Рішення

від 29.01.2014 по справі 905/9143/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.01.2014 Справа № 905/9143/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Гудковій К.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Донецьк

до відповідача: Державної установи «Донецький обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України», м. Донецьк в особі Мар'їнської міськрайонної філії Державної установи «Донецький обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України», м. Мар'їнка, Донецька область

про: стягнення суми боргу у розмірі 5582,42 грн., пені - 91,91грн., 3 % річних - 41,23грн., індексу інфляції - 3,67грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Мала Н.В. (за довіреністю № 316 від 11.12.2013р.);

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», м. Київ в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Донецьк звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Центру Державної установи «Донецький обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України», м. Донецьк в особі Мар'їнської міськрайонної філії Державної установи «Донецький обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України», м. Мар'їнка, Донецька область про стягнення суми боргу у розмірі 5582,42грн., пені - 91,91грн., 3 % річних - 41,23грн., індексу інфляції - 3,67грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти № 12-179 від 01.04.2013р., договором про надання послуги доступу до мережі Інтернет за технологією АDSL № 13/12-179 від 01.04.013р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, 3% річних та індексу інфляції.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав: картку підприємства; розрахунок суми позовних вимог; договір про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти № 12-179 від 01.04.2013р. та додатки № 1 до нього; договір про надання послуги доступу до мережі Інтернет за технологією АDSL № 13/12-179 від 01.04.013р.; правоустановчі документи; рахунки-акти за телекомунікаційні послуги за березень № 12-179.3.2013 від 31.03.2013р., за квітень № 12-179.4.2013 від 30.04.2013р., за травень № 12-179.5.2013 від 31.05.2013р., за червень № 12-179.6.2013 від 30.06.2013р., за липень № 12-179.7.2013 від 31.07.2013р., за серпень № 12-179.8.2013 від 31.08.2013р., за вересень № 12-179.9.2013 від 30.09.2013р., за жовтень № 12-179.10.2013 від 31.10.2013р.; акт звірки взаєморозрахунків.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи: підписаний акт звірки розрахунків станом на 23.01.2014р.; лист № 148108/2-1 від 24.01.2014р., у якому зазначено про відсутність в провадженні інших суддів розглядуваної справи та відсутність відносно відповідача провадження про банкрутство; довідку № 148108/2-365 від 27.01.2014р., у якій зазначено, що станом на 27.12.2013р. відповідачем сплачена сума боргу у розмірі 5582,42грн.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 22 від 24.01.2014р., у якому останній позовні вимоги визнав в сумі 5719,23грн. зазначивши, що платіжними дорученнями № 160 від 27.12.2013р., № 217 від 17.12.2013р., № 218 від 17.12.2013р. сплатив суму основного боргу у розмірі 5582,42грн., та просив звільнити відповідача від судового збору у зв'язку з недофінансуванням відповідача. Також надав платіжні доручення № 160 від 27.12.2013р., № 217 від 17.12.2013р., № 218 від 17.12.2013р.; акт звірки розрахунків за підписом обох сторін; лист б/н б/н у якому зазначено про відстутність вдносно відповідача провадження про банкрутство; правоустановчі документи.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2013 р. між позивачем (виконавець/Укртелеком) та відповідачем (замовник/абонент) був укладений договір про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти № 12-179 (надалі договір 1) (а.с. 17-19) та договір про надання послуги доступу до мережі Інтернет за технологією АDSL № 13/12-179 (надалі договір 2) (а.с. 22-27).

За умов п. 1.1 договору 1 виконавець зобов'язався у 2013р. надати замовнику послуги з передавання даних і повідомлень (телекомунікаційні послуги), а також супутні (додаткові) послуги згідно з переліком та в обсягах, замовлених заявником, які визначені в додатках до цього договору (далі - послуги), а замовник зобов'язався своєчасно сплачувати отримані послуги відповідно до умов, визначених цим договором та додатками до нього.

