Рішення

від 27.01.2014 по справі 905/8518/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.01.2014 Справа № 905/8518/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., секретарі судового засідання Гудковій К.І. , розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сніжнянська виноробна компанія», м. Сніжне Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Дефамільє», м. Донецьк

про: стягнення суми основного боргу у розмірі 12755,60грн.

За участю уповноважених представників:

від позивача: Дальгіс Л.О. (адвокат за договором б/н від 29.11.2013р.);

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сніжнянська виноробна компанія», м. Сніжне Донецької області звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Дефамільє», м. Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 12755,60грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу на умовах оплати по реалізації № 137 від 11.02.2011р., з оплати поставленого товару, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав: договір купівлі-продажу на умовах оплати по реалізації № 137 від 11.02.2011р. разом із додатками № 2, № 3, № 4 та специфікаціями; правоустановчі документи; акт звірки з 01.01.2011р. по 24.09.2013р.; лист № 110-14/10-2 від 14.10.2013р. та докази його надіслання на адресу відповідача; видаткові накладні № СВ-0000035 від 02.02.2012р., № СВ-0000034 від 02.02.2012р., № СВ-0000033 від 02.02.2012р., № СВ-058 від 29.03.2012р., № СВ-057 від 29.03.2012р., № 813 від 26.10.2011р., № 807 від 24.10.2011р., № 796 від 20.10.2011р., № 794 від 20.10.2011р., № 712 від 15.09.2011р., № 711 від 15.09.2011р., № 710 від 15.09.2011р., № 495 від 11.07.2011р., № 329 від 12.05.2011р., № 226 від 06.04.2011р., № 225 від 06.04.2011р., № 105 від 17.02.2011р., № 104 від 17.02.2011р., № 103 від 17.02.2011р., № 102 від 17.02.2011р., № 101 від 17.02.2011р., № 100 від 17.02.2011р., № 99 від 17.02.2011р., № 98 від 17.02.2011р., № 97 від 17.02.2011р., № 96 від 17.02.2011р., № 95 від 17.02.2011р.

Під час розгляду справи позивачем було надано лист № 8-24/01-6 від 24.01.2014р., у якому останній зазначив, що між позивачем та відповідачем не оформлювались замовлення на товар; відповідачем не надавалось позивачу документів на особу, яка прийняла товар. Крім того надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи: довідку № 8-24/01-7 від 24.01.2014р., у якій зазначено про відсутність інших правовідносин із відповідачем; довідку № 8-24/01-5 від 24.01.2014р., у якій зазначено наявність у відповідача заборгованості на суму 12755,60грн.; акт звірки взаєморозрахунків з 01.01.2011р. по 12.12.2013р. із доказами його надіслання на адресу відповідача; акт заліку взаємних вимог на суму 928,50грн.; додаткова угода до договору № 137 від 11.02.2011р. про залік зустрічних однорідних вимог від 30.03.2012р.; рахунки на оплату № Г-00000359 від 02.03.2012р., № Г-00000360 від 02.03.2012р., № Г-00000418 від 29.02.2012р.; накази № 14-к від 19.04.2010р., № 42-к від 02.08.2010р., № 111-к від 01.12.2010р.; статут підприємства; рахунки-фактури № СВ-0000035 від 02.02.2012р., № СВ-0000034 від 02.02.2012р., № СВ-0000033 від 02.02.2012р., № СВ-058 від 29.03.2012р., № 813 від 26.10.2011р., № 807 від 24.10.2011р., № 796 від 20.10.2011р., № 794 від 20.10.2011р., № 712 від 15.09.2011р., № 711 від 15.09.2011р., № 710 від 15.09.2011р., № 495 від 11.07.2011р., № 329 від 12.05.2011р., № 226 від 06.04.2011р., № 225 від 06.04.2011р., № 105 від 17.02.2011р., № 104 від 17.02.2011р., № 103 від 17.02.2011р., № 102 від 17.02.2011р., № 101 від 17.02.2011р., № 100 від 17.02.2011р., № 99 від 17.02.2011р., № 98 від 17.02.2011р., № 97 від 17.02.2011р., № 96 від 17.02.2011р., № 95 від 17.02.2011р.; податкові накладні; рахунок № 63 від 30.03.2012р.; банківські виписки; товарно-транспортні накладні; договір купівлі-продажу на умовах оплати по реалізації № 137 від 11.02.2011р. разом із додатками № 2, № 3, № 4 та специфікаціями; довідку казначейства про зарахування судового збору до державного бюджету; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 332145.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів слати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 742968 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 332145. До канцелярії суду від відповідача повернулись конверти із відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд не приймає до уваги клопотання позивача про продовження троку розгляду справи на 15 днів та вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи та його неявка у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33, 77 Господарського процесуального кодексу України, не вливають на таку кваліфікацію та не є підставою для відкладання розгляду справи.

