Рішення

від 03.02.2014 по справі 901/4059/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2014 Справа № 901/4059/13 За позовом Фізичної особи-підприємця Дихнової Анастасії Володимирівни

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Волна»

про стягнення 1 276 666,66 грн.

Суддя С.І. Чонгова

Представники:

28 січня 2014 року

Від позивача Травкіна Н.О., головний бухгалтер, довіреність № б/н від 20.12.2013

Від відповідача Шомоді В.П., довіреність № 2 від 09.01.2014, головний бухгалтер;

03 лютого 2014 року

Від позивача Болібкова А.В., договір № б/н від 30.08.2013, адвокат;

Від відповідача Шомоді В.П., довіреність № 2 від 09.01.2014, головний бухгалтер;

СУТЬ СПОРУ : Позивач - Фізична особа-підприємець Дихнова Анастасія Володимирівна звернувся до Господарського суду Автономної Республіки із позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Волна», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 1248297,91 грн., 26214,25 грн. пені, 2154,60 грн. 3 % річних. Крім того, просить стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору 25533,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем обов'язків за договором поставки від 11 квітня 2013 року в частині оплати одержаного товару.

14.01.2014 відповідачем до матеріалів справи був наданий відзив на позовну заяву за вих. № 05 від 10.01.2014, у якому відповідач проти позову заперечує та просить відмовити позивачу у задоволені позову (а. с. 39).

У засіданні суду 28.01.2014 представник позивача вимоги позову підтримав.

Представник відповідача у засіданні суду 28.01.2014 проти позову заперечував.

У засіданні суду, яке відбулося 28 січня 2014 року, у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 03 лютого 2014 року.

Представник позивача у засіданні суду 03.02.2014 вимоги позову підтримав, представник відповідача проти позовних вимог заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

11 квітня 2013 року між Фізичною особою-підприємцем Дихновою Анастасією Володимирівною та Приватним акціонерним товариством «Волна» був укладений договір поставки № 44.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до умов укладеного договору Постачальник (позивач) зобов'язується, згідно усних (телефон, факс) Замовлень Покупця (відповідача) передати у власність Покупця продукти харчування, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Найменування, асортимент, одиниці виміру, загальна кількість та вартість товару, який підлягає поставці за договором, вказується у товарних накладних на кожну партію товару, які є невід'ємними частинами договору.

Розділом 4 договору сторони встановили порядок розрахунків: загальна сума договору складає суму всіх накладних на поставлений товар; ціна кожної окремої партії товару узгоджується сторонами при надходженні замовлення від покупця та вказується у накладних, які є невід'ємною частиною договору; покупець оплачує товар шляхом перерахування суми за кожну партію товару, яка відпущена за накладною за безготівковим розрахунком на розрахунковий рахунок постачальника протягом 20 банківських днів після приймання товару.

Позивачем на виконання умов укладеного договору було поставлено відповідачу, а відповідачем одержано від позивача, товару за період 01.06.2013-03.10.2013 на загальну суму 5004559,74 грн.

Однак, відповідач, у порушення умов укладеного договору, товар одержаний від позивача оплатив не в повному обсязі та на в обумовлені договором строки, здійснивши лише часткову оплату в розмірі 3756261,93 грн., що призвело до утворення заборгованості в розмірі 1248297,81 грн.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не надано доказів сплати позивачу заборгованості в розмірі.

Згідно акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано уповноваженими особами Покупця та Постачальника (а. с. 9), заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на 08.10.2013, склала 1263546,02 грн.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, який посилається на те, що податковою інспекцією встановлено відсутність позивача найманих працівників для перевезення товару.

Позивачем надано у матеріали справи копію договору оренди автомобіля та розписка про отримання орендодавцем плати за оренду автомобіля. Крім того, відповідачем не заперечується отримання товару від позивача та не сплачення позивачу спірної суми боргу за отриманий товар.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 26214,25 грн. пені.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Пунктом 7.6. договору сторони встановили, що за порушення строку оплати товару Покупець сплачує пеню в розмірі 0,1 % від вартості товару за кожний день прострочення.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 546/96-ВР встановлено, що сторони в договорі за прострочення платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 9336,58 грн., оскільки сума пені підлягає стягненню за подвійною обліковою ставкою НБУ за період, що не перевищує 6 місяців (1248297,81 х 13 % : 365 х 21).

Також позивач просить стягнути з відповідача 2154,60 грн. 3 % річних

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що зазначено статтею 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні 03 лютого 2014 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 05 лютого 2014 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 77, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Волна» (проспект Перемоги, 76, м. Євпаторія, АР Крим, 97420, Україна; ЄДРПОУ 19003142, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь фізичної особи-підприємця Дихнової Анастасії Володимирівни (вул. Чапаєва, 69, кв. 19, м. Євпаторія, АР Крим, 97400, Україна; ЄДРПОУ 34459473, інші реквізити та банківські рахунки не відомі, рік народження не відомий) суму заборгованості в розмірі 1248297,81 грн., пеню в розмірі 9336,58 грн., 3 % річних в розмірі 2154,60 грн., а також 25195,48 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині вимог щодо стягнення 16877,67 грн. пені - відмовити.

Суддя С.І. Чонгова