За умов п. 1.1 договору 2 Укртелеком зобов'язався надавати абоненту на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту візла Інтернет Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL, динамічної або постійної ІР- адреси, а також за домовленістю інші додаткові послуги Інтернет, які абонент може самостійно замовити через систему самообслуговування (послуги), а абонент зобов'язався своєчасно сплачувати отримані послуги відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 6.1. договору 1 замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані виконавцем послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Замовник повинен оплатити рахунок за послуги не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати на поточний рахунок виконавця (п. 4.3. договору 1).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором 1 сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством та цим договором. У разі затримки оплати за надані послуги замовнику нараховується пеня з 1 числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати ( п.п. 7.1., 7.3 договору 1).

За умовами п. 10.2. договір 1 набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2013р., а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Відповідно до п. 4.2.2. договору 2 абонент зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані послуги в повному обсязі відповідно до порядку розрахунків, встановленого договором та нормативно-правовими актами. У випадку неодержання рахунка звертатись до Укртелекому для його одержання. Неодержання рахунка не звільняє абонента від обов'язку оплати послуг відповідно до договору.

У разі несвоєчасної оплати наданих Укртелекомом послуг абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати. Абонент також сплачує 3% річних та індекс інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання (п. 7.12. договору 2).

За умовами п. 8.1. договір 2 набирає чинності з дати його підписання і діє протягом одного року.

На виконання умов зазначених договорів позивач за період березень-жовтень 2013р. надав відповідачу телекомунікаційні послуги на загальну суму 6062,27грн. грн., у зв'язку з чим відповідачу були виставлені рахунки-акти за телекомунікаційні послуги за березень № 12-179.3.2013 від 31.03.2013р. на суму 807,46грн., за квітень № 12-179.4.2013 від 30.04.2013р. на суму 1172,77грн., за травень № 12-179.5.2013 від 31.05.2013р. на суму 625,28грн., за червень № 12-179.6.2013 від 30.06.2013р. на суму 782,34грн., за липень № 12-179.7.2013 від 31.07.2013р. на суму 697,02грн., за серпень № 12-179.8.2013 від 31.08.2013р. на суму 618,60грн., за вересень № 12-179.9.2013 від 30.09.2013р. на суму 599,88грн., за жовтень № 12-179.10.2013 від 31.10.2013р. на суму 758,92грн. (а.с.52-59).

В порушення умов договорів відповідач не сплатив виставлені рахунки, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у сумі 5582,42 грн., та виникли підстави для нарахування пені у розмірі 91,91 грн., 3 % річних - 41,23 грн., індексу інфляції - 3,67 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти № 12-179 від 01.04.2013р. та договором про надання послуги доступу до мережі Інтернет за технологією АDSL № 13/12-179 від 01.04.013р., застосуванні наслідків такого невиконання у вигляді стягнення пені, 3% річних та індексу інфляції.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України, Законом України «Про телекомунікації», договором про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти № 12-179 від 01.04.2013р. та договором про надання послуги доступу до мережі Інтернет за технологією АDSL № 13/12-179 від 01.04.013р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Поряд із цим, своєчасна оплата отриманих телекомунікаційних послуг п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону «Про телекомунікації» віднесено до обов'язків споживачів телекомунікаційних послуг.

Отже, в контексті зазначених норм укладені між позивачем та відповідачем договір про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти № 12-179 від 01.04.2013р. та договір про надання послуги доступу до мережі Інтернет за технологією АDSL № 13/12-179 від 01.04.013р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених умовами таких договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин у відповідача не було правових підстав для ухилення від оплати наданих телекомунікаційних послуг та послуг доступу до мережі Інтернет у відповідності до умов укладених договорів за весь період з березня 2013р. по жовтень 2013р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву № 22 від 24.01.2014р. позовні вимоги визнав в сумі 5719,23грн. та надав докази сплати суму боргу - платіжні доручення № 160 від 27.12.2013р., № 217 від 17.12.2013р., № 218 від 17.12.2013р.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч. 6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиїх-небудь права і охоронюваних законом інтересів.

У зв'язку з тим, що сплата грошових коштів відбулася за платіжним дорученням № 160 від 27.12.2013р., тобто після звернення із розглядуваним позовом до суду, яке відбулося 25.12.2013р. (згідно з відміткою канцелярії Господарського суду Донецької області на позовній заяві), таке усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 4.4 Постанови Пленуму «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18.