У судовому засідання що відбулось 27.01.2014р. судом були оглянуті оригінали документів, доданих до позовної заяви, та встановлено наявність печатки відповідача на всіх видаткових накладних та товарно-транспортних накладних.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

11.02.2011р. між позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу на умовах оплати по реалізації № 137 (а.с. 7-10) (далі договір), згідно п.п. 1.1. якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця, а Покупець прийняти та сплатити товар на умовах та порядку, визначеного цим договором, відповідно до замовлення на постачання та товаросупровідній документації.

Покупець надає замовлення на постачання продавцю на підставі специфікації, затвердженої сторонами та в якій приведений асортимент товару, який поставляється за цим договором та ціни. Специфікація є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 5.3. договору покупець зобов'язаний сплачувати кожну товарну накладну, яка передана продавцем, не пізніше 14 банківських днів з моменту реалізації такої партії товару.

Відповідно до п. 8.1. договір вступає в дію з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до 31.12.2012р. Якщо жодна із сторін не заявить іншій стороні про припинення дії договору не менше ніж за 30 календарних дні до запланованої дати припинення його дії, договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік на таких же умовах.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Сніжнянська виноробна компанія» на виконання досягнутої домовленості з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Дефамільє» відповідно до рахунків-фактур № СВ-0000035 від 02.02.2012р., № СВ-0000034 від 02.02.2012р., № СВ-0000033 від 02.02.2012р., № СВ-058 від 29.03.2012р., № 813 від 26.10.2011р., № 807 від 24.10.2011р., № 796 від 20.10.2011р., № 794 від 20.10.2011р., № 712 від 15.09.2011р., № 711 від 15.09.2011р., № 710 від 15.09.2011р., № 495 від 11.07.2011р., № 329 від 12.05.2011р., № 226 від 06.04.2011р., № 225 від 06.04.2011р., № 105 від 17.02.2011р., № 104 від 17.02.2011р., № 103 від 17.02.2011р., № 102 від 17.02.2011р., № 101 від 17.02.2011р., № 100 від 17.02.2011р., № 99 від 17.02.2011р., № 98 від 17.02.2011р., № 97 від 17.02.2011р., № 96 від 17.02.2011р., № 95 від 17.02.2011р. було поставлено відповідачу товар (а.с. а.с. 109-135).

Факт отримання товару підтверджується видатковими накладними № СВ-0000035 від 02.02.2012р., № СВ-0000034 від 02.02.2012р., № СВ-0000033 від 02.02.2012р., № СВ-058 від 29.03.2012р., № СВ-057 від 29.03.2012р., № 813 від 26.10.2011р., № 807 від 24.10.2011р., № 796 від 20.10.2011р., № 794 від 20.10.2011р., № 712 від 15.09.2011р., № 711 від 15.09.2011р., № 710 від 15.09.2011р., № 495 від 11.07.2011р., № 329 від 12.05.2011р., № 226 від 06.04.2011р., № 225 від 06.04.2011р., № 105 від 17.02.2011р., № 104 від 17.02.2011р., № 103 від 17.02.2011р., № 102 від 17.02.2011р., № 101 від 17.02.2011р., № 100 від 17.02.2011р., № 99 від 17.02.2011р., № 98 від 17.02.2011р., № 97 від 17.02.2011р., № 96 від 17.02.2011р., № 95 від 17.02.2011р. (а.с.а.с. 44-70) на загальну суму 41551,40грн.

Відповідачем було повернено товар на суму 861,30грн., що підтверджується рахунком № 63 від 30.03.2012р.

Відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару виконав частково, ним були здійснені проплати у розмірі 27004,00грн., що підтверджується банківськими виписками від (а.с.а.с. 164-181). Також між сторонами було складено акт заліку взаємних вимог на суму 928,50грн. та 30.03.2012р. укладено додаткову угоду до договору № 137 від 11.02.2011р. про залік зустрічних однорідних вимог(а.с.а.с. 91,92).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу на умовах оплати по реалізації № 137 від 11.02.2011р. позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу на умовах оплати по реалізації № 137 від 11.02.2011р.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного договору купівлі-продажу на умовах оплати по реалізації № 137 від 11.02.2011р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з купівлі-продажу.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладання господарських договорів. Відповідно до ч. 1 відповідної статті господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір купівлі-продажу на умовах оплати по реалізації № 137 від 11.02.2011р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 ст. 663 цього Кодексу визначено що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 кодексу.

Факт поставки та отримання товару також підтверджується товарно-транспортними накладними № 273818 від 17.02.2011р., № 273820 від 17.02.2011р., № 273821 від 17.02.2011р., № 273822 від 17.02.2011р., № 273823 від 17.02.2011р., № 273825 від 17.02.2011р., № 273826 від 17.02.2011р., № 273827 від 17.02.2011р., № 273828 від 17.02.2011р., № 273829 від 17.02.2011р., № 273830 від 17.02.2011р., № 273943 від 06.04.2011р., № 273944 від 06.04.2011р., № 280821 від 12.05.2011р., № 280984 від 11.07.2011р., № 392682 від 15.09.2011р., № 392683 від 15.09.2011р., № 392684 від 15.09.2011р., № 298006 від 20.10.2011р., № 298004 від 20.10.2011р., № 298016 від 24.10.2011р., № 298021 від 26.10.2011р., № 298111 від 02.02.2012р., № 298112 від 02.02.2012р., № 298113 від 02.02.2012р., № 298188 від 29.03.2012р., № 298190 від 29.03.2012р., на яких міститься підпис та відбиток печатки відповідача в графі «Отримав» (а.с.а.с. 182-208).

