зона регулювання забудови, у якій діють обмеження поверховості об'єктів, які будуються або проектуються для будівництва в частині міста Севастополя, яка історична склалася, в межах і гни регулювання забудови.

Згідно з додатком до рішенням Севастопольської міської ради від 13.09.2006 №802 існують обмеження по поверховості об'єктів містобудування - жилі будинки, громадські, промислові та інші будівлі та споруди. Межа зони обмежень проходить по західному берегу Южної бухти з переходом на вулицю Портову - від будинку №21 по вулиці Портовій - по вулиці Котовського до пересічення з вулицею Степаненко - по вулиці Степаненко до перехрестя з вулицею Рябова - по вулиці Рябова - по вулиці Шмідта до перехрестя з вулицею Новоросійською - по вулиці Новоросійській - по вулиці Партизанській - до перехрестя з вулицею Щербака - по вулиці Щербака - по вулиці Одеській від перехрестя з вулицею Щербака до провулка Кріпосного - по провулку Кріпосному до вулиці Капітанської - по вулиці Капітанська до вулиці Амурська - по вулиці Амурської до кордонів військової частини - по кордону військової частини до берега бухти Александровської. Обмеження поширюються як на територію, обмежену цими вулицями, так і на парні та непарні сторони перелічених вулиць /а.с.59/.

На визначеній території поверховість вищенаведених об'єктів обмежена: 3 поверхи, у з виключних випадках по рішенню міської ради - до 5 поверхів.

Земельна ділянка площею 0,0665 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер = 536600000:01:011:0129) розташована на території, в якій діють вищенаведені обмеження щодо забудови, що позивачем не заперечується.

Згідно з частиною першою статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради,

прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

На даний час рішення Севастопольської міської ради 13.09.2006 №802 «Про встановлення обмежень відносно поверховості об'єктів в центральній частині міста Севастополя, що історично склалася» є чинним, відтак, є обов'язковим для виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами , організаціями на території міста Севастополя, у тому числі, ОСОБА_2 та Управлінням містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації.

Судом встановлено та позивачем не заперечується, що рішення Севастопольської міської Ради про погодження будівництва багатоквартирного житлового будинку в п'ять поверхів з мансардою та цокольним поверхом з вбудованими приміщеннями, до наданого на погодження відповідачу проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не додано та позивачем не отримувалося.

Таким чином, проект землеустрою, наданий позивачем на погодження відповідачу разом із заявою від 26.11.2012, правомірно (обґрунтовано та на підставі відповідної норми законодавства - пункту 6 статті 186-1 Земельного кодексу України) не погоджений останнім і з мотиву відсутності рішення Севастопольської міської Ради про погодження будівництва багатоквартирного житлового будинку в п'ять поверхів з мансардою та цокольним поверхом з вбудованими приміщеннями, як те передбачає рішення Севастопольської міської ради 13.09.2006 №802 «Про встановлення обмежень відносно поверховості об'єктів в центральній частині міста Севастополя, що історично склалася».

Щодо позовної вимоги про зобов'язання погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 8536600000:01:011:0129) для будівництва та обслуговування житлового будинку в п'ять поверхів з мансардою і цокольним поверхом з вбудованими приміщеннями загальною площею 0,0665 га, яка розташована по АДРЕСА_1, та надати відповідний висновок, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Отже, погодження або не погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту м. Севастополь, на якій планується розташування об'єкта будівництва є виключною компетенцією Управління містобудування та архітектури, як структурного підрозділу Севастопольської міської державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, а суд не наділений повноваженнями функціонально підміняти собою суб'єкта владних повноважень до компетенції якого віднесено вирішення відповідних питань.

Тобто, за вказаною позовною вимогою позивачем спосіб захисту порушеного права обраний помилково.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наданими суду письмовими поясненнями та доказами відповідач довів правомірність прийнятого рішення - висновку від 08.11.2013 за вих. №04-02/6324 про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 8536600000:01:011:0129) для будівництва та обслуговування житлового будинку в п'ять поверхів з мансардою і цокольним поверхом з вбудованими приміщеннями загальною площею 0,0665 га, яка розташована по АДРЕСА_1.

З врахуванням наведеного, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

При вирішенні спору суд приймає рішення щодо розподілу судових витрат.

За правилом частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Вказаних витрат судом під час розгляду справи не встановлено.

Таким чином, судові витрати, належні до розподілу, у справі відсутні.

У судовому засіданні 30.01.2014 оголошено вступну та резолютивну частини постанови, відповідно до вимог частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено у повному обсязі 04.02.2014.

Керуючись статями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.Ю. Александров