Рішення
від 29.01.2014 по справі 913/3138/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 січня 2014 року Справа № 913/3138/13

Провадження №18/913/3138/13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» , м. Обухів Київської області

до відповідача - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» , с. Новоганнівка Краснодонського району Луганської області

про стягнення 549248,70 грн.

Суддя Корнієнко В.В.

Секретар судового засідання Скокова К.Л.

У засіданні брали участь:

від позивача: Бохан С.О. за дов. від 05.06.2013;

Гнілобоков М.П. за дов. від 05.06.2013;

від відповідача: Масалов Є.В. за дов. від 10.12.2013.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 514769,88 грн. по оплаті вартості товару, поставленого відповідачу за договором від 04.03.2013 № 29-Л, відсотків за користування товарним кредитом в сумі 103,36 грн., пені в сумі 10994,86 грн. та штрафу в сумі 23380,60 грн. за прострочення платежів.

Відповідач додатковими письмовими поясненнями від 23.12.2013 № 228 та письмовими поясненнями від 29.01.2014 № 22 визнав позовні вимоги про стягнення з нього основного боргу в сумі 514769,88 грн. та відсотків за користування товарним кредитом в сумі 103,36 грн.

Проти стягнення пені та штрафу відповідач заперечує посилаючись на наявність форс-мажорних обставин, що звільняє його від відповідальності за невиконання умов договору.

Позивач заявив клопотання (у додаткових письмових поясненнях від 23.12.2013 № 228 ) про розстрочення виконання рішення суду шляхом сплати належних позивачу грошових коштів щомісяця (згідно наданого графіку) в строк до 01.01.2015.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору поставки на умовах товарного кредиту від 04.03.2013 № 29-Л (з додатками до нього від 04.03.2013, від 11.03.2013, від 29.05.2013 та додатковою угодою № 1 від 01.04.2013 ), укладеному між сторонами за позовом, позивач поставив відповідачу товар (засоби захисту рослин) на суму 736705,32 грн., що підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними позивача та визнано відповідачем.

Відповідач, в свою чергу, згідно графіку, наведеному у додатках до договору, зобов'язався оплачувати товар, а також сплачувати позивачу відсотки за користування товарним кредитом.

Останнім днем оплати товару та сплати відсотків є 01.10.2013.

Відповідач свої обов'язки щодо своєчасної та в повному обсязі оплати товару та сплати відсотків не виконав (відповідачем було сплачено кошти в сумі 221935,44 грн. ).

Борг відповідача по оплаті вартості товару складає 514769,88 грн. та по сплаті відсотків за користування товарним кредитом - 103,36 грн., що підтверджується матеріалами справи та визнано відповідачем по справі (додаткові письмові пояснення відповідача від 23.12.2013 № 228 та письмові пояснення від 29.01.2014 № 22 ).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.

За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача боргу по оплаті вартості товару в сумі 514769,88 грн. та боргу по сплаті відсотків за користування товарним кредитом в сумі 103,36 грн., підлягають задоволенню.

Відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем, в зв'язку з чим, на вимогу позивача, на підставі п. 7.2.1. (А) договору несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно обґрунтованому , розрахунку позивача пеня за 96 днів прострочення складає 10994,86 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до п. 7.2.1. (В) договору поставки, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару відповідач сплачує на користь позивача штраф за неправомірне користування коштами в розмірі 28 відсотків річних з простроченої суми.

Разом з цим, за своєю правовою природою вказані у п. 7.2.1. (В) договору поставки відсотки річних не є штрафом у розумінні ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України (штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання ) .

Згідно ч. 1 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 536 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .

Таким чином, 28 відсотків річних з простроченої суми, які передбачені п. 7.2.1. (В) договору поставки, за своєю правовою природою є платою за користування грошовими коштами і відповідно, не є неустойкою у вигляді штрафу (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Суд вважає, що у п. 7.2.1. (В) договору поставки ці відсотки помилково названі штрафом.

Згідно обґрунтованому , розрахунку позивача 28 відсотків річних з простроченої суми складають 23380,60 грн. та підлягають стягненню з відповідача.

Доводи відповідача, якими він заперечує проти позовних вимог про стягнення пені та штрафу (про на наявність форс-мажорних обставин, що звільняє його від відповідальності за невиконання умов договору), не приймаються судом до уваги за таких підстав:

Згідно ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

В якості доказів непереборної сили (форс-мажору) відповідач подав суду висновок Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини від 08.11.2013 № 2730/05-4.