Таким чином, наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що із отриманням відповідачем за видатковими накладними № СВ-0000035 від 02.02.2012р., № СВ-0000034 від 02.02.2012р., № СВ-0000033 від 02.02.2012р., № СВ-058 від 29.03.2012р., № СВ-057 від 29.03.2012р., № 813 від 26.10.2011р., № 807 від 24.10.2011р., № 796 від 20.10.2011р., № 794 від 20.10.2011р., № 712 від 15.09.2011р., № 711 від 15.09.2011р., № 710 від 15.09.2011р., № 495 від 11.07.2011р., № 329 від 12.05.2011р., № 226 від 06.04.2011р., № 225 від 06.04.2011р., № 105 від 17.02.2011р., № 104 від 17.02.2011р., № 103 від 17.02.2011р., № 102 від 17.02.2011р., № 101 від 17.02.2011р., № 100 від 17.02.2011р., № 99 від 17.02.2011р., № 98 від 17.02.2011р., № 97 від 17.02.2011р., № 96 від 17.02.2011р., № 95 від 17.02.2011р. товару, у нього виникло зобов'язання з його оплати у визначеній в накладній сумі.

Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу за поставлену продукцію відповідно до умов договору купівлі-продажу на умовах оплати по реалізації № 137 від 11.02.2011р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, відповідачем не у повному обсягу були виконанні грошові зобов'язання зі сплати поставленої продукції за видатковими накладними № СВ-0000035 від 02.02.2012р., № СВ-0000034 від 02.02.2012р., № СВ-0000033 від 02.02.2012р., № СВ-058 від 29.03.2012р., № СВ-057 від 29.03.2012р., № 813 від 26.10.2011р., № 807 від 24.10.2011р., № 796 від 20.10.2011р., № 794 від 20.10.2011р., № 712 від 15.09.2011р., № 711 від 15.09.2011р., № 710 від 15.09.2011р., № 495 від 11.07.2011р., № 329 від 12.05.2011р., № 226 від 06.04.2011р., № 225 від 06.04.2011р., № 105 від 17.02.2011р., № 104 від 17.02.2011р., № 103 від 17.02.2011р., № 102 від 17.02.2011р., № 101 від 17.02.2011р., № 100 від 17.02.2011р., № 99 від 17.02.2011р., № 98 від 17.02.2011р., № 97 від 17.02.2011р., № 96 від 17.02.2011р., № 95 від 17.02.2011р., адже будь-яких доказів на спростування цього до справи не надано. Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання має на вимогу кредитора сплати суму боргу.

З огляду на дані норми права та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 12755,60грн.

Крім того, слід зазначити, що за подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1827,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 775 від 27.11.2013р., в той час, як відповідно до Закону України «Про судовий збір» сума судового збору за подачу до господарського суду позовної заяви майнового характеру у 2013р. має складати 1720,50 грн., оскільки позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 12755,60грн. носять майновий характер, а отже позивачем надмірно сплачено судовий збір у розмірі 106,50грн.

Згідно ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У відповідності до п. 5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається у тому числі в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

Враховуючи наведене, надмірно сплачений судовий збір у розмірі 106,50грн. підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю «Сніжнянська виноробна компанія», м. Сніжне Донецької області.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 655, 656, 663 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 181, 193, 202 Господарського кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сніжнянська виноробна компанія», м. Сніжне Донецької області (ЄДРПОУ 34686212) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Дефамільє», м. Донецьк (ЄДРПОУ 36253904) про стягнення суми основного боргу у розмірі 12755,60грн. задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Дефамільє» (83016, м. Донецьк, вул. Кірова, буд. 26, ЄДРПОУ 36253904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сніжнянська виноробна компанія» (86500, Донецька обл., м. Сніжне, вул. Танкистів, буд. 1, ЄДРПОУ 34686212) суму основного боргу у розмірі 12755,60грн., судовий збір в сумі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сніжнянська виноробна компанія» (86500, Донецька обл., м. Сніжне, вул. Танкистів, буд. 1, ЄДРПОУ 34686212) сплачений у більшому розмірі судовий збір у сумі 106,50грн., за платіжним дорученням № 775 від 27.11.2013р.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 27.01.2014р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 31.01.2014р.

Суддя Я.О. Левшина

Вх: 39966/13, 387-59-08

надруковано 3 прим.: 1 - ГСДО, 1 - позивачу, 1 - відповідачу