Рішення

від 30.01.2014 по справі 907/1150/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.01.2014 Справа № 907/1150/13

За позовом Прокурора м. Мукачево в інтересах держави в особі виконавчого комітету Мукачівської міської ради, м. Мукачево

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Барва", м.Мукачево

про стягнення заборгованості в сумі 246 439,40 грн.,

Суддя Й.Й. Кадар

За участю представників:

від прокуратури - Зеленяк Є.С, прокурор відділу прокуратури м. Ужгорода, посвідчення № 022357 від 04.11.2013р.;

від позивача - Бігунець Р.Р., представник за довіреностю № 1499/01-14 від 25.10.2013р.;

від відповідача - Пацкань І.І., представник за довіреністю №1 від 18.06.2013 року;

СУТЬ СПОРУ: Прокурором м. Мукачево в інтересах держави в особі виконавчого комітету Мукачівської міської ради, м. Мукачево заявлено позов до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Барва", м.Мукачево

про стягнення заборгованості в сумі 246 439,40 грн.,

В судовому засіданні представник позивача на виконання вимог суду долучив до матеріалів справи належним чином завірені договори про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста; зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва за договорами; додаток до матеріалів державного фінансового аудиту. Представник позивача та прокурор позов підтримали, посилаючись на підтвердження підстав позовних вимог доданими до матеріалів справи документальними доказами.

Представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання від 30.01.2014р., яким просить суд у зв'язку з неможливістю сплатити заборгованість по даній справі, надати розстрочку на погашення заборгованості на шість місяців. В підтвердження скрутного фінансового становища просить долучити до матеріалів справи фінансові звіти підприємства за 9 місяців 2013р.

Позивачем не заперечено з приводу надання розстрочки по виконанню рішення суду по даній справі.

Прокурор в свою чергу проти надання судом розстрочки по виконанню рішення суду заперечив.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави у випадках, визначених законом у тому числі в суді. Згідно зі ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначені підстави для представництва інтересів держави у суді, однією з яких є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Так прокуратурою м. Мукачево при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів у інвестиційній сфері в тому числі повноти надходження коштів до бюджетів усіх рівнів встановлено наступне.

Між виконавчим комітетом Мукачівської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю „Барва" укладено договори №38/11 від 31.08.2011р. та № 55/11 від 25.10.2011р. про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Мукачево (далі договір).

Пунктом 1 вказаних Договорів передбачено, що предметом вказаних договорів є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Мукачево у зв'язку з будівництвом комплексу автозаправочної станції на земельних ділянках за адресою: м.Мукачево вул. Д.Галицького, 97 та за адресою: м.Мукачево вул.Матросова, 44.

Відповідно до п. 2.1.3 договорів відповідач зобов'язувався сплатити кошти пайової участі у розвитку інфраструктури м. Мукачево за договором №38/11 у сумі 123637,10грн. та за договором № 55/11 в сумі 122802,30грн. в термін до 01.08.2013р. та до 01.09.2013р. у відповідності до затвердженого графіку сплати пайової участі на рахунок цільового фонду, в порядку та на умовах, визначених цими договорами.

Прокурор м. Мукачево посилаючись на невиконання відповідачем умов договорів щодо сплати коштів пайової участі та обґрунтовуючи свої вимоги 526 Цивільного кодексу України, ст. 27-1 Закону України „Про планування та забудову територій" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в судовому порядку.

Розглянувши наявні у справі докази та проаналізувавши їх з нормами чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання зокрема можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Так згідно з ч.3 ст. 10 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" фінансування робіт з розроблення необхідної проектної документації, планування та забудови окремих земельних ділянок, на яких їх власники або користувачі мають намір здійснити нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об'єктів будівництва та внесення відповідної інформації до містобудівного кадастру здійснюється за рахунок коштів таких осіб.

Згідно ч.ч. 2,3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків передбачених частиною 4 цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Крім того ч.5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Матеріалами справи знайшло своє підтвердження, що Відповідач в порушення п. 2.1.3. договорів та вищезазначених норм законодавства не виконав своїх зобов'язань щодо сплати у встановлений строк суми пайового внеску, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 246 439,40 грн., що відповідачем не заперечено.

З метою досудового врегулювання спору, позивач 15.03.2013р. направив відповідачу претензію №298/01-07 з пропозицією в сплатити суму пайової участі.

Однак, відповідач не надав доказів реагування на претензію та доказів погашення заборгованості.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до п.4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21 лютого 2013р. приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

В зв'язку з вищезазначеним, судовий збір в сумі 4928,80грн. підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету України.

Відповідач відповідно до поданого клопотання позовні вимоги визнав у повному обсязі. Просить розстрочити виконання рішення згідно поданого графіку погашення, у зв'язку з важким фінансовим становищем.

Позивач проти розстрочки виконання рішення не заперечує та просить суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі на умовах розстрочки запропонованої відповідачем. Натомість, прокурор заперечив стосовно надання судом розстрочки по виконанню рішення суду.

Розглянувши підстави доводів та клопотання сторін, суд з урахуванням інтересів обох сторін, конкретних обставин справи, а також висловленої з даного приводу у ході судового розгляду уповноваженим представником позивача правової позиції щодо відсутності заперечень про надання судом розстрочки, вважає можливим задоволити клопотання відповідача та в порядку п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України надати розстрочку виконання рішення згідно графіку погашення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Барва" (Закарпатська область, м.Мукачево, вул. І.Франка, 132, код ЄДРПОУ 20445649) на користь Виконавчого комітету Мукачівської міської ради (Закарпатська область, м.Мукачево, вул. Пушкіна, 2, код ЄДРПОУ 04053743) заборгованість в сумі 246 439,40 грн. (двісті сорок шість тисяч чотириста тридцять дев'ять гривень сорок копійок) в т.ч. за договором №38/11 у сумі 123637,10грн. та за договором № 55/11 в сумі 122802,30грн.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Барва" (Закарпатська область, м.Мукачево, вул. І.Франка, 132, код ЄДРПОУ 20445649) в доход Державного бюджету (отримувач коштів - Управління державної казначейської служби України у м. Ужгороді Закарпатської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610, банк отримувача - ГУДКСУ у Закарпатській області, код банку отримувача (МФО) - 812016, рахунок отримувача - №31211206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001) суму 4928,80 грн. (чотири тисячі дев'ятсот двадцять вісім гривень вісімдесят копійок) судового збору.

Видати наказ.

4. Розстрочити виконання рішення суду від 30.01.2014 по справі №907/1150/13 на 6 місяці (шість місяців) згідно наступного графіку:

· до 20.02.2014р. - 41073,24 грн. (сорок одна тисяча сімдесят три гривні двадцять чотири копійки);

· до 20.03.2014р. - 41073,24 (сорок одна тисяча сімдесят три гривні двадцять чотири копійки);

· до 20.04.2014р. - 41073,24 грн. (сорок одна тисяча сімдесят три гривні двадцять чотири копійки);

· до 20.05.2014р. - 41073,24 грн. (сорок одна тисяча сімдесят три гривні двадцять чотири копійки);

· до 20.06.2014р. - 41073,24 грн. (сорок одна тисяча сімдесят три гривні двадцять чотири копійки);

· до 20.07.2014р. - 41073,20 грн. (сорок одна тисяча сімдесят три гривні двадцять копійок).

Видати наказ за заявою стягувача.

5. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 05.02.2014р.

Суддя Й.Й.Кадар