Рішення

від 29.01.2014 по справі 916/3149/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" січня 2014 р.Справа № 916/3149/13

За позовом : ПрАТ "Фарлеп-Інвест", в особі Південної філії ПрАТ "Фарлеп-Інвест";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНЦІЯ Ф І М УКРАЇНИ;

Про стягнення 7 042 грн.46 коп.

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

від позивача: Шухатян Х.О. - довіреність від 18.10.13р.;

від відповідача:не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: ПрАТ "Фарлеп-Інвест", в особі Південної філії ПрАТ "Фарлеп-Інвест" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНЦІЯ Ф І М УКРАЇНИ про стягнення 7 042 грн.46 коп.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.11.2013р. порушено провадження по справі № 916/3149/13.

У судовому засіданні 14.01.2014р. позивач звернувся до господарського суду Одеської області з клопотанням про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.01.2014року продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів до 29.01.2014р.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 29.01.2014р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

17.02.2009 року між ПрАТ "Фарлеп-Інвест", в особі Південної філії ПрАТ "Фарлеп-Інвест" (Оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГЕНЦІЯ Ф І М УКРАЇНИ" (Абонент) було укладено договір №09021710004 про надання телекомунікаційних послуг, згідно якого Оператор надає Абоненту телекомунікаційні послуги, а Абонент отримує та зобовязується оплачувати їх відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 3.1.7. договору №09021710004 від 17.02.2009р. Абонент зобовязується оплачувати рахунки за послуги в повному обсязі та не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду (1 календарний місяць). У разі неотримання рахунка до 15 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій, Абонент повинен звернутися до Оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

В результаті невиконання Відповідачем своїх договірних зобов'язань по оплаті телекомунікаційних послуг виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 05 листопада 2013 року становить 7 042,46 (сім тисяч сорок дві) гривні 46 копійок, що підтверджується рахунками, довідкою про заборгованість, деталізацією розмов.

24.01.2013 року, ПрАТ „Фарлеп-Інвест" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНЦІЯ Ф І М УКРАЇНИ" з претензією № 46/01-08/06 щодо сплати боргу за телекомунікаційні послуги.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором №09021710004 про надання телекомунікаційних послуг від 17.02.2009р. обов'язку щодо оплати за надані послуги, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, згідно якої просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНЦІЯ Ф І М УКРАЇНИ" заборгованість у розмірі 7 042 грн.46 коп.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Також, відповідно до ст. ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом встановлено, що 17.02.2009 року між ПрАТ "Фарлеп-Інвест", в особі Південної філії ПрАТ "Фарлеп-Інвест" (Оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГЕНЦІЯ Ф І М УКРАЇНИ" (Абонент) було укладено договір №09021710004 про надання телекомунікаційних послуг, згідно якого Оператор надає Абоненту телекомунікаційні послуги, а Абонент отримує та зобовязується оплачувати їх відповідно до умов договору. Відповідно до п. 3.1.7. договору №09021710004 від 17.02.2009р. Абонент зобовязується оплачувати рахунки за послуги в повному обсязі та не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду (1 календарний місяць). У разі неотримання рахунка до 15 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій, Абонент повинен звернутися до Оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

В результаті невиконання Відповідачем своїх договірних зобов'язань по оплаті телекомунікаційних послуг виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 05 листопада 2013 року становить 7 042,46 (сім тисяч сорок дві) гривні 46 копійок, що підтверджується рахунками, довідкою про заборгованість, деталізацією розмов.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНЦІЯ Ф І М УКРАЇНИ" (65045, м. Одеса, пров. Нечипуренка, буд. 9, кв. 3, код ЄДРПОУ 32833775, п/р 260080131644 у ПрАТ «БМ Банк», МФО 380913) на користь ПрАТ "Фарлеп-Інвест", в особі Південної філії ПрАТ "Фарлеп-Інвест" ( 01011, м. Київ, пров. Кутузова,3, код ЄДРПОУ 19199961, п/р 26008325377701 в філії Акціонерного банку «Південний» м. Київ, МФО 320917) - заборгованість у сумі 7 042 грн.46 коп.; судовий збір 1720,50грн.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.02.2014р.

Суддя Оборотова О.Ю.