Таким чином, оскільки відповідачем сплачено суму основної заборгованості у розмірі 4350,02 грн. в період розгляду справи по суті, то в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

Припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Тобто за платіжними дорученнями № 217 від 17.12.2013р., № 218 від 17.12.2013р. відповідачем була сплачена сума боргу до подачі позову до суду, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення суми боргу у розмірі 1232,40грн. не підлягають задоволенню.

Щодо нарахованих пені, 3% річних та індексу інфляції суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Дані наслідки порушення зобов'язання передбачені і ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України. Згідно норм зазначених статей у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.1. договору 1 та 7.12. договору 2 сторони встановили, що у разі несвоєчасної оплати наданих Укртелекомом послуг абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати. Абонент також сплачує 3% річних та індекс інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховує, що у рахунках-актах позивач встановив кінцевий строк оплати - до 20 числа місяця, що настає за звітним. Отже, в силу ст. 253 Цивільного кодексу України, позивач здобув право вимоги сплати боргу за рахунками-актами за телекомунікаційні послуги за березень № 12-179.3.2013 від 31.03.2013р. - 21.04.2013р.,за квітень № 12-179.4.2013 від 30.04.2013р. - 21.05.2013р., за травень № 12-179.5.2013 від 31.05.2013р. - 21.06.2013р., за червень № 12-179.6.2013 від 30.06.2013р. - 21.07.2013р., за липень № 12-179.7.2013 від 31.07.2013р. - 21.08.2013р., за серпень № 12-179.8.2013 від 31.08.2013р. - 21.09.2013р., за вересень № 12-179.9.2013 від 30.09.2013р. - 21.10.2013р., за жовтень № 12-179.10.2013 від 31.10.2013р. - 21.11.2013р.

На підставі статей 549, 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані та заявлені до стягнення 91,91грн. пені, 41,23грн. 3% річних та 3,67грн. індексу інфляції.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та пені за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», правові підстави, період та порядок їх нарахування, суд дійшов висновку про задоволення цих вимог у розмірі, визначеному позивачем - 41,23грн. та 91,91грн. відповідно.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань суд зазначає наступне.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Як вбачається з Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», Постанови Вищого господарського суд України від 05.04.2011р. № 23/466, якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

З урахуванням означеного, господарський суд прийшов до висновку, що означені вимоги задоволенню не підлягають, оскільки кінцева сума інфляційних згідно вірно визначених періодів нарахування враховуючи межі позовних вимог є мінусовою.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 253, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 216-218, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ (ЄДРПОУ 21560766) в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Донецьк (ЄДРПОУ 01183764) до Державної установи «Донецький обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України», м. Донецьк (ЄДРПОУ 38531102) в особі Мар'їнської міськрайонної філії Державної установи «Донецький обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України», м. Мар'їнка, Донецька область (ЄДРПОУ 38531961) про стягнення суми боргу у розмірі 5582,42 грн., пені - 91,91 грн., 3 % річних - 41,23 грн., індексу інфляції - 3,67 грн. задовольнити частково.

2. Припинити провадження в частині стягнення з Державної установи «Донецький обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» (83015, м. Донецьк, вул. Любавіна, буд. 3, ЄДРПОУ 38531102) в особі Мар'їнської міськрайонної філії Державної установи «Донецький обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» (85600, Донецька область, м. Мар'їнка, вул. Ворошилова, 22 А, ідентифікаційний код 38531961) суми боргу у розмірі 4350,02грн.

3. Стягнути з Державної установи «Донецький обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» (83015, м. Донецьк, вул. Любавіна, буд. 3, ЄДРПОУ 38531102) в особі Мар'їнської міськрайонної філії Державної установи «Донецький обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» (85600, Донецька область, м. Мар'їнка, вул. Ворошилова, 22 А, ЄДРПОУ 38531961) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01030, м. Київ, бул. Шевченка, 18, ЄДРПОУ 21560766) в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (83001, м. Донецьк, пр-т Комсомольський, б. 22, ЄДРПОУ 01183764) пеню - 91,91 грн., 3 % річних - 41,23 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1348,66грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 29.01.2014р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.02.2014р.

Суддя Я.О. Левшина

Вх: 48076/13

надруковано 5 прим.:

1 - ГСДО, 2 - позивачу

2 - відповідачу