У зазначеному висновку Торгово-промислової палати України вказано, що внаслідок комплексу несприятливих погодних умов (посухи) восени 2012 року (посівний період) та у весняно-літньому періоді 2013 року (розвиток посівів та збір врожаю) пошкоджено посіви озимої пшениці відповідача (на площі 728 га на 70 %, на площі 363 га на 60 %, на площі 141 га на 40 % ), і це станом на 02.07.2013 є форс-мажорними обставинами.

Згідно вищевказаному договору поставки відповідач отримав від позивача засоби захисту рослин і зобов'язався оплатити їх у встановлені договором строки.

Застережень, що позивач повинен оплатити товар з вартості нового врожаю озимої пшениці договір не містить.

На думку суду, для застосування наслідків форс-мажору необхідна наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між настанням певної обставини непереборної сили і неможливістю виконати зобов'язання за договором саме через цю обставину.

Наприклад: відповідач зобов'язався виростити та поставити позивачу певну кількість озимої пшениці, однак, внаслідок непереборної сили (засуха) його посіви озимої пшениці були пошкоджені, що унеможливило виконання договору (поставку пшениці ), і це підтверджується відповідним висновком ТПП України.

В нашому випадку позивач зобов'язався сплатити кошти за гербіциди, які він використовує в процесі виробництва сільгосппродукції.

Як вказав сам відповідач (письмові пояснення по справі від 29.01.2014 № 22) основним видом його діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур .

Внаслідок несприятливих погодних умов були пошкоджені лише посіви озимої пшениці .

Таким чином, відповідач міг оплатити вартість куплених гербіцидів з продажу інших сільськогосподарських культур (які не були пошкоджені засухою) або коштами отриманими з інших джерел.

Доказів зворотного відповідач суду не подав. Тому, відповідач не довів суду, що порушення договору сталося внаслідок непереборної сили - пошкодження через засуху посівів озимої пшениці (ч. 1 ст. 617 ЦК України).

Крім того, у порушення умов договору поставки відповідач своєчасно не повідомив позивача про обставини, які на його погляд є обставинами непереборної сили.

Згідно п. 6.2. договору поставки сторона, для якої створилась неможливість виконання зобов'язань внаслідок дії обставин непереборної сили, зобов'язана в трьохденний термін письмово повідомити іншу сторону про настання і припинення таких обставин. Відсутність повідомлення позбавляє сторону права посилатись на існування обставин непереборної сили як на підставу невиконання чи неналежного виконання зобов'язань.

У висновку Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (який відповідач подав суду) вказано, що ці форс-мажорні обставини визначені станом на 02.07.2013 .

Тобто про наявність форс-мажору відповідачу було відомо (або повинно було бути відомо) 02.07.2013 .

Однак, у встановлений договором строк відповідач не звернувся до позивача з відповідним повідомленням про форс-мажор.

Листом від 13.08.20132 № 102 (його копія залучена до матеріалів справи ) відповідач просив позивача перенести строки оплати за договором від 04.03.2013 № 29-Л в зв'язку з тим, що він не може повністю реалізувати на ринках свою продукцію, так як більша частина посівів це пізні зернові культури, а саме - кукурудза, соняшник, соя.

Тобто не зважаючи на те, що у липні 2013 р. відповідачу вже було відомо (або повинно було бути відомо) про пошкодження посівів озимої пшениці, у серпні 2013 р. він не заявляв позивачу про форс-мажор щодо виконання договору від 04.03.2013 № 29-Л, а повідомляв про інші причини, які унеможливлюють своєчасні розрахунки за договором.

З проханням надати висновок про форс-мажорні обставини відповідач звернувся до Луганської регіональної торгово-промислової палати лише у жовтні 2013 р. (лист відповідача від 15.10.2013 № 148 залучено до матеріалів справи ).

До позивача, з повідомленням про форс-мажорні обставини, відповідач звернувся лише 22.11.2013 (лист відповідача від 21.11.2013 № 188 залучено до матеріалів справи ).

За таких обставин, суд не приймає до уваги доводи відповідача про неможливість виконання договору в зв'язку з обставинами непереборної сили (форс-мажору), і відповідно не застосовує наслідки передбачені ч. 1 ст. 617 ЦК України (звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання). Крім того, як було вказано вище, заявлений до стягнення штраф за своєю правовою природою не є неустойкою, тобто штрафною санкцією, а є платою за користування грошовими коштами.

