Рішення

від 29.01.2014 по справі 904/10258/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.01.14р. Справа № 904/10258/13

За позовом Державного підприємства "Український науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладанання", м. Павлоград

про стягнення заборгованості в сумі 234 137, 60 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: Зінченко А.В., дов. № 10/1152 від 24.12.2013 року, провідний юрисконсульт;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство „Український науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетування вугілля" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 195 800 грн., що складають суму заборгованості за договором № 12512-070 від 04.04.2012 р. на виконання робіт по створенню (передачі) науково-технічної продукції, 24 645, 60 грн. пені та 13 692 грн. штрафу.

Відповідач відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився.

27.01.2014 р. відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке останній мотивує зайнятістю його представника в апеляційному суді Луганської області.

Клопотання відповідача задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті заявлених вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації, тобто суд не обмежує коло осіб, які можуть бути представниками юридичних осіб у судовому засіданні.

28.01.14 р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України ).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.04.2012 року між Державним підприємством „Український науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля" (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Павлоградський завод технологічного обладнання" (Відповідач) було укладено договір № 12512-070 (далі - Договір).

Відповідно до умов вище зазначеного договору, в порядку та на умовах, визначених Договором, Підрядник зобов'язується за плату виконати по замовленню Замовника та передати йому наступну конструкторську та іншу роботу: „Модуль сушки антрациту ЗАТ „Сибірський антрацит" Головний корпус Робочий проект", а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити розроблену Підрядником документацію.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В п. 8.2 Додаткової угоди № 1 до договору № 12512-070 від 04.04.2012 р. сторони узгодили, що договір діє з дня отримання його „Підрядником" до 31.12.2013 р., а у фінансовій частині до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Згідно ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Загальна вартість виконаних по дійсному Договору робіт визначена протоколом узгодження кошторисної вартості проектно-конструкторських та інших робіт в сумі 230 400 грн. ( п. 2.1. Договору)

01.03.2013 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2, в п. 2 якої останні передбачили, що загальна сума робіт, виконаних по цій додатковій угоді, визначена протоколом узгодження кошторисної вартості проектно-конструкторських та інших робіт в сумі 80 400 грн.

Протягом 10 днів після підписання Договору Замовник перераховує Підряднику аванс 50% від договірної ціни в сумі 115 200 грн., шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок Підрядника, зазначений в Договорі.( п. 2.2. Договору)

Позивач виконав передбачені умовами договору роботи, про що свідчить акти здачі-приймання проектно-конструкторських та інших робіт №1 від 17.04.2013 р., № 2 від 27.06.2013 р. та № 3 від 27.06.2013 р. на загальну суму 310 800 грн. ( а. с. 15-17)

Відповідно до п. 2.3 Договору, повна оплата виконаних Підрядником робіт здійснюється Замовником протягом 20 банківських днів після завершення робіт та підписання сторонами акта здачі-приймання робіт (етапів).

Відповідно до статті. 526 Цивільного кодексу України , зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач неналежним чином виконав зобов'язання щодо оплати виконаних робіт за договором, здійснивши розрахунки частково, в сумі 115 000 грн.

Доказів погашення заборгованості в сумі 195 800 грн., відповідач не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми основного боргу, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги щодо стягнення штрафу та пені задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, повинен вчиняться у письмовій формі.

Так, в п. 5.1 спірного договору, встановлено, що у випадку порушення зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність, визначену договором або діючим законодавством України.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони при укладенні спірного договору не досягли згоди відносно відповідальності за невиконання, в даному випадку, грошового зобов'язання.

Діючим законодавством, зокрема, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені в договорі сторонами також не узгоджений.

Відсилання в п.5.2. договору до статті 231 Господарського кодексу України, також не може бути прийнято до уваги, як визначення розміру пені, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, оскільки штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Зазначене вище, узгоджується із роз'ясненнями, викладеними в п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для стягнення штрафу та пені.

Керуючись ст.ст. 526, 837, ч. 1 ст. 843, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. 230, ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Павлоградський завод технологічного обладнання" (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Промишленна, 1, ЄДРПОУ 33019165) на користь Державного підприємства „Український науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля" ( 91016, м. Луганськ, вул.. Совєтська, 61, р/р 26009710711612 в ЛОД ВАТ „Райффайзен банк „Аваль", м. Київ, МФО 380805, ЄДРПОУ 00185755) 195 800 (сто дев'яносто п'ять тисяч вісімсот гривень) основного боргу, 3 916 (три тисячі дев'ятсот шістнадцять гривень) 04 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Ф. Мельниченко

Повне рішення складено:03.02.14 р.