Разом з цим, суд вважає можливим на підставі ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 50 % (за власною ініціативою), а також задовольнити клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду за таких підстав:

Відповідно до п. 3 та п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право:

- зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання;

- відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідач є підприємством основним видом діяльності якого є вирощування сільськогосподарських культур, що підтверджується статутом відповідача, довідкою Краснодонської ОДПІ від 23.02.2013 про те, що відповідач є платником фіксованого сільськогосподарського податку, аналізом фінансово-господарської діяльності відповідача станом на останнього.12.2013 та його письмовими поясненнями.

Специфікою даної діяльності є сезонність та залежність від певних погодних умов.

В наслідок комплексу несприятливих погодних умов у 2012 - 2013 р.р. на посівних площах відповідача були пошкоджені посіви сільськогосподарських культур, зокрема озимої пшениці, що підтверджується висновком Торгово-промислової палати України від 08.11.2013 № 2730/05-4.

Згідно звіту відповідача про фінансові результати за 2013 рік останній зазнав збитків в сумі 420000 грн. Прибуток відсутній.

Відповідно до балансу відповідача станом на останнього.12.2013 кредиторська заборгованість відповідача складає 6.115.498,17 грн.

Збитковість підприємства та значна кредиторська заборгованість характеризує майновий стан відповідача як незадовільний.

Вищевказані обставини (в тому числі пошкодження посівів сільськогосподарських культур) є достатніми щоб вважати даний випадок винятковим.

Враховуючи викладене, а також те, що не зважаючи на фінансові труднощі відповідачем частково було виконане зобов'язання (сплачено позивачу кошти в сумі 221935,44 грн. ) суд зменшує розмір заявленої до стягнення пені на 50 %.

За таких обставин, до стягнення з відповідача підлягає пеня в сумі 5497,43 грн. (10994,86 грн. : 2).

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 10984,97 грн. покладаються на відповідача.

Всього з відповідача підлягають до стягнення грошові кошти в сумі 554736,24 грн. (514769,88 (борг) + 103,36 грн. (відсотки за користування товарним кредитом ) + 5497,43 (пеня) + 23380,60 (28 % річних) + 10984,97 (судовий збір) ).

Також, враховуючи вищенаведені обставини, суд розстрочує виконання даного рішення шляхом сплати відповідачем позивачу щомісячно (12 платежами) грошових коштів за наступним графіком (який був запропонований відповідачем з корегуванням його на дату набрання рішенням законної сили та стягнутої суми ):

- 1-й платіж - 10000 грн. - до останнього числа місяця в якому рішення набере законної сили;

- 2-й платіж - 10000 грн. - до останнього числа місяця наступного за місяцем в якому рішення набрало законної сили;

- 3-й платіж - 10000 грн. - до останнього числа наступного місяця;

- 4-й платіж - 10000 грн. - до останнього числа наступного місяця;

- 5-й платіж - 10000 грн. - до останнього числа наступного місяця;

- 6-й платіж - 10000 грн. - до останнього числа наступного місяця;

- 7-й платіж - 50000 грн. - до останнього числа наступного місяця;

- 8-й платіж - 50000 грн. - до останнього числа наступного місяця;

- 9-й платіж - 50000 грн. - до останнього числа наступного місяця;

- 10-й платіж - 114912,08 грн. - до останнього числа наступного місяця;

- 11-й платіж - 114912,08 грн. - до останнього числа наступного місяця;

- 12-й платіж - 114912,08 грн. - до останнього числа наступного місяця.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Зменшити розмір пені на 50 % до суми 5497,43 грн.

3. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» , с. Новоганнівка Краснодонського району Луганської області, вул. Радянська, 1, ідентифікаційний код 30648257, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» , м. Обухів Київської області, вул. Будьонного, 33, ідентифікаційний код 36348550, борг по оплаті товару в сумі 514769,88 грн. , борг по сплаті відсотків за користування товарним кредитом в сумі 103,36 грн. , пеню в сумі 5497,43 грн. , двадцять вісім відсотків річних в сумі 23380,60 грн. , витрати на судовий збір в сумі 10984,97 грн. (всього підлягають до стягнення грошові кошти в сумі 554736,24 грн. ); наказ видати .

Розстрочити сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» (с. Новоганнівка Краснодонського району Луганської області, вул. Радянська, 1, ідентифікаційний код 30648257 ) виконання даного рішення шляхом сплати товариству з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» (м. Обухів Київської області, вул. Будьонного, 33, ідентифікаційний код 36348550 ) грошових коштів в сумі 554736,24 грн. за наступним графіком: